Resource-Oriented Model of Psychological Support for Women With Children in the Context of War-Induced Forced Migration

Abstract

This article presents the findings of an empirical study on the psychological resources of women with children experiencing war-induced forced migration and substantiates a resource-oriented model of psychological support designed to enhance their psychological well-being and adaptation. The relevance of the study is due by the urgent need to support Ukrainian women who, following the outbreak of the full-scale war, have been compelled to adapt to new sociocultural environments while simultaneously managing maternal, social, and professional roles under conditions of prolonged stress and uncertainty. The aim of this study is to develop and provide a theoretical rationale for a resource-oriented mod el of psychological support based on the findings of an empirical investigation into the psychological characteristics of women with children experiencing forced migration. The study involved 160 women with children who left Ukraine after 24 February 2022 and are currently residing in European countries. The research employed T. Tytarenko’s Life Perspective of Personality technique, the Multidimensional Scale of Perceived Social Support (MSPSS), the So cial-Psychological Adaptation Inventory developed by C. Rogers and R. Dymond, and the Sentence Completion Test. The data were analyzed using descriptive statistics, Pearson’s correlation analysis, and qualitative content analysis. The findings indicate a moderate level of social-psychological adaptation among the participants. Emotional comfort emerged as the most vulnerable component of adaptation, whereas internality was identified as the primary psychological resource, reflecting the preservation of an internal locus of control. Strong positive correlations were found among social-psychological adaptation, self-accept ance, emotional comfort, acceptance of others, and internality. Family was identified as the primary source of perceived social support, while support from friends was reported to be comparatively less pronounced. The analysis of participants’ life perspectives revealed a predominance of short-term planning, with major priorities centered on ensuring children’s safety, achieving stability in living con ditions, and facilitating professional integration. Motherhood was identified as a key meaning-making psychological resource that supports resilience and future-oriented coping. Based on the empirical findings, a resource-oriented model of psychological support was devel oped. The model encompasses five interrelated components: psycho-emotional stabilization, activation of internal psychological resources, the development of a positive life perspective, strengthening of social support, and the enhancement of maternal competence and social integration. The practical significance of the study lies in the potential application of the proposed model by psychologists, psychotherapists, social workers, support centers for forcibly displaced persons, non-governmental organizations, and international humanitarian programs. The findings contribute to a deeper understanding of the psychological resources that facilitate the adaptation of Ukrainian women with children experiencing war-induced forced migration and may serve as a foundation for the development of comprehensive psychosocial support interventions.

У статті представлено результати емпіричного дослідження психологічних ресурсів жінок із дітьми, які переживають вимушену міграцію, спричинену війною, та обґрунтовано ресурсно орієнтовану модель психологічної підтримки, спрямовану на підвищення їхнього психологічного благополуччя й адаптації. Актуальність дослідження зумовлена нагальною потребою у підтримці українських жінок, які після початку повномасштабної війни були змушені адаптуватися до нового соціокультурного середовища, одночасно виконуючи материнські, соціальні та професійні ролі в умовах тривалого стресу й невизначеності. Метою дослідження є розроблення та теоретичне обґрунтування ресурсно-орієнтованої моделі психологічної підтримки на основі результатів емпіричного вивчення психологічних особливостей жінок із дітьми, які перебувають в умовах вимушеної міграції. У дослідженні взяли участь 160 жінок із дітьми, які виїхали з України після 24 лютого 2022 року та нині проживають у країнах Європи. У дослідженні було використано методику Т. Титаренко «Життєва перспектива особистості», Багатовимірну шкалу сприйманої соціальної підтримки (MSPSS) методику діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса та Р. Даймонда, а також тест незакінчених речень. Для аналізу даних застосовано методи описової статистики, кореляційний аналіз Пірсона та якісний контент-аналіз. Результати дослідження свідчать про помірний рівень соціально-психологічної адаптації учасниць. Найбільш вразливим компонентом адаптації виявився емоційний комфорт, тоді як інтернальність була визначена як провідний психологічний ресурс, що відображає збереження внутрішнього локусу контролю. Встановлено сильні позитивні кореляційні зв’язки між соціально-психологічною адаптацією, самоприйняттям, емоційним комфортом, прийняттям інших та інтернальністю. Основним джерелом сприйманої соціальної підтримки визначено сім’ю, тоді як підтримка з боку друзів виявилася порівняно менш вираженою. Аналіз життєвих перспектив учасниць засвідчив переважання короткострокового планування, а основними пріоритетами були забезпечення безпеки дітей, досягнення стабільності умов проживання та професійна інтеграція. Материнство визначено як ключовий смислотворчий психологічний ресурс, що підтримує життєстійкість і спрямовані на майбутнє стратегії подолання труднощів. На основі отриманих емпіричних результатів розроблено ресурсно-орієнтовану модель психологічної підтримки. Модель охоплює п’ять взаємопов’язаних компонентів: психоемоційну стабілізацію, активізацію внутрішніх психологічних ресурсів, розвиток позитивної життєвої перспективи, зміцнення соціальної підтримки, а також підвищення материнської компетентності та сприяння соціальній інтеграції. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування запропонованої моделі психологами, психотерапевтами, соціальними працівниками, центрами підтримки вимушено переміщених осіб, неурядовими організаціями та міжнародними гуманітарними програмами. Отримані результати поглиблюють розуміння психологічних ресурсів, які сприяють адаптації українських жінок із дітьми в умовах вимушеної міграції, спричиненої війною, та можуть слугувати основою для розроблення комплексних програм психосоціальної підтримки.