Теоретико-правові аспекти державотворення української далекосхідної республіки у 1917-1922 роках: культурно-просвітницька діяльність як важливий чинник державотворчих процесів

Вантажиться...
Ескіз

Дата

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Університет «КРОК»

Анотація

Український народ постійно, що засвідчено хронологічними рамками історії України, століттями вів боротьбу за свободу і незалежність, за власну державність і суверенітет. Культурно-просвітницька діяльність українства на Далекому Сході являлась одним із інституційних чинників процесів державотворення Української Далекосхідної Республіки у 1917-1922 роках – Зелений Клин. Без цього важливого напрямку діяльності не може існувати ні одна нація. Культурно-просвітницьке поле давало живильну силу подиху свободи українцям, ідеї піднесення їх над підневільною буденщиною, рабством, матеріально-економічними негараздами і скрутами, у історичній круговерті змін, як форми суспільної національної самосвідомості українства, у часі виявлення накопиченого віками досвіду конструктивізму державотворення Української нації, на шляху національного самовизначення. Завдяки спадкоємності традицій української культури, де найвищого виразу досягають такі соціальні цінності і духовні надбання як соборність, демократія, державотворення, толерантність до різних народностей, рівність, справедливість, гуманність тощо. Аналітико-правові дослідження у даній статті і аналіз культурно-просвітницької діяльності на Далекому Сході, як один із важливих чинників державотворчих процесів Української Далекосхідної Республіки, що виникали і пройшли відповідне становлення, розвиток ще з давніх часів заселення українства на Далекому Сході. Заселення (переселення), як вимушене, ще починаючи з часів імперського варварства (р)осійського пошибу періоду царизму самодержавців Катерини і Петра І. Коли в крові українства топили «Коліївщину», знищували козаччину, і перші переселення царським урядом почалися ще у другій половині XVIII ст. (1765-1785 роки) на території Далекого Сходу (Забайкальська, Маньчжурська, Амурська, Приморська, Сахалінська, Камчатська місцини). Репрезентативною у даному контексті є теза, окреслена у третьому томі «Історії української культури», присвячена еволюції національно-культурного процесу. Козацька Україна подарувала світові цілу плеяду талановитих діячів культури та освіти – майстрів пензля і графіки, архітекторів, композиторів, блискучих літераторів, філософів і мислителів. Високий культурний рівень українського суспільства другої половини XVII-XVIII ст. зафіксували тогочасні джерела. Мандрівників і чужоземців вражали високий рівень освіченості місцевого населення, значно вищий ніж у «(р)осійській державі», організація побуту тощо. Культурно-просвітницька діяльність українства на Далекому Сході велась практично у багатьох місцинах, території, де компактно проживало українське на селення. Саме вони, а також вікові традиції українства обумовлювали специфіку різних драматичних гуртків і театрів, освітніх і мистецько-художніх шкіл, напрямків культури, що зароджувались і знаходили подальший розвиток і вплив на суспільні інтереси, далекосяжні напрямки і наслідки для прийдешніх часів. Слугували та залишались тим могутнім джерельним ресурсом, що викристалізовував крізь місцеві реальності і поширював культурні та суспільно-політичні настрої та ідеї, де виразно відображалась українська самобутність і світосприйняття, національна державотворчість. Специфічною формою української культурно-просвітницької діяльності були «Шевченківські свята», традиція улаштування яких на Далекому Сході започаткована ще у 1909 році. Вони стали вільними загальнонаціональними масовими святами українства, мали значне освітнє і виховне значення. Широкого поширення на Далекому Сході набули українські хорові колективи народних пісень, що несли у маси національний патріотизм, самобутність думки, свободи духу.

Опис

Бібліографічний опис

Гуменюк В.В. Теоретико-правові аспекти державотворення української далекосхідної республіки у 1917-1922 роках: культурно-просвітницька діяльність як важливий чинник державотворчих процесів. Legal Bulletin. 2025. №1(15). С.31–39. https://doi.org/10.31732/2708-339X-2025-15-A4

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в