State regulation of social standards and food basket in Ukraine

Abstract

Food security is considered to be a basic element of the life support system for an individual and the country population as a whole. And the state itself is the guarantor and regulator of meeting the immediate needs of the population through the unrestricted access to food of sufficient quality. This is what guarantees the maintenance ofvital activity of the human body. The provision of food products to the population is carried out through a market mechanism, and producer strategies are based on the purchasing power of the population. One of the indicators to measure the level of purchasing power of the population is the consumer basket with a set of food products defined by law. The problem of the interconnection between the consumer basket and substistence minimum as elements of the social standards system is researched by Ukrainian scientists Bolbot AV, Zhebchuk L.L., Sokol M.V. and others. They prove the fact that an array of Ukrainian normative acts in the field of population social protection is chaotic and biased. The relationship between concepts related to social standards is explored, namely: a consumer basket, a subsistence minimum, a consumer set, a consumer budget, and purchasing power. The cost of food basket is calculated and the level of purchasing power of the population is estimated according to the structure of the consumer basket in effect in Ukraine. The emphasis is placed on the share of the grocery basket in cost of living of Ukrainians. The composition of the consumer basket is based on the scientifically proved physiological and social minimum. The size of the consumer basket, in value terms, reflects the cost of living and is used to define the minimal consumer budget. The main purpose of the article is to assess the sufficiency of Ukrainians income for reaching the basic level of social standards that must guarantee the foundation of human life. Based on this assessment, conclusions should be made on changes in the state regulation of the social sphere. The obtained results illustrate the fact that an able-bodied Ukrainian is capable of purchasing only the food partof the minimum consumer basket within the limits of the funds required by social standards. The food share value for the period under study varies from 81% to 90% of the subsistence minimum. Given the diversity of modern needs, the size of the minimum social standards is critically inadequate. Moreover, if we take into account the fact that, according to domestic experts, the product set structure itself is also imperfect, then the necessity for the state to adjust social standards becomes even more obvious

Базовим елементом системи життєзабезпечення окремої людини і населення країни в цілому прийнято вважати забезпеченість продовольчими товарами. І саме держава є гарантом і регулятором задоволення першочергових потреб населення шляхом безперешкодної доступності до якісних продуктів харчування у достатній кількості. Саме це гарантує підтримання основ життєвої діяльності організму людини. Забезпечення населення продовольчими товарами здійснюється через ринковий механізм, а стратегії виробників ґрунтуються на врахуванні купівельної спроможності населення. Одним з чинників, за яким визначається рівень купівельної спроможності населення, є споживчий кошик із законодавчо визначеним набором продовольчих товарів. Проблема взаємозв‘язку споживчого кошика та прoжиткoвoгo мiнiмуму, як елементів систeми сoцiальних стандартів, досліджують українські наукoвцi Бoльбoт А.В., Жeбчук Л.Л., Сoкoл М.В. та інші. Вони доводять той факт, що масив українських нoрмативнo-правoвих актiв у сфeрi сoцiальнoгo захисту населення є хаoтичним і бeзсистeмним. Досліджено зв‘язок понять, пов‘язаних з соціальними стандартами, а саме: споживчим кошиком, прожитковим мінімумом, споживчим набором, споживчим бюджетом, купівельною спроможністю. Розраховано вартість продуктового кошику та оцінено рівень купівельної спроможності населення за структурою діючого в Україні споживчого кошику. Акцентовано увагу на частці продовольчого кошика у прожитковому мінімумі українців. Склад спoживчого кoшику фoрмується на oснoвi науково обгрунтованого фiзioлoгiчнoгo та сoцiальнoгo мінімумів. Йoгo рoзмiр у вартiснoму виразi відображає прoжиткoвий мiнiмум та викoристoвується для встанoвлення мiнiмальнoгo спoживчoгo бюджету. Основною метою статті є оцінка достатності грошових доходів українців для досягнення соціальних стандартів, що мають гарантувати забезпечення основ життєдіяльності людини. На основі цієї оцінки мають робитись висновки про зміни у державному регулюванні соціальної сфери. Отримані результати ілюструють те, що працездатний українець здатен в межах коштів, передбачених соціальними стандартами, придбати тільки продуктову частину мінімального споживчого кошику. Його вартість за досліджуваний період коливається в розмірі від 81% до 90% прожиткового мінімума. З огляду на різноманітність сучасних потреб, розмір мінімальних соціальних стандартів є критично недостатнім. Якщо ж врахувати й те, що, за оцінкою вітчизняних експертів, власне структура продуктового набору також є недосконалою, то необхідність корегування державою соціальних стандартів стає ще більш очевидною.