Співробітництво Організації Об’єднаних Націй та Уряду України у сфері захисту прав дітей як напрям загальносоціального попередження злочинності: сучасні аспек

Abstract

На початку XXI століття у світі відбулося чимало подій міжнародно-правового характеру, які мали велике значення для визнання прав і свобод людини, і дітей зокрема, як найвищої соціальної цінності в суспільстві. Ці події стосуються і нашої країни, яка своєчасно реагує на них відповідними змінами у законодавстві. Однак на сьогодні світове товариство постало перед існуванням ряду політичних, економічних загроз та військових загроз, які становлять небезпеку для невизначеної кількості людей, їх найважливіших особистих прав та свобод. Мова йде про такі з них, як: гібридні війни, військові окупації одних країн іншими, збройні конфлікти, і, як наслідок, міграційні явища та біженство. Вищезгадані загрози торкнулися й України із початком анексії Криму та збройного конфлікту на сході країни. Проте згодом восьмирічний військовий конфлікт вилився у справжнє військове протистояння, захопленням все більшої кількості територій нашої країни, безперервним авіаційним бомбардуванням міст та об’єктів інфраструктури, загибеллю цивільного населення, нарешті нечуваним порівняно із 2014 роком масштабом переміщених та евакуйованих у безпечні місця та за кордон українських громадян. Питання захисту прав людей, які є постраждалими від цих загроз - одне з ключових завдань, що стоїть перед Урядом України. Чільне місце в даному питанні віддано проблемі захисту прав дітей, які є гарантом існування української нації в майбутньому. Разом з тим, відмічається, що опинившись сам на сам із військовим агресором в обличчі російської федерації, Україна відчула справжню дружню підтримку всієї міжнародної спільноти як у наданні військової допомоги, так і в процесі підтримки найменш захищених категорій цивільного населення – жінок та дітей. В даній статті автором характеризуються основні напрями протидії злочинного порушення прав дітей в умовах повноцінного військового вторгнення на територію України та виклики, які покликані долати суб’єкти профілактики. Окремо розкривається роль Організації Об’єднаних Націй у співпраці з Урядом нашої країни у спільній реалізації заходів для їх подолання.