Особливості розвитку адвокатури в СРСР в умовах встановлення однопартійної системи

dc.contributor.authorСімоненко, А.О.
dc.date.accessioned2024-08-02T10:57:43Z
dc.date.available2024-08-02T10:57:43Z
dc.date.issued2020
dc.description.abstractУ статті проаналізовано специфіку функціонування адвокатури в СРСР в умовах встановлення однопартійної системи. З’ясовано, що партія виробляла директиви з державних планів, а також важливих питань розвитку господарського і соціальнокультурного життя суспільства. Вони містили прямі вказівки про завдання представницьких органів влади у господарському будівництві. В окремих випадках партія виступала ініціатором створення радянськими органами конкретних правових актів і дуже швидко змогла налагодити управління країною. Правляча партія прагнула через своїх членів, які знаходилися на державній службі, проводити особисту лінію, що націлювала весь механізм влади на здійснення власних програмних засад. Показано визначальний вплив партійнорадянського керівництва на становище адвокатури в період трансформаційних процесів у радянській державі. Доводиться, що організаційно-правові основи становлення та діяльності радянської адвокатури на етапі створення союзної держави були співзвучними з ідеологією і революційним досвідом правлячої партії. З часу встановлення однопартійної системи колегії правозахисників перетворилися в колегії захисників, обвинувачів і представників сторін у цивільному процесі. Колегії комплектувалися на розсуд виконкомів рад, а за їх діяльністю було встановлено державний контроль, здійснюваний губернськими відділами юстиції. Члени колегій вважалися посадовими особами та отримували утримання в розмірі окладу, який прирівнювався до окладів суддів народних судів. Таким способом було закладено основи одержавлення інституту захисту, що існував фактично впродовж усього періоду радянської влади. У статті розглянуто суть декретів радянської влади, які регулювали адвокатську діяльність. Досліджено, що на етапі встановлення радянської влади захист організовувався за принципом трудової повинності. Характерно, що неї долучалися громадяни, які за своєю освітою, професією, партійним чи службовим стажем були спроможні виконувати обов’язки захисників у суді.
dc.identifier.citationСімоненко А.О. Особливості розвитку адвокатури в СРСР в умовах встановлення однопартійної системи / А.О. Сімоненко // Правничий вісник Університету «КРОК». - 2020. - №. 38. - С. 49-55. - https://doi.org/10.31732/2707-9155-2020-38-49-55
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31732/2707-9155-2020-38-49-55
dc.identifier.issn2312-7686
dc.identifier.issn2707-9155
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0001-7281-495X
dc.identifier.urihttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2852
dc.language.isouk
dc.publisherУніверситет «КРОК»
dc.subjectадвокатура
dc.subjectДекрет про суд
dc.subjectколегія правозахисників
dc.subjectпартійне керівництво
dc.subjectСРСР
dc.titleОсобливості розвитку адвокатури в СРСР в умовах встановлення однопартійної системи
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Правничий-вісник-університету-крок_№38+2020-49-55.pdf
Розмір:
151.31 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис: