Перегляд за Автор "Доляновська, Інна Миколаївна"

Зараз показуємо 1 - 18 з 18

Prospects of development of the mediation model in Ukraine on the example of some Post-Soviet Union republics (Belarus, Moldova, Georgia)
(Університет «КРОК», 2021) Dolianovska, Inna; Lotariev, Andrii; Доляновська, Інна Миколаївна; Лотарєв, Андрій Григорович
Alternative dispute resolution (ADR) is a group of processes through which disputes and conflicts are resolved without recourse to the formal judicial system. These include: negotiation, arbitration and mediation. Mediation is an alternative method of resolving disputes with the involvement of a neutral third party - a mediator. Mediation has been used successfully in many European countries and has proven to be an effective method of settling disputes. However, each country has taken its own authentic path to the introduction and promotion of mediation. Despite the fact that mediation has existed in Ukraine for more than twenty years, we remain at the beginning of the path of development and implementation of this alternative method of dispute reso- lution. Mediation has not yet become a common method of resolving conflicts in our society, moreover, some participants in conflicts are unaware of the existence of such a method or have a misconception about where and when mediation can be used. Like many countries where mediation is already a mandatory pre-trial procedure, Ukraine has faced a number of challenges in implementing this alternative method of conflict resolution. Research on these issues and obstacles to the implementation of mediation in Ukraine will facilitate its rapid implementation. A comprehensive and in-depth study of all the positive and negative factors that have ac- companied the introduction of alternative dispute resolution methods in other countries will allow to avoid mistakes, strengthen the positive aspects and influence the negative factors. Therefore, the article will consider models of mediation development in some post-Soviet countries to find the most optimal way of development in this direction for Ukraine.
Theoretical and Practical Aspects of Counteracting Unfair Competition and Violation of Antimonopoly Laws
(Lifescience Global, 2020) Korolova, Viktoriia V.; Dolianovska, Inna M.; Hryhorchuk, Myroslav V.; Vyshnevska, Yuliia V.; Корольова, Вікторія Вікторівна; Доляновська, Інна Миколаївна
Competition allows business entities to implement projects that can subsequently ensure the development of the socio-public system and the country as a whole. At the same time, an opportunity for personal development is also achieved for a business entity. At the same time, any activity aimed at increasing profitability and market share leads to the emergence of new market participants that can help destabilise the industry or bring innovations to it. This allows the implementation of scientific and technological progress due to the competition mechanism. The novelty of the study lies in the fact that unfair competition is understood only as an element of violation of economically sound norms for entrepreneurial activity. The authors consider the competition of bona fide type as an element of the formation of saturation of the commodity market. Moreover, the state is considered not only as a source of antimonopoly legislation, but also as a factor in the implementation of the principles of competition in the interests of society as a whole. The practical significance of the study is determined by the possibility of structuring the requirements for competition law on the basis of independent regulation and the additional use of judicial and restrictive measures to spread the practice of competition in any sector of the national economy. © 2020 Lifescience Global.
До питання створення реєстру медіаторів в Україні: теоретико-правовий аспект
(Університет «КРОК», 2023) Доляновська, І.М.; Доляновська, Інна Миколаївна
Із прийняттям наприкінці 2022 року Закону України «Про медіацію» розпочався новий етап імплементації даного інституту в суспільне та правове життя країни. До прийняття закону, левова роль у популяризації та застосуванні даного методу альтернативного вирішення спорів належала численним громадським організаціям, які відігравали роль амбасадорів медіації як засобу протилежному судовому розгляду конфлікту (спору). Наразі чинний Закон України «Про медіацію» встановлює стандарти підготовки та навчання медіаторів, принципи медіаційної процедури та інші ключові моменти медіації. Однак крапку у врегулюванні даного питання ставити зарано, адже практична реалізація законодавчого акту вимагає подолання нових нагальних викликів, одним із яких є дискусія щодо доцільності створення єдиного державного Реєстру медіаторів. Безперечно, запровадження інституту медіації і забезпечення якості медіаційних послуг та допомоги населенню в будь-якій країні потребує належної професійної підготовки медіаторів та дотримання ними правил проведення медіації. Тому питання регулювання професії медіатора є надзвичайно важливими. Як відомо, основним принципом правового регулювання медіації є забезпечення необхідних стандартів медіації при мінімальному втручанні держави в ці відносини, надання сторонам спору найбільш повної свободи реалізації своїх прав як під час згоди на медіацію у якості альтернативи суду, так і під час вибору особи медіатора. Сама процедура медіації побудована на вільному самовизначенні і волевиявленні сторін спору, на добровільній і усвідомленій відповідальності за свої слова і вчинки і, зрештою, за результат спору. Надмірне регулювання процедур медіації може обмежити ці можливості і звести нанівець основні її переваги. Разом з тим, коли діяльність медіаторів підтримується державою з метою впорядкування правового регулювання, надання цій діяльності більш легітимного характеру та її поширення в усіх можливих сферах застосування, держава таким чином забезпечує мінімально необхідні гарантії законності цієї діяльності. Саме ініціативі створення Реєстру медіаторів як свідчення належного державного регулювання даної сфери і присвячена дана наукова стаття.
Колізії в тлумаченні поняття "громадська безпека" в законодавстві України та правовій науці
(Університет «КРОК», 2018) Доляновська, І.М.; Бобров, А.С.; Доляновська, Інна Миколаївна
У статті приділяється увага дослідженню колізійних норм у понятті громадська безпека, яка являє собою безпеку як для життя та здоров’я конкретної особи, так і невизначеного кола осіб.
Кримінологічна характеристика заходів з протидії порушень особистих прав і свобод громадян в контексті стану громадської безпеки в Україні
(Університет "КРОК", 2017) Доляновська, І.М.; Доляновська, Інна Миколаївна
У статті приділяється увага дослідженню зв’язку зі станом громадської безпеки в Україні на даний час і порушенню таких особистих прав людини, як життя і здоров’я, честі і гідності, особистої безпеки. Окремо автор формулює загальні та спеціальні кримінологічні заходи проти дії порушенню вищезазначених цінностей в умовах сьогодення
Медіація як один з ефективних способів врегулювання конфліктів в господарському судочинстві
(Університет «КРОК», 2024) Доляновська, І.М.; Долянівська, Я.Л.; Доляновська, Інна Миколаївна
Протягом тривалого часу в Україні все більше є поширеною практика альтернативного вирішення господарських спорів без застосування класичних судових процедур, оскільки застаріла традиція звернення суб’єктів господарювання до державних установ з приводу кожного конфлікту призводить до вели- кого перевантаження органів судової влади. Альтернативою покращення доступу до правосуддя та зменшення навантаження на суди є застосування такого способу розв’язання конфлікту як медіація. Медіація широко ви- користовується в господарському судочинстві для вирішення спорів між підприємствами та організаціями. В процесі медіації медіатор допомагає сторонам віднайти спільне рішення, просуваючись через процес переговорів за рахунок динамічного включення сторін конфлікту. Медіатор не приймає рішення за сторін, а забезпечує ко- мунікацію та сприяє порозумінню між ними. Вирішення конфлікту, досягнуте через медіацію, є взаємовигідним для всіх сторін і може бути внесене у вигляді угоди. У господарському судочинстві медіація може бути особливо корисною, оскільки вона сприяє ефективному вирішенню спорів, зменшенню витрат на судові процедури та збереженню хороших відносин між партнерами по бізнесу або підприємницькій діяльності. Медіація як спосіб вирішення конфліктів в господарському судочинстві дозволяє сторонам ефективно вирішувати конфлікти, зберігаючи добрі відносини та забезпечуючи зростання бізнесу, є альтернативою судовому процесу і допомагає сторонам досягти бажаних результатів. Науковці та законодавці вже багато років працюють над створенням належних умов для належного застосування медіації в Україні: проводиться просвітницька робота щодо змісту та переваг медіації, здійснюється аналіз та доповнення до нормативно-правової бази регулювання медіації, проводиться навчання для медіаторів. Тож існує досить широке коло актуальних питань з приводу забезпечення роботи механізму медіації, які підлягають більшому науковому дослідженню та вимагають практичних підходів. Отже, у даній статті досліджено засади медіації як ефективного способу врегулювання конфліктів в господарському судочинстві. Визначено основні етапи становлення медіації в Україні, поняття та особливості медіації як одного з ефективних способів вирішення господарських конфліктів, проаналізовано міжнародні нормативно-правові акти в сфері медіації та, з огляду на такий аналіз, окреслено проблеми правового забезпечення даної процедури вирішення господарських спорів в Україні і запропоновано варіанти їх вирішення способом медіації.
Напрями державного захисту прав дітей, які належать до найуразливіших категорій
(Університет «КРОК», 2018) Доляновська, І.М.; Мацик, А.Ю.; Доляновська, Інна Миколаївна
У статті висвітлено головні проблеми, які виникають в Україні при здійсненні захисту прав та інтересів дітей, які належать до найуразливіших категорій. Проблема забезпечення прав дитини – одна з наболілих проблем людства. Діти внаслідок вікових особливостей розвитку становлять групу осіб, що характеризується наївністю, довірливістю, залежністю від інших осіб, піддатливістю до різних маніпуляцій та зловживань із боку дорослих. Вони є однією з найменш захищених верств населення, саме тому потребують найбільшого захисту держави.
Нормативно-правове регулювання адміністративно-правового захисту безпритульних дітей
(Університет «КРОК», 2018) Доляновська, І.М.; Атаманчук, В.В.; Доляновська, Інна Миколаївна
Статтю присвячено дослідженню нормативно-правового регулювання адміністративноправового захисту безпритульних дітей в Україні. Містить змістовний аналіз чинного вітчизняного законодавства в цій сфері, досліджуються проблемні питання правового регулювання адміністративно-правового захисту безпритульних дітей. Визначено проблеми та напрями вдосконалення законодавства у досліджуваній сфері.
Особливості визначення місця проживання дитини в сімейній медіації
(Університет «КРОК», 2024) Доляновська, І.М.; Сидоренко, А.А.; Доляновська, Інна Миколаївна
В статті досліджуються особливості визначення місця проживання дитини в рамках сімейної медіації. Визначення місця проживання дитини під час розлучення або розірвання шлюбу є складним та відчутним емоційно питанням, що вимагає уважного підходу до учасників даного процесу. Сімейна медіація, що стає все більш популярним методом вирішення подібних суперечок, пропонує спільний та неконфліктний процес, спрямований на забезпечення найкращих інтересів дитини. У даному дослідженні аналізуються різні фактори, які впливають на процес прийняття рішень у таких випадках. Серед них – вік та етапи розвитку дитини, її уподобання, а також здатність батьків створити безпечне та стабільне домашнє середовище. Важливо враховувати усі ці аспекти для забезпечення найбільш гармонійного та вигідного рішення для дитини у разі подальшої неможливості для батьків продовжувати робити це як одна родина. Окрім цього, в статті звертається увага на роль посередника в даному процесі. Підкреслюється його важливість у сприянні спілкуванню між батьками та направленні їх до взаємоприйнятної угоди, що максимально враховує найкращі інтереси дитини. Наявність досвідченого та компетентного посередника може суттєво полегшити процес розв’язання конфлікту та забезпечити більш збалансоване рішення. Важливо відзначити, що сімейна медіація може стати ефективним та результативним способом вирішення спорів, пов’язаних з опікою та утриманням дітей. Але для цього необхідно мати навчених та досвідчених медіаторів, які здатні підтримати процес медіації та забезпечити збалансований підхід до вирішення конфлікту. Стаття завершується рекомендаціями щодо вдосконалення практики сімейної медіації у справах, пов’язаних із місцем проживання дітей. Зокрема, підкреслюється необхідність постійного навчання та підтримки медіаторів, важливість культурної чутливості та необхідність підвищення обізнаності громадськості про переваги медіації як альтернативи традиційним судовим методам.
Передумови виникнення та розвиток міжнародного комерційного арбітражу як способу врегулювання спорів: часи античності та середньовіччя
(Університет «КРОК», 2023) Доляновська, І.М.; Ситий, В.О.; Доляновська, Інна Миколаївна
У статті визначено ключові передумови та перші згадки про міжнародний комерційний арбітраж у часові проміжки античності та середньовіччя. З’ясовано, що багатовікова історія становлення міжнародного комерційного арбітражу взаємопов’язана з формуванням перших держав в часи античності. Визначено, що існує дві позиції науковців щодо появи міжнародного комерційного арбітражу. За переконаннями одних, міжнародний комерційний арбітраж з’явився ще задовго до перших державних інституцій. На думку інших – арбітраж з’явився одночасно із державними інституціями, коли одна особа мала у своєму підпорядкуванні певну соціальну групу населення. Це можливо аргументувати тим, що арбітражний суд, навіть у його первинному вигляді був інституцією приватного врегулювання спору, коли особи не бажають аби їхній конфлікт розв’язувала визначена державна інституція. Підкреслено важливість історичного взаємозв’язку арбітражу (періоду античності) як поняття загального, що мав першочергове застосування і використовувався переважно для вирішення різноманітних побутових проблем, конфліктних ситуацій. На його основі з’явився комерційний арбітраж, що використовувався переважно купцями в межах однієї або кількох територіальних місцевостей. А вже згодом, розуміючи переваги застосування мирних способів врегулювання спорів, виникає міжнародний арбітраж, що включає в себе й комерційну складову. Також наведено історичні приклади в межах античності та середньовіччя вирішення тогочасними арбітрами спорів, що могли містити в собі комерційні складові. Доведено, що деякі приклади, на які посилаються науковці у своїх працях, не завжди можуть підпадати під ознаки перших комерційних арбітражів. Підсумовано, що в період античності розпочалося зародження міжнародного комерційного арбітражу, що використовувався главами держав, які зловживаючи статусом та авторитетом досягали своїх цілей – розширювати кордони держав, котрі їм належали. Посилення ролі та статусності релігії і церкви в період середньовіччя дозволили аргументувати необхідність використання мирних способів врегулювання спорів, особливо в періоди великих релігійних свят.
Правові проблеми розвитку інституту Уповноваженого Президента з прав дитини в Україні
(Університет «КРОК», 2018) Доляновська, І.М.; Гіфес, О.В.; Доляновська, Інна Миколаївна
У роботі розкрито правову природу омбудсмена з прав дитини, досліджено проблеми становлення та розвитку інституту Уповноваженого Президента з прав дитини в Україні. Акцентовано увагу на тому, що важливе місце у формуванні механізмів захисту прав дітей належить інституту омбудсмена.
Проблеми правового регулювання діяльності товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю
(Університет «КРОК», 2022) Доляновська, І.М.; Дрига, Д.О.; Доляновська, Інна Миколаївна
У статті розглядаються актуальні питання правового регулювання діяльності товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю та суперечливих аспектів, які у процесі такої діяльності виникають. Автори зазначають, що у нових соціально-економічних умовах інститут юридичної особи зазнав істотної трансформації. Суспільні відносини, що виникають у процесі створення та діяльності юридичних осіб, у тому числі корпоративні правовідносини, що складаються між юридичною особою, її засновниками (учасниками) та особами, які виконують функції її органів, стають все більш складними, з'являються нові види договорів, формуються принципи корпоративної поведінки та розробляються критерії взаємної цивільної відповідальності учасників цих відносин. Так, товариство з обмеженою відповідальністю – це господарська структура, яка створена на підставі рішення про об'єднання капіталу в статутний фонд, який спочатку розподілений між учасниками організації за принципом пайової участі. Члени товариства не можуть мати ніякої відповідальності за угоди і договори, укладені від імені компанії, несучи ризик збитками виключно в рамках своєї персональної частки в грошовому еквіваленті.У ході господарської діяльності компанія періодично укладає договори з контрагентами, які є для неї повністю або частково афілійованими. Іноді ці угоди відбуваються на благо товариства, але найчастіше тільки з егоїстичних спонукань одного із засновників на шкоду іншим учасникам або акціонерам. Такі угоди називаються угодами із зацікавленістю. Для них законодавство передбачило особливий порядок узгодження, який, однак, товариство може спростити або ускладнити у своєму статуті. Товариство з додатковою відповідальністю - це така організаційно-правова форма підприємництва, при якій громадяни або юридичні особи об'єднуються заради спільного ведення бізнесу.
Реституція як складовий елемент перехідного правосуддя
(Університет «КРОК», 2024) Доляновська, І.М.; Карасьов, В.І.; Доляновська, Інна Миколаївна
Стаття присвячена поглибленому аналізу концепції перехідного правосуддя, зосереджено увагу на його ключовому елементі – реституції, яка є важливим інструментом для відновлення порушених прав жертв серйозних порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права, таких як воєнні злочини, геноцид та масові репресії. Описано чотири основні компоненти перехідного правосуддя. Особливу увагу приділено реституції, яка полягає у відновленні початкового стану жертв серйозних порушень прав людини або міжнародного гуманітарного права. Визначено, що реституція не тільки компенсує заподіяну шкоду, але й відновлює соціальну справедливість та забезпечує повернення жертв до їхнього первинного стану, включаючи повернення майна, відновлення громадянства, прав людини, ідентичності, сімейного життя та надання компенсації за завдану шкоду. У статті охарактеризовано правові основи реституції, зокрема аналізуються міжнародні документи, зокрема Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 60/147, яка встановлює основні принципи та керівні положення щодо права на захист і відшкодування шкоди для жертв порушень прав людини. Наведені приклади застосування реституції в різних країнах, таких як Гватемала, Боснія та Південна Африка, демонструють ефективність цього механізму у подоланні наслідків конфліктів та масових порушень прав людини. У статті досліджено як реституція сприяла відновленню майнових прав, поверненню земель, відновленню на роботі, виплаті компенсацій постраждалим, що дозволило забезпечити справедливість і запобігти повторенню подібних порушень у майбутньому. Проаналізовано значення реституції як елементу перехідного правосуддя, що відіграє ключову роль у забезпеченні довготривалого миру та стабільності в постконфліктних суспільствах. Стаття підсумовує, що інтеграція реституції в національні та міжнародні механізми перехідного правосуддя є критично важливою для побудови справедливого і мирного майбутнього. Таким чином, наводяться аргументи на користь важливості реституції у світовій практиці як одного з основних інструментів перехідного правосуддя, що забезпечує не лише правову, але й моральну реабілітацію суспільства
Світовий досвід протидії кримінальним правопорушенням, пов’язаним з обігом віртуальних активів
(Університет «КРОК», 2024) Доляновська, І.М.; Кривенко, К.О.; Доляновська, Інна Миколаївна
Стаття здебільшого присвячена ґрунтовному аналізу та кримінологічній характеристиці кримінальних правопорушень у сфері обігу віртуальних активів, а також безпосередньо протидії таким кримінальним правопорушенням. Аналіз кримінальних правопорушень базується виключно на світовому досвіді виявлення та розслідування даної категорії протиправних дій. У процесі дослідження надано характеристику категорії кримінальних правопорушень у сфері обігу віртуальних активів. Так, кримінальні правопорушення у сфері обігу віртуальних активів включають різноманітні склади злочинів, безпосереднім предметом або засобом вчинення яких виступають віртуальні активи. Виділено умовну класифікацію кримінальних правопорушень, пов’язаних з обігом віртуальних активів через призму їх ролі у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме: безпосереднє заволодіння віртуальними активами; легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом за допомогою використання віртуальних активів; торгівля забороненими товарами та послугами, де засобом платежу виступають віртуальні активи. Досліджено відомості про реальні факти вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі витримки з вироків іноземних судів, в яких здійснено опис встановлених фактичних обставин справи. У процесі дослідження встановлено основні чинники запобігання та протидії вказаній категорії кримінальних правопорушень, серед яких: розробка та втілення правового регулювання обігу віртуальних активів; співпраця між правоохоронними органами та учасниками ринку (криптобіржами, аналітичними центрами та іншими сервісами); впровадження та використання правоохоронними органами спеціальних інструментів відстеження транзакцій; міжнародна співпраця між правоохоронними органами та інше. На прикладі практичних кейсів прослідковано розвиток засобів та методів правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю, яка використовує віртуальні активи в якості засобу платежу за нелегальні товари та послуги. Визначено основні напрями для розвитку українських правоохоронних органів шляхом перейняття успішного досвіду іноземних колег щодо та припинення кримінальних правопорушень, пов’язаних з обігом віртуальних активів
Співробітництво Організації Об’єднаних Націй та Уряду України у сфері захисту прав дітей як напрям загальносоціального попередження злочинності: сучасні аспек
(Університет «КРОК», 2022) Доляновська, І.М.; Доляновська, Інна Миколаївна
На початку XXI століття у світі відбулося чимало подій міжнародно-правового характеру, які мали велике значення для визнання прав і свобод людини, і дітей зокрема, як найвищої соціальної цінності в суспільстві. Ці події стосуються і нашої країни, яка своєчасно реагує на них відповідними змінами у законодавстві. Однак на сьогодні світове товариство постало перед існуванням ряду політичних, економічних загроз та військових загроз, які становлять небезпеку для невизначеної кількості людей, їх найважливіших особистих прав та свобод. Мова йде про такі з них, як: гібридні війни, військові окупації одних країн іншими, збройні конфлікти, і, як наслідок, міграційні явища та біженство. Вищезгадані загрози торкнулися й України із початком анексії Криму та збройного конфлікту на сході країни. Проте згодом восьмирічний військовий конфлікт вилився у справжнє військове протистояння, захопленням все більшої кількості територій нашої країни, безперервним авіаційним бомбардуванням міст та об’єктів інфраструктури, загибеллю цивільного населення, нарешті нечуваним порівняно із 2014 роком масштабом переміщених та евакуйованих у безпечні місця та за кордон українських громадян. Питання захисту прав людей, які є постраждалими від цих загроз - одне з ключових завдань, що стоїть перед Урядом України. Чільне місце в даному питанні віддано проблемі захисту прав дітей, які є гарантом існування української нації в майбутньому. Разом з тим, відмічається, що опинившись сам на сам із військовим агресором в обличчі російської федерації, Україна відчула справжню дружню підтримку всієї міжнародної спільноти як у наданні військової допомоги, так і в процесі підтримки найменш захищених категорій цивільного населення – жінок та дітей. В даній статті автором характеризуються основні напрями протидії злочинного порушення прав дітей в умовах повноцінного військового вторгнення на територію України та виклики, які покликані долати суб’єкти профілактики. Окремо розкривається роль Організації Об’єднаних Націй у співпраці з Урядом нашої країни у спільній реалізації заходів для їх подолання.
Сучасні перспективи розвитку медіації у процесі здійснення адвокатами професійної діяльності в Україні
(Університет «КРОК», 2020) Доляновська, Інна; Походжай, Ольга; Доляновська, Інна Миколаївна
Альтернативне врегулювання спорів (АВС) - це група процесів, за допомогою яких вирішуються суперечки і конфлікти без звернення до формальної системи судочинства. До них відносяться: переговори, арбітраж та медіація. Медіація — альтернативний метод вирішення суперечок із залученням нейтральної третьої особи — медіатора. Медіація успішно використовується у багатьох країнах Європи й зарекомендувала себе як ефективний метод урегулювання суперечок. Проте кожна країна пройшла свій автентичний шлях до впровадження і популяризації медіації. Попри те, що медіація в Україні існує вже понад двадцять років, ми залишаємося на початку шляху розвитку та впровадження цього альтернативного методу вирішення спорів. Медіація досі не стала загальноприйнятим методом урегулювання конфліктів у нашому суспільстві, більше того, деякі учасники конфліктів не знають про існування такого методу або ж мають помилкове бачення щодо того, де й коли можна застосовувати медіацію. Як і багато країн, в яких медіація вже є обов’язковою процедурою перед зверненням до суду, Україна зіткнулася з чималою кількістю проблем у процесі впровадження цього альтернативного методу врегулювання конфліктів. Дослідження цих проблем та перешкод, що стоять на шляху імплементації медіації в Україні, сприятимуть її швидкому впровадженню. Всебічне й глибоке вивчення всіх позитивних і негативних факторів, які супроводжували впровадження альтернативних методів вирішення суперечок в інших країнах, дозволить уникнути помилок, посилити позитивні боки та вплинути на негативні фактори. Однією з умов успішного розвитку медіації є широка співпраця з усіма зацікавленими сторонами — так званими стейкхолдерами. Стаття присвячена дослідженню впливу адвокатів і спільноти правників на розвиток та впровадження медіації в Україні. Розглянуто, яку роль відіграють адвокати в розвитку й функціонуванні медіації в інших країнах. Висвітлено роль адвокатів у процесі медіації. Обґрунтовано необхідність подальших досліджень у цій сфері
Сучасні риси порушення конституційного права дитини на освіту в Україні
(Університет «КРОК», 2019) Доляновська, І.М.; Доляновська, Інна Миколаївна
Освіта – це один з найдавніших соціальних інститутів, який спроможний відтворювати й передавати знання, уміння, навики, готувати нові покоління до життя, готувати підростаюче покоління до вирішення економічних, соціальних, культурних проблем, що стоять перед людством. У сучасному світі освіта – складне і багатоманітне суспільне явище, сфера передачі, освоєння і перероблення знань і соціального досвіду і є основою розвитку нації. Саме тому забезпечення державою права на освіту має особливу суспільну роль. Право людини на освіту відносять до культурних прав людини, які за своєю суттю є мірою духовності, що гарантує особі держава, а за змістом – межею можливої дозволеної поведінки чи діяльності особи у культурній сфері. Право людини на освіту – одне з основних людських прав у цивілізованому суспільстві: воно є важливим не тільки для окремої особи, а й для сімей, громади, усього суспільства та держави в цілому. Право дитини на освіту відіграє важливу роль у формуванні суспільства. Діти – майбутнє України. Їм обов’язково доведеться брати участь у діяльності та розвитку держави. Освічені діти сьогодні – запорука успішної країни завтра. Тому соціальна та правова підтримка дитинства є пріоритетним напрямом у досягненні поставлених державою цілей. Право на освіту є основоположним соціально-культурним правом, що забезпечує стабільний розвиток молодого покоління. Всебічний розвиток дитини, як члена суспільства повністю залежить від можливості повною мірою реалізовувати свої права. Якісна початкова освіта надає дітям рівні вихідні шанси і дозволяє досягнути успіху на наступних етапах навчання. Вони мають право на повноцінну освіту з раннього віку. Основою реалізації прав дітей на освіту є велика кількість нормативних актів як в Україні, так і у світі. У статті, крім окреслених вище питань, також досліджено сучасні риси порушення конституційного права дитини на освіту. Автор статті окремо окреслює коло дітей, реалізація права на отримання освіти у яких ускладнена соціально-політичними умовами в суспільстві.
Ціннісний орієнтир медіації як критерій становлення громадянського суспільства
(Київський університет права НАН України, 2023) Доляновська, І.М.; Доляновська, Інна Миколаївна
У статті представлено спробу автора дослідити актуальні питання становлення й розвитку такого суспільно-правового явища, як медіація у якості ціннісного критерію подальшого становлення інститутів громадянського суспільства в країні. Зокрема, наголос було зроблено на проблемних питаннях, які викликані розв’язанням агресивної війни і які стають на заваді утвердження загальнолюдських цінностей як основи демократичного суспільства та яким чином саме медіація як один із засобів альтернативного вирішення конфліктів сприятиме процесам позитивних змін як для соціуму, так і для держави в цілому. Адже популяризація та подальше становлення інституту медіації є як одним із вектором подальшої інтеграції країни у європейське співтовариство, так і засобом ненасильницької комунікації, що, на думку автора, успішно може бути застосовано у вирішенні суспільно-правових проблемних питань післявоєнного періоду та відродження країни.