Кафедра державно-правових дисциплін
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3155
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Етичні та правові перспективи застосування штучного інтелекту в Україні.(Університет «КРОК», 2024) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка ЮріївнаУ статті розглядається питання перспектив застосування штучного інтелекту. Зазначено, що на сьогодні зберігається тенденція щодо складності перевірки роботи систем штучного інтелекту на відповідність правовим нормам та існуючим етичним принципам. Це ускладнено також відсутністю єдиних підходів, що застосовуються при визначенні критеріїв етичності під час розроблення та використання технологій штучного інтелекту. Відповідно, у статті проаналізовані міжнародні правові акти з питань права та етики застосування штучного інтелекту у порівнянні з діючими вітчизняними нормами. Проаналізовано дослідження іноземних науковців, на підставі яких виявлено цілу низку етичних проблем, які можуть виникати при розробці та застосуванні програми штучного інтелекту, що може привести до різного роду правових конфліктів та спотворення моральних надбань людства. Відповідно, вбачається вірним розроблення Етичного кодексу застосування штучного інтелекту в якому пропонується розмежувати моральні принципи для створювачів штучного інтелекту та його користувачів. У статті визначені принципи, на яких має ґрунтуватися Етичний кодекс застосування штучного інтелекту. Акцентується увага на тому, що не дивлячись на коло позитивних можливостей штучного інтелекту, для суспільства більш важливою стоїть питання про запобігання шкоди людині та її правам. Приналежно, з розробкою Етичного кодексу застосування штучного інтелекту, необхідно прийняти певні правові документи (наприклад, Інструкції з розробки штучного інтелекту для кожного з певних цілей використання, Інструкції з організації та застосування штучного інтелекту тощо). Відповідно, у статті наводяться деякі положення щодо їх змісту.Документ Prevention of economic crimes by the police: a legal measurement(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Horielova, Veronika Yuryivna; Горєлова, Вероніка ЮріївнаThe article is devoted to the study of the problem of crime prevention in the economic sphere, which is considered relevant in view of the large number of reports of criminal acts, especially in the area of the use of budgetary funds, privatisation relations, land relations, foreign economic activity, etc. In addition, the article focuses on the study of cybercrime, since most economic crimes are committed via the Internet, and therefore it is considered necessary to implement appropriate measures to prevent and combat illegal manifestations in the field of digital relations. It is emphasised that economic crime primarily threatens the national security of the state. It should be noted that maintaining a sufficient level of protection against criminal manifestations in the economic sphere is implemented in different ways in developed countries, but the problem of criminals' constant improvement of mechanisms and methods of committing criminal acts in this sphere remains. The article examines the main problems of economic crime prevention. Based on a survey, the author found that investigators today lack the specialised knowledge and skills in both economics and IT (at least at a basic level) to successfully investigate economic crime, which has a negative impact on the quality of investigation, combating and prevention of crime in this area. The article shows that Ukraine does not yet have an appropriate law enforcement agency, and the draft law "On the principles of preventing and combating economic crimes and exercising financial control" does not contain any information on the nature of the state body that would have the authority and capacity to effectively monitor illegal manifestations in the economic sphere. It is noted that the prevention of economic crime will be facilitated by the creation of a sufficient set of training for future police officers in the field of economics and IT. It is also considered necessary to create a single police unit that will deal only with economic crimes.Документ To the issue of safety in food sphere as the highest social value in the healthcare system(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Horielova, Veronika Yuriivna; Горєлова, Вероніка Юріївнаhe article is devoted to substantiating the conceptual foundations of the current state of food safety in the healthcare system. The issue of food safety is related to two fundamental and contradictory factors that are inextricably linked: on the one hand, it is the process of combating environmental pollution, and on the other hand, counteracting fraudulent actions by food producers. Among the main threats to food safety are a number of unresolved issues and the neglect of the main measures of state influence in the field of healthcare on the activities of economic actors. Based on WHO international standards and national legislation, it is possible to outline the main guidelines for achieving food safety, including: compliance with the latest food standards; prevention of potential contamination of agricultural land, water, air and the use of harmful substances in products; and improvement of food production technologies. Based on the basic requirements outlined in the HACCP food safety management system, certain problematic issues regarding the complexity of the integration processes of the HACCP system in Ukraine at the present stage are identified. The article outlines and describes the main types of threats that currently exist in Ukraine and are directly related to food quality. The article outlines the ways to overcome such threats, which have already been activated by the state, expert and public organisations. The article considers the recommendations of the Committee on World Food Security (CFS) on responsible management of land tenure, fisheries and forestry in the context of national food security. Based on the research, it is possible to draw conclusions: in order to achieve safety goals in the food industry, attention should be focused not only on economic and legal issues, but also on the ecological side of the issue; provision of the state doctrine of health protection is not possible without approval of the doctrine of food safety; the state strategy must have a regulatory nature and correspond to the best international documents and practices; strategies must meet real-time requirements and have a long-term nature; focus on human health should be implemented through the prism of maintaining a healthy (safe) environment. It is emphasised that at the current stage in Ukraine, attention should be focused on priority immediate measures that do not require significant investments from the state,like: reducing tax pressure on food producers, spreading and supporting public control on a par with state controlДокумент The predicate of "moral law" in the doctrine of humanrights(Університет «КРОК», 2023) Horielova, V.Yu; Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка ЮріївнаУ статті роз’яснюється сенс застосування конструкції «предикат морального закону» та обґрунтовується влучність її використання в контексті доктрини прав людини. Досліджено, що у сучасному розвинутому правовому суспільстві на сьогодні взагалі відсутні раціональні шляхи до згоди відносно того, що є моральним. Окрім того, таких шляхів не передбачено з огляду на те, що не існує єдиної концепції встановлення чіткої ієрархії моральних вимог у законі, а сучасні тенденції трансформації моралі в суспільстві породжують нові теоретичні конструкції. Аналіз сучасних національних і іноземних джерел дає можливість стверджувати що новітнє розуміння моралі швидкими темпами починає «прогинатися» під можливостями та зручностями новітніх технологій. З одного боку, позитивним на сьогодні є тенденція до розширення прав людини, а з іншого - викривлення моральних ідей і цінностей які були вироблені протягом існування всього людства. Предикатом закону, можна вважати узагальнену абстрактну чи конкретно-визначену ситуацію, що схематично означена в правовій нормі і відображає осмислення дійсності, окреслює об’єктивні явища та визначає логічні правові відносини. Зрозуміло, що такою «серцевиною» в законі можливі лише моральні постулати. Аналіз рішень Європейського суду з прав людини дає можливість стверджувати, що майже у всіх справах Суд керується предикатом морального закону, який прямо випливає з положень Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Основними моральними предикатам тут виступає низка заборон: заборона вбивства, завдання болю та страждань; заборона рабства, примусової праціта обмеження свобод невинуватої особи; заборона залишати особу в скрутному становищі та небезпеці (що включає медичну допомогу, юридичну, соціальну тощо); заборона втручання до особистого життя особи (приватного, сімейного, житла, кореспонденції тощо); заборона переслідувань за думки, погляди, переконання, вподобання та релігії; заборона дискримінації ; заборона зловживання правами. Предикат морального закону зводиться до наступного: мета будь-якого закону - забезпечення справедливості, яка знаходиться в лоні моралі; закон не може ігнорувати мораль, аморальні положення закону не можуть вважатися дійсними; неузгодженості та протиріччя в праві повинні вирішуватися за рахунок моралі.Документ Зіставлення понять "моральність", "толерантність" та "терпимість" в якості правових категорій(Університет «КРОК», 2023) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка ЮріївнаУ статті окреслені наявні підходи до розуміння таких понять як толерантність, терпимість та моральність. Виявлені основні ознаки категорій «толерантність» та «терпимість». Проведено зіставлення цих понять з правової позиції. Виявлено, що сенс категорій «толерантність» та «терпимість» зводиться до однакової мети їх застосування, а саме: безконфліктного існування людини у соціумі та цивілізованого вирішення питань. Ці два терміни використовуються одночасно у міжнародних правових актах. Разом з тим, поняття «толерантність» наділено більш змістовною складовою. Наголошено, що категорія «толерантність» є іноземним інструментом для реалізації ідеї терпеливого, поблажливого ставлення до людини з метою укріплення проголошених прав людини, направлених на боротьбу з будь-якою дискримінацією та досягнення мирного співіснування людей у соціумі. Встановлено, що категорія «моральність» вміщує в собі толерантність відносин та терпимість людей один до одного. Зауважено, що важливість терміну «моральність» прямо випливає з Конституції України, оскільки неодноразово застосовується в її межах, а також входить до змісту статей національних законів в різних галузях права: цивільного, кримінального, трудового, адміністративного тощо. Адже українська держава наголошує не лише на фізичному та психічному, а й на моральному розвитку дітей. До того ж посягання на «моральність» прямо передбачена розділом XII Кримінального Кодексу України, а відшкодування моральної шкоди прямо передбачено цивільним законодавством. Робиться висновок, що саме категорія «моральність» повинна застосовуватись в межах національного законодавства, адже саме вона виступає в якості правового ідентифікатора доброго та поганого, що передбачає, на відміну від «толерантності», певну позитивну або негативну відповідальністДокумент Поняття ідеограми в якості доказу волевиявлення особи(Університет «КРОК», 2023) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка ЮріївнаСтаття присвячена дослідженню окремих питань використання ідеограми в якості затвердження волевиявлення особи в межах інтернет-простору крізь призму кримінально-процесуального права. Тема статті обґрунтована проблематикою невизначеного становища різновидів ідеограм, які останнім часом починають «виходити» за межі побутового спілкування і набувають значення волевиявлення людини. Досліджено поняття ідеограм та найбільш відомого їх виду – emoj, на підставі чого виділені основні ознаки ідеограми. Запропоновано авторське визначення поняття ідеограми, що пропонується як знак-зображення, що використовується для вказівки на емоційний стан, дію або об’єкт, що несе смислове навантаження та інтерпретуються відповідно до національного менталітету та традицій. Орієнтуючись на статистичні дані стосовно кількості застосування ідеограм в мережі інтернет, зроблено висновок щодо проникнення останніх з особистого спілкування у бізнес та на робочі місця працівників, не зважаючи на те, що ідеограми не входять до етики професійного спілкування. Виходячи із зазначених у роботі досліджень можливо стверджувати, що на сьогодні має місце поєднання широкого використання ідеограм в межах розмитих кордонів між діловим та особистим спілкуванням. Зазначено, що культура певної країни впливає на інтерпретацію ідеограм. У статті окреслено та досліджено іноземну практику використання ідеограм в судах в якості доказів у кримінальних та господарських справах (приналежно, такі види ідеограм як смайли фігурують у справах про переслідування особи та про погрози її здоров’ю чи репутації на робочому місці, про сексуальне переслідування тощо). Виявлено, що у зв’язку з поширеним використанням ідеограм, судам неминуче доведеться мати справу із розглядом їх в якості доказів, але ставиться під сумнів готовність суддів, слідчих, прокурорів до однозначного сприймання ідеограДокумент Concept and content of professional ethics of a mediator(ТОВ «Наукова установа «Правові горизонти», 2024) Horielova, Veronica; Vishnevska, Yulia; Горєлова, Вероніка ЮріївнаThe article explores the content of a mediator’s professional ethics. It asserts that although conflicts originate in the social sphere, they fall within the legal domain (arising and being resolved within the scope of legal consequences) when considered as objects of mediation. It is noted that the mediator’s role is not solely a psychological phenomenon and should not be reduced to its practical application. Unlike a psychologist, a mediator operates within well-defined legal frameworks regarding the mediation procedure. Given the adversarial nature of the mediation object, a mediator cannot be either a party or an arbitrator. In other words, the mediator’s work is carried out within institutional legal principles, while the psychological aspect is strictly non-institutional. It has been researched that the professional ethics of a mediator is based on ethical values: trust; justice, including the principles of neutrality, independence, and impartiality; conscientiousness; truth, including transparency and honesty; f reedom, meaning respect for the mediator’s autonomy; responsibility; conscience, which includes the principle of voluntariness, dignity, humanity, and compliance with the requirements imposed on the mediator. It is noted that at present, there are no codified norms of ethical conduct for mediators, and the legislator’s attention is focused on regulating their activities. Emphasis is placed on the necessity of professional ethics arising from its socio-cultural purpose, which defines a system of values and principles that should correspond to the general concept of goodness for adequate professional communication. The article outlines some requirements for the ethics of mediators as mentioned in Ukrainian and foreign Codes of Ethics for Mediators. The main content of mediator ethics is defined in the article. The main features of the concept of professional ethics of a mediator are identified. An author’s definition of the concept of professional ethics of a mediator is proposedДокумент "Ліність розуму": психологічний феномен сучасності(Університет «КРОК», 2023) Горєлова, Вероніка; Горєлова, Вероніка ЮріївнаДана стаття є лише початком подальшого дослідження конструкції «лінність розуму», з метою здобуття способів щодо поліпшення душевної рівноваги людини, допомоги їй виявити причини, які спровокували такий стан та знайти шляхи виходу з нього, адже виявлена психологічна конструкція «лінність розуму» не має нічого спільного з психічною або фізіологічною хворобою, а є набутим способом життя –феноменом сучасності. У статті піднімається питання окреслення змісту та ознак авторської дефініції категорії «лінність розуму». Обґрунтовується позиція, відповідно до якої розум людини має виявляти, підпорядкувати та контролювати лінь, або свідомо допускати (акцептувати) її в якості способу життя. Відсутність свідомості у поєднанні конструкцій «лінь» та «розум» пропонується розглядати як «лінність розуму». Шляхом довготривалих спостережень, виявлено, що складовими компонентами категорії «лінність розуму» є: потреба в самореалізації за рахунок «готового рішення»; націленість на легкі завдання в навчанні / роботі при високому рівні розумових здібностей; тяготіння до «автоматичної роботи»; не сприйняття критики; тяготіння до похвали та підтримки; інертність; низька увага до розставленняпріоритетів. У статті наведено короткий аналіз зазначених компонентів. Встановлено, що майже половина респондентів при незадоволеності власним життям хоча й замислюється над виправленням ситуації, але одночасно не шукає шляхів для отримання бажаного, погоджуються на те, щоб хтось за них «розрішив ситуацію» та потенційно потребують психологічної допомоги. В усіх випадках респонденти знаходять «винуватого» у власних проблемах. У статті пропонується власне визначення соціальної детермінанти «лінність розуму» та визначаються її основні ознаки, серед яких на сьогоднішній день можливо зазначити: несвідомо набутий у процесі життєдіяльності людини стан, в якому людина «не бажає творити», хоча й наділена потужними розумовими здібностями, схильна до «автоматичної роботи» та самореалізації за рахунок чужого «готового рішення», інертна до дій, що можуть привести до бажаних змін у власному життіДокумент Роль цифровізації державних послуг в якості гарантії прав людини на взаємодію з державою та взаємну відповідальність в Україні(Університет «КРОК», 2024) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка ЮріївнаСтаттю присвячено дослідженню питання цифровізації у державному секторі, що набуває особливої актуалізації з огляду на останні тенденції (пандемії, кризи, воєнні конфлікти) в усьому світі. Розвиток науково-технічних досягнень з кожним кроком демонструє великий потенціал, ціллю якого має бути добробут населення, безпека та можливість реалізації всіх прав та інтересів людини. Відтак виникає необхідність справедливого балансу інтересів та взаємної відповідальності людини та держави, що також має розглядатися з позиції цифрових технологій. Відповідно до мети дослідження, у статті розглянуто зміст сучасного стану цифровізації державних послуг; визначення ролі цифровізації державних послуг в якості гарантії та забезпечення прав людини на взаємодію з державою та взаємну відповідальність в Україні. Зазначено, що порядок надання адміністративних послуг це не лише ряд цілеспрямованих заходів, які повинні приблизити до ефекту «надання сервісу», що у свою чергу, означає орієнтацію на людину в правовій державі. Побудові моделі правової держави сприяють сучасні технології, які покликані забезпечити полегшення реорганізації з «адміністративно-команд- ної» у «сервісну» державу. Таким чином, цифрові технології в організації надання публічних послуг населенню, націлені сприяти зміні значення людини як реального суб’єкта процесів сервісного спрямування. Зауважено, що метою підвищення якості надання адміністративних послуг в Україні та розширення їх спектру має бути: спрощення в отриманні державних послуг для населення; рівність в можливостях їх отримання; справедливість (не можливості застосування штучних перепон та отримання неправомірних винагород). Разом з тим наголошено на тому, що «зручність і доступність» повинна гарантувати право людини на взаємодію з державними органа- ми та взаємну відповідальність і не стати в кінцевому результаті моделлю «цифрового контролю» людського буття, при якому будуть порушуватися основні права людини та громадянина.