Кафедра державно-правових дисциплін

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3155

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 38
  • Ескіз
    Документ
    До питання становлення товариства з обмеженою відповідальністю в Україні
    (Університет "КРОК", 2013) Іванюшенко, В.В.; Корольова, Вікторія Вікторівна
    У статті розглянуто питання становлення товариства з обмеженою відповідальністю як одного з видів господарських товариств і формування його законодавчого закріплення.
  • Ескіз
    Документ
    Нормативно-правове закріплення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля
    (Університет "КРОК", 2016) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія Вікторівна
    Статтю присвячено дослідженню нормативного закріплення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля
  • Ескіз
    Документ
    Правова природа інституту патронату над дітьми
    (Університет "КРОК", 2016) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія Вікторівна
    Стаття присвячена дослідженню інституту патронату над дітьми та його місця серед інших видів влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
  • Ескіз
    Документ
    Олігархізм як негативне явище державотворення в Україні
    (Cognum Publishing House, 2024) Корольова, Вікторія Вікторівна; Лисак, Максим Юрійович
    У статті розглядається олігархізм одне із негативних явищ в українському державотворенні. Автори розглядаються фактори, що зумовили їх появі. Акцентовано увагу на двох теоретичних підходах щодо поясненню феномену олігархії. Перший - це так звана теорія залежності від траєкторії розвитку. Другим підходом є теорія раціонального вибору
  • Ескіз
    Документ
    Теоретико-правові підходи до визначення земельного права як галузі права України
    (Університет "КРОК", 2017) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія Вікторівна
    Стаття присвячена дослідженню теоретико-правових підходів щодо розуміння земельного права як галузі права України.
  • Ескіз
    Документ
    Юридична природа договору комерційної концесії
    (Університет «КРОК», 2017) Корольова, В.В.; Лахтадир, Я.В.; Корольова, Вікторія Вікторівна
    Публікація присвячена питанням розвитку концесійних відносин і концесійного договору в сучасній Україні, аналізуються термінологічні особливості поняття концесії і передумови виникнення в Україні закону про концесії. Зазначаються нормативні акти, які регулюють порядок укладення такого договору. Визначаються недоліки в правовому регулюванні. Робиться висновок про необхідність удосконалення чинного законодавства в частині концесійних відносин.
  • Ескіз
    Документ
    Правовий статус і специфіка діяльності військових капеланів у США за матеріалами судової практики
    (Університет «КРОК», 2019) Корольова, В.В.; Ващук, М.М.; Корольова, Вікторія Вікторівна
    У статті 35 Конституції України проголошується, що кожен військовослужбовець має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи та ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. В умовах наявних бойових дій на сході України ще більше актуалізували проблематику впровадження інституту військового капеланства (священства) у Збройних силах України та інших військових формуваннях. Аналіз різних світових моделей капеланської служби і видів координації між церквою та військовими формуваннями держави може бути успішно використаний в Україні з обов’язковим урахуванням ментальності й історичного розвитку українського народу. Варто відштовхуватися від духовних традицій, а також досвіду, отриманого під час бойових дій на сході держави. У статті проаналізовано низку судових справ США з питань військового капеланства. Зроблено висновок про те, що згідно з американською судовою практикою, військове капеланство не суперечить Конституції США до тих пір, поки воно надає можливість реалізовувати право на свободу віросповідання тим, хто в іншому разі був би позбавлений доступу до релігійних послуг. Судова практика відображає у собі специфічні особливості становлення інституту військового капеланства на території країни як обов’язкової гарантії свободи віросповідання військовослужбовців. Вивчення американського досвіду правового регулювання статусу та діяльності військових капеланів за матеріалами судової практики дозволив зробити висновок, що судові рішення можна поділити за предметною ознакою на групи: 1) принципова конституційна можливість і обґрунтованість існування та функціонування капеланства у Збройних силах; 2) питання відповідності Конституції США капеланства, фінансування якого здійснюється коштом державного бюджету; 3) проблеми та специфіка найму і трудових (службових) правовідносин з військовими капеланами, а також питання законності звільнення військового капелана; 4) питання збереження релігійної таємниці; 5) дискримінація деяких конфесій при наданні переваг іншим конфесіям у Збройних силах; 6) питання обмежень окремих прав військових капеланів, виходячи з інтересів військової служби.
  • Ескіз
    Документ
    Кирило Трильовський як фундатор січового руху на Галичині кін. ХІХ ст. - поч. ХХ ст.
    (Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2022) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія Вікторівна
    У статті розкривається постать українського адвоката, правозахисника та парламентарія Кирила Трильовського як ініціатора та організатора товариств «Січ» у Галичині поч. ХХ ст. Зазначено,що положення Конституції Австро-Угорщини щодо прав і свобод різних народів країни перебували в суперечності з реальним станом речей, що зумовило необхідність відстоювання українцями своїх національних ідей і певною мірою вплинуло на поширення в краї патріотичної, пожежної, гімнастичної організації «Січ». Розкрито певні труднощі затвердження статуту «Січі». Зокрема, наголошено, що законодавча база, а саме Закон «Про товариства» (1867 р.) дозволяв лише освітній, соціальний або культурний напрям діяльності товариств, виключаючи політичний. Кирило Трильовський, враховуючи нюанси чинного законодавства, лише за другою спробою зумів зареєструвати Статут організації та інші відповідні документи. Зазначено, що Статут «Січі» містив 22 пункти, які визначали її діяльність. Вказано, що діяч активно інформував місцеве населення краю про ціль та напрями діяльності товариства. В окремих населених пунктах від знаходив потужну підтримку галичан. Так, на відкриття товариства «Січ» прибуло більше як 200 делегатів з навколишніх місцевостей. Відповідно до процедури свій виступ представив Кирило Трильовський, який роз’яснив мету створення та діяльності товариства. Також, з-поміж учасників було обрано кошового та актив організації. Зазначено, що попри усі зусилля галицької інтелігенції, мережа «Січей» розвивалася повільно. З метою популяризації діяльності товариства К. Трильовський запровадив видання у м. Коломия щомісячника «Зоря» та щорічного календаря «Запорожець», які мали на меті всебічно висвітлювати січову тематику. Вказано, що поступово мережа товариств у краї зростала і охоплювала все більшу кількість місцевого населення. Зазначено, що окремі вчені пов’язують поширення січового руху з прихильністю місцевого населення до радикальної партії, представники якої на чолі з Кирилом Трильовським були засновниками «Січі». Також, Кирило Трильовський систематично виступав у судах як захисних і представник інтересів селян, і як наслідок здобув авторитет і підтримку простого населення Галичини. Акцентовано на тому, що мережа «Січей» стала передумовою створення організацій Січових Стрільців і поширення січового руху в краї.
  • Ескіз
    Документ
    Роль Кирила Трильовського в організації діяльності товариства "Народна воля" в Галичині
    (Державний ВНЗ «Ужгородський національний університет»., 2023) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія Вікторівна
    У статті розкриваються причини та передумови створення товариства «Народна Воля», яке здій­снювало суспільно-політичну просвіту усіх верств українського суспільства, відстоювання їх прав у державних інституціях. Зазначено що, організаторами товариства у Галичині стали представники Русько-української радикальної партії, яка у своїй діяльності орієнтувалася на захист прав україн­ського населення краю та боротьбу за те, щоб галичани мали рівні права з представниками інших народів Австро-Угорщини. Охарактеризовано Статут «Народної Волі», зокрема, зазначено мету діяльності товариства, шляхи реалізації статутних завдань, а також форми взаємодії з населенням краю. Розглянуто ор­ганізаційно-правові засади функціонування товариства, зокрема, кожен повнолітній громадянин Австро-угорської імперії, української національності може бути членом товариства; нових учас­ників затверджує головний осередок товариства більшістю голосів; повноваження припиняється за власним бажанням члена, або за рішенням Виділу; особа, яку виключено, має право відновити своє членство на найближчих загальних зборах. Проаналізовано роль визначного українського правника та суспільно-політичного діяча Кирила Трильовського в організації роботи «Народної Волі». Наголошено, що адвокат поряд із С. Дани­ловичем, М. Павликом, І. Сандуляком та іншими брали безпосередню участь у розробці Статуту товариства. Вказано, що під час перших зборів товариства (30 липня 1893 р., м. Коломия) К. Три- льовський був обраний до керівного складу народних зборів. Зазначено, що 12 грудня 1897 р., під час чергових зборів у м. Коломия, головою товариства призначено К. Трильовського, заступником П. Лаврука, секретарем П. Терпелюка, касиром Л. Бачинського. Зазначено, що Кирило Трильовський завжди був активним організатором зборів та віч, а та­кож доповідачем, який виносив на обговорення найбільш важливі для простого населення питання. Проаналізовано участь К. Трильовського на різних заходах товариства та розкрито ухвали, які в мали на меті покращити різні сфери життя населення Галичини. Вказано, що місцева адміністрація вкрай рідко давала дозволи на проведення публічних заходів, ініційованих товариством «Народна Воля». Це було пов’язано з тим, що питання, які розглядалися під час зборів товариства, торкалися найбільш актуальних і важливих проблем місцевого населен­ня, відтак спонукаючи до поширення національних ідей та викликаючи незадоволення простих галичан.
  • Ескіз
    Документ
    Діяльність Кирила Трильовського в австрійському парламенті (1911-1914 рр.)
    (Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2023) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія Вікторівна
    У статті проаналізована парламентська діяльність Кирила Трильовського у період його другої каденції 1911–1914 рр. Розкрито основні напрями діяльності правозахисника у парламенті, а саме: захист прав та свобод українського населення краю, озвучення та вирішення питань соціально-економічного характеру, відстоювання діяльності культурно-просвітницьких та січових товариств і, як наслідок, сприяння розвитку освіти в Галичині, боротьба за право використовувати українську мову у всіх сфер життя населення, зокрема в судочинстві та освіті. Вказано, що Кирило Трильовський систематично звітував перед виборцями про виконану роботу і, водночас, приймав запити від галичан стосовно тих питань, які були найбільш болючими для них. Зокрема, за час своєї каденції він взяв участь у понад сотні віч, на яких було присутнє місцеве населення краю, відтак правозахисник був інформований про реальний стан українського населення Галичини. Розкрита діяльність парламентарія щодо виявлення фактів фальсифікації виборчого законодавства, переслідування прихильників українських кандидатів, зловживання представниками місцевої влади повноваженнями при виконанні посадових обов’язків. Охарактеризовано виступ К.Трильовського у парламенті «Про кроваві вибори в Дрогобичі» (червень 1911 р.), в якому підтверджуються факти порушень виборчого законодавства. Водночас депутат розкрив численні факти використання зброї проти мирного населення, наголошуючи, що така політика до місцевого населення є неприйнятною і незаконною. Акцентовано, що діяч з парламентської трибуни регулярно виступав проти переслідувань громадських читалень та січових товариств, звертав увагу на конфіскації україномовних часописів та заборони до друку літературних творів українською мовою, активно захищав права української мови. Публічне обговорення та засудження існуючої ситуації сприяло тому, що українська мова поступово набуває статусу офіційної у сфері місцевого судочинства. Охарактеризовано виступ К. Трильовського 28 березня 1912 року з приводу надання дозволу уряду на відкриття українського університету у Львові