Кафедра державно-правових дисциплін
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3155
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Олігархізм як негативне явище державотворення в Україні(Cognum Publishing House, 2024) Корольова, Вікторія Вікторівна; Лисак, Максим ЮрійовичУ статті розглядається олігархізм одне із негативних явищ в українському державотворенні. Автори розглядаються фактори, що зумовили їх появі. Акцентовано увагу на двох теоретичних підходах щодо поясненню феномену олігархії. Перший - це так звана теорія залежності від траєкторії розвитку. Другим підходом є теорія раціонального виборуДокумент Роль Кирила Трильовського в організації діяльності товариства "Народна воля" в Галичині(Державний ВНЗ «Ужгородський національний університет»., 2023) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія ВікторівнаУ статті розкриваються причини та передумови створення товариства «Народна Воля», яке здійснювало суспільно-політичну просвіту усіх верств українського суспільства, відстоювання їх прав у державних інституціях. Зазначено що, організаторами товариства у Галичині стали представники Русько-української радикальної партії, яка у своїй діяльності орієнтувалася на захист прав українського населення краю та боротьбу за те, щоб галичани мали рівні права з представниками інших народів Австро-Угорщини. Охарактеризовано Статут «Народної Волі», зокрема, зазначено мету діяльності товариства, шляхи реалізації статутних завдань, а також форми взаємодії з населенням краю. Розглянуто організаційно-правові засади функціонування товариства, зокрема, кожен повнолітній громадянин Австро-угорської імперії, української національності може бути членом товариства; нових учасників затверджує головний осередок товариства більшістю голосів; повноваження припиняється за власним бажанням члена, або за рішенням Виділу; особа, яку виключено, має право відновити своє членство на найближчих загальних зборах. Проаналізовано роль визначного українського правника та суспільно-політичного діяча Кирила Трильовського в організації роботи «Народної Волі». Наголошено, що адвокат поряд із С. Даниловичем, М. Павликом, І. Сандуляком та іншими брали безпосередню участь у розробці Статуту товариства. Вказано, що під час перших зборів товариства (30 липня 1893 р., м. Коломия) К. Три- льовський був обраний до керівного складу народних зборів. Зазначено, що 12 грудня 1897 р., під час чергових зборів у м. Коломия, головою товариства призначено К. Трильовського, заступником П. Лаврука, секретарем П. Терпелюка, касиром Л. Бачинського. Зазначено, що Кирило Трильовський завжди був активним організатором зборів та віч, а також доповідачем, який виносив на обговорення найбільш важливі для простого населення питання. Проаналізовано участь К. Трильовського на різних заходах товариства та розкрито ухвали, які в мали на меті покращити різні сфери життя населення Галичини. Вказано, що місцева адміністрація вкрай рідко давала дозволи на проведення публічних заходів, ініційованих товариством «Народна Воля». Це було пов’язано з тим, що питання, які розглядалися під час зборів товариства, торкалися найбільш актуальних і важливих проблем місцевого населення, відтак спонукаючи до поширення національних ідей та викликаючи незадоволення простих галичан.Документ Діяльність Кирила Трильовського в австрійському парламенті (1911-1914 рр.)(Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2023) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія ВікторівнаУ статті проаналізована парламентська діяльність Кирила Трильовського у період його другої каденції 1911–1914 рр. Розкрито основні напрями діяльності правозахисника у парламенті, а саме: захист прав та свобод українського населення краю, озвучення та вирішення питань соціально-економічного характеру, відстоювання діяльності культурно-просвітницьких та січових товариств і, як наслідок, сприяння розвитку освіти в Галичині, боротьба за право використовувати українську мову у всіх сфер життя населення, зокрема в судочинстві та освіті. Вказано, що Кирило Трильовський систематично звітував перед виборцями про виконану роботу і, водночас, приймав запити від галичан стосовно тих питань, які були найбільш болючими для них. Зокрема, за час своєї каденції він взяв участь у понад сотні віч, на яких було присутнє місцеве населення краю, відтак правозахисник був інформований про реальний стан українського населення Галичини. Розкрита діяльність парламентарія щодо виявлення фактів фальсифікації виборчого законодавства, переслідування прихильників українських кандидатів, зловживання представниками місцевої влади повноваженнями при виконанні посадових обов’язків. Охарактеризовано виступ К.Трильовського у парламенті «Про кроваві вибори в Дрогобичі» (червень 1911 р.), в якому підтверджуються факти порушень виборчого законодавства. Водночас депутат розкрив численні факти використання зброї проти мирного населення, наголошуючи, що така політика до місцевого населення є неприйнятною і незаконною. Акцентовано, що діяч з парламентської трибуни регулярно виступав проти переслідувань громадських читалень та січових товариств, звертав увагу на конфіскації україномовних часописів та заборони до друку літературних творів українською мовою, активно захищав права української мови. Публічне обговорення та засудження існуючої ситуації сприяло тому, що українська мова поступово набуває статусу офіційної у сфері місцевого судочинства. Охарактеризовано виступ К. Трильовського 28 березня 1912 року з приводу надання дозволу уряду на відкриття українського університету у ЛьвовіДокумент Порівняльно-правовий аналіз формування зовнішніх функцій в період президенства Леоніда Кравчука та Леоніда Кучми(Університет «КРОК», 2023) Корольова, В.В.; Горбаченко, О.В.; Корольова, Вікторія Вікторівна; Горбаченко, Олександра ВолодимирівнаВ межах даної наукової статті розглядаються періоди президенства у незалежній Україні: Леоніда Кравчука та Леоніда Кучми. Саме на їх плечі в свій час випала місія формування того самого міцного фундаменту молодої республіки на багато років вперед та прийняття доленосних рішень, зокрема процес формування зовнішніх зв’язків, встановлення дипломатичних відносини та міжнародно-правове визнання нової держави, відокремленої від великого Радянського Союзу. Сюди ж можемо віднести і Чорноморське питання та український ядерний потенціал, третій по величині у світі, котрий хвилював світовий естеблішмент чи не найбільше, у тому числі і плани України. Доцільно зазначити, що дане питання і на сьогодні є гострим. Світова демократична спільнота – ЄС та НАТО дане питання ставить пріоритетним не тільки сьогодні, а ще в часи перших двох президентів України відповідно, проте на превеликий жаль, ця пріоритетність була лише на папері, адже впевнених кроків на цьому напрямку не відбувалося, при тому що молода та незалежна Україна лише стала на шлях демократичної правотворчості та створення власної законодавчої бази, що саме по собі спрощувало процес його адаптації з європейськими нормами. 24 серпня Україною відзначається найбільше державне свято – День Незалежності. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР абсолютною більшістю голосів Акта проголошення незалежності України. Цей документ увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю. Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями, що спонукали до боротьби за незалежність. Акт про державну незалежність 24 серпня 1991 року відштовхувався від Декларації про суверенітет. А результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року стали найпереконливішим підтвердженням волі народу. Заслуговує не меншої уваги й прийняття Постанови «Про основні напрямки зовнішньої політики України», що стала точкою відліку чітких та розширених напрямків та цілей міжнародних відносин на законодавчому рівні.Документ До питання історії розвитку примусового виконання судових рішень в зарубіжних країнах(Університет «КРОК», 2023) Корольова, В.В.; Іщенко, Д.Ю.; Корольова, Вікторія ВікторівнаВ межах цієї наукової статті здійснено огляд розвитку систем, що забезпечують виконання боржниками своїх грошових зобов’язань. Здійснено огляд таких систем від найдавніших епох (Вавилон) до сучасного українського регулювання. Розглянуто питання позбавлення волі за невиконання боргових зобов’язань та вказано, що лише у середині XX століття людство дійшло до того, що вирішило на рівні міжнародного права заборонити позбавлення волі за такі дії боржника. Досліджено, що особи, уповноважені на вчинення примусових дій щодо стягнення боргів, існували у Римській імперії. Проаналізовано розвиток судових виконавців у Нідерландах від часів середньовіччя до сучасності. Вказано на великий вплив законодавства Франції на розвиток системи виконання судових рішень у Нідерландах. У роботі зазначається про ризики для життя і здоров’я судових виконавців у часи середньовіччя на території сучасних Нідерландів, а також вказано на законодавчий захист судових виконавців у тогочасній Франції. Зазначено, що в сучасній Україні передбачено кримінально-правовий захист державних та приватних виконавців. Досліджено, які риси примусового виконання рішень у попередні епохи знайшли своє відображення у наші часи. В українському законодавстві тривалий час існувала норма про надання боржнику часу на самостійне виконання судового рішення, як і в середньовіччі на території Нідерландів. Як і тоді, так і зараз боржник може запропонувати майно, на яке слід звернути стягнення. Описано процедуру примусового продажу майна та порівняно її із сучасною процедурою. Специфіка примусового продажу майна на аукціоні 500 років тому обумовлена тогочасними реаліями: оголошення про продаж майна здійснювалися у церкві та на базарі, а сам процес продажу тривав, поки горіла свічка, а надалі угоду затверджував суд. Єдине, що залишилося незмінним до сьогодні – це принцип, за якого покупцем майна ставав той, хто запропонує на аукціоні найвищу ціну. У статті йдеться про також про інші функції, які виконували судові виконавці у минулі часи. Також вказано, що і нині у правових актах Ради Європи щодо примусового виконання рішень зазначено про можливість покладення на судових виконавців виконання інших функцій.Документ Особливості функціонування земських установ у другій половині ХІХ ст. у поглядах Іллі Шрага (на прикладі Чернігівської губернії)(Університет «КРОК», 2023) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія ВікторівнаУ статті розкриваються погляди визначного українського правника та суспільно-політичного діяча Іллі Шрага на особливості земського самоврядування в Україні у процесі реалізації земської реформи 1864 року та у період контрреформ, які були запроваджені у державі у 1890-х роках. Зазначається, що на основі порівняльного аналізу Положень про губернські і повітові земські установи від 1864 року та 1890 року дослідник на прикладі Чернігівської губернії показав специфіку функціонування земських інституцій. Він детально зупинився на процесі створення виборних земських установ які складалися з розпорядчих органів – повітових і губернських зібрань, а також виконавчих органів, якими на той час були повітові і губернські управи. Стверджується, що Положення про губернські та повітові установи визначали основні принципи функціонування земських установ. Дослідник зазначив, що у їх основу було закладено виборні всестанові основи, однак передбачалася перевага для представників дворянства. Проаналізовано погляди Іллі Шрага на вибори до органів місцевого самоврядування. Дослідник відзначив, що Положення 1864 року регламентувало проведення виборів на трьох виборчих з'їздах: повітових землевласників, міських виборців і сільських громад. Незважаючи на встановлений економічний та майновий ценз, вибори мали всестановий характер. Зазначається що в процесі прийняття у 1890 році нового Положення про земські установи права і повноваження земських постанов були суттєво звужені. На цьому наголошував дослідник, вбачаючи у таких діях надмірний централізм і укріплення принципів самодержавства з боку офіційної влади. Відзначається що нове Положення поновлювало становість виборчих груп та суттєво підсилило представництво у земських інституціях дворянських представників. Показано спостереження дослідника про те, що згідно нового Положення скасовувались сільські виборчі з'їзди, а представників від селян призначав губернатор з кола тих осіб, які були обрані на волосних зібраннях. Відображено висновки Іллі Шрага про те, що офіційна влада своїми діями всяко обмежувала самостійність земств та регулярно посилювала їх залежність від адміністративних органів.Документ Теоретичні підходи до реалізації зовнішніх функцій Україною та Угорщиною на сучасних етапах державотворення(Університет «КРОК», 2023) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія ВікторівнаВ умовах воєнного стану зростає важливість оптимізації процесів державотворення. Особливості сучасної української державності знайшли своє відображення, перш за все, у модифікації функцій держави, а тому дослідження теоретичних підходів реалізації зовнішніх функцій у контексті досвіду України та її держави-сусіда Угорщини є вкрай актуальною темою. Оскільки питання державотворення в сучасних умовах не може йти в супереч міжнародному напрямку держави, то варто наголосити, що і не повинно залежати від держави, яка активно відстоює та намагається поширювати свої прямо протилежні підходи до розуміння державотворення. З відліком від 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення на територію вільної, незалежної, суверенної держави Україна, реальність для людей стала «епізодичною», а підходи до державотворення почалися докорінно переглядатися, в пошуку відповіді на питання, з якого ж моменту шлях державотворення почав давати тріщини. Варто відзначити, що такі тріщини почали проявлятися і з 2014 року, коли розпочалася Антитерористична операція на сході України (АТО), яка по суті була тією ж війною, хоч і з меншим територіальним поширенням, проте люди гинули й тоді. Сьогодні ми можемо бачити, що реалізація зовнішніх функцій України та Угорщини є опозиційними, де Угорщина, намагаючись проводити дворівневу політику в бік свого юридичного статусу, як країни ЄС, «обережно» висловлюючись про засудження військових дій російської армії на території України, так і в бік російської співпраці. Так, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан став першим європейським лідером, який зустрічався з російським президентом з квітня 2022 року. У даній науковій статті ми робимо наголос і на євроінтеграційні процеси, які потребують критичного осмислення. Також приділено увагу питанню надання європейської фінансової допомоги Україні на наступні три роки у сумі 50 млрд євро та протидійну позицію угорського лідера Віктора Орбана на цей крок від ЄС до України, який у свій час висловлював навіть погрози застосування «ручного гальма» аби не допустити такого фінансуванняДокумент Функціональне призначення національної поліції України(Університет «КРОК», 2024) Корольова, В.В.; Софина, І.В.; Корольова, Вікторія ВікторівнаНа сьогодні діяльність Національної поліції України у сфері забезпечення публічної безпеки є складним і проблемним процесом. Її функціонування в системі публічної безпеки й порядку включає багато пи- тань щодо законодавчого та нормативного регулювання. Національна поліція є спеціальним органом у механізмі держави, призначеним для безпосереднього забезпечення належного рівня публічної безпеки. Відповідно до стат- ті 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року, Національна поліція України - центральний орган виконавчої влади, що слугує суспільству шляхом забезпечення захисту прав і свобод людини, боротьбі зі злочинністю та підтримання громадської безпеки. Місце і роль поліції України в системі національної безпеки визначається за допомогою відповідних функцій, які на нею покладаються. На жаль, чинний Закон України «Про Національну поліцію» не містить переліку функцій, як це було раніше в Законі України «Про міліцію». Попереднє законодавство, зокрема в частині 1 статті 7, визначало такі функції, як адміністративна, превентивна, опера- тивно-розшукова, кримінально-процесуальна, виконавча та охоронна. Згідно із п. 28 ст. 10 Закону України «Про міліцію» необхідною до виконання була функція щодо державного захисту суддів, працівників суду, гарантування безпеки учасників судового процесу. Пунктом 21 ст. 11 Закону було передбачено виконання контрольних і про- філактичних функцій. На нашу думку, ці функції, визначені для міліції, залишаються актуальними на сьогодні і їх мають виконувати представники Національної поліції. Забезпечення публічної безпеки та порядку є проміжною метою діяльності Національної поліції, а саме виконання цих функцій стає завданням цієї діяльності.Документ Деякі цивільно-правові аспекти щодо надання детективних послуг(Університет «КРОК», 2024) Корольова, В.В.; Ніколенко, Б.С.; Корольова, Вікторія ВікторівнаНавіть при відсутності належного законодавчого регулювання щодо надання детективних послуг, в Україні так і не було прийнято Закон України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність», в країні спостерігається активне використання приватних детективних послуг, що має попит серед населення. Це, на нашу думку, пояснюється тим, що для захисту прав, свобод і законних інтересів як фізичних, так і юридичних осіб, а також для збереження конфіденційності, змушують осіб звертатися по допомогу до приватних детективів, детективних агентств, де з ними буде укладено договір про надання таких послуг, які включають умови, порядок, визначені відповідно до чинного законодавства. У проекті No3010 Закону України «Про приватну детективну діяльність» визначено, що «договір про надання приватних детективних послуг» – це письмова або електронна угода між приватним детективом або детективним агентством та замовником, якою перша сторона зобов’язується надати детективні послуги другій стороні на умовах, визначених законом та договором, а замовник – оплатити на- дання таких послуг. Договір про детективні послуги відноситься до цивільно-правового договору, в якому викона- вець зобов’язується надати послуги з розшуку згідно з умовами, визначеними договором та відповідно до законо- давчих вимог, а замовник зобов’язується оплатити вартість послуг та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Визначено, що суттєвими умовами договору є його предмет, що включає в себе надання детективних послуг у сферах особистих, майнових та шлюбно-сімейних відносин. Наприклад, у разі надання послуг у сфері шлюбно-сімейних відносин, це може бути інформація щодо наявності чи відсутності фактів сімейної зради; у сфері особистих відносин – збір інформації щодо трудового стажу в указаній місцевості тощо. Також важливими умовами є ціна та строк виконання послуги. Сторонами договору є замовник та виконавець, а його зміст включає в себе взаємні права та обов’язки сторін, які можуть бути загальними для всіх договорів про надання послуг та специфічними для договору про надання детективних послуг. Враховуючи міжнародний досвід приватної детективної діяльності є необхідним прийняття Етичного кодексу приватного детектива з урахуванням міжнародних принципів детективної діяльності.Документ Науково-методичні рекомендації з підготовки, написання, оформлення та захисту магістерських досліджень (робіт) для здобувачів ступеня вищої освіти «магістр» галузі знань 08 (Право), спеціальність 081 (Право)(Університет «КРОК», 2023) Григорчук, Мирослав Васильович; Степаненко, Наталія В'ячеславівна; Корольова, Вікторія Вікторівна; Биков, Олександр МиколайовичМетодичні рекомендації підготовлено відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 08 Право, спеціальність 081 Право (Наказ МОН України від 20.07.2022 року № 643 «Про затвердження Стандарту вищої освіти зі спеціальності 081 Право для другого (магістерського) рівня вищої освіти».