Вчені записки Університету "КРОК". 2018. №4(52).

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2691

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Аналіз факторів впливу на рівень безробіття в Україні та сучасних умов
(Університет «КРОК», 2018) Карюк, В.І.; Білокур, Г.М.; Карюк, Вікторія Іванівна
За сучасних умов інтеграції Української економіки до Європейського Союзу, коли одним із ключових напрямів орієнтації глобальної політики держави є досягнення високого рівня зайнятості населення, вагомою перешкодою постає зростання рівня безробіття в країні. Встановлено, що за останні роки в Україні спостерігається тенденція погіршення економічного становища ринку праці, зростання безробіття, зменшення населення працездатного віку, зростання рівня інфляції, зменшення обсягів допомоги по безробіттю, при цьому слабо керовані процеси євроінтеграції ще більше впливають на підвищення рівня безробіття, що обумовлює собою деградацію трудового потенціалу країни. За результатами аналізу тенденцій, що склалися на ринку праці України за останні роки, відповідно до показників зайнятості населення та рівня безробіття, визначено, причини, що формують високий рівень безробіття в Україні. На основі статистичних даних проаналізовано динаміку рівня безробіття в Україні за причинами незайнятості населення за останні роки та визначено негативні наслідки високого рівня безробіття в країні. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу визначено фактори, які за сучасних умов мають найбільший вплив на рівень безробіття, до них належать: індекс інфляції, індекс реальної заробітної плати, частка пенсіонерів, частка студентів денної форми навчання, відношення кількості безробітних чоловіків до загальної кількості безробітних. Запропоновано шляхи підвищення рівня зайнятості населення України, основними з яких є: посилення дій з боку державного апарату управління щодо підготовки робочої сили до новітніх умов праці; виведення з тіні малого підприємництва; орієнтація держави на підвищення знань, вмінь, навичок, компетентності підростаючого працездатного населення; cтимулювання реєстрації безробітних у державних центрах зайнятості шляхом збільшення обсягів виплат допомоги по безробіттю, надання широкого спектру послуг з навчання, пошуку місця роботи відповідно фаху та попередньої займаної посади; орієнтація державної економіки на створення та «повернення до життя» робітничих спеціальностей в різних сферах зайнятості країни; удосконалення системи охорони праці тощо.
Дослідження динаміки безробіття у Кіровоградській області та розробка шляхів його зниження
(Університет «КРОК», 2018) Глевацька, Н.М.
Метою дослідження є аналіз рівня, особливостей, проблем та розробка напрямів зниження безробіття у Кіровоградському регіоні. Було встановлено, що у загальноукраїнському поділі праці Кіровоградська область характеризується аграрно-індустріальною спеціалізацією. Аналіз основних показників ринку праці України та Кіровоградської області за останні 7 років дав можливість зробити наступні висновки. Чисельність економічно активного населення в Україні і у Кіровоградській області з кожним роком скорочується. Чисельність безробітного населення за методологією МОП зростала майже кожного року. Загалом по Україні показник безробітного населення працездатного віку поступово наближається до 10% економічно активного населення. Представлене дослідження стану ринку праці Кіровоградської області за 5 років по таких показниках: чисельність осіб, котрі мали статус безробітного; чисельність працевлаштованих осіб; проходження профнавчання; участь мешканців Кіровоградської області у громадських роботах та роботах тимчасового характеру; чисельність зареєстрованих безробітних осіб; чисельність одержуючих допомогу по безробіттю; зміна потреб підприємств у працівниках; навантаження на одне вільне робоче місце. Згідно результатів негативні тенденцій ринку праці області в тому, що чисельність працевлаштованих та осіб, які навчалися новим професіям, знижувалася, при цьому, починаючи із 2016 року, потреба підприємств у працівниках невпинно зростає. Це явище можна пояснити масовою трудовою міграцією. Отже, проведене нами дослідження показало, що ринок праці області має високий ступінь розбалансованості. Основними причинами цього є: обмеженість сфери прикладання праці в зв’язку з переважно сільськогосподарським типом виробництва; низька територіальна мобільність населення; недостатній рівень кваліфікації населення, а також низька інвестиційна активність. Подальше збереження такої ситуації у близькій перспективі неминуче поглибить кількісний та якісний дисбаланс на ринку праці області. Були визначені напрями зниження безробіття у Кіровоградській області.