Кафедра теорії та історії держави і права

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3226

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10
  • Ескіз
    Документ
    Роль Верховного Суду у сучасному українському правозастосуванні
    (Університет «КРОК», 2024) Скоморовський, В.Б.; Лантух, Є.С.; Скоморовський, Віталій Богданович
    У статті досліджено роль Верховного Суду у забезпеченні сталої та єдиної судової практики, здійснено аналіз чинного законодавства, яке встановлює правову основу виконання функцій Верховного Суду. Зроблено зіставлення законодавства про правотворчу діяльність із правовою природою висновків Верховного Суду щодо застосування норм права. Проаналізовано підходи деяких науковців у характеристиці висновків Верховного Суду щодо застосування норм права та їх співвідношення із судовим прецедентом. Досліджено питання обов’язковості висновків Верховного Суду щодо застосування норм права для судів нижчих інстанцій через призму принципу stare decisis («стояти на вирішеному»), який визначає, що суди повинні дотримуватися висновків, що були прийняті при вирішенні попередньої справи іншим судом. Проаналізовано у розрізі тлумачення та/або доповнення норм права викладені Верховним Судом у постановах конкретні висновки щодо застосування норм права, які фактично розширюють норми права або здійснюють їх тлумачення так, що створюється нове правило, яке має ознаки норм, що відсутні в законодавстві. Окреслено ознаки «джерела права», які притаманні висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права. Зроблено висновки щодо обов’язковості застосування висновків Верховного Суду судами нижчих інстанцій та суб’єктами владних повноважень та про їх вплив на здійснення правосуддя. Зазначено, що Верховний Суд при здійсненні правосуддя та перегляду справ частково вдається до формування висновків, які фактично розширюють норми права або здійснюють їх тлумачення так, що створюється нове правило, яке має ознаки норм, які відсутні в законодавстві. За відсутності чіткої вказівки в процесуальному законодавстві щодо юрисдикції суду, який має розглядати конкретну категорію справ, Верховний Суд фактично створює правило, яке визначає суд, що має вирішувати такий спір. Наголошено, що Верховний Суд формує висновки щодо застосування норм права, які є певною формою судового прецеденту і обов’язкові для застосування як судами нижчих інстанцій, так і суб’єктами владних повноважень у відповідності до законодавчого регулювання
  • Ескіз
    Документ
    Історико-правовий аспект формування зовнішніх функцій в Україні
    (Юридичний факультет Запорізького національного університет, 2023) Скоморовський, В.Б.; Скоморовський, Віталій Богданович
    Процес становлення кожної держави має свою специфіку і динаміку. Вони залежать від певного стану суспільства, соціальних завдань та конкретизуються насамперед у відповідних напрямках її діяльності – функціях. За найбільш поширеним в науковій літературі визначенням під функціями держави слід розуміти основні напрямки її діяльності. Практика державотворення кожної держави проходить свої історичні шляхи. Історико-правові аспекти питання ґенези зовнішніх функцій України на шляху до пошуку вдосконалення елементів сучасного державотворення мають давні традиції й виступають дзеркальним відображенням такого ж тривалого й складного шляху, як і історія становлення самої держави. Дане питання завжди є актуальним та вкрай важливим, особливо на етапі проведення правового аналізу в загальній системі юридичних наук та насамперед в науці теорії та історії держави і права. Одним із перших відомих в історії княжої України закордонним дипломатичним візитом вважається візит київського князя Кия до столиці Візантії Царгорода 530 року. В результаті цього між Юстиніаном І і Києм був укладений договір про припинення нападів підлеглих князю племен на Візантію та її придунайські землі і перехід їх на службу до імперії, так званий договір «миру і любові». З початком ІХ століття прийшов період розпаду Антського союзу на племінні частини з яких і сформувалася Київська Русь – наступний важливий етап історичного державотворення. Впродовж багатьох років вже після розпаду Київської Русі становище як і саме формування зовнішніх функцій було малореалізованим. Особливо важливим кроком на шляху до формування зовнішніх функцій України стала Декларація про державний суверенітет України, прийнята Верховною Радою 16 липня 1990 року. Вже після прийняття історичного Актa про незалежність України 24 серпня 1991 року перед Міністерством закордонних справ постали цілком нові завдання, пов’язані з визнанням України міжнародним співтовариством, встановленням дипломатичних відносин, створення ефективної мережі власних дипломатичних і консульських представництв, розбудовою повноцінних двосторонніх відносин з зарубіжними країнами, набуттям членства і утвердженням у провідних міжнародних організаціях
  • Ескіз
    Документ
    Інструменти здійснення місцевого самоврядування в умовах воєнного стану
    (Херсонський державнийо університет, 2023) Скоморовський, Віталій Богданович
    У статті поставлено за мету дослідження питання інструментів здійснення місцевого самовря- дування в Україні під час правового режиму воєнного стану. Для досягнення поставленої мети й отри- мання належних результатів використано таку сукупність методів: логічний метод, метод систем- ного аналізу, метод прогнозування та моделювання, компаративний метод, формально-юридичний метод. Результати: охарактеризовано інформацію щодо нормативно визначених інструментів реалі- зації місцевого самоврядування в умовах війни, інформацію про можливість і способи їх застосування; визначено приклади застосування інструментів місцевого самоврядування з метою забезпечення реалізації місцевого самоврядування під час правового режиму воєнного стану, визначено коло про- блем, які виникають під час реалізації місцевого самоврядування в Україні в умовах правового режиму воєнного стану, та способи вирішення відповідних проблем, розглянуто можливості вдосконалення способів та інструментів реалізації місцевого самоврядування під час правового режиму воєнного стану. Висновки. Автором зроблено висновок про важливість належного застосування інструментів здійснення місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Визначено, що інструменти здійснення місцевого самоврядування зазнали змін через більшу увагу до забезпечення обороноздатності країни, посилення на місцях заходів безпеки, у результаті чого створено військові адміністрації, функціо- нування яких натепер має надзвичайно велике значення. Наголошується, що належне використання інструментів місцевого самоврядування в умовах правового режиму воєнного стану можливе лише в разі вдосконалення відповідної законодавчої бази, що врегульовує питання застосування інструмен- тів щодо реалізації місцевого самоврядування в Україні.
  • Ескіз
    Документ
    Становлення зовнішніх функцій держави у практиці українського державотворення
    (Ужгородський національний університет, 2024) Скоморовський, В.Б.; Скоморовський, Віталій Богданович
    Україна є вільною та незалежною державою з юридичної точки зору. Однак сьогодні, в умовах зовнішньої військової агресії, наша держава змушена відстоювати своє право на незалежність. Така ситуація зумовлює потребу напрацювання дієвих механізмів державотворення та державовідновлення, докорінної ревізії наявних підходів у цьому зв’язку. Відомо, що призначення кожної держави має свою динаміку. Вона залежить від певного стану суспільства, соціальних завдань та конкретизується насамперед у відповідних напрямках її діяльності – функціях. За найбільш поширеним в науковій літературі визначенням під функціями держави слід розуміти основні напрямки її діяльності. У статті наголошується, що практика державотворення кожної держави проходить свої історичні шляхи. Дослідження історичних подій є актуальним для більшості сфер наукових пошуків, оскільки це дає змогу розглядати питання значно ширше. З цієї причини дослідження становлення зовнішніх функцій держави у практиці українського державотворення не підпадає під виключення. Історико-правові аспекти ґенези зовнішніх функцій України на шляху до пошуку покращення елементів сучасного державотворення є вкрай важливими та актуальними, адже належне їх вивчення дає можливість реального відображення такого ж тривалого та складного шляху, як і історія становлення самої держави. Становлення зовнішніх функцій має давні традиції, завжди є актуальним та вкрай важливим на етапі проведення правового аналізу в загальній системі юридичних наук, насамперед в науці теорії та історії держави і права. Даною науковою статтею аналізуються періоди додержавних утворень, а також правління визначних князів Київської Русі, які заклали міцний фундамент української державності. Відзначається, що впродовж багатьох років вже після розпаду Київської Русі становище, як і саме формування зовнішніх функцій, було малореалізованим. Новий історичний етап у розвитку української дипломатії наступив після 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Це дало можливість якісного забезпечення реалізації зовнішніх функцій України у наступні історичні періоди.
  • Ескіз
    Документ
    Трансформаційні процеси системи судочинства в українських землях після судової реформи 1864 року
    (Університет «КРОК», 2023) Скоморовський, В.Б.; Сендецький, В.Р.; Скоморовський, Віталій Богданович
    У статті розкриваються трансформаційні процеси системи судочинства на українських землях після Судової реформи 1864 року. Зазначається, що судова реформа була важливим елементом реформування загальноімперського законодавства середини ХІХ століття. Вона характеризувалася найбільшою послідовністю серед заявлених тогочасних перетворень загальноімперського законодавства. Її переваги доволі чітко проявилися на фоні судових порядків, що існували у дореформений період. Стверджується, що необхідність реформування судової системи стала об’єктивною потребою часу, адже на території країни існувало надзвичайно широке коло судових інстанцій, підсудність яких часто не була визначена, спостерігався різний порядок судочинства, що у підсумку негативно позначилося на процедурі звернення до суду задля захисту своїх прав та інтересів. Наголошується, що проголошені після судової реформи  демократичні принципи дали можливість запровадити новий суд, який мав всестановий характер, і був покликаний забезпечити належні гарантії справедливого і неупередженого судового розгляду. Такий принцип мали втілювати судові палати, які запроваджувалися по усі території країни. Зауважується, що на території українських губерній у різний проміжок часу було створено Харківську, Одеську та Київську судові палати. У процесі заснування нових судових інституцій судові палати мали повноваження здійснювати різноманітні види діяльності. Значення судових палат неухильно зростало і поступово вони ставали суттєвим та ефективним елементом запровадження судових перетворень в країні. Палати проголошувалися апеляційною інстанцією стосовно рішень окружних судів, а також діяли як суд першої інстанції із визначених законом справ. Відзначено, що поряд із судовими палатами діяли мирові суди, які розглядали дрібні цивільні та кримінальні справи та окружні суди, до компетенції яких належали справи, що не відносились до сфери відання мирових суддів та компетенції судових палат. Найвищим судовим органом визначався Сенат. Зазначається, що трансформаційні процеси системи судочинства проходили не завжди злагоджено та зустрічали неабиякі труднощі. Це пов'язувалось насамперед з тим, що окремі території за своїм розвитком та складом були різними, а тому одночасне втілення норм судових статутів у межах цілої країни не видавались можливим. Поставало питання щодо фінансового та кадрового забезпечення реформи, яке на старті судових трансформацій вирішено не було. З огляду на це втілення норм судових статутів суттєво гальмувалося, що часто призводило до неузгодженості у діяльності членів судових установ, а також позначалося на ефективності функціонування судових інституцій.
  • Ескіз
    Документ
    Становлення та розвиток місцевого самоврядування у зарубіжних країнах
    (Університет «КРОК», 2023) Биков, О.М.; Скоморовський, В.Б.; Биков, Олександр Миколайович; Скоморовський, Віталій Богданович
    Наукова стаття, присвячена питанню становленню та розвитку місцевого самоврядування в зарубіжних країнах, розкриває основні питання ґенези місцевого самоврядування у країнах англо-американської системи права. У статті наводяться питання становлення місцевого самоврядування у Великобританії та основи закономірного законодавчого регулювання місцевого самоврядування. У статті розкрито питання північнонімецького об’єднання міст, в рамках якого поступово набувалися політичні права, в тому числі право приймати ключові, обов’язкові для виконання рішення на з’їздах представників ганзейських міст. Стаття містить інформацію щодо міського самоврядування Франції, яке було створено в результаті комунальної революції, під час якої місцеві громади вибороли свої свободи від королівської та сеньйоріальної влади. У науковій статті визначено, що інститути місцевого самоврядування європейських країн представляють практично весь спектр моделей організації та регулювання життя й діяльності місцевих громад. Досліджено, що кожна з європейських країн так чи інакше дотримувалася загальноєвропейських імперативів культури і традицій, що згодом забезпечило європейську ідентичність в організації муніципального управління і знайшло вираження у прийнятті в 1985 році Європейської хартії про місцеве самоврядування, яка закріпила загальні принципи формування місцевого самоврядування в Європі. Охарактеризовано, що теорія фактичного представництва, згідно з якою члени парламенту представляють всю націю, незалежно від місця обрання, оформилася в XVIII столітті та належала англійському праву. Наведено особливості англійського самоврядування в XIX ст., яке полягало в тому, що місцеве самоврядування виступало другорядною системою по відношенню до парламентського самоврядування, тому зміни в місцевому управлінні йшли за трансформацією політичних інститутів і змінами в розстановці політичних сил у парламенті; а демократизація виборчого права сприяла формуванню місцевого самоврядування. Констатовано, що розвиток та становлення місцевого самоврядування Великобританії відбувався схоже на український розвиток, підставою відмінностей є віднесення України до країн континентальної системи права, а Великобританії – до країн англо-американської правової системи.
  • Ескіз
    Документ
    Організаційно-правові основи розбудови армії директорії УНР (1918-1920 рр.)
    (Університет «КРОК», 2023) Скоморовський, В.Б.; Вікторська, Я.В.; Скоморовський, Віталій Богданович
    У статті досліджено організаційно-правові основи розбудови армії Директорії УНР, виокремлено етапи військового будівництва, охарактеризовано нормативно-правові акти у військовій сфері та розкрито їх значення для створення національної армії. Здійснено правовий аналіз військової доктрини Директорії УНР. Характеризуючи українську армію часів правління Директорії, здійснено спробу з’ясування правового механізму реалізації чинного на той час законодавства. Розглядається перебіг та головні напрямки юридичного механізму формування армії Директорії УНР у 1918-1920 рр. Проводиться оцінка історико- правового досвіду для розвитку війська в сучасних умовах. Досліджуються основні риси формування армії Директорії УНР 1918-1920 рр. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення війська доби Директорії УНР 1918-1920 рр. Розглядається соціально-правовий статус військовослужбовців, досліджується питання соціальної захищеності війська доби Директорії УНР. Наголошено на важливості міждержавних відносин для військового будівництва армії доби Директорії УНР. Виокремлено позитивні та негативні чинники впливу на формування та створення армії доби правління Директорії УНР у 1918-1920 рр. З’ясовується організація влади в центрі та на місцях, формування державного апарату та їх правове закріплення, а також практичне застосування законодавчої техніки персоніфікованими особами доби правління Директорії УНР, їх роль та значення для розбудови армії. Зроблено висновки про актуальність аналізу нормативно-правового забезпечення Директорії УНР, виокремлено позитивні форми діяльності уряду Директорії УНР щодо армії, а також вказано недоліки її правління, що призвели до занепаду війська. Проаналізовано внутрішнє становище у колах військовослужбовців та показано вплив на нього міжпартійних суперечок та офіційної позиції уряду держави. Показано принципи формування головних напрямів військового будівництва в умовах кадрового дефіциту у керівних колах з урахуванням особливостей тогочасної суспільно-політичної ситуації в державі. Наголошується на важливості історичного досвіду для сьогоднішньої розбудови Збройних сил України.
  • Ескіз
    Документ
    Практика вирішення питань районного значення у місті Києві до та під час правового режиму воєнного стану
    (Університет «КРОК», 2023) Биков, О.М.; Скоморовський, В.Б.; Биков, Олександр Миколайович; Скоморовський, Віталій Богданович
    Наукова стаття присвячена питанню практики реалізації повноважень місцевої влади у районах міста Києва під час правового режиму воєнного стану та визначає повноваження, що слід відповідно до чинного законодавства України вважати повноваженнями районних адміністрацій на території міста Києва, а також наводить особливості нормативних та функціональних змін у роботі останніх через введення правового режиму воєнного стану на території України від 24 лютого 2022 року. Крім того, стаття містить аналіз повноважень органів місцевого самоврядування до введення правового режиму воєнного стану на території України та після введення правового режиму воєнного стану на прикладі столиці України – міста Києва. У науковій статті проаналізовано положення основних законів в Україні, які регулюють правовідносини з органами місцевого самоврядування в Україні, визначають повноваження та компетенцію органів місцевого самоврядування та визначають особливості спеціального статусу органів місцевого самоврядування, що функціонують у місті Києві. Також у науковій статті проаналізовано положення основних підзаконних нормативно-правових актів, зокрема органів місцевого самоврядування, що функціонують у місті Києві, які регулюють правовідносини у районах міста Києва, визначають повноваження та компетенцію органів місцевого самоврядування у районах міста Києва. Досліджено низку проблем, що виникли у функціонуванні районів міста Києва під час правового режиму воєнного стану та запропоновано варіанти розвязання відповідних проблем. Стаття містить пояснення ліквідації районних рад у місті Києві, визначає особливості функціонування районних адміністрацій без рад у місті Києві та наводить порівняння їх функціонування до введення правового режиму воєнного стану в Україні та після його введення.
  • Ескіз
    Документ
    Протидія тероризму як складова частина зовнішніх функцій: порівняльно-правовий аналіз України та Угорщини
    (Університет «КРОК», 2023) Скоморовський, В.Б.; Скоморовський, Віталій Богданович
    Протидія тероризму є надзвичайно актуальною політикою безпеки нашого часу. Міжнародного значення тероризм набув після Другої світової війни, особливо в другій половині ХХ століття. Терористична діяльність стала більш жорстокою, синхронізованою та витонченою. Сьогодні під тероризмом розуміють суспільно небезпечну діяльність, яка полягає в умисному, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, вбивств, катувань, залякування населення та органів влади чи вчинення інших посягань на життя чи здоров’я невинних людей чи погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей. З метою запобігання поширенню тероризму на території України було проголошено Антитерористичну операцію під якою розумівся комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення громадської безпеки, нейтралізація терористів, мінімізація наслідків терористичної діяльності, де впродовж значного проміжку часу українці на практиці відчували усе його значення. Аналіз подій сьогодення демонструє, що загарбницькі плани країни-агресора не вщухають і стають дедалі очевиднішими. Від цього кожен день страждає значна кількість мирного населення. Росія на практиці дала усвідомити Україні і всьому світові значення терористичної держави, як держави, що відкрито, з використанням власних збройних сил, інших збройних формувань або приховано, з використанням збройних формувань, що діють від імені та (або) в інтересах такої держави, вчиняє терористичні акти, акти міжнародного тероризму. Загалом сфера протидії тероризму на теренах України є ще мало досліджуваною тематикою, яка лише набирає своїх максимальних обертів. В порівняльному аспекті для Угорщини протидія тероризму не є новизною, адже будучи країною Європейського Союзу вона, як і будь який інший його член, виступає однозначно проти насилля. Проте її позиція щодо війни в Україні не завжди є чітко визначеною та послідовною. Даною статтею на основі порівняльно-правового аналізу України та Угорщини здійснюється спроба доповнити науковий обіг окремими аспектами протидії тероризму як складової частини зовнішніх функцій держави.
  • Ескіз
    Документ
    Constitutional and legal principles of building a welfare state in Ukraine
    (Львівський державний університет внутрішніх справ, 2023) Lutskyi, Roman; Zvarych, Roman; Skomorovskyi, Vitalii; Korytko, Liliia; Oliynyk, Olga; Скоморовський, Віталій Богданович
    The study’s findings were intended to ascertain how the idea of creating a social state developed on the territory of Ukraine and other states, and how this concept was reflected in modern countries. The paper examines the basic principles underlying the construction of a social state and their constitutional consolidation; which essential liberties and rights of an individual or citizen are protected by the way the idea of a social state operates, etc. Statistical data on life satisfaction indicators of people in different countries are also provided in light of different methods of social policy implementation. Various models and options for further building a social state on the territory of Ukraine are presented, considering the current situation associated with a full-scale war. The paper describes the experience of European countries in successfully reforming the social sphere, in particular, Denmark, Switzerland, etc. The authors also present a model of the social state of the future, taking into account the changing needs of society, digitalisation, well-being, etc. The outcomes can be applied to further enhance Ukraine’s social policy legislation by lawyers, sociologists, and scientists