Кафедра теорії та історії держави і права
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3226
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Історико-правовий аспект формування зовнішніх функцій в Україні(Юридичний факультет Запорізького національного університет, 2023) Скоморовський, В.Б.; Скоморовський, Віталій БогдановичПроцес становлення кожної держави має свою специфіку і динаміку. Вони залежать від певного стану суспільства, соціальних завдань та конкретизуються насамперед у відповідних напрямках її діяльності – функціях. За найбільш поширеним в науковій літературі визначенням під функціями держави слід розуміти основні напрямки її діяльності. Практика державотворення кожної держави проходить свої історичні шляхи. Історико-правові аспекти питання ґенези зовнішніх функцій України на шляху до пошуку вдосконалення елементів сучасного державотворення мають давні традиції й виступають дзеркальним відображенням такого ж тривалого й складного шляху, як і історія становлення самої держави. Дане питання завжди є актуальним та вкрай важливим, особливо на етапі проведення правового аналізу в загальній системі юридичних наук та насамперед в науці теорії та історії держави і права. Одним із перших відомих в історії княжої України закордонним дипломатичним візитом вважається візит київського князя Кия до столиці Візантії Царгорода 530 року. В результаті цього між Юстиніаном І і Києм був укладений договір про припинення нападів підлеглих князю племен на Візантію та її придунайські землі і перехід їх на службу до імперії, так званий договір «миру і любові». З початком ІХ століття прийшов період розпаду Антського союзу на племінні частини з яких і сформувалася Київська Русь – наступний важливий етап історичного державотворення. Впродовж багатьох років вже після розпаду Київської Русі становище як і саме формування зовнішніх функцій було малореалізованим. Особливо важливим кроком на шляху до формування зовнішніх функцій України стала Декларація про державний суверенітет України, прийнята Верховною Радою 16 липня 1990 року. Вже після прийняття історичного Актa про незалежність України 24 серпня 1991 року перед Міністерством закордонних справ постали цілком нові завдання, пов’язані з визнанням України міжнародним співтовариством, встановленням дипломатичних відносин, створення ефективної мережі власних дипломатичних і консульських представництв, розбудовою повноцінних двосторонніх відносин з зарубіжними країнами, набуттям членства і утвердженням у провідних міжнародних організаціяхДокумент Становлення зовнішніх функцій держави у практиці українського державотворення(Ужгородський національний університет, 2024) Скоморовський, В.Б.; Скоморовський, Віталій БогдановичУкраїна є вільною та незалежною державою з юридичної точки зору. Однак сьогодні, в умовах зовнішньої військової агресії, наша держава змушена відстоювати своє право на незалежність. Така ситуація зумовлює потребу напрацювання дієвих механізмів державотворення та державовідновлення, докорінної ревізії наявних підходів у цьому зв’язку. Відомо, що призначення кожної держави має свою динаміку. Вона залежить від певного стану суспільства, соціальних завдань та конкретизується насамперед у відповідних напрямках її діяльності – функціях. За найбільш поширеним в науковій літературі визначенням під функціями держави слід розуміти основні напрямки її діяльності. У статті наголошується, що практика державотворення кожної держави проходить свої історичні шляхи. Дослідження історичних подій є актуальним для більшості сфер наукових пошуків, оскільки це дає змогу розглядати питання значно ширше. З цієї причини дослідження становлення зовнішніх функцій держави у практиці українського державотворення не підпадає під виключення. Історико-правові аспекти ґенези зовнішніх функцій України на шляху до пошуку покращення елементів сучасного державотворення є вкрай важливими та актуальними, адже належне їх вивчення дає можливість реального відображення такого ж тривалого та складного шляху, як і історія становлення самої держави. Становлення зовнішніх функцій має давні традиції, завжди є актуальним та вкрай важливим на етапі проведення правового аналізу в загальній системі юридичних наук, насамперед в науці теорії та історії держави і права. Даною науковою статтею аналізуються періоди додержавних утворень, а також правління визначних князів Київської Русі, які заклали міцний фундамент української державності. Відзначається, що впродовж багатьох років вже після розпаду Київської Русі становище, як і саме формування зовнішніх функцій, було малореалізованим. Новий історичний етап у розвитку української дипломатії наступив після 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Це дало можливість якісного забезпечення реалізації зовнішніх функцій України у наступні історичні періоди.Документ Протидія тероризму як складова частина зовнішніх функцій: порівняльно-правовий аналіз України та Угорщини(Університет «КРОК», 2023) Скоморовський, В.Б.; Скоморовський, Віталій БогдановичПротидія тероризму є надзвичайно актуальною політикою безпеки нашого часу. Міжнародного значення тероризм набув після Другої світової війни, особливо в другій половині ХХ століття. Терористична діяльність стала більш жорстокою, синхронізованою та витонченою. Сьогодні під тероризмом розуміють суспільно небезпечну діяльність, яка полягає в умисному, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, вбивств, катувань, залякування населення та органів влади чи вчинення інших посягань на життя чи здоров’я невинних людей чи погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей. З метою запобігання поширенню тероризму на території України було проголошено Антитерористичну операцію під якою розумівся комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення громадської безпеки, нейтралізація терористів, мінімізація наслідків терористичної діяльності, де впродовж значного проміжку часу українці на практиці відчували усе його значення. Аналіз подій сьогодення демонструє, що загарбницькі плани країни-агресора не вщухають і стають дедалі очевиднішими. Від цього кожен день страждає значна кількість мирного населення. Росія на практиці дала усвідомити Україні і всьому світові значення терористичної держави, як держави, що відкрито, з використанням власних збройних сил, інших збройних формувань або приховано, з використанням збройних формувань, що діють від імені та (або) в інтересах такої держави, вчиняє терористичні акти, акти міжнародного тероризму. Загалом сфера протидії тероризму на теренах України є ще мало досліджуваною тематикою, яка лише набирає своїх максимальних обертів. В порівняльному аспекті для Угорщини протидія тероризму не є новизною, адже будучи країною Європейського Союзу вона, як і будь який інший його член, виступає однозначно проти насилля. Проте її позиція щодо війни в Україні не завжди є чітко визначеною та послідовною. Даною статтею на основі порівняльно-правового аналізу України та Угорщини здійснюється спроба доповнити науковий обіг окремими аспектами протидії тероризму як складової частини зовнішніх функцій держави.