Кафедра теорії та історії держави і права
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3226
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Документ Роль Верховного Суду у сучасному українському правозастосуванні(Університет «КРОК», 2024) Скоморовський, В.Б.; Лантух, Є.С.; Скоморовський, Віталій БогдановичУ статті досліджено роль Верховного Суду у забезпеченні сталої та єдиної судової практики, здійснено аналіз чинного законодавства, яке встановлює правову основу виконання функцій Верховного Суду. Зроблено зіставлення законодавства про правотворчу діяльність із правовою природою висновків Верховного Суду щодо застосування норм права. Проаналізовано підходи деяких науковців у характеристиці висновків Верховного Суду щодо застосування норм права та їх співвідношення із судовим прецедентом. Досліджено питання обов’язковості висновків Верховного Суду щодо застосування норм права для судів нижчих інстанцій через призму принципу stare decisis («стояти на вирішеному»), який визначає, що суди повинні дотримуватися висновків, що були прийняті при вирішенні попередньої справи іншим судом. Проаналізовано у розрізі тлумачення та/або доповнення норм права викладені Верховним Судом у постановах конкретні висновки щодо застосування норм права, які фактично розширюють норми права або здійснюють їх тлумачення так, що створюється нове правило, яке має ознаки норм, що відсутні в законодавстві. Окреслено ознаки «джерела права», які притаманні висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права. Зроблено висновки щодо обов’язковості застосування висновків Верховного Суду судами нижчих інстанцій та суб’єктами владних повноважень та про їх вплив на здійснення правосуддя. Зазначено, що Верховний Суд при здійсненні правосуддя та перегляду справ частково вдається до формування висновків, які фактично розширюють норми права або здійснюють їх тлумачення так, що створюється нове правило, яке має ознаки норм, які відсутні в законодавстві. За відсутності чіткої вказівки в процесуальному законодавстві щодо юрисдикції суду, який має розглядати конкретну категорію справ, Верховний Суд фактично створює правило, яке визначає суд, що має вирішувати такий спір. Наголошено, що Верховний Суд формує висновки щодо застосування норм права, які є певною формою судового прецеденту і обов’язкові для застосування як судами нижчих інстанцій, так і суб’єктами владних повноважень у відповідності до законодавчого регулюванняДокумент Особливості реалізації місцевого самоврядування в умовах воєнного стану(Юридичний факультет Запорізького національного університет, 2022) Скоморовський, В.Б.; Скоморовський, Віталій БогдановичНаукова стаття присвячена аналізу особливостей реалізації місцевого самоврядування в умовах воєнного стану і розкриває основні питання законодавчого закріплення та реалізації повноважень органів місцевого самоврядування в Україні у відповідний період. У статті наводяться проблеми, які сьогодні існують у органів місцевого самоврядування через недосконалу законодавчу базу, що передбачає особливості реалізації органами місцевого самоврядування своїх повноважень в умовах воєнного стану, а також проблеми з відсутністю роз’яснень центральних органів виконавчої влади щодо реалізації того чи іншого повноваження органу місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. У статті розкрито питання особливостей вирішення проблем щодо застосування та реалізації повноважень органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Стаття містить пропозиції щодо удосконалення законодавчих чи підзаконних нормативно-правових актів у питанні закріплення повноважень органами місцевого самоврядування в Україні під час правового режиму воєнного стану. У науковій статті здійснено поверхневий правовий аналіз норм, які визначають особливості здійснення повноважень органами місцевого самоврядування в Україні у відповідний період, а також аналіз норм, які закріплюють повноваження органів місцевого самоврядування в місті Києві як столиці України, яка відповідно до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» має особливий правовий статус і відповідно врегульовує здійснення повноважень органів місцевого самоврядування у столиці по-особливомуДокумент Історико-правовий аспект формування зовнішніх функцій в Україні(Юридичний факультет Запорізького національного університет, 2023) Скоморовський, В.Б.; Скоморовський, Віталій БогдановичПроцес становлення кожної держави має свою специфіку і динаміку. Вони залежать від певного стану суспільства, соціальних завдань та конкретизуються насамперед у відповідних напрямках її діяльності – функціях. За найбільш поширеним в науковій літературі визначенням під функціями держави слід розуміти основні напрямки її діяльності. Практика державотворення кожної держави проходить свої історичні шляхи. Історико-правові аспекти питання ґенези зовнішніх функцій України на шляху до пошуку вдосконалення елементів сучасного державотворення мають давні традиції й виступають дзеркальним відображенням такого ж тривалого й складного шляху, як і історія становлення самої держави. Дане питання завжди є актуальним та вкрай важливим, особливо на етапі проведення правового аналізу в загальній системі юридичних наук та насамперед в науці теорії та історії держави і права. Одним із перших відомих в історії княжої України закордонним дипломатичним візитом вважається візит київського князя Кия до столиці Візантії Царгорода 530 року. В результаті цього між Юстиніаном І і Києм був укладений договір про припинення нападів підлеглих князю племен на Візантію та її придунайські землі і перехід їх на службу до імперії, так званий договір «миру і любові». З початком ІХ століття прийшов період розпаду Антського союзу на племінні частини з яких і сформувалася Київська Русь – наступний важливий етап історичного державотворення. Впродовж багатьох років вже після розпаду Київської Русі становище як і саме формування зовнішніх функцій було малореалізованим. Особливо важливим кроком на шляху до формування зовнішніх функцій України стала Декларація про державний суверенітет України, прийнята Верховною Радою 16 липня 1990 року. Вже після прийняття історичного Актa про незалежність України 24 серпня 1991 року перед Міністерством закордонних справ постали цілком нові завдання, пов’язані з визнанням України міжнародним співтовариством, встановленням дипломатичних відносин, створення ефективної мережі власних дипломатичних і консульських представництв, розбудовою повноцінних двосторонніх відносин з зарубіжними країнами, набуттям членства і утвердженням у провідних міжнародних організаціяхДокумент Становлення зовнішніх функцій держави у практиці українського державотворення(Ужгородський національний університет, 2024) Скоморовський, В.Б.; Скоморовський, Віталій БогдановичУкраїна є вільною та незалежною державою з юридичної точки зору. Однак сьогодні, в умовах зовнішньої військової агресії, наша держава змушена відстоювати своє право на незалежність. Така ситуація зумовлює потребу напрацювання дієвих механізмів державотворення та державовідновлення, докорінної ревізії наявних підходів у цьому зв’язку. Відомо, що призначення кожної держави має свою динаміку. Вона залежить від певного стану суспільства, соціальних завдань та конкретизується насамперед у відповідних напрямках її діяльності – функціях. За найбільш поширеним в науковій літературі визначенням під функціями держави слід розуміти основні напрямки її діяльності. У статті наголошується, що практика державотворення кожної держави проходить свої історичні шляхи. Дослідження історичних подій є актуальним для більшості сфер наукових пошуків, оскільки це дає змогу розглядати питання значно ширше. З цієї причини дослідження становлення зовнішніх функцій держави у практиці українського державотворення не підпадає під виключення. Історико-правові аспекти ґенези зовнішніх функцій України на шляху до пошуку покращення елементів сучасного державотворення є вкрай важливими та актуальними, адже належне їх вивчення дає можливість реального відображення такого ж тривалого та складного шляху, як і історія становлення самої держави. Становлення зовнішніх функцій має давні традиції, завжди є актуальним та вкрай важливим на етапі проведення правового аналізу в загальній системі юридичних наук, насамперед в науці теорії та історії держави і права. Даною науковою статтею аналізуються періоди додержавних утворень, а також правління визначних князів Київської Русі, які заклали міцний фундамент української державності. Відзначається, що впродовж багатьох років вже після розпаду Київської Русі становище, як і саме формування зовнішніх функцій, було малореалізованим. Новий історичний етап у розвитку української дипломатії наступив після 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Це дало можливість якісного забезпечення реалізації зовнішніх функцій України у наступні історичні періоди.Документ Контрафакція і піратство як правова проблема: шляхи вирішення(Університет «КРОК», 2017) Скоморовський, В.Б.; Зборчий, А.С.; Скоморовський, Віталій БогдановичДана стаття присвячується актуальній на сьогоднішній день проблеми–визначення масштабів контрафакції та піратства в Україні та шляхи подолання цієї проблеми. В роботі дається визначення контрафакції та піратства, а також інших видів порушення авторського права. У наш час, в Україні здійснюється активна законодавча діяльність, яка націлена на зменшення кількості правопорушень у сфері авторського права. Але незважаючи на постійну законодавчу боротьбу в Україні постійно зростають правопорушення у цій сфері і вже на протязі останніх десяти років Україна визнається однією з країн із найбільшим рівнем піратства у сфері авторського права і суміжних прав. Законодавство України передбачає відповідальність за порушення авторського права, і вона може бути цивільно-правовою, адміністративною та кримінальною. В результаті проведеного аналізу та дослідження на дану тему в статті розкриті питання у сфері авторського права, в тому числі питання відносно проблем захисту авторських та суміжних прав від контрафакції та піратства та визначені рекомендації щодо вирішення та подолання проблем порушення авторського права.Документ Загальнотеоретичний контекст поняття "правові парадигми"(Університет «КРОК», 2018) Скоморовський, В.Б.; Гдичинський, В.Б.; Скоморовський, Віталій БогдановичУ статті досліджено генезу поняття «правові парадигми», проаналізовано і критично опрацьовано відомі дефініції, зосереджено увагу на популяризації наукового доробку вітчизняних правників у розв’язанні проблем, що стосуються їх практичного використання у законотворчій діяльності. Представлено авторське визначення понять «правові парадигми» і «загальнотеоретичні засади правових парадигм».Документ Законотворча практика як практичне втілення концепції правових парадигм в теорії держави і права(Університет «КРОК», 2018) Скоморовський, В.Б.; Гдичинський, В.Б.; Скоморовський, Віталій БогдановичУ статті розглянуто проблеми, пов’язані з вивченням сутності законопроцесу, на основі застосування фундаментальних знань і технічних методів (правові парадигми), що розкривають взаємодію елементів цього процесу. Особлива увага приділяється питанням участі представників юридичної науки у сфері законотворчої діяльності шляхом створення стабільних каналів взаємодії між ними та забезпечення права законодавчої ініціативи органами та особами. Проаналізовано наукові погляди на розуміння категорії «законотворчість» та «правова парадигма».Документ Охоронна діяльність, її поняття та зміст, шляхи удосконалення(Університет «КРОК», 2018) Скоморовський, В.Б.; Хміляр, Ю.М.; Скоморовський, Віталій БогдановичУ статті розглянуто поняття та зміст охоронної діяльності, зарубіжний досвід розвитку, основні недоліки законодавчого регулювання та шляхи удосконалення охоронної діяльності.Документ Механізм реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні: досвід зарубіжних країн(Університет «КРОК», 2018) Скоморовський, В.Б.; Лисенко, О.В.; Скоморовський, Віталій БогдановичУ статті досліджені внутрішньодержавні та міжнародні механізми реалізації прав і свобод людини та громадянина. Автор статті окремо з’ясувала систему органів та посадових осіб, які повинні захищати права і свободи людини та громадянина.Документ Погляди Іллі Шрага на систему правосуддя в українських землях після Судової реформи 1864 р.(Університет «КРОК», 2022) Скоморовський, В.Б.; Кінзерська, Т.В.; Скоморовський, Віталій БогдановичУ статті досліджуються погляди відомого українського адвоката, громадського і суспільно- політичного діяча Іллі Шрага на систему правосуддя в українських землях після Судової реформи 1864 р. Зазначається, що у середині ХІХ ст. центральна імперська влада оголосила низку реформ, зокрема селянську, військову, міську, земську, судову, котрі суттєво вплинули на тогочасне суспільно-політичне життя. Наголошується, що серед запропонованих реформ найбільш послідовною і завершеною була Судова реформа 1864 р. Стверджується, що реформування судової системи неодноразово ставало предметом дискусій у вищих ешелонах імперської влади. Констатується необхідність трансформації судової системи, оскільки існуюча система правосуддя не відповідала тогочасним реаліям. Вона не була досконалою, і це неодноразово доводила судова практика. Часто спостерігалась недостатня фахова кваліфікація суддів та хабарництво, суди вирішували справи, розглядаючи лише письмові матеріали слідства. Акцентується на тому, що аналіз функціонування судових установ на території українських земель після Судової реформи 1864 р. займає важливе місце у творчій спадщині І.Шрага. Зауважується, що юридичний фах ученого дозволив доволі детально досліджувати особливості функціонування судових установ з урахуванням тих суспільно-політичних і правових чинників, що суттєво впливали, а часто й визначали принципи діяльності судових інституцій. Зазначається, що будучи фаховим юристом з багатим практичним досвідом дослідник детально простежив функціонування судів після їх реформування у період царя Олександра ІІ. Стверджується, що на основі застосування порівняльного аналізу вченому вдалося простежити особливості функціонування судових установ після Судової реформи 1864 року і аж до періоду проголошених самодержавством контрреформ у судовій сфері у кінці ХІХ ст.