Кафедра теорії та історії держави і права

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3226

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 57
  • Ескіз
    Документ
    Сучасний стан наукових розробок проблем повоєнного відновлення держави: теоретико-правовий аналіз
    (Університет «КРОК», 2024) Степаненко, Н.В.; Курілець, О.О.; Степаненко, Наталія В'ячеславівна
    У статті досліджено сучасний стан наукових розробок проблем повоєнного відновлення держави з урахуванням теоретико-правового аналізу. Встановлено, що на сьогодні проблеми повоєнного відновлення держави є темою наукових пошуків багатьох вчених різних галузей науки. Разом з тим, зʼясовано, що у теоретико-правовому полі юридичної науки відсутні комплексні дослідження присвячені аналізу наукових розробок проблем повоєнного відновлення держави, що створює суттєву прогалину у даній сфері. Проаналізовано, що науковці поділяють проблеми, з якими зіткнеться Україна у процесі відновлення, і які уже є на сьогодні, за такими основними блоками: зруйнована інфраструктура, гуманітарна криза, економічний спад, соціальні та політичні проблеми, геополітичні виклики та інші. Запропоновано відновлення держави розглядати як комплекс організаційних, правових, фінансових та інших заходів, що спрямовуються на прискорену відбудову та створення умов для покращення життєдіяльності населення та діяльності суб’єктів господарювання на певній території, для подолання наслідків війни (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних та інших). У дослідженні вказано, що відновлення інфраструктури неможливе без належного фінансування, яке може бути мобілізоване з державного бюджету, міжнародної допомоги, приватних інвестицій та інших джерел. Зазначено, що майже одразу із початком воєнних дій на території України одним з актуальних питань стало розроблення підходів до післявоєнного відновлення української економіки. Встановлено, що триваюча війна дуже істотно вплинула на всі сторони життєдіяльності українського суспільства, в тому числі й на безпекову ситуацію. Зʼясовано, що характер і масштаби соціальних та політичних проблем у повоєнний період залежатимуть від багатьох факторів, включаючи тривалість та інтенсивність воєнних дій, рівень руйнувань, кількість жертв, а також від післявоєнних політичних та економічних рішень. Обґрунтовано, що війна в Україні спричинила масштабну гуманітарну кризу, яка торкнулася мільйонів людей.
  • Ескіз
    Документ
    Роль Верховного Суду у сучасному українському правозастосуванні
    (Університет «КРОК», 2024) Скоморовський, В.Б.; Лантух, Є.С.; Скоморовський, Віталій Богданович
    У статті досліджено роль Верховного Суду у забезпеченні сталої та єдиної судової практики, здійснено аналіз чинного законодавства, яке встановлює правову основу виконання функцій Верховного Суду. Зроблено зіставлення законодавства про правотворчу діяльність із правовою природою висновків Верховного Суду щодо застосування норм права. Проаналізовано підходи деяких науковців у характеристиці висновків Верховного Суду щодо застосування норм права та їх співвідношення із судовим прецедентом. Досліджено питання обов’язковості висновків Верховного Суду щодо застосування норм права для судів нижчих інстанцій через призму принципу stare decisis («стояти на вирішеному»), який визначає, що суди повинні дотримуватися висновків, що були прийняті при вирішенні попередньої справи іншим судом. Проаналізовано у розрізі тлумачення та/або доповнення норм права викладені Верховним Судом у постановах конкретні висновки щодо застосування норм права, які фактично розширюють норми права або здійснюють їх тлумачення так, що створюється нове правило, яке має ознаки норм, що відсутні в законодавстві. Окреслено ознаки «джерела права», які притаманні висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права. Зроблено висновки щодо обов’язковості застосування висновків Верховного Суду судами нижчих інстанцій та суб’єктами владних повноважень та про їх вплив на здійснення правосуддя. Зазначено, що Верховний Суд при здійсненні правосуддя та перегляду справ частково вдається до формування висновків, які фактично розширюють норми права або здійснюють їх тлумачення так, що створюється нове правило, яке має ознаки норм, які відсутні в законодавстві. За відсутності чіткої вказівки в процесуальному законодавстві щодо юрисдикції суду, який має розглядати конкретну категорію справ, Верховний Суд фактично створює правило, яке визначає суд, що має вирішувати такий спір. Наголошено, що Верховний Суд формує висновки щодо застосування норм права, які є певною формою судового прецеденту і обов’язкові для застосування як судами нижчих інстанцій, так і суб’єктами владних повноважень у відповідності до законодавчого регулювання
  • Ескіз
    Документ
    Захист прав дітей під час реалізації гарантій у виконавчому провадженні: теоретико-правове дослідження.
    (Університет «КРОК», 2024) Степаненко, Н.В.; Кубрак, Д.А.; Степаненко, Наталія В'ячеславівна
    У статті розглянуто теоретико-правові аспекти захисту прав дітей під час реалізації гарантій у виконавчому провадженні. Авторами представлено систему гарантій виконавчого провадження як сукупність таких складових: процесуальні форми здійснення нагляду та контролю за законністю виконавчого провадження, оскарження дій державного чи приватного виконавця, заходи відповідальності винних за порушення законодавства про виконавче провадження, залучення представників, експертів, спеціалістів, суб’єктів оціночної діяльності, понятих, нормативно регламентована система прав і обов’язків виконавців, сторін та інших учасників виконавчого провадження тощо. На підставі аналізу профільного законодавства та правозастосовної практики аргументовано, що захист прав дітей під час реалізації гарантій у виконавчому провадженні проводиться щодо двох основних напрямків – щодо захисту майнових прав та щодо захисту особистих немайнових прав. Визначено, що захист майнових прав дитини у виконавчому провадженні насамперед стосується стягнення аліментів з батьків-боржників для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також недопущення виселення неповнолітньої особи з іпотечного житла у разі застосування стягнення з батьків-іпотекодержателів. Встановлено, що захист особистих немайнових прав дитини здійснюється шляхом відібрання дитини, встановлення побачення з дитиною, усунення перешкод у побаченні з дитиною. При цьому наголошено на необхідності належної аргументації та доказової бази під час підготовки про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу, одержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження під час розшуку боржника чи дитини, а також звернення до суду з проханням доповнити або уточнити порядок виконання рішення про побачення з дитиною. Закцентовано увагу на необхідності залучення у виконавче провадження лікаря, педагога, психолога та інших спеціалістів для захисту прав неповнолітніх, забезпечення їхнього психічного та фізичного стану, унеможливлення зловживань сторонами виконавчого провадження.
  • Ескіз
    Документ
    Основні досягнення і недоліки правового регулювання соціального захисту у Польській республіці (1918-1939 роки)
    (Університет «КРОК», 2024) Чернетченко, О.М.; Гребеник, В.І
    У статті досліджено правове регулювання соціального захисту незахищених груп населення у Польській республіці в період з 1918 до 1939 року. Надано загальну характеристику історичним передумовам формування польської системи соціального захисту після відновлення державності, зокрема, розрізненість правового регулювання на тих частинах польських земель, які перебували у складі різних імперій, та необхідність протистояння несприятливим зовнішньополітичним обставинам. Виявлено взаємозв’язок між такими передумовами та особливостями розвитку законодавства. Визначено найважливіші законодавчі акти, які діяли у Польщі протягом відповідного історичного періоду. Розкрито головні особливості польської системи соціального захисту окремих категорій громадян, основні характеристики регулювання соціального страхування на випадок непрацездатності, безробіття, допомоги постраждалим у бойових діях та членам їх сімей. Встановлено тенденцію до поступового розширення сфери застосування страхових механізмів для соціального захисту населення при досягненні похилого віку, спроби польської влади впорядкувати систему урядових інституцій, діяльність яких була спрямована на матеріальне забезпечення соціально вразливих груп. Проведене дослідження дозволило визначити головні переваги та недоліки розвитку польського законодавства у сфері соціального забезпечення та захисту соціальних прав населення. Результати дослідження свідчать про досить високий рівень розвитку законодавства про соціальне забезпечення для окремих груп населення в Польській республіці. Так, серед найважливіших досягнень названо подолання розрізненості механізмів соціального захисту, в результаті чого польська система стала уніфікованою. Другим важливим досягненням стала чітка державна політика щодо законодавчого визнання прав на соціальне забезпечення спочатку найбільш пріоритетних соціальних груп (ветерани бойових дій, працівники, які тимчасово втратили працездатність в результаті хвороби) з подальшим розширенням соціальних гарантій для осіб похилого віку та безробітних. Разом з цим, польське соціальне законодавство не було ідеальним, про що свідчать певні недоліки як при його формуванні, так і при фактичній реалізації. Зокрема, право на соціальне забезпечення не було доступним для жителів сільської місцевості, а деякі норми мали дискримінаційний характер щодо робітників. З іншого боку, недостатня координація та ефективність роботи урядових інституцій дуже часто призводили до виконання соціальних функцій благодійними чи релігійними організаціями.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз основних причин неефективного виконання урядом України взятих на себе зобов'язань у сфері забезпечення прав і свобод людини і громадянина
    (Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2020) Загребельна, Н.А.; Загребельна, Наталія Анатоліївна
    Права і свободи людини і громадянина – це один із найважливіших інститутів правового статусу особи. Права і свободи людини і гро мадянина, а також гарантії даних прав і свобод визначають основний зміст і спрямованість діяльності держави. Держава виступає осно вним гарантом прав і свобод людини і громадянина та відповідає перед людиною за свою діяльність. У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України забезпечення і захист прав і свобод людини і громадянина є головним обов’язком держави. Практична реалізація державної політики щодо прав і свобод людини і громадянина є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому. В останні роки питання механізму захисту прав і свобод громадян, формування та реалізації державної політики у даній сфері є предметом серйозного наукового аналізу, що здійснєються видатними науковцями, представниками теорії права, конституційного, міжнародного, адміністративного права. Метою наукової статті є аналіз основних причин неефективного виконання урядом України взятих на себе зобов’язань у сфері забез печення прав і свобод людини і громадянина. До основних причини неефективного виконання урядом України взятих на себе зобов’язань у сфері забезпечення прав і свобод людини і громадянина слід віднести: – декларативний характер багатьох із закріплених у Конституції України прав і свобод людини та громадянина; – незавершеність формування державної політики України щодо реалізації забезпечення прав і свобод людини і громадянина; – законодавчу обмеженість, а іноді й відсутність, дієвих механізмів реалізації прав та свобод людини і громадянина; – недостатнє інформаційне забезпечення проблем реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина; – відсутність програми системного проекту реформування організаційно-правового механізму забезпечення прав і свобод людини
  • Ескіз
    Документ
    Abduction of Ukrainian children during full-scale invasion
    (University of Warsaw, 2023) Frantsuz, Anatolii; Stepanenko, Nataliia; Shevchenko, Dmytro; Француз, Анатолій Йосипович; Степаненко, Наталія В'ячеславівна
    Protecting and ensuring the rights of children is one of the crucial and fundamental tasks of the state, as children represent the future of any nation in the world. In the present circumstances, the attention and measures from Ukrainian authorities and society, demand clear and effective adherence to international standards regarding the rights of children, who have been illegally displaced and taken out of Ukraine. According to the UN Convention on the Rights of the Child, every child has the right to protection from any form of violence, including protection against illegal removal from their country. The actions taken by the aggressor state against Ukrainian children pose a direct threat to the lives and health of the civilian population, contravene international and domestic laws, and violate the constitutional rights and freedoms of Ukrainian citizens. Our country must ensure the restoration of children’s connections with their parents or other family members who are within the territory of Ukraine. The state authorities should exercise effective control over the exportation of children beyond the country’s borders, establish the reasons and circumstances of illegal removal, and participate in international cooperation with other countries to facilitate the return of illegally removed children to Ukrainian territory. However, in the conditions of war, fully controlling and unquestionably implementing this issue is difficult and problematic. The return of illegally removed children to Ukrainian territory and the protection of those who are in temporarily occupied territories constitutes a lengthy and challenging process that requires adequate efforts and significant legal support and resources. One of the top priorities for our state is the necessity to establish an effective system for safeguarding children’s rights, which would assist in their return to Ukrainian territory and their subsequent effective integration into society. Therefore, the practical implementation of comprehensive measures worldwide necessitates the development of new legal mechanisms for protecting children’s rights that would operate in conditions of war and allow international legal institutions to promptly respond to any violations of children’s rights
  • Ескіз
    Документ
    Protection of children's rights during implementation of guarantees in executive proceedings: theoretical and legal study
    (University of Warsaw, 2023) Stepanenko, Natalya; Kubrak, Danylo; Степаненко, Наталія В'ячеславівна
    The article delves into the theoretical and legal dimensions of safeguarding children’s rights within the framework of enforcement proceedings guarantees. It presents the guarantee system as comprising various elements, such as procedural oversight, appeals mechanisms against executor actions, measures for holding violators accountable, involvement of relevant professionals, and the normative regulation of rights and obligations for all participants. Through legislative analysis and practical examination, the article asserts that safeguarding children’s rights in enforcement proceedings unfolds in two primary facets: protection of property rights and protection of personal non-property rights. In the realm of property rights, emphasis is placed on securing child support payments from debtor parents to foster the child’s well-rounded development. Additionally, it addresses preventing the eviction of a minor from mortgaged housing in cases involving parents-mortgagors. For the protection of non-property rights, measures include child removal, establishment of visitation rights, and removal of obstacles to visitation. The article underscores the importance of sound reasoning and evidence when considering temporary child placement and ensures debtors receive copies of enforcement proceedings decisions during searches. It advocates for petitioning the court to amend or clarify visitation-related decisions. Special attention is given to the involvement of professionals such as doctors, teachers, and psychologists in enforcement proceedings to safeguard minors’ rights, ensuring their mental and physical well-being and preventing potential abuse by involved parties
  • Ескіз
    Документ
    Теоретичні основи конституційного закріплення принципів соціальної держави і права
    (Національна академія правових наук України, 2021) Луцький, Роман Петрович; Зварич, Роман Васильович; Скоморовський, Віталій Богданович; Коритко, Лілія Ярославівна; Олійник, Ольга Борисівна
    У статті проаналізовано доктринальні положення, а також українську конституційно-правову практику. Досліджено соціальну складову системи функцій сучасної держави. У цій статті аналізується діяльність держав, де здійснено інтелектуальний, політичний та практичний прорив у вирішенні проблеми функцій держави в контексті соціально-економічних реформ. Звертається увага на специфіку здійснення суспільної діяльності Української держави. Методологічна база даного дослідження включає основні загальнонаукові методи, а саме соціально-економічні методи та прийоми емпіричного рівня пізнання, метод систематичного аналізу численних теоретичних положень з позитивного права, історико-статистичні методи, метод порівнянь та аналогії, методи узагальнення, аналітичний огляд наявних наукових публікацій з досліджуваної тематики. Крім того, застосовувалися наукові методи в галузі юридичної науки, такі як нормативно-логічний, порівняльно-правовий, історико-правовий. Зроблено висновок, що соціальна держава – це держава, політика якої має пріоритетну соціальну спрямованість, що виражається у належному служінні державою громадянському суспільству, створенню необхідних і достатніх умов для реалізації економічної, соціальної та культурної діяльності людини. права, гарантії його соціального захисту та соціального забезпечення, що ґрунтується на соціально-економічних можливостях держави на засадах справедливості, пропорційності та гармонійного поєднання (збалансованості) суспільних і людських інтересів
  • Ескіз
    Документ
    Особливості реалізації місцевого самоврядування в умовах воєнного стану
    (Юридичний факультет Запорізького національного університет, 2022) Скоморовський, В.Б.; Скоморовський, Віталій Богданович
    Наукова стаття присвячена аналізу особливостей реалізації місцевого самоврядування в умовах воєнного стану і розкриває основні питання законодавчого закріплення та реалізації повноважень органів місцевого самоврядування в Україні у відповідний період. У статті наводяться проблеми, які сьогодні існують у органів місцевого самоврядування через недосконалу законодавчу базу, що передбачає особливості реалізації органами місцевого самоврядування своїх повноважень в умовах воєнного стану, а також проблеми з відсутністю роз’яснень центральних органів виконавчої влади щодо реалізації того чи іншого повноваження органу місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. У статті розкрито питання особливостей вирішення проблем щодо застосування та реалізації повноважень органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Стаття містить пропозиції щодо удосконалення законодавчих чи підзаконних нормативно-правових актів у питанні закріплення повноважень органами місцевого самоврядування в Україні під час правового режиму воєнного стану. У науковій статті здійснено поверхневий правовий аналіз норм, які визначають особливості здійснення повноважень органами місцевого самоврядування в Україні у відповідний період, а також аналіз норм, які закріплюють повноваження органів місцевого самоврядування в місті Києві як столиці України, яка відповідно до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» має особливий правовий статус і відповідно врегульовує здійснення повноважень органів місцевого самоврядування у столиці по-особливому
  • Ескіз
    Документ
    Природні багатства Української Далекосхідної Республіки
    (Національний університет «Одеська юридична академія», 2022) Гуменюк, В.В.; Гуменюк, Віталій Васильович
    У статті досліджуються природні надземні та підземні багатства Української Далекосхідної Республіки. Стаття присвячена огляду, зокрема, звіриного світу в Амурському краю та Усурійсько-Приморському краю. Так, в Амурському краю складався з домашніх тварин, із тих же порід як і в Європі, як: коні, корови, вівці, свині, кози, та домашнє птахівництво; з диких, як: великий східносибірський олень (ізюбр) чи благородний олень, роги котрого дорого оцінювалися у Китаї, а також тигр, сніговий барс (ірбіс), гірський вовк, тибетський ведмідь, лосі, дикі кози, кабарга сибірська, лисиця, заєць, соболь, білка тощо. Звіриний світ в Усурійсько-Приморському краю той же, що й на Амурщині, хоч між домашними тваринами переважа- ють уже кращі породи, ніж на Амурщині. Для розведення європейських порід коней були засновані кінські заводи. Намагалися розводити кращі породи рогатої худоби, овець та свиней. Але в порівнянні з Амурським краєм в Усурійсько-Приморському краю домашніх тварин значно менше. Щодо диких звірів і промислу ними, то в Усурійсько-Приморському краю вони однакові як і на Амурщині. Доведено, що вагоме значення для Амурського краю мала рибна промисловість. Дуже багаті рибою річка Амур і його припливи. З осетрових риб найбільшого розміру досягали білуги, вага яких могла доходити від 500 та 800 кг. Наступними за розміром були осетрина та чечуга. Також у великій кількості ловилася в річках Усурі та Амурі два види лосося і горбуші та кета. Рибальство в Усурійсько-Приморському краю була багате на кількість риби, які знаходилися в нижчій течії річки Амура, в річці Усурі та інших ріках краю, переважно в Японському та Охотському морях, мало значно більше, ніж в Амурщині. Морські риби подібні до оселедця, появлялися тільки в Японському морі та його затоках у нечисленній кількості і дуже піднімали рибну промисловість. Велике промислове значення мало добування морської капусти, яку у великій кількості вивозили до Китаю. Констатується, що особливе значення також мало ловля раків, крабів та трепангів. Природні скарби Зеленого Клину надзвичайно багаті. У цьому відношенні міг бути поставлений навіть у кращі умови, ніж багато країн Європи. Навіть відповідно до провізорних обчислень дослідників було аж 290 000 кв. км гідної для хліборобської культури землі, з чого на Амурщину припадало 120 000 кв. км, а Усурійсько-Приморський край 170 000 кв. км. Непочаті ліси представляли надзвичайно великі багатства. Найбільшим гірничим скарбом Амурського краю та Усурійсько-Приморському краю було золото, яке добу- валося у цілому ряді золотих копалень по верхній течії річок Зеї і Буреї, а також майже у всьому Південно-Усу- рійському краю. Таким чином, із великими гірничими багатствами Зеленого Клину не може порівнятися ні один край в Європі.