Кафедра міжнародного бізнесу
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3222
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Економічна дипломатія як технологія реалізації експортного потенціалу електроенергетичної галузі України(ДВНЗ "Ужгородський національний університет", 2022) Горбачук, О.І.; Горбачук, Олександр ІвановичУ статті аналізується перспективи реалізації експортного потенціалу електроенергетичної галузі України засобами економічної дипломатії. В умовах глобалізованого світу економічна дипломатія виступає дієвим інструментом збільшення експортної спроможності держави, подолання бар'єрів на шляху міжнародної торгівлі, збільшення товарообігу та досягнення конкурентних переваг на зовнішніх ринках. Показано, що зовнішня політика України в сфері електроенергетики, у тому числі й енергетична дипломатія як засіб здійснення цієї політики, є вагомою складовою гарантування національних інтересів країни. Сьогодні в умовах російсько-української війни проблема забезпечення стабільної діяльності електроенергетичної галузі потребує не лише великих зусиль фахівців - енергетиків, але й українських політиків та дипломатів, які мусять на міжнародному рівні створити умови для інтеграції української електроенергетичної мережі в єдину Європейську енергетичну систему, що в свою чергу безумовно стане вагомим кроком до набуття Україною повноцінного членства в ЄС. Підкреслено, що залежно від національних інтересів держави та викликів, що безпосередньо впливають на неї, наповнення поняття «енергетична дипломатія» може мати низку вимірів – безпековий, економічний, кліматичний, тощо. Важливо, щоб визначаючи власний вимір енергетичної дипломатії, держава орієнтувалась на те, яким чином можна максимізувати свої стратегічні інтереси за рахунокдвосторонньої або багатосторонньої міжнародної співпраці. Підкреслено, що 16 березня 2022 року Україна об’єдналася з Єдиною енергосистемою Європи ENTSO-E. Ця інтеграція вимагає від усіх центральних органів виконавчої влади, які грають ключову роль щодо реалізації експортного потенціалу України в електроенергетичній галузі, чіткої координації своїх дій. Це в свою чергу потребує на національному рівні визначити пріоритети електроенергетичної дипломатії, розуміння її змісту, ролі, значення, структури прийняття рішень та їх імплементаціїДокумент Державне регулювання українського ринку електроенергії в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції(Вищий заклад освіти “Міжрегіональна Академія управління персоналом", 2022) Горбачук, О.І.; Горбачук, Олександр ІвановичУ роботі проаналізовано механізми, інструменти та заходи державного регулювання ринку енергоресурсів в Україні в процесі його адаптації до загальноєвропейського енергетичного ринку. Систематизовано основні завдання державного регулювання вітчизняного енергоринку з усунення перешкод в процесі його наближення до міжнародного електроенергетичного простору. Враховано особливості діяльності суб’єктів вітчизняного і світового ринку електроенергії. Визначено принципи діяльності учасників енергоринку, що складають основу формування стратегічних планів, концепцій та програм розвитку електроенергетичного комплексу на державному рівні. Сформовано перспективні напрями розвитку електроенергетичного ринку України та стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємств електроенергетики в умовах міжнародної конкуренції та євроінтеграції. Систематизовано завдання державного регулювання на шляху до євроінтеграції. Систематизовано завдання державного регулювання на шляху до євроінтеграції.Документ Політико-дипломатична складова економічної безпеки держави(Університет «КРОК», 2020) Рокоча, В.В.; Горбачук, О.І.; Рокоча, Віра Володимирівна; Горбачук, Олександр ІвановичСучасні глобальні процеси в світовій економіці несуть у собі нові можливості й нові загрози національним економічним інтересам. Тому науково-практичні основи забезпечення економічної безпеки, зокрема методики обрахунку інтегрального індексу рівня економічної безпеки держави, мають постійно оновлюватися та актуалізуватися у відповідності до стрімких змін у світовій системі господарювання. У статті обґрунтовується необхідність перегляду переліку функціональних складових економічної безпеки України, що містяться в Методичних рекомендаціях Мінекономіки, у бік його розширення шляхом додаткової (політико-дипломатичної) складової. Політико-дипломатичну складову економічної безпеки можна описати як стан зовнішньої та внутрішньої політики держави, який забезпечує національній економіці та бізнесу вільний вихід на зовнішні ринки, доступ до світових ресурсів та технологій, стабільний процес обміну товарами і послугами, вільний рух національного капіталу, сприятливий клімат для залучення прямих іноземних інвестицій, всебічну підтримку і захист на державному та дипломатичному рівні національного виробника та експортера у світовій економічній системі. На основі отриманих у ході дослідження результатів статистичного аналізу, їх теоретичного обґрунтування та уведення кількісних оцінок визначено індикатори політико-дипломатичної складової економічної безпеки України та їх характеристичні значення й вагові коефіцієнти, здійснено нормування отриманих значень. Подальші емпіричні дослідження у галузі економічної дипломатії та економічної безпеки дозволять більш точно і різнобічно оцінювати рівень економічної безпеки української держави й ураховувати новітні тенденції у розвитку глобальної економічної системи та її регіональних інтеграційних утворень.Документ Дипломатія України в електроенергетичній сфері(Університет «КРОК», 2022) Горбачук, О.І.; Горбачук, Олександр ІвановичУ статті аналізується дипломатія України в електроенергетичній сфері. Показано, що зовнішня політика України в сфері електроенергетики, у тому числі й енергетичній дипломатія як її інструмент, є вагомою складовою гарантування національних інтересів країни. Сьогодні в умовах російсько – української війни проблема забезпечення стабільної діяльності електроенергетичної галузі потребують не тільки великих зусиль спеціалістів електроенергетики, але також і українських дипломатів, які мусять на міжнародному рівні створити умови для інтеграції України в Європейську енергетичну систему. Підкреслено, що залежно від національних інтересів держави та викликів, що безпосередньо впливають на неї, наповнення поняття «енергетична дипломатія» може мати низку вимірів – безпековий, економічний, кліматичний, тощо. Важливо, щоб, визначаючи власний вимір енергетичної дипломатії, держава орієнтувалась на те, яким чином можна максимізувати свої стратегічні інтереси за рахунок двосторонньої або багатосторонньої співпраці. Визначено, що електроенергетична дипломатія країни залежить від багатьох факторів, а саме: економічний, екологічний, безпековий. Серед центральних органів виконавчої влади, які грають ключову роль у реалізації електроенергетичної дипломатії потрібно виділити: Міністерство закордонних справ, Міністерство енергетики, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, Міністерство економіки, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, Міністерство розвитку громад та територій України, енергетичний омбудсмен, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України. З допомогою досвіду європейських держав країн в здійснені їх електроенергетичної дипломатії, визначено її наступні функції: переговорна, лобіювальна, інформаційно, аналітична, репутаційна. Стверджується, що в економічній дипломатії України, на сьогоднішній день, чинне місце зайняла енергетичній, а в її в складі електроенергетична дипломатія з подвійними безпековими та екологічними складовими. Відслідковано, яку роль кожна гілка державної влади України грає у реалізації електроенергетичній дипломатії, а саме: Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, міністерства та відомства. Підкреслено, що 16 березня 2022 року Україна обєдналася з Єдиною енерговивтемою Європи ETNO-E. Ця інтеграція вимагає від всіх центральних органів виконавчої влади, які грають ключову роль у реалізації електроенергетичної дипломатії чіткої координації своїх дій у цій царині. Це потребує на національному рівні визначити пріоритети електроенергетичної дипломатії та розуміння її змісту, ролі значення, структури прийняття рішень та їх імплементації.Документ Сучасні технології реалізації експортного потенціалу(Університет «КРОК», 2022) Рокоча, Віра Володимирівна; Горбачук, Олександр Іванович; Маринович, Вікторія Володимирівна; Цевух, Світлана Михайлівна; Ткаленко, Світлана Іванівна; Хорошун, Олексій; Оласюк, Ганна; Дмитрієва, Наталія Олександрівна; Сукурова, Наталя МихайлівнаУ колективній монографії розглянуто проблеми формування та реалізації експертного потенціалу країни у його проявах на мікро-, мезо- та макрорівні. Виходячи із сучасних теоретико-методологічних поглядів, автори акцентували увагу на технологіях, спрямованих на оптимізацію використання експортного потенціалу, застосувавши функціональний та геоекономічний підходи, що дозволило вийти на принципові нові науково-теоретичні висновки та практичні рекомендації українському експортно-орієнтованому бізнесу. Для науковців, викладачів закладів вищої освіти, аспірантів, магістрантів і студентів, представників бізнес-орієнтованих структур і всіх, кого цікавлять проблеми розвитку експортно-орієнтованого бізнесу та експертного потенціалу як його основи.