Правничий вісник Університету "КРОК". 2019. № 35
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2332
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Динамічні процеси як трансформація особистості педагога на шляху до «невигорання»(Університет «КРОК», 2019) Тесленко, В.М.У статті представлено коло бачення проблеми професійного вигорання як наслідку некоректних рефлексій з боку педагога. Проаналізовано різноманітні підходи з проблематики та визначення основ існуючих концепцій. Сформульовано алгоритм рефлексії у вигляді пошуку педагогом шляхів до самотрансформації як динамічних процесів під час аналізу ним своїх поведінкових реакцій, певних очікувань від навчального процесу та вимог. Мається на увазі структурно-інтегральна методологія в підходах вирішення проблемних ситуацій педагогом для можливості здійснення самотрансформації Я-сфери та усунення когнітивної, афективної та конативної некомпетентностей. Йдеться про використання дискусійних методів, які направлені на уточнення оновленої в своїй циклічності дискусії з визначенням певного імпульсу, що здатний зрушити ситуативний розвиток з точки невизначеності та сфокусувати його у нове гіпотетичне (дослідницьке) русло. Таким чином, завдяки вищевказаним методам долається криза індивідуальних та професійних суперечливостей особистості за відсутністю здатностей до конструктивізму та за умови пошуку оптимальних психологічних умов для набуття нею певних навичок з розвитку необхідних здібностей. Акцентується на необхідності створення еко-парадигми як оптимального, «найкращого з кращих» результатів самоактуалізації особистості вчителя у відповідності до існуючих змін, що становить надійну гарантію проти професійного вигорання. Стійкість еко-парадигми з урахуванням впливу соціальних факторів виявляється у: 1) сформованості здатності особистості до правильного само-менеджменту; 2) сформованості здатності особистості до правильних висновків як інструментарію вчителя в протистоянні СПВ; 3) актуалізації та активації ресурсів на самозбереження особистості в її направленості на самореалізацію та самоідентичність. Динамічність процесів самотрансформації педагога має на увазі необхідність створення політики змін як «нової психології антивигорання».Документ Рефлексія як індикатор особистісної готовності викладача післядипломної освіти до діяльності в умовах змін(Університет «КРОК», 2019) Левшенюк, Н.А.У статті подано результати дослідження рефлексії як індикатора особистісної готовності викладача післядипломної освіти до діяльності в умовах змін. Розкрито питання розвитку рефлексії викладачів закладів післядипломної педагогічної освіти до професійної діяльності в умовах суспільних змін. Рефлексія викладача в даному контексті слугує як системо утворюючий елемент розвитку та становлення нового образу професіонала який направлений на забезпечення компетентнісного підходу у системі підвищення кваліфікації. Виділено та описано зміст найпоширеніших видів рефлексії щодо діяльності викладача: інтелектуальної рефлексії (сприймати, опрацьовувати складні комплекси когнітивної інформації), комунікативної рефлексії (формування та становлення складової спілкування, на основі міжособистісних відносин), кооперативно рефлексії (спрямована на розуміння та розпізнавання колективних ролей); особистісної рефлексії (пізнання власного «Я» створення Я-концепції, виділення різних граней та інтеграція їх в професійну сферу). За допомогою емпіричного дослідження визначено рівні рефлексії по відношенню до різних показників викладачів закладів післядипломної освіти в залежності від віковихта гендерних особливостей групи викладачів, займаної посади, наявності (відсутності) наукового ступеню. Аналіз отриманих емпіричні даних дає право констатувати про наступні спостережені факти: сьогодні існує проблема з рівнем розвитку рефлексії у викладачів закладів післядипломної педагогічно освіти, яка почасти блокує їхній подальший розвиток особистісної готовності до ефективного виконання поставлених завдань та функцій у професійній діяльності. При цьому саме рефлексія є одним із головних індикаторів особистісної готовності індивіда до діяльності в умовах змін. Отримані дані дослідження дають підстави констатувати про доцільність створення корекційної програми для викладачів закладів післядипломної педагогічно освіти, як можливого допоміжного методу підвищення рівня їхньої рефлексії. Означене окреслює перспективу можливих подальших досліджень за обраною тематикою.