Кафедра іноземних мов та загальноосвітніх дисциплін
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3157
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Інтернет-журналістика: науковий дискурс-аналіз щодо основних підходів до визначення(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2024) Нестеряк, Ю.В.; Маруховська-Картунова, О.О.; Маруховська–Картунова, Ольга ОлександрівнаУ статті розглянуто, що поява інтернет-ЗМІ значно вплинули на виникнення і становлення інтернет-журналістики. Відзначено, що єдиного загальноприйнятого визначення терміну «інтернет-журналістика» в сучасних наукових медіа-публікаціях на теперішній час немає, але існує багато термінів, які вважаються синонімічними: «мережева журналістика», «онлайнова журналістика», «мультимедійна журналістика», «цифрова журналістика» та ін. Проаналізовано сучасні медіа-дослідження щодо стану розробки понятійно-термінологічного апарату. Запропонована схема, в якій вперше представлено багатоманітність основних підходів до назв та визначень основоположних дефініцій понятійно-категоріальної терміносистеми медійної галузі. Стаття присвячена науковому дискурс-аналізу різноманітних назв та визначень сутності поняття «інтернет-журналістика» та словосполучень, які використовуються рівноправно як синоніми для назви цього феномену. У статті проаналізовано такі подвійні або парні основоположні словосполучення, як: «інтернет-ЗМІ» та «інтернет-журналістика»; «мережеві ЗМІ» та «мережева журналістика»; «онлайн-медіа» та «онлайн-журналістика»; «мультимедіа» та «мультимедійна журналістика»; «цифрові медіа» та «цифрова журналістика», «нові медіа» та «новітні медіа». Згідно проаналізованих медіапублікацій та запропонованої схеми окреслено загальні тенденції використання науковцями медіагалузі основоположних словосполучень: остаточної відмови від застарілих термінів «комп’ютерна», «електронна» і «веб-журналістика» та використання такої термінології, як: «інтернет-журналістика», «онлайн-журналістика»; «мультимедійна журналістика» та ін. Розглянуто новітню тенденцію появи у медіагалузі таких термінів, як: «нові медіа» та «новітні медіа». Зроблено висновок, що сьогодні у вітчизняному журналістикознавстві відбувається бурхливий процес розробки, становлення та розвитку понятійно-термінологічного апарату, що потребує унормування та уніфікування шляхом створення термінологічних словників, енциклопедій, монографій та навчальних посібників сучасної медійної галузіДокумент Роль соціальних комунікацій у протистоянні викликам російсько-української війни(Класичний приватний університет, 2023) Маруховська-Картунова, О.О.; Маруховський, О.О.; Шиян, О.М.; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна; Маруховський, Олег ОлександровичМета дослідження – виокремити основні проблеми, які ускладнюють роль соціальних комунікацій у протистоянні викликам повномасштабної російсько-української війни, та запропонувати шляхи їх вирішення для побудови стійкого й гармонійного суспільства. Методологія дослідження. У ході дослідження використано загальнонаукові методи пізнання. За допомогою методу критичного аналізу проаналізовано роль соціальних комунікацій у протистоянні викликам війни з Росією та визначено їхнє значення для побудови стійкого й гармонійного суспільства. У процесі синтезу інформації виокремлено проблеми, які ускладнюють соціальні комунікації під час війни. Методами індукції та дедукції розроблено рекомендації щодо вирішення цих проблем. Результати. Стаття присвячена аналізу ролі соціальних комунікацій у протистоянні викликам російсько-української війни. Актуальність дослідження зумовлена потребою в збалансованій інформації та підтримці громадян, а також необхідністю боротьби з дезінформацією та іншими викликами війни. За результатами дослідження встановлено, що соціальні комунікації відіграють критичну роль у протистоянні викликам війни в Україні. Вони створюють інформаційну базу, сприяють мобілізації, формують громадську думку, психологічно підтримують громадян та військових. Разом з тим соціальні комунікації ускладнює низка проблем, таких як дезінформація та фейки, цензура та обмеження свободи слова, психологічний тиск і загрози для журналістів і активістів, інформаційна перенасиченість, відсутність доступу до інформації для певних груп населення. Вирішення цих проблем потребує підвищення рівня медіаграмотності населення, захисту журналістів та активістів, розвитку незалежних ЗМІ й гібридних медіа, заохочення транспарентності, залучення міжнародної спільноти. Новизна. Дослідження розкриває комплексну проблематику використання соціальних комунікацій у протистоянні викликам війни в Україні, а також містить конкретні рекомендації щодо подолання цих проблем у процесі побудови стійкого й гармонійного суспільства. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування отриманих результатів для покращення ефективності соціальних комунікацій в умовах війни в Україні, зміцнення громадського порядку та національної єдності.