Legal Bulletin. 2023. №7.
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2183
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ До питання створення реєстру медіаторів в Україні: теоретико-правовий аспект(Університет «КРОК», 2023) Доляновська, І.М.; Доляновська, Інна МиколаївнаІз прийняттям наприкінці 2022 року Закону України «Про медіацію» розпочався новий етап імплементації даного інституту в суспільне та правове життя країни. До прийняття закону, левова роль у популяризації та застосуванні даного методу альтернативного вирішення спорів належала численним громадським організаціям, які відігравали роль амбасадорів медіації як засобу протилежному судовому розгляду конфлікту (спору). Наразі чинний Закон України «Про медіацію» встановлює стандарти підготовки та навчання медіаторів, принципи медіаційної процедури та інші ключові моменти медіації. Однак крапку у врегулюванні даного питання ставити зарано, адже практична реалізація законодавчого акту вимагає подолання нових нагальних викликів, одним із яких є дискусія щодо доцільності створення єдиного державного Реєстру медіаторів. Безперечно, запровадження інституту медіації і забезпечення якості медіаційних послуг та допомоги населенню в будь-якій країні потребує належної професійної підготовки медіаторів та дотримання ними правил проведення медіації. Тому питання регулювання професії медіатора є надзвичайно важливими. Як відомо, основним принципом правового регулювання медіації є забезпечення необхідних стандартів медіації при мінімальному втручанні держави в ці відносини, надання сторонам спору найбільш повної свободи реалізації своїх прав як під час згоди на медіацію у якості альтернативи суду, так і під час вибору особи медіатора. Сама процедура медіації побудована на вільному самовизначенні і волевиявленні сторін спору, на добровільній і усвідомленій відповідальності за свої слова і вчинки і, зрештою, за результат спору. Надмірне регулювання процедур медіації може обмежити ці можливості і звести нанівець основні її переваги. Разом з тим, коли діяльність медіаторів підтримується державою з метою впорядкування правового регулювання, надання цій діяльності більш легітимного характеру та її поширення в усіх можливих сферах застосування, держава таким чином забезпечує мінімально необхідні гарантії законності цієї діяльності. Саме ініціативі створення Реєстру медіаторів як свідчення належного державного регулювання даної сфери і присвячена дана наукова стаття.Документ Медіація, як сучасний спосіб вирішення конфліктів в умовах військового стану(Університет «КРОК», 2023) Француз, А.Й.; Марина, Ю.Ю.; Француз, Анатолій ЙосиповичСтаття присвячена дослідженню медіації як альтернативного способу вирішення соціальних спорів, аналізу Закону України «Про медіацію». Актуалізовано увагу на основних перевагах медіації, як способу вирішення соціальних конфліктів, в умовах війни України з росією. Закон України «Про медіацію» є рамковим, оскільки містить основні визначення, сферу застосування, встановлені принципи медіації, визначає статус медіаторів, правила медіації та її правові наслідки. Наразі не передбачено обов’язкової процедури досудового врегулювання спорів шляхом медіації, хоча визначення категорій спорів для її реалізації вже активно триває. Вживаються заходи щодо запровадження судової медіації, зокрема в кількох судах пілотується судова медіація. Медіація є однією з основних соціальних послуг, яка може надаватися безоплатно особам/сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах, як зазначено в Законі України «Про соціальні послуги». В даній статті розглядаються проблеми розвитку медіації в Україні, відсутність ефективної координації між судами та медіаторами та проблеми низької поінформованості українського суспільства про медіацію. Стверджується, що українські суди та медіація в Україні йдуть паралельними напрямами, через що медіація не інтегрується до судової системи судових розглядів та не посилює її. Тим часом національна медіаційна спільнота має формуватися за рахунок організації якісної взаємодії із судовою системою. Більше того, військовий стан та післявоєнний період викличуть нову завантаженість судів цивільними та комерційними суперечками, які загалом могли б бути вирішені за допомогою медіації, особливо коли сперечальники проживають у різних регіонах України або ж Європи після виїзду з окупованої або прифронтової території внаслідок військової агресії з боку росії. Ця стаття спрямована на пошук стійких та швидких рішень для підвищення обізнаності щодо медіації в українському суспільстві та ефективної координації між судами та медіаторами на основі вже досягнутого прогресу.Документ Інститут медіації: зарубіжний досвід та вітчизняні реалії(Університет «КРОК», 2023) Француз-Яковець, Т.А.; Бабат, О.І.; Француз-Яковець, Тетяна АнатоліївнаУ статті розглядається інститут медіації, а також особливості його застосування в Україні та зарубіжних країнах (США та Великобританії). Досліджено правову природу та сутність медіації як інституту альтернативного вирішення спорів. Визначено особливості правового регулювання процесуальних та методологічних аспектів медіації чинними міжнародно-правовими документами. Проаналізовано світовий досвід європейських країн у застосуванні медіації та положення законодавства, що регулюють її застосування, з урахуванням особливостей існуючих правових систем. Висвітлено реалії та перспективи законодавчого запровадження медіації в Україні. Розглядаючи інститут медіації та особливості його застосування в Україні, автор аналізує досвід застосування інституту медіації та особливості його застосування у США та Великій Британії у використанні медіації як альтернативної процедури вирішення спорів та з'ясовує, чи впливає створення законодавства про медіацію в цих країнах на її поширення та практичну ефективність. Міжнародна практика вже давно закріпила на законодавчому рівні різні альтернативні форми вирішення господарських, цивільних та адміністративних справ, а саме переговори, арбітраж, фасилітацію та медіацію, оскільки ці процедури зазвичай є успішними і конфліктуючим сторонам не доводиться шукати подальшого судового захисту. В Україні законодавці, усвідомлюючи переваги медіації, розробили відповідний закон, який був прийнятий Верховною Радою. Однією з суттєвих переваг медіації є її швидкість у порівнянні з судовим розглядом, адже за статистичними даними за 2020 рік на розгляді суддів перебуває близько 1 407 795 процесуальних звернень та цивільних справ, з яких 291 009 не розглянуто, що свідчить про перевантаження судової системи, яке безпосередньо тягне за собою затягування розгляду справ та порушення однієї з основних засад цивільного судочинства - права на справедливий судовий розгляд. Ефективність медіації в цілому полягає в тому, що основний позитивний ефект полягає в тому, що після її завершення сторони чітко розуміють, що результат, якого вони досягли, був напрацьований ними безпосередньо, і у них не виникає відчуття, що одна з них отримала щось менше, ніж інша. Крім того, варто відзначити гнучкість процедури, оскільки угода, укладена сторонами в результаті медіації, розподіляє їхні права, обов'язки та вигоди зовсім по-іншому, ніж це було б передбачено судовим рішенням, що ґрунтується на нормах права. Крім того, автор також аналізує Закон України «Про медіацію» та застосування медіації в умовах воєнного стану в Україні.