Вчені записки Університету "КРОК". 2020. №3(59).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2537
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Деякі теоретичні аспекти управління корпоративними знаннями у вищих навчальних закладах(Університет «КРОК», 2020) Шаповал, О.В.Статтю присвячено особливостям розуміння знань як об'єкту та управління знаннями як процесу, у сфері вищої освіти. Метою дослідження є аналіз теоретичних підходів до визначень «знання» та «управління знаннями» в контексті дослідження управління знаннями у вищих навчальних закладах. В ході дослідження здійснено аналіз існуючих підходів до розуміння дефініцій «знання», «управління знаннями» серед вітчизняних та зарубіжних дослідників. З’ясовано, що у найширшому значенні «знання» розглядаються як уся інформація, отримувана людиною протягом її життя, як безпосередньо із зовнішнього світу (через органи чуття), так і в процесі мисленнєвої діяльності самої людини. Під управлінням знаннями у вищому навчальному закладі запропоновано розуміти цілеспрямовану та систематичну управлінську діяльність щодо забезпечення ефективного отримання, передачі та використання знань у ході освітнього процесу та науково-дослідної діяльності вищого навчального закладу. Така управлінська діяльність включає розробку методик, процедур, стандартів, визначення джерел, створення інструментів для пошуку, отримання, поширення, оцінки, зберігання, трансферу та перетворення знань, як необхідних елементів інтелектуального капіталу вищого навчального закладу. Серед іншого, виявлено, що збір інформації, її узагальнення, систематизація та адаптація зґенерованих науковцями знань до сприйняття студентами (учнями) навчальних закладів і їх передача цим студентам (учням) і є ключовою складовою освітнього процесу, а самі знання – стратегічним ресурсом навчального закладу. Висунуто припущення, що підвищення ефективності управління знаннями може стати дієвим заходом збільшення популярності вітчизняних вищих навчальних закладів, що допоможе скоротити виїзд абітурієнтів за кордон. Оскільки основною причиною еміграції абітурієнтів є відчутні конкурентні переваги європейських вишів, у порівнянні з українськими. Пріоритетними джерелами походження знань у вищих навчальних закладах мають бути науково-дослідна робота і навчання у всіх його формах. Тому, в корпоративному плані, інформаційну й науково-дослідну діяльність вищих навчальних закладів доречно орієнтувати на продукування та продаж патентів, ліцензій, ноу-хау.Документ University governance. Entrance for higher education reform(Університет «КРОК», 2020) Abdalqhadr, AliThe University governance considered as one among the modern management methods that used by universities for reform of higher education. The latter aims to improve the quality of its services , where interests has increased in adopting university governance after the evolution of the adopted educational systems and the development in International University Rankings criteria. The problem of the quality of education is rightly associated with the development of the information society, in which the advanced development of public intelligence and the education system are becoming a decisive factor in the progress of mankind. Under these conditions, information acquires the greatest value and is a strategic product of states. Realizing the importance of having a quality education, most countries around the world declare this problem a national priority and a prerequisite for their own national security. Education and science, influencing all forms of organization of the macrosocial system without exception, all its structural elements, is a universal factor in the modernization of the country, its technological, military, environmental and axiological security. It is no coincidence that indicators of education and research and innovation policy in international practice have long been introduced into the system of national security parameters. The quality of education is a multidimensional model of social norms and requirements for the individual, the educationa environment in which it develops, and the education system that implements them at all stages of human learning. The quality of education is assessed, first, as a social ideal of human education; secondly, as a result of her educational activities; and thirdly, as a criterion for the effectiveness of the educational system.This paper aims at presenting the theoretical framework of the university governance, highlighting some experiences of countries as being the first who applied this method. Also, it refers to the total of obstacles that faced universities when applying the governance, as well as the ways to activate this method in future. The study recommended that there is no single model of governance that is valid for all universities, and that is why every university must choose the most appropriate model for it while creating the appropriate environment for it, to ensure its effectiveness in achieving the assigned goalsДокумент Система докторської освіти в Україні в контексті сучасних тенденцій розвитку европейського освітнього та наукового простору(Університет «КРОК», 2020) Удовенко, А.Ю.; Удовенко, Аліна ЮріївнаСучасні трансформаційні та глобалізаційні процеси охопили всі сфери життєдіяльності українського соціуму, включаючи соціальну, політичну, економічну, правову, культурну та освітню галузі. Актуальний характер проблем, що постають перед світовою спільнотою, зумовлює у першу чергу спільний пошук шляхів модернізації системи освіти і науки як інструменту формування особистості, здатної швидко пристосуватись до сучасного динамічного середовища та бути конкурентоспроможною на ринку праці. Загальновизнаним є факт, що у більшості розвинених країн модернізація освіти є пріоритетним завданням, який забезпечує соціально-економічний, політичний і науковий розвиток суспільства. Ілюзія повної самодостатності, можливо, якийсь період може слугувати ресурсом для виживання університетської освіти України. Однак в умовах інтеграції вищої освіти у ЄПВО він швидко вичерпується. Самоізоляція від процесів, які розвиваються в ЄПВО, гальмує розвиток будь-якого вищого навчального закладу. Для власного блага українській освіті необхідно вбудовуватися в ЄПВО, зберігаючи при цьому національну ідентичність. Як зазначається в багатьох ключових документах Болонського процесу, трансформація вищої освіти не вимагає її уніфікації. Саме тому, для України сьогодні вкрай важливо враховувати світовий досвід в цій сфері. Водночас, розглядаючи передові зарубіжні практики щодо формування систем підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, необхідно враховувати всі можливі позитивні і негативні наслідки при їх імплементації в умовах вітчизняних реалій. Мета статті полягає у вивчені сучасних тенденцій розвитку європейського освітнього та наукового простору задля реформування системи докторської освіти в Україні. В статті представлений аналіз розвитку організаційного та правового забезпечення докторського освіти в Україні за останнє двадцятиріччя в контексті інтеграції в Єдиний європейський освітній та науковий простір. Особливу увагу приділено Закону України «Про вищу освіту» (2014 р.) і Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2015 р.) в частинах, що стосується докторської освіти. Запропоновано рекомендації щодо внесення в законодавство ряду доповнень з урахуванням досвіду розвинутих європейських країн. Розглянуто основні засади діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та Національного агентства кваліфікацій в порівнянні з принципами функціонування аналогічних європейських організацій.