Навчальні підрозділи Університету
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3154
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Financial literacy and government policies: an international study(Scientific Center of Innovative Research OÜ (Estonia), 2024) Spivak, Irena; Mihus, Iryna; Greben, Svitlana; Мігус, Ірина ПетрівнаFinancial literacy is crucial for individual financial well-being and overall economic stability. Despite its importance, significant disparities in financial literacy levels exist across different countries. This research, titled "Global Financial Literacy: A Comparative Study," aims to provide a comprehensive analysis of these disparities, identifying the factors influencing financial literacy and evaluating the effectiveness of various national strategies. The purpose of this study is to compare financial literacy levels and educational approaches in countries including Estonia, Slovakia, the Czech Republic, Poland, Croatia, Turkey, Romania, and Ukraine. By examining the policies and initiatives implemented in these countries, the study seeks tooffer insights into best practices and recommend strategies for improving financial literacy globally. A mixed-methods approach was employed, combining quantitative data analysis from the "OECD/INFE 2023 International Survey of Adult Financial Literacy" and other relevant reports with qualitative case studies and interviews with key stakeholders. The methodology included a thorough literature review, data collection from international surveys, detailed country-specific case studies, and comparative analysis. The main results of the study highlight both common features and differences in financial literacy levels and educational approaches across the examined countries. Common features include the integration of financial literacy into educational curricula,government and institutional support, and the increasing importance of digital literacy. Differences are noted in the compulsory nature of financial education, the balance between theoretical and practical financial skills, and the impact of cultural and economic contexts on financial education effectiveness. The study concludes that while common strategies provide a foundation, improving financial literacy globally requires tailored, context-specific approaches. Recommendations include making financial education compulsory, enhancing practical financial skills, investing in digital training for educators, and leveraging public-private partnerships. These strategies can help foster a financially literate global population, contributing to greater economic stability and individual financial well-beingДокумент Стан та перспективи розвитку ІТ-аудиту в Україні(Університет «КРОК», 2020) Гребень, С.Є.; Мігус, І.П.; Одарчук, К.М.; Мігус, Ірина ПетрівнаУ статті досліджено сучасні підходи до трактування поняття «фінансовий контроль», які розглядають його як вид фінансової діяльності держави, як діяльність органів фінансового контролю, як форми реалізації контрольної функції фінансів, як система спостереження і перевірки дій та контрольних заходів. Обґрунтовано, що безпосередньо державі, як гаранту безпеки та надійності фінансової системи країни, належить запровадження нових форм державного фінансового контролю та визначення державних органів, які будуть забезпечувати реалізацію цієї функції. Водночас, у застосуванні ІТ-аудиту як інструменту реалізації фінансового контролю, залишається чимало дискусійних питань. Мета статті полягає у вивченні процесу організації державного фінансового ІТ-аудиту в Україні. Виокремлено основні завдання ІТ-аудиту, до яких належать: проведення перевірки (дослідження) та аналізу (оцінки), а також розроблення пропозицій та рекомендацій щодо усунення виявлених під час аудиту недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Досліджено процес здійснення ІТ-аудиту у відповідності із законодавством України, який включає чотири етапи, а саме: планування та організація аудиту (попереднє дослідження об’єкта аудиту, розроблення плану, складення та затвердження програми аудиту); проведення аудиторських процедур, формування та оформлення аудиторських доказів, підготовка аудиторських висновків, пропозицій і рекомендацій; звітування за результатами аудиту, зокрема шляхом формування та узгодження проєкту звіту про результати аудиту, підписання протоколу узгодження, формування, підписання та подання звіту об’єкту аудиту; проведення моніторингу виконання поданих за результатами аудиту пропозицій та рекомендацій і результатів їх впровадження. Встановлено, що ІТ-аудит дає можливість здійснити оцінку щодо: вартісного показника матеріально-технічного забезпечення ІТ середовища та його актуальності; забезпечення інформаційної безпеки та надійності ІТ середовища; наявних ІТ ресурсів та можливих ризиків від прийняття рішень щодо їх модернізації; відповідності потреб об’єкта аудиту до наявних можливостей використання ІТ середовища, готовність до збільшення користувачів наявними інформаційними ресурсами. Розроблено процес організації внутрішнього ІТ-аудиту, проведення якого на регулярній основі дозволить здійснити оперативне виявлення слабких ланок цієї системи, попередження внесення недостовірних даних до фінансової та іншої аналітичної звітності, попередження ризиків втрати інформації.