Навчальні підрозділи Університету
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3154
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Психологічні особливості управління розвитком педагогічного персоналу в системі шкільної освіти України(Університет "КРОК", 2013) Паращенко, Л.І.; Паращенко, Людмила ІванівнаУ статті здійснено аналіз організаційно-психологічних умов управління розвитком персоналу в системі загальної середньої освіти. Обґрунтовано необхідність розширення використання теоретико-практичних надбань організаційної психології в здійсненні модернізації шкільної освіти.Документ Проблеми організаційного розвитку загальноосвітніх навчальних закладів у сприйнятті директорів шкіл(Університет "КРОК", 2014) Паращенко, Л.І.; Паращенко, Людмила ІванівнаУ статті на основі результатів емпіричного дослідження здійснено аналіз ставлення директорів загальноосвітніх навчальних закладів до проблем організаційного розвитку школи, зокрема розширення організаційних стратегій щодо запровадження шкільної автономії, децентралізації управління. Показано відмінності у визначенні директорами труднощів, які виникають у процесі організаційного розвитку навчальних закладів, під час опитувань у 2004 та 2013 роках. Окреслено напрями розв’язання проблем організаційного розвитку в системі шкільної освіти УкраїниДокумент Механізми використання практики Європейського суду з прав людини судами України в межах цивільної юрисдикції(Університет "КРОК", 2014) Проців, Н.І.; Паращенко, Л.І.; Паращенко, Людмила ІванівнаСтаттю присвячено аналізові судових прецедентів як части ни національного законодавства та перспектив упровадження в Україні дієвого механізму використання практики Європейського суду з прав людини у цивільному судочинстві.Документ Legal regulation of the use of financial control tools for public administration of higher education institutions(Scientific Center of Innovative Research, 2023) Greben, Svitlana; Parashchenko, Liudmyla; Паращенко, Людмила ІванівнаThe issue of financing higher education institutions plays an important role in the development of every society. The purpose of the article is to improve the legal regulation of the use of financial control tools for public administration of higher educational institutions. The main methods that were used in the research are: methods of comparative analysis, to compare normative acts of Ukraine, which regulate the use of financial control tools for public administration of higher education institutions; methods of analysis and synthesis, generalization methods and others. The article analyzes the main models of financial control over education funding: Anglo-Saxon and continental models. To evaluate the effectiveness of the funds spent by the state on the proposed mechanism of public administration of higher education institutions with financial control tools, which includes: a mechanism for evaluating the scientific activity of higher education institutions; the IT audit mechanism of the grounds for the formation of a state order for the training of students by institutions of higher education; the mechanism of financial control over the distribution of budget funds depending on the results of the scientific activity of theinstitution of higher education. A mechanism of public administration of higher education institutions with financial control tools has been developed, which includes such basic elements as: purpose, tasks, objects and subjects, main structural components. The main directions of interaction between subjects of the mechanism of public administration of higher education institutions with financial control tools have been established. Directions for establishing the relationship between normative acts of Ukraine on issues of public administration of institutions of higher education and instruments of financial control have been developedДокумент Особливості психологічної програми з формування психофізіологічної готовності дитини до школи(Університет «КРОК», 2018) Васильченко, О.М.; Даренська, К.О.; Паращенко, Л.І.; Васильченко, Ольга Миколаївна; Паращенко, Людмила ІванівнаУ статті обґрунтовано актуальність даної програми як діагностичного та корекційного вирішення психологічних проблем у контексті адаптації дітей до навчання у школі. Надані сучасні практичні вправи для тренінгу та рекомендації батькам і вчителям щодо вирішення даної проблематики.Документ Механізми державного регулювання фінансово-економічної діяльності вищих навчальних закладів(Університет «КРОК», 2018) Шапоренко, О.І.; Паращенко, Л.І.; Паращенко, Людмила ІванівнаУ сучасній постіндустріальній економічній системі вирішальним фактором розвитку стає інтелектуальний капітал, котрий формується під впливом освітньої діяльності. Освіта, насамперед вища, є фундаментом та гарантією прогресу суспільства. Високий рівень освіченості нації сприяє дієвості економічних і соціальних реформ, створює умови для прогресивної індивідуальної активності особистості. В українському суспільстві разом з усвідомленням важливості системи освіти відбувається визнання проблем, властивих цій сфері. В умовах зростаючих темпів і масштабів модернізації виробничої та інформаційної бази цивілізації, роль системи освіти в житті соціуму та людини постійно зростає. В наш час в українському суспільстві разом з усвідомленням важливості системи освіти відбувається широке визнання проблем, властивих цій сфері. За таких умов першочерговими постають завдання державного управління і державного регулювання в галузі освіти. Необхідною є якісна перебудова системи державного регулювання в освітній сфері, яка передбачає застосування сучасного інструментарію, методів і концепцій державного управління. Крім того, державне регулювання національної освіти є складним процесом з причини багатоукладності й неоднозначності його об’єкта. Воно складається з взаємопов’язаних між собою певних цілей, завдань, методів і механізмів, які і складають інститут державного регулювання освіти, який цілком поєднується зі свободою діяльності. Нові мотиви у баченні державного управління, зумовлені переходом до ринкових відносин, призвели до певних змін у традиційній термінології науки державного управління, перерозподілу змісту понять. У статті визначено існуючі механізми державного регулювання фінансово-економічної діяльності вищих навчальних закладів та визначено механізм ціноутворення за навчання, як пріоритетний в умовах ринкових відносин.Документ Управління загальною середньою освітою на засадах м’якої системної методології П. Чекланда(Університет «КРОК», 2018) Паращенко, Л.І.; Паращенко, Людмила ІванівнаСвітова практика свідчить, що система освіти може успішно функціонувати і розвиватись, забезпечуючи можливість здобуття загальної середньої освіти усім громадянам, якщо рівень витрат складає 5-7% ВВП. Існуючий упродовж останнього десятиліття обсяг державних витрат на освіту в Україні знаходиться на досить високому рівні (6-7% ВВП), який є значно вищим за середній світовий показник у цей період (4,9 % ВВП). За цим показником Україна є лідером у Східній Європі. Тож є підстави констатувати, що упродовж останніх десяти років Україна має більш, ніж достатній рівень фінансування освіти в абсолютних показниках. Існуюча норма українського законодавства щодо фінансування освіти у розмірі не меншому, ніж 10% національного доходу, з точки зору світової практики, видається дещо завищеною. У світі є лише декілька країн, які витрачають на освіту більше цього показника (невеликі острівні держави, розташовані в Тихому океані або Карибському басейні). Підхід реформаторів при розробленні концепцій освітніх перетворень можна декодувати приблизно так – державний бюджет має передбачити видатки на освіту в розмірах, у «яких зможе», з них передусім буде сплачено зарплату освітянам, а останні за ці кошти виконуватимуть ту роботу, яка буде прописана в документах реформ. Освітні реформи ухвалюються, якось здійснюються, одначе їхнє економічне забезпечення й взаємозв‘язок з економікою жодного разу не були обраховані з потрібною і можливою глибиною, враховуючи здобутки як економічної науки, так і науки державного управління. Це зрештою й призвело до того, що система загальної середньої освіти опинилася в стані глибокої кризи. Свідченням цьому є катастрофічне падіння якості навчальних досягнень учнів, що показує аналіз результатів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) останніх років, падіння позиції України в міжнародних рейтингах, зокрема розвитку людського потенціалу, глобальної конкурентоспроможності тощо. За даними Програми розвитку ООН в Україні, лише 38% населення задоволені якістю національної системи освіти. Взаємозалежність освіти та економіки, функціонування ринку освітніх послуг і дію економічних механізмів вивчає окрема наукова галузь - економіка освіти.Документ Специфіка економічних механізмів управління освітою(Університет «КРОК», 2019) Паращенко, Л.І.; Одарчук, К.М.; Паращенко, Людмила ІванівнаСоціально-економічні (або соціоекономічні) системи, як і живі системи (lіvіng systems), є прикладами складних адаптивних систем. У свою чергу складна адаптивна система – це складна система, що має такі властивості: складається з підсистем, які також є складних адаптивних систем; є відкритою системою, що обмінюється з оточенням речовиною, енергією та інформацією; є складною системою, властивості якої невиведені із властивостей її підсистемних рівнів; має самоподібність (фрактальну будову); здатна до адаптивної активності, за рахунок якої приростають корисні здатності і зменшуються марні здатності; здатна підтримувати свій стаціонарний стан; здатна нарощувати впорядкованість і складність за рахунок адаптивної активності. Проте визнати систему загальної середньої освіти чи навіть усю систему освіти в ранзі складних адаптивних систем, мабуть, було б завищеною оцінкою якості існуючих нині освітніх систем. Тому найточнішою характеристикою для системи загальної середньої освіти, на нашу думку, є визнання її як соціоекономічної організації. У цьому контексті дослідження загальної середньої освіти,, зокрема, як фактору економічного добробуту чи виживання в умовах сучасної всесвітньої та локальної економічної кризи, вимагають розвитку соціоекономічного підходу до її вивчення. Такий підхід означає, що різні наукові галузі – економіка, соціологія, політичні науки, теорія управління, психологія, право, історія і філософія – інтегруються з метою просунутися до розуміння економічної поведінки людини. З погляду соціоекономіки як метадисципліни, економіка не є замкненою системою, вона «вставлена» в суспільство, державний устрій, культуру і освіту. Соціоекономіка надалі допускає, що індивідуальні альтернативи формуються цінностями, емоціями, соціальними зобов'язаннями і моральними судженнями скоріше, ніж вузьким егоїзмом. Не потрібно припускати, що люди діють лише раціонально, або що вони тільки переслідують егоїзм чи задоволення.Документ Освітня послуга як "організаційна молекула" механізмів управління освітою(Університет «КРОК», 2019) Паращенко, Л.І.; Одарчук, К.М.; Паращенко, Людмила ІванівнаПоняття «механізми організації надання загальноосвітніх послуг» і «механізми державного управління», є досить різнопорядковими. Передусім, поняття «надання загальноосвітніх послуг» можна тлумачити широко – і як діяльність системи ЗСО взагалі, і як діяльність її та підприємницьких структур чи ФОПів (фізичних осіб-підприємців, наприклад, учителів-репетиторів) поза межами формальної системи ЗСО. Можна розуміти вужче, а саме: діяльність підприємницьких структур, ФОПів, інших суб’єктів (наприклад, незареєстрованих репетиторів) поза межами формальної системи ЗСО; проте як діяльність, що здійснюється відповідно до наказу МОН. Зміст понять «механізми організації надання загальноосвітніх послуг», «надання загальноосвітніх послуг» залежить від понять «послуга, управлінська послуга, державна послуга». Тому розкриття сукупності ЗСО як державної управлінської послуги, обґрунтування необхідності сервісної організації державного управління ЗСО, впровадження принципів управління відносинами з клієнтами (споживачами) дозволить синтезувати отримані результати в концепцію реформування (модернізації) системи ЗСО, визначити роль та соціальну сутність підприємництва в цьому процесі. Вирішення такого завдання передбачає встановлення ланцюга понять «послуга – управлінська послуга – державна послуга» та концепції молекули організації (organіzatіon molecule), тобто стандартних найменших блоків проектування механізмів державного управління розвитком ЗСО. Аналіз освітнього дискурсу констатує в сучасній ситуації амбівалентність освіти – освіта як діяльність і освіта як послуга, що поставило багатьох педагогів перед вибором стилів реалізації цілей освіти. Звичайно, учень є передусім «виробником», а не тільки «споживачем». Навчання – це не те, що відбувається з учнем, але те, що він сам робить. Те, що вийде в результаті, залежить від якості його власного зусилля в освіті. Учень отримує те, що вкладає. Відтак людина повинна відповідати за власну освіту.Документ Інноваційний підхід до кадрового забезпечення дистанційного навчання у закладах вищої освіти(Університет «КРОК», 2021) Мігус, І.П.; Паращенко, Л.І.; Лаптєв, С.М.; Мігус, Ірина Петрівна; Паращенко, Людмила Іванівна; Лаптєв, Сергій МихайловичСтаття присвячена розробці інноваційного підходу до кадрового забезпечення дистанційного навчання у закладах вищої освіти. У статті запропоновано авторське поняття «кадрове забезпечення дистанційного навчання у закладах вищої освіти», під яким пропонується розуміти сукупність заходів щодо організації та контролю за відповідністю науково-педагогічних працівників ЗВО вимогам чинного законодавства до такої діяльності. Встановлено мету та основні завдання кадрового забезпечення дистанційного навчання у ЗВО, а також функції, які воно повинно виконувати. З’ясовано, що реалізація кадрового забезпечення дистанційного навчання у ЗВО має ґрунтуватись на таких принципах: обов’язковості; оцінюваності; транспарентності; постійності; комплексності; системності; індивідуальності; автономності. Так, основною метою дослідження є розробка інноваційного підходу до кадрового забезпечення дистанційного навчання у закладах вищої освіти. Для реалізації інноваційного підходу необхідно: закладам ЗВО – організувати підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, які там працюють; науково-педагогічним працівникам – внести необхідну інформацію до електронного «профілю педагогічного працівника ЗВО»; державним органам управління вищою освітою – врахувати інформацію, наведену в електронному профілі при акредитації. Відповідно до чинного законодавства, запропоновано алгоритм набуття науково-педагогічними працівниками ЗВО спеціальних знань і сформованих компетентностей щодо використання засобів педагогічного впливу, інструментів організації дистанційного навчання, досвіду використання та створення цифрових засобів навчання шляхом підвищення кваліфікації. Запропоновані зміни до використання інтернет-технологій для верифікації інформації у електронному профілі науково-педагогічного працівника сприятимуть більш прозорому процесу їх підвищення кваліфікації для підготовки ЗВО до проходження кваліфікації.