Навчальні підрозділи Університету
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3154
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Моделі інтеграції ризик-орієнтованого мислення у діяльність випробувальної лабораторії легкої промисловості(Університет «КРОК», 2019) Віткін, Л.М.; Сингаївська, О.О.; Віткін, Леонід МихайловичРизик-орієнтоване мислення - це планування та впровадження заходів і методів, що використовуються організацією для управління і контролю ризиками, які впливають на її здатність досягати запланованих цілей. У статті проаналізовано інтегровані процеси управління на основі ризик- орієнтованого підходу на прикладах компанії Volkswagen Group та клінічної лабораторії, наведені основні алгоритми цих процесів та класифікація ризиків. Використовуючи метод бенчмаркінгу, досліджено ефективність від інтеграції процесу управління ризиками в ділову практику організації. Застосування відповідних програм управління ризиками збільшило ефективність роботи компанії Volkswagen Group на 25%, а в діяльності клінічної лабораторії збільшилося виявлення помилок при збереженні низької ймовірності помилкового відхилення. За результатами застосування емпіричного методу зроблено висновок, що управління на основі ризик-орієнтованого підходу поліпшує ефективність діяльності організацій. На прикладах інтегрованих процесів, тобто на розумінні та адаптації наявних прикладів ефективного функціонування організацій, запропоновані моделі управління випробувальною лабораторією легкої промисловості на основі ризик-орієнтованого підходу. Розроблено три моделі інтеграції. Модель 1 базується на прикладі компанії Volkswagen Group, модель 2 – на прикладі клінічної лабораторії, а модель 3 побудована, застосовуючи емпіричний підхід на основі досліджень та практики випробувальної лабораторії легкої промисловості та порівняльного аналізу моделей 1 та 2. Проведено порівняння моделей інтеграції між собою. Для оцінювання моделей було сформовано групу експертів, яка, методом експертного опитування визначила показники щодо оцінювання. За результатами оцінювання матриць ризиків для кожної моделі оптимізації проведено кількісне оцінювання зазначених моделей експертної оцінки рейтингування моделей за критерієм Гурвіца. За результатами наукового методу запропоновано найбільш оптимальну модель інтеграції управління на основі ризик-орієнтованого підходу в ділову практику випробувальної лабораторії легкої промисловості.Документ Інновації в управлінні діяльністю випробувальної лабораторії легкої промисловості з урахуванням системних ризиків(Університет «КРОК», 2020) Віткін, Л.М.; Сингаївська, О.О.; Віткін, Леонід МихайловичПріоритетним завданням для нашої країни є впровадження сучасних інформаційних технологій в бізнес-процеси підприємств та державних установ. Поняттями, що активно впроваджуються в бізнесі та в державному управлінні є: автоматизація, оцифровка даних та діджиталізація. Діджиталізацією називається цифрова трансформація. Цифрові технології відкривають унікальні можливості для розвитку нашої економіки та підвищення якості життя громадян. Завдяки глобалізації світу, діджиталізація стає неминучою. У всьому світі через соціальні мережі доступні послуги, які раніше надавалися лише в межах однієї країни. Діджиталізація бізнес-процесів є тим важелем, що сприяє їх просуванню. Основні переваги: економія часу і підвищення продуктивності; оптимізація та покращення комунікації; вихід на новий рівень обслуговування клієнтів; підвищення конкурентоспроможності за рахунок поліпшення клієнтського досвіду, загальної оптимізації робочого процесу та виявлення ризиків. COVID-19 вніс свої корективи. З моменту поширення світом вірусу діджиталізація прискорилась. Бізнес, державні установи, навчальні заклади були змушені працювати дистанційно. Впровадження сучасних технологій у всі робочі процеси передбачає не лише встановлення сучасного обладнання або програмного забезпечення, але і фундаментальні зміни в підходах до управління, зовнішніх комунікацій, корпоративної культури. Як наслідок підвищується продуктивність кожного співробітника і рівень задоволеності клієнтів, а підприємство здобуває репутацію прогресивного та сучасного. Це перехід з локального ринку на національний і міжнародний ринок. У статті проаналізовано впровадження сучасних інформаційних технологій в елементи управління діяльністю випробувальної лабораторії легкої промисловості: сформовано алгоритм реєстрування замовлення, визначення потреб замовника, що проведені на основі аналізу із застосуванням семи принципів HACCP. Розроблена методика визначення критичних контрольних точок (ККТ) на основі кластерного аналізу. Представлений аналіз виконує функцію моніторингу щодо визначення пріоритетних потреб замовника, тобто дозволяє випробувальній лабораторії виявити свої слабкі ланки по відношенню до потреб замовника. А відтак оцінити свою конкурентоспроможність.Документ Особливості побудови багатофакторної моделі управління діяльністю випробувальної лабораторії легкої промисловості(Університет «КРОК», 2021) Віткін, Л.М.; Сингаївська, О.О.; Віткін, Леонід МихайловичМінливість сьогодення змушує управлінців враховувати багато різноманітних факторів при прийнятті рішень. Метою роботи є визначення особливостей побудови багатофакторної моделі управління діяльністю випробувальної лабораторії легкої промисловості, зокрема моделі, що базується на об’єднанні управлінських, економічних та технологічних процесів, а саме, вивчення причино-наслідкових зв’язків, що спричинені факторами впливу одного процесу на інший. У статті розглянуто фактори, що впливають на особливості управління діяльністю випробувальної лабораторії легкої промисловості. Стверджено, що головним чинником випробувальної лабораторії, що засвідчує про її компетентність є достовірність результатів. Забезпечення цієї вимоги передбачає створення системи управління діяльністю, що регулює всі процеси. Визначено, що до системи управління діяльністю випробувальною лабораторією легкої промисловості відносяться процеси діяльності, що пов’язані з менеджментом, економікою та технологічним процесом, тобто випробуваннями. Досліджено вимоги, що містяться в нормативних документах на яких базується діяльність випробувальної лабораторії, а саме: до систем управління якістю, до менеджменту неперервністю діяльності, до ризик-менеджменту, до екологічного менеджменту, до менеджменту професійної безпеки та здоров’я, до систем управління інформаційною безпекою, до компетенції випробувальної лабораторії. Встановлено, що основою концепцією щодо вимог даних стандартів є ідеологія загального управління якістю - Total Quality Management (TQM). Визначено, що система, яка використовує у своїй діяльності міжнародні стандарти здатна адаптуватися до міжнародних вимог, що зменшує технічні бар’єри між Україною та ЄС та впливає на економічні показники в цілому. Встановлено залежність між вимогами в нормативних документах та процесами діяльності випробувальної лабораторії. Обов’язковою вимогою є впровадження процесів ризик-менеджменту. Враховуючи вищенаведене визначено ключові вимоги до моделі управління випробувальною лабораторією: кінцеве оцінювання діяльності має враховувати крім фінансових показників показники нематеріальних активів, а саме ті, що пов’язані з принципами менеджменту якості. Обов’язкова присутність в моделі фази, що забезпечує управління ризиками в процесах. Модель повинна базуватися на причинно–наслідкових зв’язках. Проаналізовано моделі управління, що існують та визначено, що система збалансованих показників Нортона – Каплана (BSC) є найбільш прийнятною моделлю щодо впровадження в управління випробувальною лабораторією. Запропонована система загального оцінювання діяльності випробувальної лабораторії, яка складається з: оцінювання фінансових показників та нефінансових, а саме: оцінювання якості процесів діяльності та оцінювання якості послуг.Документ Методологія Scrum, як інструмент механізму реалізації гнучкого підходу до змін в діяльності випробувальної лабораторії легкої промисловості(Університет «КРОК», 2022) Віткін, Л.М.; Сингаївська, О.О.; Віткін, Леонід МихайловичВипробувальна лабораторія легкої промисловості здійснює випробування різних видів матеріалів на відповідність вимогам нормативних документів: стандартів, регламентів, технічних умов тощо. Відповідно до цілей замовників випробування можуть проводитися як допуск продукції на ринок і підтвердження можливості безпечного використання та застосування продукції, а також з метою визначення фактичної якості продукції, що забезпечує замовнику впевненість, як наслідок, знижує економічні ризики. Щоб забезпечити визнання одержаних результатів усіма учасниками ринку, випробувальна лабораторія має бути акредитована на відповідність міжнародних стандартів. Акредитація здійснюється на відповідність ДСТУ ISO/IEC 17025:2019 [1]. Впроваджуючи систему управління відповідно до стандарту, випробувальна лабораторія демонструє підтвердження компетентності лабораторії та забезпечує визнання результатів випробувань. Одночасно вона демонструє відповідність принципам та вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 [2]. Щодо реалізації вимог стандарту немає конкретної методології. Кожна лабораторія має визначити її на свій розсуд. Спробуємо застосувати для реалізації та впровадження вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2019 [1] методологію SCRUM. Коли говорять про методологію SCRUM, найчастіше мають на увазі гнучку методологію розробки програмного забезпечення, побудовану на основі правил та практик SCRUM. Але останнім часом все частіше її використовують в інших галузях, таких як фінансова і банківська сфери, при розробленні проектів тощо. Завдяки стратегіям та можливостям методології SCRUM будується командна робота, забезпечується прагнення досягнення загальної мети, якість процесів, професіоналізм. Щоденне проведення DAILY SCRUM де кожен відповідає на три запитання: що зроблено, що планується, які перешкоди; дозволяє визначити статус роботи, виявити перешкоди, прийняти відповідні рішення щодо досягнення цілей. Даний аспект напряму пов’язаний з вимогою ДСТУ ISO/IEC 17025:2019 [1] до діяльності випробувальної лабораторії та є в основі управління процесами з використанням циклу PDCA (Plan-Do-Check-Act (Планування - Дія – Перевірка - Коригування)) ДСТУ ISO 9001:2015 [2]. Щоб зробити діяльність випробувальної лабораторії успішною, керівнику необхідно пам’ятати про можливості та потенціал, одночасно враховуючи очікування ринку, щоб запропонувати послуги та терміни, які влаштовують всіх стейкхолдерів.