Навчальні підрозділи Університету
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3154
Переглянути
37 результатів
Результати пошуку
Документ Медіаправо в Угорщині на сучасному етапі(Університет «КРОК», 2020) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізуються становлення та подальший розвиток медіаправа в Угорщині після зміни політичної системи в країні. Зазначається, що після зміни режиму, яка відбулася в Угорщині у 1990 році, у країні діяв Закон про пресу, що був прийнятий у 1986 році. Державні збори країни внесли до нього поправки в січні 1990 року, однак вони стосувалися лише письмової преси та не торкалися електронних ЗМІ. Зазначається, що у подальшому уряд Й. Анталла робив неодноразові спроби внести у Державні збори проєкт Закону про ЗМІ, але кожного разу ці зусилля провалювалися через рішучий спротив опо зиції. Вказано, що у 1996 році таки був прийнятий Закон про засоби масової інформації, яким було трансформовано інституційну систему в функціонуванні радіо і телебачення в Угорщині. Найважливішим елементом Закону є те, що була впроваджена базова струк тура діяльності ЗМІ, нею було започатковано, поряд із державними, комерційні радіо та телебачення. Таким чином, з позиції професійних, юридичних і фінансових принципів, про грами суспільного мовлення, як постачальника загальнодоступних послуг, можуть бути у приватній власності. У той же час засоби масової інформації, які знаходяться в держав ній власності – Угорське радіо і телебачення, Дунайське телебачення, – не могли мати комерційні канали. Прийнятий у 1996 році Закон проіснував 14 років. За цей час в Угорщині змінилося кілька урядів, які робили спроби його модифікувати. Але Закон про ЗМІ був так розроблений, що витримав усі спроби його змінити. Найголовніші питання, закладені в ньому, не можна було змінити тільки двома третинами голосів депутатів Державних збо рів. 18 квітня 2011 року Державні збори Угорщини прийняли нову Конституцію — Осно вний Закон країни, яка набрала чинності 1 січня 2012 року. В цьому документі спеціальним параграфом 61 було визначено основоположні принципи діяльності ЗМІ. 22 липня 2010 року Державні збори прийняли Закон, що регулює засоби масової інформації та комунікації, згідно з яким Національне радіо та телебачення та Національний орган зв’язку були пе ретворені у Національне відомство засобів масової інформації та комунікацій (НВЗМІК). НВЗМІК є автономним органом державного управління, що бере участь у керуванні сферою комунікацій і здійсненні державної політики у цій царині. 2 листопада 2010 року був при йнятий парламентом Закон про свободу преси та захист медіаконтенту, який отри мав назву медіаконституція та замінив Закон про пресу, що діяв з 1986 року. Він визна чив, що означає медіаслужба, як здійснюється відстеження та пошук медіасервісів, як діє лінійний аудіальний медіасервіс, що таке медіаконтент та контент-провайдер. Це законодавство поширилося на весь медіаконтент, у тому числі й на Інтернет.Документ Соціально-психологічний феномен політичного лідерства(Університет "КРОК", 2012) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується роль соціально-психологічний феномен політичного лідерства на прикладі діяльності прем’єр-міністрів Угорщини новітньої доби. Особливу увагу автор при діляє детальній соціально-психологічній характеристиці всіх прем’єр-міністрів незалежної Угорщини. Показано також як особисті якості керівників уряду, їх ставлення до своєї команди впливали на прийняття доленосних рішень у житті угорського суспільства.Документ Зовнішня політика Угорщини від Й. Анталла до В. Орбана(Університет «КРОК», 2024) Ткач, Д.І.; Ткач, Д.К.; Ткач, Дмитро ІвановичУ монографії проаналізовано еволюцію зовнішньополітичного курсу Угорщини від падіння комуністичного режиму до сучасності. Дослідження охоплює період з 1990 по 2024 роки, розглядаючи ключові етапи трансформації угорської зовнішньої політики під керівництвом різних урядів - від Йожефа Анталла до Віктора Орбана. Автори аналізують основні напрямки зовнішньої політики Угорщини, включаючи: євроатлантичну інтеграцію (вступ до НАТО та ЄС), відносини з сусідніми країнами, захист прав угорських меншин за кордоном, участь у регіональних ініціативах, відносини з глобальними гравцями, особлива увага приділяється зовнішній політиці урядів Віктора Орбана, яка характеризується більшою асертивністю та прагматизмом. Монографія розкриває як досягнення, так і проблемні аспекти угорської дипломатії, зокрема напруженість у відносинах з ЄС та сусідніми країнами. Дослідження базується на широкому колі джерел та пропонує глибокий аналіз факторів, що впливають на формування зовнішньополітичного курсу Угорщини. Для студентів, аспірантів, викладачів факультетів політології, між народних відносин, соціології, психології та журналістики ВНЗ та всіх тих, хто цікавиться сучасними політичними процесами в Центральній Європі й Угорщині. За достовірність інформації, що міститься в опублікованих матеріалах, відповідальність несуть автори. Передрук можливий у разі посилання на автора і виданняДокумент Міжнародно-правовий аспект зовнішньої політики України за Президента В.А. Ющенка(Університет "КРОК", 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується роль суб’єктивного чинника у зовнішній політиці України часів президента В.А. Ющенка. Зазначається, що відносини України з Європейським Союзом, розвиток діалогу з Північноатлантичним Альянсом декларувалися Президентом як пріоритетні. Те ж саме було і в стосунках із ключовими стратегічними партнерами – США та Росією. Наголошено на зусиллях, які здійснював В.А. Ющенко для зміцнення регіональних позицій України та її міжнародного авторитетуДокумент Шлях Угорщини до євроатлантичної інтеграції (політико-правовий аспект)(Університет "КРОК", 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується шлях, який пройшла Угорщини до євроатлантичної інтеграції. Під креслюється, що завдяки своїй далекоглядності угорській дипломатії вдалося ще наприкінці 1980-х років чітко спрогнозувати, що в найближчій перспективі НАТО залишиться єдиним вій ськовим союзом, спроможним ефективно впливати на політичні процеси у світі й регіоні. Роз глядаючи НАТО як найефективнішу структуру колективної безпеки Європи і вагому складову системи загальноєвропейської безпеки, керівництво Угорщини мало на меті забезпечити свою незалежність, демократичний розвиток і територіальну цілісність, зміцнити гарантії зовніш ньої безпеки, протидіяти виникненню нових загроз стабільності та безпеці в регіоні Централь ної та Східної Європи. Зазначається, що провідні політичні партії, уряди не залежно від своїх внутрішньополітичних уподобань, здійснювали успішну ходу до євроатлантичної інтеграції, у тому числі й через політико-правове забезпечення членства Угорщини в НАТОДокумент Введення візового режиму з Росією, політико-правовий аспект(Університет «КРОК», 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується політико-правовий аспект введення візового режиму з Росією. Зазначається, що за роки незалежності Україна та Росія створили низку міжнародно-правових документів, які дозволили забезпечити безвізові поїздки громадян обох країн один до одного. Однак анексія АРК, війна на Донбасі суттєво погіршили українсько-російські відносини, що вплинуло і на порядок перетину кордону. Звернено увагу на те, що особливо ця проблема загострилась весною 2016 року. Саме тоді у Верховній Раді України було внесено проект Постанови Верховної Ради «Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації». Розглядаються позитивні та негативні наслідки введення Україною візового режиму для громадян РФДокумент Угорщина - тернистий шлях до правової держави(Університет "КРОК", 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується угорський досвід розбудови правової держави новітньої доби. По казано, яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечу ється скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, а та кож закріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та повсякденною практикою їх реалізації і захисту. Підкреслено, що функції практичного управління угорськими судами покладено на Дер жавну раду юстиції Угорської Республіки. Окремо розглянуто компетенції суддівських колегій, як нового демократичного органу, властивого правовій державі. Розглянуті також труднощі та проблеми, з якими стикається Угорщина на шляху забезпечення прав і свобод громадянДокумент Конституційне реформування правосуддя в Угорщині як основа формування правової держави(Університет «КРОК», 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується угорський досвід розбудова правової держави новітньої доби. Показано, яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечується скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, за кріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та між повсякденною практикою їхньої реалізації і захисту. Підкреслено, що паралельно зі змінами в Конституції країни були проведені реформи у сфері кримінального права і кримінальної процедури, а також в адміністративному законо давстві. Була успішно реформована судова система – від Конституційного суду до обласних імісцевих судів.Документ Міжнародно-правові аспекти анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією(Університет «КРОК», 2019) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізуються результати незаконної анексії Криму російською федерацією. Було установлено, що Росія у березні 2014 року насильницьким шляхом, протиправно відторгнула Кримську автономію та м. Севастополь від України та односторонньо включила її до складу російської федерації на правах так званих суб'єктів Федерації. Ці дії призвели до порушення засад міжнародного правопорядку. Зазначено, що уряд РФ після анексії вклав значні кошти у створення військової бази на півострові, інфраструктуру, будівництво електростанцій, соціально-культурних об’єктів. Так, серед значущих варто назвати Кримський міст - один із найамбітніших проєктів в історії сучасної Росії. Міст був уведений в експлуатацію в травні 2018-го року з випередженням графіка на пів року. 18 грудня 2019 року будівництво залізничного Кримського моста було офіційно завершено. Загальна вартість проєкту 241,7 мільярда рублів. Траса «Таврида». Будівництво 250-кілометрової чотирисмугової магістралі, що сполучає Керч, Сімферополь і Севастополь, почалося у травні 2017 року. Повна вартість будівництва «Тавриди» - до 174 млрд рублів.Електростанції «Таврійська» і «Балаклавська» - 71 млрд рублів. Перші блоки «Таврійської» і «Балаклавської» були введені в експлуатацію в жовтні 2018 року. Сумарна потужність двох станцій - 940 МВт - 90% від усього енергоспоживання Криму. Будуються підземні водозабори Північно-Кримського каналу - три групи артезіанських свердловин для подачі води з підземних горизонтів у цей канал, розташовані на території Джанкойського й Нижньогірського районів. Також ведеться проєктування 192 км. магістрального водоводу до міст Керч і Феодосія. Його вартість оцінюється в 32 млрд рублів, будівництво планується завершити в 2020 році. Новий термінал аеропорту Сімферополя - 48,3 млрд рублів. Енергоміст у Крим - 46,7 млрд рублів. Реконструкція «Артека» - 32,9 млрд рублів. Залізничні підходи до Керченського мосту - 19,9 млрд рублів.Магістральний газопровід Краснодарський край - Крим - 10 млрд рублів. Республіканська клінічна лікарня імені Семашка - 7 мільярдів рублів. Автопідходи до Керченського мосту - 6,9 млрд рублів. Витрати Росії на соціальні виплати та інфраструктуру в окупованому Криму з 2014 року склали 1,5 трлн рублів. Анексія Криму призвела також до уповільнення зростання економіки РФ до 2%, тоді як світова економіка за цей же період зросла на 19%. Зазначається, що керівництво Росії прагне закріпитися у Криму назавжди і в українських керманичів немає реальних шансів у найближчій перспективі на повернення цієї території до складу країни. Пропонуються конкретні кроки з протидії російській інформаційній агресії стосовно українського населення АРКДокумент Лібералізація господарської діяльності в Угорщині як перший крок на шляху економічних трансформацій (досвід 90-х років ХХ сторіччя)(Університет «КРОК», 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізуються найважливіші кроки реформування економіки Угорщини на шляху трансформації. Визначаються ключові її напрями, а саме лібералізація господарської діяльності в Угорщині як перший крок на шляху економічних трансформацій у 90-х роках ХХ сторіччя. Детально аналізується лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків.