Навчальні підрозділи Університету

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3154

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Зовнішня політика Угорщини від Й. Анталла до В. Орбана
    (Університет «КРОК», 2024) Ткач, Д.І.; Ткач, Д.К.; Ткач, Дмитро Іванович
    У монографії проаналізовано еволюцію зовнішньополітичного курсу Угорщини від падіння комуністичного режиму до сучасності. Дослідження охоплює період з 1990 по 2024 роки, розглядаючи ключові етапи трансформації угорської зовнішньої політики під керівництвом різних урядів - від Йожефа Анталла до Віктора Орбана. Автори аналізують основні напрямки зовнішньої політики Угорщини, включаючи: євроатлантичну інтеграцію (вступ до НАТО та ЄС), відносини з сусідніми країнами, захист прав угорських меншин за кордоном, участь у регіональних ініціативах, відносини з глобальними гравцями, особлива увага приділяється зовнішній політиці урядів Віктора Орбана, яка характеризується більшою асертивністю та прагматизмом. Монографія розкриває як досягнення, так і проблемні аспекти угорської дипломатії, зокрема напруженість у відносинах з ЄС та сусідніми країнами. Дослідження базується на широкому колі джерел та пропонує глибокий аналіз факторів, що впливають на формування зовнішньополітичного курсу Угорщини. Для студентів, аспірантів, викладачів факультетів політології, між народних відносин, соціології, психології та журналістики ВНЗ та всіх тих, хто цікавиться сучасними політичними процесами в Центральній Європі й Угорщині. За достовірність інформації, що міститься в опублікованих матеріалах, відповідальність несуть автори. Передрук можливий у разі посилання на автора і видання
  • Ескіз
    Документ
    The main losses of the Ukrainian energy systam as a result of massive attacks by Russia
    (Scientific Center of Innovative Research, 2023) Tkach, Dmytro; Tkach, Dmytro; Ткач, Дмитро Іванович
    For Ukraine, which is in a state of hybrid war with the Russian Federation, the issue of effective counteraction to the Ukraine is vital. Therefore, the study of the state of the electric power industry after the terrorist attacks of Russian aggressors and the actions of the authorities to neutralize the damage caused by the enemy is an extremely urgent task. The purpose of the article is to analyze the state of the electric power industry after the terrorist attacks of Russian aggressors and the actions of the authorities to neutralize the damage caused by the enemy. The structural-functional method helps to identify the main elements of conflict interaction, to determine the role of each of them. In this case, we are talking about the actions of the state-terrorist regarding the massive attacks of Russians on the energy system of Ukraine, but also in the ability of the Ukrainian authorities to guarantee the stable functioning of the electricity industry in war conditions. The method of expert assessments, the essence of which is that it is experts: scientists, politicians, journalists who give professional, unbiased assessments of objective and subjective factors affecting the situation in the electricity sector. Historical - critical method, which means the study of the emergence, formation and development of objects in chronological sequence. In this case, we are talking about the study of the emergence and further development of the Ukrainian-Russian war. The main results of the research presented in the article consist in the systematization of total losses of the energy system of Ukraine during the war. The article proposes the main measures to restore the energy system of Ukraine.
  • Ескіз
    Документ
    Ринок землі в Угорщині – уроки для України
    (Університет «КРОК», 2019) Ткач, Д.І.; Ткач, Д.К.; Ткач, Дмитро Іванович
    Найбільш специфічною сферою підприємницької діяльності, без жодного перебільшення, є аграрне виробництво, яке заслуговує окремої уваги з боку представників науки, держави, бізнесу. За сучасних умов проблема ефективного функціонування й розвитку аграрної сфери економіки набуває актуальності ще й тому, що земля сама по собі є рідкісним, кількісно обмеженим ресурсом, який неможливо створити, замістити іншим чи накопичити. Це – унікальний дар природи. Однак відбувається ерозія ґрунтів, родючі землі поступово відводяться під будівництво промислових та інших об'єктів, забудову міст, прокладання доріг, трубопроводів тощо. Наступ міст на села відчутно зменшує запас земельного ресурсу для виробництва аграрної продукції. І через те, що, з одного боку, загальна пропозиція землі є повсякчас величиною фіксованою й абсолютно нееластичною (її неможливо збільшити), а з іншого, попит на сільськогосподарську продукцію невпинно зростає, всезагальною закономірністю стало неухильне зростання вартості аграрної продукції та, як наслідок, і самої землі. Причому подорожчання землі і сільгосппродукції сьогодні навіть прискорилося. В Україні земельні відносини завжди перебували в центрі уваги, а діяльність, пов’язана з управлінням земельними ресурсами була одним з головних пріоритетів державної політики. Історія вітчизняних земельних відносин налічує кілька століть, протягом яких сформувалися їх види, форми, підходи та методи. Аналізуючи результати земельних реформ, приходимо до висновку, що даний досвід має винятково важливе значення для розробки концептуальних напрямів з метою сучасної трансформації земельних відносин. Очевидно, що даний досвід їх проведення не може бути аналогом для сучасних умов, але деякі важливі риси можуть бути використані в підходах до вирішення питань формування нової системи землекористування та ринку земель сільськогосподарського призначення. У статті проаналізовано угорський досвід становлення та розвитку ринку землі. Показано яким чином в Угорщині впроваджувалися ринкові механізми у створення умов для вільної конкуренції у сільськогосподарському виробництві. Насамперед підкреслюється роль держави у запобіганні негативних наслідків приватизації землі. Особлива увага приділяється цьому питанню після набуття країною членства в Європейському Союзі, так як угорському керівництву потрібно було виконувати вимоги Євроспільноти у цій царині. Показано чим угорський досвід цікавий для України.