Навчальні підрозділи Університету
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3154
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Шлях Угорщини до євроатлантичної інтеграції (політико-правовий аспект)(Університет "КРОК", 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується шлях, який пройшла Угорщини до євроатлантичної інтеграції. Під креслюється, що завдяки своїй далекоглядності угорській дипломатії вдалося ще наприкінці 1980-х років чітко спрогнозувати, що в найближчій перспективі НАТО залишиться єдиним вій ськовим союзом, спроможним ефективно впливати на політичні процеси у світі й регіоні. Роз глядаючи НАТО як найефективнішу структуру колективної безпеки Європи і вагому складову системи загальноєвропейської безпеки, керівництво Угорщини мало на меті забезпечити свою незалежність, демократичний розвиток і територіальну цілісність, зміцнити гарантії зовніш ньої безпеки, протидіяти виникненню нових загроз стабільності та безпеці в регіоні Централь ної та Східної Європи. Зазначається, що провідні політичні партії, уряди не залежно від своїх внутрішньополітичних уподобань, здійснювали успішну ходу до євроатлантичної інтеграції, у тому числі й через політико-правове забезпечення членства Угорщини в НАТОДокумент Угорщина - тернистий шлях до правової держави(Університет "КРОК", 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується угорський досвід розбудови правової держави новітньої доби. По казано, яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечу ється скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, а та кож закріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та повсякденною практикою їх реалізації і захисту. Підкреслено, що функції практичного управління угорськими судами покладено на Дер жавну раду юстиції Угорської Республіки. Окремо розглянуто компетенції суддівських колегій, як нового демократичного органу, властивого правовій державі. Розглянуті також труднощі та проблеми, з якими стикається Угорщина на шляху забезпечення прав і свобод громадянДокумент Конституційне реформування правосуддя в Угорщині як основа формування правової держави(Університет «КРОК», 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується угорський досвід розбудова правової держави новітньої доби. Показано, яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечується скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, за кріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та між повсякденною практикою їхньої реалізації і захисту. Підкреслено, що паралельно зі змінами в Конституції країни були проведені реформи у сфері кримінального права і кримінальної процедури, а також в адміністративному законо давстві. Була успішно реформована судова система – від Конституційного суду до обласних імісцевих судів.Документ Лібералізація господарської діяльності в Угорщині як перший крок на шляху економічних трансформацій (досвід 90-х років ХХ сторіччя)(Університет «КРОК», 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізуються найважливіші кроки реформування економіки Угорщини на шляху трансформації. Визначаються ключові її напрями, а саме лібералізація господарської діяльності в Угорщині як перший крок на шляху економічних трансформацій у 90-х роках ХХ сторіччя. Детально аналізується лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків.Документ Формування ринкової фінансово-кредитної системи в Угорщині (досвід 90-х років ХХ сторіччя)(Університет «КРОК», 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізуються найважливіші кроки формування ринкової фінансово-кредитної системи економіки Угорщини. Визначаються ключові її напрями у 90-х роках ХХ сторіччя. Автор детально аналізує становлення ринкової банківської системи. На цій основі робиться висновок про те, що на перехідному етапі розвитку постсоціалістичної країни проведення економічних реформ без втручання держави є нереальним.Документ Генезис зовнішніх функцій угорської держави від 2004 року до сьогодення (історико-правовий аспект)(Київський університет права НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2022) Ткач, Д.І.; Горбаченко, О.В.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті досліджено питання генезису зовнішніх функцій угорської держави від 2004 р. дотепер, при цьому наголос робиться саме на історико-правовому аспекті. Особливу увагу приділено зовнішній політиці Угорщини у період після вступу країни в ЄС і до нинішніх часів. Показані основні напрями зовнішнього курсу Угорщини, які є незмінними протягом тривалого часу. Узагальнено кроки Державних зборів Угорщини щодо імплементації розгалуженої системи правових норм і гармонізації національного та міжнародного права всередині держави задля виконання міжнародних зобов’язань. Особливої уваги заслуговує нова Стратегія національної безпеки Угорщини, що визначає основні цілі, зобов’язання та обстоювання її національних інтересів як члена НАТО і ЄС. Проаналізовані також причини погіршення відносин Угорщини з УкраїноюДокумент Конституційно-правові засади організації та діяльності Державних зборів Угорщини(Київський університет права НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2023) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті досліджуються питання конституційно-правових засад організації та діяльності Державних зборів Угорщини. Показано, що шлях до створення демократичної держави в Угорщині розпочався із внесення кардинальних змін у Конституцію країни. Угорщина проголошувалася як незалежна, правова, демократична держава, у якій однаковою мірою реалізуються цінності ліберальної демократії і демократичного соціалізму. В системі державної влади провідна роль відводилася Державним зборам. Були створені нові конституційні інститути парламентського контролю – уповноважений Державних зборів з громадянських прав і Державна рахункова палата. Особливу увагу приділено змінам у діяльності Державних зборів після прийняття Основного закону Угорщини 2011 р. Поряд з тим показані основні напрями парламентської діяльності в країні. Узагальнено кроки Державних зборів Угорщини щодо імплементації розгалуженої системи правових норм і гармонізації національного та міжнародного права в державі задля виконання міжнародних зобов’язань. Особливої уваги заслуговує нова Стратегія національної безпеки Угорщини, що визначає основні цілі, зобов’язання та обстоювання її національних інтересів, як члена НАТО і ЄС.Документ Сучасна Угорщина-шлях від демократії до авторатиризму: історична ретроспектива(ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2024) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ кінці 1980-х рр., внаслідок оксамитових революцій, політичні системи більшості країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) пройшли значні зміни. Цей процес також зачіпив Угорську Республіку, де зміна суспільного устрою пройшла інтенсивніше і успішніше, ніж у багатьох інших країнах ЦСЄ. Угорщина, завдяки цим процесам, відзначилася як лідер серед країн ЦСЄ, які досягли значних досягнень у сфері політичної та економічної трансформації. Політична система суспільства зазнала значних змін. Однопартійний режим було замінено плюралістичною політичною системою, яка базувалася на Конституції, зміненій у 1989 р. Була впроваджена парламентсько-президентська система влади, яка надала уряду широкі повноваження і зобов’язала його забезпечувати умови для економічного і демократичного розвитку країни. Також була проведена реформа судової системи, і створений Конституційний Суд. З 1990 року до 2010 року відбулася значна лібералізація суспільства, але досягнення цих років мали суперечливий та неоднозначний характер. Комерціалізація всіх сфер життя суттєво змінила загальнокультурний контекст, призвела до нових напруженостей у відносинах між різними соціальними групами і різними поколіннями, і певною мірою загострила проблему міжнаціональних відносин. Все змінилося в 2010 р., коли на виборах в Державні збори до влади прийшла коаліція ФІДЕС-УГП-ХДНП, отримавши конституційну більшість голосів. Ця правоконсервативна коаліція успішно впроваджувала консервативну ідеологію, вміло маніпулювала громадською свідомістю, здійснювала ефективні економічні реформи, посилювала державне управління та реформувала державний сектор, спрямовуючи його к централізації і відновленню консервативних традицій угорської держави. Це також супроводжувалося згортанням демократичних принципів правління та посиленням авторитарних тенденцій. Внаслідок цих дій, правоконсервативна коаліція зуміла перемогти на виборах до Державних зборів у 2014, 2018 та 2022 роках. Це призвело до того, що багатопартійна система, створена як противага однопартійному тоталітарному режиму, стала двополюсною з домінуючою роллю коаліції ФІДЕС-УГП-ХДНП. Таким чином країна із усталеними демократичними традиціями перетворилася на державу з авторитарним урядом на чолі із прем’єр-міністром В.Орбаном, якого багато хто в ЄС називає диктатором.Документ Становлення Конституційного Суду в Угорщині (частина 1)(Університет «КРОК», 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується угорський досвід розбудова правової держави новітньої доби. Показано яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечується скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, а також закріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод, та повсякденною практикою їх реалізації і захисту. Підкреслено, що паралельно зі змінами в Конституції країни, було створено Конституційний суд, який діяв незалежно від Державних зборів та уряду.Документ Становлення Конституційного суду в Угорщині (частина 2)(Університет «КРОК», 2018) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується угорський досвід розбудови правової держави новітньої доби. Показано, яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечується скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, а також закріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та повсякденною практикою їх реалізації і захисту. Зазначено, що паралельно зі змінами в Конституції країни було створено Конституційний суд, який діяв незалежно від Державних зборів та уряду.