Навчальні підрозділи Університету

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3154

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 26
  • Ескіз
    Документ
    Міжнародно-правовий аспект зовнішньої політики України за Президента В.А. Ющенка
    (Університет "КРОК", 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
    У статті аналізується роль суб’єктивного чинника у зовнішній політиці України часів президента В.А. Ющенка. Зазначається, що відносини України з Європейським Союзом, розвиток діалогу з Північноатлантичним Альянсом декларувалися Президентом як пріоритетні. Те ж саме було і в стосунках із ключовими стратегічними партнерами – США та Росією. Наголошено на зусиллях, які здійснював В.А. Ющенко для зміцнення регіональних позицій України та її міжнародного авторитету
  • Ескіз
    Документ
    Шлях Угорщини до євроатлантичної інтеграції (політико-правовий аспект)
    (Університет "КРОК", 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
    У статті аналізується шлях, який пройшла Угорщини до євроатлантичної інтеграції. Під креслюється, що завдяки своїй далекоглядності угорській дипломатії вдалося ще наприкінці 1980-х років чітко спрогнозувати, що в найближчій перспективі НАТО залишиться єдиним вій ськовим союзом, спроможним ефективно впливати на політичні процеси у світі й регіоні. Роз глядаючи НАТО як найефективнішу структуру колективної безпеки Європи і вагому складову системи загальноєвропейської безпеки, керівництво Угорщини мало на меті забезпечити свою незалежність, демократичний розвиток і територіальну цілісність, зміцнити гарантії зовніш ньої безпеки, протидіяти виникненню нових загроз стабільності та безпеці в регіоні Централь ної та Східної Європи. Зазначається, що провідні політичні партії, уряди не залежно від своїх внутрішньополітичних уподобань, здійснювали успішну ходу до євроатлантичної інтеграції, у тому числі й через політико-правове забезпечення членства Угорщини в НАТО
  • Ескіз
    Документ
    Введення візового режиму з Росією, політико-правовий аспект
    (Університет «КРОК», 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
    У статті аналізується політико-правовий аспект введення візового режиму з Росією. Зазначається, що за роки незалежності Україна та Росія створили низку міжнародно-правових документів, які дозволили забезпечити безвізові поїздки громадян обох країн один до одного. Однак анексія АРК, війна на Донбасі суттєво погіршили українсько-російські відносини, що вплинуло і на порядок перетину кордону. Звернено увагу на те, що особливо ця проблема загострилась весною 2016 року. Саме тоді у Верховній Раді України було внесено проект Постанови Верховної Ради «Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації». Розглядаються позитивні та негативні наслідки введення Україною візового режиму для громадян РФ
  • Ескіз
    Документ
    Угорщина - тернистий шлях до правової держави
    (Університет "КРОК", 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
    У статті аналізується угорський досвід розбудови правової держави новітньої доби. По казано, яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечу ється скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, а та кож закріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та повсякденною практикою їх реалізації і захисту. Підкреслено, що функції практичного управління угорськими судами покладено на Дер жавну раду юстиції Угорської Республіки. Окремо розглянуто компетенції суддівських колегій, як нового демократичного органу, властивого правовій державі. Розглянуті також труднощі та проблеми, з якими стикається Угорщина на шляху забезпечення прав і свобод громадян
  • Ескіз
    Документ
    Конституційне реформування правосуддя в Угорщині як основа формування правової держави
    (Університет «КРОК», 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
    У статті аналізується угорський досвід розбудова правової держави новітньої доби. Показано, яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечується скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, за кріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та між повсякденною практикою їхньої реалізації і захисту. Підкреслено, що паралельно зі змінами в Конституції країни були проведені реформи у сфері кримінального права і кримінальної процедури, а також в адміністративному законо давстві. Була успішно реформована судова система – від Конституційного суду до обласних імісцевих судів.
  • Ескіз
    Документ
    Міжнародно-правові аспекти анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією
    (Університет «КРОК», 2019) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
    У статті аналізуються результати незаконної анексії Криму російською федерацією. Було установлено, що Росія у березні 2014 року насильницьким шляхом, протиправно відторгнула Кримську автономію та м. Севастополь від України та односторонньо включила її до складу російської федерації на правах так званих суб'єктів Федерації. Ці дії призвели до порушення засад міжнародного правопорядку. Зазначено, що уряд РФ після анексії вклав значні кошти у створення військової бази на півострові, інфраструктуру, будівництво електростанцій, соціально-культурних об’єктів. Так, серед значущих варто назвати Кримський міст - один із найамбітніших проєктів в історії сучасної Росії. Міст був уведений в експлуатацію в травні 2018-го року з випередженням графіка на пів року. 18 грудня 2019 року будівництво залізничного Кримського моста було офіційно завершено. Загальна вартість проєкту 241,7 мільярда рублів. Траса «Таврида». Будівництво 250-кілометрової чотирисмугової магістралі, що сполучає Керч, Сімферополь і Севастополь, почалося у травні 2017 року. Повна вартість будівництва «Тавриди» - до 174 млрд рублів.Електростанції «Таврійська» і «Балаклавська» - 71 млрд рублів. Перші блоки «Таврійської» і «Балаклавської» були введені в експлуатацію в жовтні 2018 року. Сумарна потужність двох станцій - 940 МВт - 90% від усього енергоспоживання Криму. Будуються підземні водозабори Північно-Кримського каналу - три групи артезіанських свердловин для подачі води з підземних горизонтів у цей канал, розташовані на території Джанкойського й Нижньогірського районів. Також ведеться проєктування 192 км. магістрального водоводу до міст Керч і Феодосія. Його вартість оцінюється в 32 млрд рублів, будівництво планується завершити в 2020 році. Новий термінал аеропорту Сімферополя - 48,3 млрд рублів. Енергоміст у Крим - 46,7 млрд рублів. Реконструкція «Артека» - 32,9 млрд рублів. Залізничні підходи до Керченського мосту - 19,9 млрд рублів.Магістральний газопровід Краснодарський край - Крим - 10 млрд рублів. Республіканська клінічна лікарня імені Семашка - 7 мільярдів рублів. Автопідходи до Керченського мосту - 6,9 млрд рублів. Витрати Росії на соціальні виплати та інфраструктуру в окупованому Криму з 2014 року склали 1,5 трлн рублів. Анексія Криму призвела також до уповільнення зростання економіки РФ до 2%, тоді як світова економіка за цей же період зросла на 19%. Зазначається, що керівництво Росії прагне закріпитися у Криму назавжди і в українських керманичів немає реальних шансів у найближчій перспективі на повернення цієї території до складу країни. Пропонуються конкретні кроки з протидії російській інформаційній агресії стосовно українського населення АРК
  • Ескіз
    Документ
    Лібералізація господарської діяльності в Угорщині як перший крок на шляху економічних трансформацій (досвід 90-х років ХХ сторіччя)
    (Університет «КРОК», 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
    У статті аналізуються найважливіші кроки реформування економіки Угорщини на шляху трансформації. Визначаються ключові її напрями, а саме лібералізація господарської діяльності в Угорщині як перший крок на шляху економічних трансформацій у 90-х роках ХХ сторіччя. Детально аналізується лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків.
  • Ескіз
    Документ
    Формування ринкової фінансово-кредитної системи в Угорщині (досвід 90-х років ХХ сторіччя)
    (Університет «КРОК», 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
    У статті аналізуються найважливіші кроки формування ринкової фінансово-кредитної системи економіки Угорщини. Визначаються ключові її напрями у 90-х роках ХХ сторіччя. Автор детально аналізує становлення ринкової банківської системи. На цій основі робиться висновок про те, що на перехідному етапі розвитку постсоціалістичної країни проведення економічних реформ без втручання держави є нереальним.
  • Ескіз
    Документ
    Генезис зовнішніх функцій угорської держави від 2004 року до сьогодення (історико-правовий аспект)
    (Київський університет права НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2022) Ткач, Д.І.; Горбаченко, О.В.; Ткач, Дмитро Іванович
    У статті досліджено питання генезису зовнішніх функцій угорської держави від 2004 р. дотепер, при цьому наголос робиться саме на історико-правовому аспекті. Особливу увагу приділено зовнішній політиці Угорщини у період після вступу країни в ЄС і до нинішніх часів. Показані основні напрями зовнішнього курсу Угорщини, які є незмінними протягом тривалого часу. Узагальнено кроки Державних зборів Угорщини щодо імплементації розгалуженої системи правових норм і гармонізації національного та міжнародного права всередині держави задля виконання міжнародних зобов’язань. Особливої уваги заслуговує нова Стратегія національної безпеки Угорщини, що визначає основні цілі, зобов’язання та обстоювання її національних інтересів як члена НАТО і ЄС. Проаналізовані також причини погіршення відносин Угорщини з Україною
  • Ескіз
    Документ
    План дій щодо лібералізації ЄС візового режиму з Україною: правовий аспект
    (Київський університет права НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2023) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро Іванович
    У науковій статті досліджуються питання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму з Україною, особливу увагу приділено правовому аспекту цієї проблеми. Показано, що для набуття безвізового режиму із країнами ЄС Україні необхідно було виконати цілу низку умов. План дій охоплює два етапи: на першому – законодавчому необхідно було привести законодавство та нормативні акти у відповідність до стандартів ЄС у визначених сферах, а другому – імплементаційному передбачено перевірку практичного виконання оновленого законодавства. План дій складається із чотирьох частин, які сформульовані на основі конкретних критеріїв ЄС, а саме: безпека документів, включаючи біометрику; нелегальна імміграція, включаючи реадмісію; громадський порядок і безпека; зовнішні зносини та фундаментальні права. Умовно План дій можна розділити на технічну та політичну частини. Перші три блоки покликані забезпечити високий ступінь захисту проїзних документів і належний контроль кордонів для запобігання нелегальній міграції. Останній блок спрямований на те, щоб шляхом зміцнення гарантій дотримання основоположних прав і свобод людини та громадянина створити політичні передумови для запобігання зростанню міграційних потоків у випадку скасування візового режиму для громадян України.