Навчальні підрозділи Університету
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3154
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Правове регулювання конституційного права особи на відшкодування шкоди(Дніпровський гуманітарний університет, 2020) Поляруш-Сафроненко, С.О.; Поляруш-Сафроненко, Світлана ОлександрівнаУ статті досліджується правове регулювання конституційного права особи на відшкодування шкоди. Проблема нормативного та індивідуального пра вового регулювання права особи на відшкодування матеріальної і моральної шкоди досліджувалася вченими загальної теорії держави і права, галузевих та міжгалузевих юридичних наук тощо. Серед дослідників названої проблема тики варто виділити таких вчених, як С.О. Баран, С.В. Бобровник, О.В. Грищук, А.М. Колодій, А.Ю. Олійник, П.М. Рабінович, М.І. Хавронюк, А.І. Хальота. Ознаками правового регулювання суспільних відносин у процесі реалізації конституційного права особи на відшкодування шкоди є такі: а) упорядку вання нормами міжнародного й національного права та актами реалізації права суспільних відносин у разі поновлення порушеного права; б) відшкодуванню підлягає матеріальна й моральна шкода; в) шкода завдана протиправною діяль ністю суб’єктів права; г) гарантується відшкодування шкоди в різних сферах життєдіяльності особи. Міжнародні нормативні стандарти конституційного права на відшкоду вання завданої особі шкоди містяться в універсальних і регіональних між народних договорах та інших нормативних і індивідуальних актах. Їх імпле ментація в законодавство України потребує прийняття законів та підзаконних нормативно-правових актів. Фундаментальні основи європейської політики України, механізми і тактику реалізації стратегічного курсу визначає Консти туція України (ст. ст. 18, 32, 56, 62), наприклад: конституційні вимоги щодо відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої збо ром, зберіганням, використанням і поширенням недостовірної інформації про громадянина та членів його сім’ї (ст. 32), незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень (ст. 56), безпідставним засудженням (ст. 62) тощо. З метою удосконалення нормативного регулювання конституційного права людини і громадянина на відшкодування шкоди пропонуємо внести зміни до: а) Конституції України, сформулювавши норму ст. 56 так: «Кожен має право на відшкодування завда них матеріальних та моральних збитків у порядку, передбаченому законом»; б) назви Закону України від 1 грудня 1994 р. «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досу дового слідства, прокуратури і суду», замість слів «попереднього слідства» закріпивши слова «досудового слідства» тощоДокумент Аналіз основних причин неефективного виконання урядом України взятих на себе зобов'язань у сфері забезпечення прав і свобод людини і громадянина(Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2020) Загребельна, Н.А.; Загребельна, Наталія АнатоліївнаПрава і свободи людини і громадянина – це один із найважливіших інститутів правового статусу особи. Права і свободи людини і гро мадянина, а також гарантії даних прав і свобод визначають основний зміст і спрямованість діяльності держави. Держава виступає осно вним гарантом прав і свобод людини і громадянина та відповідає перед людиною за свою діяльність. У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України забезпечення і захист прав і свобод людини і громадянина є головним обов’язком держави. Практична реалізація державної політики щодо прав і свобод людини і громадянина є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому. В останні роки питання механізму захисту прав і свобод громадян, формування та реалізації державної політики у даній сфері є предметом серйозного наукового аналізу, що здійснєються видатними науковцями, представниками теорії права, конституційного, міжнародного, адміністративного права. Метою наукової статті є аналіз основних причин неефективного виконання урядом України взятих на себе зобов’язань у сфері забез печення прав і свобод людини і громадянина. До основних причини неефективного виконання урядом України взятих на себе зобов’язань у сфері забезпечення прав і свобод людини і громадянина слід віднести: – декларативний характер багатьох із закріплених у Конституції України прав і свобод людини та громадянина; – незавершеність формування державної політики України щодо реалізації забезпечення прав і свобод людини і громадянина; – законодавчу обмеженість, а іноді й відсутність, дієвих механізмів реалізації прав та свобод людини і громадянина; – недостатнє інформаційне забезпечення проблем реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина; – відсутність програми системного проекту реформування організаційно-правового механізму забезпечення прав і свобод людини