Навчальні підрозділи Університету
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3154
Переглянути
24 результатів
Результати пошуку
Документ Генеза менеджменту: системи процеси, проекти. Т.1(Університет «КРОК», 2024) Алькема, Віктор Григорович; Альба, Віктор Олексійович; Близнюкова, Ірина Олександрівна; Віткін, Леонід Михайлович; Генчевська, Вікторія Олегівна; Данченко, Олена Борисівна; Денчик, Оксана Русланівна; Кириченко, Оксана Сергіївна; Круль, Конрад Януш;У першому томі монографії колективу кафедри управлінських технологій Університету економіки та права «КРОК» представлено теоретико-методичні аспекти менеджменту логістичної діяльності сучасних організацій; описано теоретичні аспекти управління ризиками в проектах ІТ-аудиту; представлено результати аналізу креативних підходів до управління ІТ –проектами. Ґрунтовно та всебічно висвітлено питання стандартизації систем менеджменту. представлено сучасні технології управління. Досліджено актуальні питання методології інтегрованого управління відхиленнями в проектах; управління ризиками проектів агропромислового комплексу; теоретико-методичні засади протиризикового управління зацікавленими сторонами проектів агропромислового комплексу та аспекти управління розвитком вітчизняних агроформувань. Для здобувачів закладів освіти, слухачів системи перекваліфікації та перепідготовки кадрів, керівників, менеджерів, працівників підприємств, організацій.Документ Перспективи впровадження механізму венчурного фінансування інноваційної діяльності та інноваційно-інвестиційних проектів(Університет «КРОК», 2020) Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено перспективи впровадження механізму венчурного фінансування інноваційної діяльності та інноваційно-інвестиційних проектів. Узагальнено теоретичні засади та сутність формування механізму венчурного фінансування в інвестиційному забезпеченні інноваційної діяльності. Виявлено, що впровадження в Україні венчурного фінансування інноваційної діяльності і інноваційно-інвестиційного забезпечення модернізації промисловості потребує формування та впровадження механізму такого фінансування, оскільки саме цей механізм є основоположним економічним інструментом, що ефективно застосовується західними країнами для впровадження інновацій та здійснення ефективних індустріальних змін. Сутність цього механізму полягає в акумулюванні фінансових ресурсів, відбору інноваційних проектів для подальшого фінансування, спрямування розміщення венчурних інвестицій та здійснення контролю за своєчасністю та повнотою повернення вкладених інвестицій. Визначено, що основним спрямуванням венчурного капіталу є фінансування підприємств, які здійснюють високо ризикові інновації, оскільки венчурний капітал є високо ризиковим капіталом який інвестується в молоді підприємства, що мають високий потенціал швидкого зростання, розробляють чи впроваджують інновації. Досліджено, що основною метою венчурного фінансування є отримання високої норми прибутку і першу чергу це стосується високотехнологічних компаній з наукоємкою продукцією та активним впровадженням інноваційних процесів. Досліджено, що невід’ємними елементами механізму венчурного фінансування є формування та застосування важелів стимулювання та регулювання такої діяльності. Обґрунтовано, що впровадження в країні механізму венчурного фінансування із метою модернізації промисловості та фінансування інноваційної діяльності інноваційного розвитку підприємств потребує застування комплексу інструментів державного регулювання венчурного інвестування. Визначено, що безперечними перевагами венчурного фінансування виступатиме також можливість залучення та акумулювання фінансових коштів окремих інвесторів фізичних та юридичних осіб, що спроможне стати потужним базисом інноваційної діяльності і водночас активує ці інноваційні процеси зробивши населення та підприємства країни безпосередніми учасниками інноваційного процесу зацікавлених в його позитивних результатах, що може дати значний поштовх для соціально-економічного зростання економіки країни та її економічного технологічного інноваційного потенціалу.Документ Практичні аспекти впровадження модернізації промисловості на засадах індустрії 4.0. в України(Університет «КРОК», 2020) Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено практичні аспекти впровадження модернізації промисловості на засадах Індустрії 4.0. в Україні. Узагальнено теоретичні засади та сутність впровадження модернізації промисловості на засадах Індустрії 4.0. та інноваційно-інвестиційне забезпечення необхідне для реалізації цих процесів. Визначено основні передумови для розвитку та активного впровадження національної платформи Індустрії 4.0. для промисловості. Виявлено, що першою передумовою є необхідність в створенні та функціонуванні компаній управління інноваційним циклом, які являють собою кластери, асоціації, агентства з розвитку, об’єднання та є ринковими інститутами, організаціями функція яких полягає у управлінні інноваціями на ранніх етапах інноваційного циклу, об’єднання та поєднання різних підприємств, що працюють в сфері технологій із промисловими підприємствами товаровиробниками, що потребують впровадження цих технологій, а також із інвестиційними компаніями та сервісними структурами, що забезпечують реалізацію чи супровід тих чи інших процесів в організації інноваційної діяльності. Визначено, що другою передумовою є активування діяльності наукових центрів, бізнес-інкубаторів, університетів, лабораторій, інноваційних центрів, конструкторських бюро окремих компаній, що безпосередньо генерують інновацій та створюють стартапи. Виявлено, що третьою передумовою є формування зон інкубації та акселерації для інноваторів, що забезпечують рух від інноваційної ідеї до прототипу. Такими зонами є інкубатори та акселератори, що функціонують за підтримки відповідних фондів, донорських організацій, тощо. Обгрунтовано, що четвертою передумовою є створення зони досвіду та тестування, що забезпечуватиме можливість проведення випробувань технологій, їх апробацію на життєздатність. Визначено, що для інноваційного забезпечення впровадження технологій Індустрії 4.0. в вітчизняній промисловості необхідними є розвиток інфраструктури, оскільки в Україні фактично не розвинені технопарк, центри експертизи, лабораторії, все це потребує спрямування капітальних інвестицій та державного інвестиційно-інноваційного забезпечення а також необхідність забезпечення інтеграції та встановлення зв’язків між різними учасниками процесу від створення до промислового впровадження інновацій. Обгрунтовано, що таким чином, в країні може бути сформована національна «промислова екосистема» Індустрії 4.0. на засадах якої можливо здійснення модернізації відновлення вітчизняної промисловості.Документ Впровадження програмного-проектного підходу до управління розвитком підприємств в сучасних умовах(Університет «КРОК», 2021) Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено перспективи впровадження програмно-проектного підходу до управління розвитком підприємств в сучасних умовах. Метою статті є дослідження перспектив впровадження програмно-проектного підходу до управління розвитком підприємств в сучасних умовах. Узагальнено доцільність та необхідність впровадження програмного-проектного підходу до забезпечення ефективного функціонування та розвитку підприємств. Виявлено, що використання та впровадження механізмів та моделей реалізація програмно-проектного підходу здійснюється з врахуванням світового економічного досвіду, досвіду та технологій проектно-орієнтованих підприємств. Визначено, що застосування в управлінні підприємствами проектного та програмного підходів в тому числі і підходу на основі формування цінності Р2М є важливими кроками до впровадження нових сучасних систем управління. Виявлено, що впровадження проектного та програмного підходів дає змогу суб’єктам господарювання швидко адаптуватися до зовнішніх ринкових змін, ефективно планувати діяльність та значно зменшити витрати на операційну діяльність як у впровадженні нових інноваційних процесів з реалізацією інвестиційно-інноваційних проектів так і в стабільних процесах безпосередньо під час здійснення виробничої діяльності. Виявлено, що застосування в системі управління підприємствами програмно-проектного підходу спрямоване на формування ефективної цілісно-орієнтованої моделі управління яка здатна забезпечити ефективне функціонування та адаптування, інноваційний розвиток підприємств в умовах високого рівня економічної невизначеності та значних ринкових турбулентних змін. Виявлено, що розробка та впровадження стратегії планування сучасними підприємствами здійснюється із застосуванням різних підходів таких як системний, структурний, процесний, функціональний, комплексний, динамічний підходи які ефективно забезпечують розбудову та впровадження управлінських механізмів та використання інструментарію менеджменту на різних рівнях управління суб’єктами господарювання всіх форм власності та видів економічної діяльності. Визначено, що впровадження програмно-проектного підходу дає можливість привести управлінські процеси до міжнародних стандартів управління, оптимізувати та зменшити як інноваційні так і операційні витрати, знайти нові можливості для подальшого розвитку та досягти зростання конкурентоспроможності та відповідності продукції підприємства сучасному технологічному рівню та ринковим потребам, забезпечить нові можливості для подальшого ефективного розвитку.Документ Прикладні аспекти оцінювання рівня інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості України(Університет «КРОК», 2021) Алькема, В.Г.; Кириченко, О.С.; Алькема, Віктор Григорович; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено прикладні аспекти оцінювання рівня інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості України Сформовано модель розрахунку Індексу інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості України, за окремими регіонами та загального інтегрального Індексу інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості, що характеризує різні аспекти інноваційної діяльності та перспективи інноваційного розвитку і може застосовуватися із метою оцінки стану інноваційного техніко-технологічного розвитку та інвестиційного забезпечення як окремих регіонів так і України, в цілому. Здійснено формування сукупності кількісних показників інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку. Визначено такі показники як: кількість впроваджених нових інноваційних видів продукції; кількість впроваджених нових технологічних процесів; кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації; кількість промислових підприємств, що впроваджували інноваційні процеси; кількість промислових підприємств, що впроваджували інноваційні види продукції; обсяг фінансування інноваційної діяльності; обсяг фінансування інноваційної діяльності за рахунок власних коштів підприємств; освоєння виробництва нових машин устаткування; загальний обсяг витрат на придбання нових технологій; обсяг реалізованої інноваційної продукції за регіонами; обсяг реалізованої інноваційної продукції нової для ринку; кількість підприємств, що реалізували інноваційну продукцію за межі України; обсяг реалізованої інноваційної продукції за межі України; кількість промислових підприємств, що реалізували інноваційну продукцію нову для ринку; кількість промислових підприємств, що реалізували інноваційну продукцію; обсяг витрат на придбання машин, обладнання, програмного забезпечення; обсяг витрат на проведення внутрішніх НДР; обсяг інвестицій за регіонами. Всього вісімнадцять показників, що характеризують різні аспекти як інвестиційного та інноваційного забезпечення так і процесів інноваційного розвитку та їх результатів в вигляді обсягів реалізованої інноваційної продукції, реалізованої інноваційної продукції нової для ринку та загальних обсягів інноваційної продукції промисловості, що експортується областями України. Обгрунтовано, що зазначені показники та розроблена модель дають можливість дослідити стан та динаміку змін того чи іншого показника, визначити як окремо так і в їх сукупності стан інноваційного розвитку промисловості кожної із областей України та загалом промисловості України, визначити Індекс інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості кожної із областей України та розрахувати загальний Індекс інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку України.Документ Сучасні аспекти та технології управління розвитком підприємств(Університет «КРОК», 2022) Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено теоретико-методологічні та практичні аспекти управління розвитком підприємств із застосуванням сучасних технологій менеджменту. Виявлено, що комплексне застосування сучасних методів, інструментів та формування сучасних управлінських механізмів дає можливість переходу системи управління підприємством на новий, більш високий рівень економічного розвитку, внаслідок накопичення за певний період часу значної кількості вагомих системних змін, які, як наслідок, дають нову якість функціонування існуючої на підприємстві економічної системи. Доведено, що нові технології управління являють собою сукупність інноваційних та організаційних технологій, які спрямовані на забезпечення перебудови управління та функціонування підприємств з метою зростання їх конкурентоспроможності та забезпечення майбутнього розвитку, який може здійснюватися як еволюційним так і революційним шляхом. Визначено, що новими сучасними технологіями менеджменту є такі технології як: інжиніринг та реінжиніринг бізнес-процесів, впровадження технологій контролінгу, технологій грейдінгу, запозичення та впровадження кращих інструментів і технологій менеджменту з використанням бенчмаркінгу. Досліджено поняття технологічного менеджменту, як сучасної управлінської технології, її прояви та впровадження в першу чергу пов’язують з інформаційно-комунікаційними технологіями та можливостями сучасного інформаційного програмного забезпечення, інформатизацією та цифровізацією процесів виробництва та відповідно можливістю цифровізації процесів управління, особливо на ланках управління виробничими процесами, логістикою, управлінням якістю. Визначено, що основою сучасних систем менеджменту є технологія, внаслідок того, що технологія виступає безпосередньо інструментом впровадження змін, процесів в системах підприємствах, а отже здатна трансформувати, змінити та оптимізувати і удосконалити всі процеси. Виявлено, що зростання ефективності функціонування підприємства може здійснюватися як за рахунок інвестиційно-інноваційного розвитку, так і є результатом внутрішнього організаційного еволюціонування за умови, що всі підсистеми та елементи системи управління підприємством будуть максимально адаптованими та синхронізованими. Виявлено, що, розвиток економічних систем підприємств переходить до нового рівня розуміння та формування нових наукових підходів, до розуміння забезпечення економічного зростання через науковий підхід програмування розвитку підприємств.Документ Концептуалізація актуальних напрямів економічного відновлення та розвитку промислових підприємств(Університет «КРОК», 2022) Кириченко, Оксана; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено питання концептуалізації актуальних напрямів економічного відновлення та розвитку промислових підприємств. Сформоване та запропоноване концептуальне бачення відновлення промисловості України на засадах впровадження нових технологій обґрунтовує основні концептуальні аспекти та засади формування і впровадження процесів розвитку вітчизняної промисловості, визначає мету, основні цілі, принципи формування та забезпечення розвитку вітчизняної промисловості, враховує особливості та характеристики її сучасного стану. Виявлено, що цілями економічного відновлення та розвитку промисловості є: техніко-технологічне оновлення виробничих потужностей національної промисловості на основі інноваційних цифрових технологій; інноваційний розвиток розробка та створення нових технологій необхідних для забезпечення розвитку промисловості; інвеституційне забезпечення, залучення інвестицій в процеси модернізації; створення та розвиток нових високотехнологічних виробництв та галузей; зростання конкурентоспроможності та ефективності вітчизняної промисловості; розвиток малого та середнього бізнесу із активним залученням до процесів розробки та впровадження інформаційних технологій проведення НДДКР, розвитку сучасного виробництва; реалізація людського інтелектуального потенціалу, ефективне використання кадрових ресурсів зі зростанням їх якості та соціально-економічного рівня. Визначено основні напрями розвитку промисловості: удосконалення інституційного базису розвитку промисловості України; формування нормативно-правових основ базису розвитку промисловості; активування інноваційного розвитку та розробки нових технологій в Україні; стимулювання інвестиційного забезпечення впровадження інновацій в промисловості України; розвиток цифрової економіки та впровадження цифрових технологій в промисловості; зростання інтелектуального потенціалу та якості кадрового забезпечення промисловості країни; розбудови інноваційної, інвестиційної інфраструктури забезпечення процесів розвитку промисловості України в умовах переходу до технологій Четвертої промислової революції. Важливою складовою концепції є визнання необхідності гармонізації процесів техніко-технологічного розвитку промисловості України та інтеграція із технологіями Четвертої промислової революції та «Індустрії 4.0» у світі.Документ Концептуальні засади технологічного менеджменту та його значення в управлінні сучасними підприємствами(Університет «КРОК», 2022) Кириченко, Оксана; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті обгрунтовано концептуальні засади технологічного менеджменту та його значення в управлінні сучасними підприємствами. Досліджено що технологічний менеджмент забезпечує управління технологічним розвитком підприємства. Для вирішення цілей і завдань технологічного менеджменту необхідним є формування певного зовнішнього середовища з державною підтримкою, технологічного інноваційного розвитку підприємства, впровадженням відповідної інноваційної, інвестиційної, технологічної політики держави, а також формуванням сприятливого наукового та інвестиційного середовища. Виявлено, що на рівні кожного окремого підприємства технологічний менеджмент потребує формування, прийняття та поетапного впровадження стратегії технологічного розвитку підприємства, з розбудовою відповідної системи управління для досягнення всі поставлених цілей та завдань технологічного розвитку на стратегічному, тактичному та на рівні операційної діяльності підприємства. Визначено, що на підприємстві виділяють три основні рівні технологічного менеджменту : стратегічний, тактичний та оперативний, які інтегруються в єдину систему технологічного менеджменту. Визначено, що технологічний менеджмент повинен застосовуватися безперервно, на всіх стадіях життєвого циклу підприємства, оскільки зміна технологій значною мірою визначає, формує та спрямовує життєвий цикл. Виявлено, що управління технологіями дає можливість забезпечити безперервний розвиток та уникнення етапів падіння фінансово-господарської активності та розвитку кризових явищ. Узагальнено, що технологічний менеджмент передбачає активну розробку, створення, впровадження інновацій, створення нових та удосконалення існуючих технологій, а також прийняття рішення про відмову від застарілих технологій, а отже таким чином, забезпечуватиме технологічне оновлення продукції та технологій її випуску, що в свою чергу забезпечить високу конкурентоспроможність продукції підприємства на ринку, її ефективну реалізацію та прибутковість і забезпечуватиме динамічний технологічний та економічний розвиток підприємства в майбутньому.Документ Розбудова ефективної системи менеджменту як основа забезпечення зростання якості управління та міжнародної конкурентоспроможності підприємства(Університет «КРОК», 2023) Кириченко, Оксана; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено питання розбудови ефективної системи менеджменту як основи забезпечення зростання якості управління та міжнародної конкурентоспроможності підприємства. Визначено, що розбудова ефективної системи менеджменту потребує впровадження комплексу етапів та заходів зданих забезпечити значні системні та структурні зміни які дадуть можливість забезпечення зростання якості управління та міжнародної конкурентоспроможності підприємства .Виявлено, що етапами складовими впровадження удосконаленої системи управління підприємством є: проектування та наступна розбудова на підприємстві інтегрованої інформаційної системи управління; приведення у відповідність упорядкування або реорганізація організаційної структури підприємства; розбудова внутрішніх та зовнішніх комунікацій підприємства. перегляд перевірка наявності та відповідності всієї внутрішньої документації підприємства як управлінської та фінансово-господарської; розбудова та впровадження бізнес-процесів управління з метою зростання якості процесів виробництва та управління підприємством, зростання конкурентоспроможності підприємства; індивідуалізація процесів проектування та виробництва продукції, перехід від масового виробництва до виробництва партіями, серіями; перехід на ринково-орієнтоване виробництво з метою зростання конкурентоспроможності продукції та її відповідності вимогам внутрішнього та зовнішнього міжнародного ринків. Визначено, що впровадження, розбудова удосконаленої системи управління підприємством здатна забезпечити постійність, стабільність обсягів виробництва, наявність гарантованого збуту, адже вся продукція вироблятиметься партіями на замовлення, низький рівень постійних управлінських витрат , витрат на реалізацію та збут продукції, зростання рівня якості та кваліфікації роботи персоналу, доступу до сучасних технологій виробництва та трансферу технологій, можливість участі у глобальних ланцюгах постачання, потенційні можливості зростання обсягів виробництва відповідно до зростання обсягів збуту продукції на внутрішньому та міжнародному ринках.Документ Ключові фактори системи управління якістю в забезпеченні міжнародної конкурентоспроможності підприємства(Університет «КРОК», 2023) Кириченко, Оксана; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено ключові фактори системи управління якістю в забезпеченні міжнародної конкурентоспроможності підприємства. Виявлено, що розробка стратегії підприємства, визначення його стратегічних цілей та ключових факторів переваг повинні здійснюватися працівниками самого підприємств, що знають особливості, переваги та недоліки цього підприємства, мають інформацію про ринок та галузь в якій працює підприємство, тому для кожної галузі і навіть для кожного підприємства характерним буде свій склад ключових факторів переваг системи управління якістю. Визначено чотири групи ключових факторів системи управління якістю в забезпеченні міжнародної конкурентоспроможності підприємства: фактори науково-технічних переваг системи управління якістю, що є ключовими для функціонування та розвитку підприємств високотехнологічних галузей та засновані на досягненні високої ефективності організації виробництва; фактори організаційно-управлінських переваг системи управління якістю, що містять фактори які здатні забезпечити високу якість управління як процесами виробництва продукції так і загалом високу якість управління процесами та функціонуванням підприємства; фактори маркетингових переваг системи управління якістю які безпосередньо відображають ті маркетингові складові, що забезпечують конкурентоспроможність діяльності та продукції підприємства в тому числі і на міжнародних економічних ринках; фактори переваг наявності знань та досвіду системи управління якістю, що визначають загальне накопичення знань інтелектуального людського капіталу, досвіду підприємства, його працівників на ринку, є основою конкурентного потенціалу та забезпечують зростання конкурентоспроможності підприємства як на внутрішньому ринку так і в здійсненні міжнародної економічної діяльності. Визначено, що з метою застосування ключових факторів системи управління якістю, як основи конкурентоспроможності підприємства потрібно організувати роботу та зосередитися одночасно на двох складових: управлінні процесами організації робіт та впровадження змін, а також на управлінні персоналом, працівниками.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »