Навчальні підрозділи Університету
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3154
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Синхронізація об'єднаної енергосистеми України з ENTSO-E: економічний вимір(Університет «КРОК», 2022) Грушко, В.І.; Грушко, Віктор ІвановичУ статті аналізується економічні наслідки синхронізації об’єднаної енергосистеми України є ENTSO-E. Метою дослідження є аналіз стану електроенергетики України після інтеграції її з ENTSO-E. Крім того, показано, що на початку березня цього року, започатковано синхронізацію ОЕС України та Молдови з енергетичною системою Європи ENTSO-E. Україна стала частиною ENTSO-E раніше на рік терміну, який був запланований. Проаналізовано законодавчі принципи щодо реалізації державної політики енергетичної незалежності, а саме прийняту Верховною Радою України Постанову ВР №26-VIII від 11.12.2014 р., якою затверджено Програму діяльності КМ України у цій царині. Підкреслено, що 12 вересня 2019 року НЕК «Укренерго» підписало Сервісний контракт з Консорціумом системних операторів ENTSO-E для вивчення спроможності інтеграції з ОЕС України. Констатується, що літом 2018 року була розпочата робота по гарантуванню проведення відповідних розвідок, а саме: на початку були визначений механізм проведення перевірок який включав порядок, методологію та відповідні плани. Для реалізації наміченого були надані кошти з боку USAID. Відмічено, що в межах реалізації Каталогу заходів щодо синхронізації ОЕС України з ENTSO-E, «НАЕК« Енергоатом» разом з НЕК «Укренерго» додатково до випробувань 2019 року 17 серпня 2020 розпочали тестування систем збудження на енергоблоках АЕС на придатність вимогам технології ENTSO-Е. Досліджується модель, яка дозволяє відслідкувати як працює об’єднана електроенергетична система ОЕС України та ENTSO-E, у тому числі особливості як автономного, так і паралельного режиму роботи цих систем. Підтверджено, що Україна має хороші можливості для значного збільшення експорту електроенергії в європейські країни. По - перше, вітчизняна електроенергетична галузь має досить багато різноманітних електрогенеруючих потужностей, які виробляють струм у достатній кількості, для того щоб забезпечити потреби українських споживачів. По - друге, українські електростанції у спроможні виробляти надлишок електроенергії, який можна експортувати в європейські країни. На основі досліджених даних були здійснені розрахунки об’ємів майбутньої торгівлі електроенергією з країнами ЄС, який склав 2 гігават потужності, саме такі об’єми Україна має можливість експортувати через міждержавні лінії електропередач. Доведено, що членство України в ENTSO-E позитивно вплине і на подальший розвиток відновлюваних джерел енергії, оскільки в ЄС є спеціальна програма підтримки саме цієї галузі електроенергетики. Обґрунтована теза про те, що європейська енергоінтеграція України суттєво вплине на демонополізацію та деолігархізацію український енергетичного ринку. Засвідчено, що за час, який пройшов з початку синхронного функціонування української та європейської систем не сталося ні одної аварійної ситуації. Україна, на сьогоднішній день, має можливість поставляти закордон щонайменше 800 МВт і це на потребує використання якогось нового устаткування, більш це не завадить стабільності системи.Документ Електроенергетика України під час українсько - російської війни(Університет «КРОК», 2022) Ткач, Д.К.; Грушко, В.І.; Грушко, Віктор ІвановичУ статті аналізується стан електроенергетики України під час українсько - російської війни. Метою дослідження є аналіз стану електроенергетики України під час українсько - російської війни. Показано, що українсько – російська війна, яка триває вже вісім років нанесла великі збитки українській електроенергетичній галузі. У результаті повномасштабної війни Росії проти України відбулося різке падіння об’ємів використання електричної енергії щонайменше на 30%. Проаналізовано законодавчі принципи державної політики щодо розвитку систем накопичення енергії. У цьому плані важливим для розвитку в країні системи накопичення електричної енергії та створення достатніх маневрених потужностей стало прийняття Верховна Рада України 15 лютого 2022 прийняла Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку систем накопичення енергії". Підкреслено, що не дивлячись на те, що російський агресор причинив велику шкоду електроенергетичній галузі України, ця сфера економіки країни залишається досить потужною і має гарний потенціал для реформування вітчизняного ринку електроенергії. Далі аналізується ситуація, яка склалася у атомній енергетиці країни. Звертається увага на те, що 2021 року у квітні - травні спеціалісти ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснили на енергоблоках №1 та №2 Запорізької АЕС випробування з метою опанування ринком допоміжних послуг. Результати показали, що атомники готові до таких новацій. Показано, що досить тяжка ситуація склалася в українській тепловій електроенергетиці. Через прицільні обстріли російськими окупантами в Україні постраждали щонайменше 4 теплові електроцентралі. Тому надзвичайно актуальним є питання зміцнення та посилення безпечної діяльності вітчизняної енергетичної системи — найкраще використовування існуючих потужностей ТЕС та створення умов для спорудження модерних генеруючих потужностей з високою ступіню мобільності. Досліджується українська гідроенергетика, яка також активно шукає шляхи реформування вітчизняного ринку електроенергії. У 2021 році ПрАТ «Укргідроенерго» ефективно вирішило дуже важливу задачу, а саме покриття пікової навантаження в українській енергетичній системі. Тим самим був забезпечений баланс об’єднаної енергетичної системи країни і мінімізовані наслідки дефіциту вугілля для теплових генерацій. Підтверджено, що одним із найперспективніших шляхів реформування вітчизняного ринку електроенергії є створення умов для подальшого розвитку ВДЕ.Документ Сучасне розуміння глобальних ланцюгів вартості(Університет «КРОК», 2023) Грушко, Віктор; Ковчар, Роман; Грушко, Віктор ІвановичСучасні світові тенденції у сфері міжнародної економічної кооперації тісно пов’язані з глобальними ланцюгами вартості (далі – ГЛВ), в тому числі тому, що їх розвиток фундаментально змінив характер світової економіки. Визначення зв’язку між особливостями розвитку економіки країни та рівнем залученості у ГЛВ можливе завдяки всебічному розкриттю сучасного розуміння ГЛВ, теоретичних та практичних засад їх формування. Зокрема, ГЛВ стали ключовими елементами у формуванні стратегій розвитку та програм урядових і міжнародних організацій у сфері економічного розвитку, які ретельно дотримуються збалансованого підходу з особливою увагою до системної конкурентоспроможності. Публікація розкриває основні напрями сучасної інтерпретації ГЛВ, інструменти і підходи до їх розвитку, можливі варіанти залучення, цілі, переваги та можливі ризики від інтеграції, типологію управлінських зв’язків всередині ГЛВ та ін. Визначено, що розвиток ГЛВ та еволюція підходів до їх розуміння дозволяє на новому рівні досліджувати галузі світової економіки, їх структуру та рівень залученості країн до глобальної системи виробничих процесів. Концепція ГЛВ дає можливість прослідкувати зв’язки між різними ланками географічно фрагментованого міжнародного виробництва, визначити роль кожного учасника та передбачити наслідки для тієї чи іншої країни. Участь у ланках ГЛВ несе для країн-учасниць як позитивний ефект, так і певні ризики, особливо для країн, що розвиваються. Своєчасне виявлення ризиків, пов'язаних з участю у ГЛВ, мають бути враховані при проведенні оцінки зовнішньоекономічної безпеки країни з урахуванням включення її до ГЛВ.Документ Державне пенсійне забезпечення соціально-економічний розвиток суспільства в Україні(Університет «КРОК», 2023) Грушко, Віктор; Кузьмінський, Володимир; Герасименко, Мирослава; Грушко, Віктор Іванович; Кузьмінський, Володимир ЗигмонтовичСтаття присвячена державному пенсійному фонду України, що має значущий вплив на соціально-економічний розвиток українського суспільства і є надзвичайно актуальною, оскільки вона безпосередньо впливає на добробут громадян, демографічну ситуацію, працездатність населення та фінансову стійкість країни. Обґрунтовано впровадження політики підвищення пенсійного віку. Україна стикається з проблемою старіння населення та зменшення кількості населення через високий рівень смертності та низький рівень народжуваності. Ця демографічна ситуація впливає на фінансове навантаження пенсійного фонду, оскільки зменшення робочої популяції і збільшення пенсійного віку можуть призвести до дефіциту у пенсійній системі. Використано системний підхід для дослідження теоретичних підходів щодо визначення ролі та значення пенсійного забезпечення. Значна увага приділена аналізу сучасного стану пенсійних фондів. За допомогою методу системного аналізу оцінено забезпечення фінансової стійкості пенсійного фонду, що є критично важливим для забезпечення виплат пенсій та соціальних виплат. Питання структуризації фонду та забезпечення його сталого фінансування вимагає постійної уваги. Політика пенсійного фонду також повинна бути справедливою і враховувати інтереси різних верств населення. Важливо забезпечити, щоб пенсійні виплати відповідали рівню інфляції та життєвим витратам громадян. Пенсійна система також може вплинути на розвиток економіки. Якщо пенсіонери мають високий рівень доходу, це може сприяти споживанню та підтримці економіки. З іншого боку, велика частка бюджету, спрямована на пенсії, може обмежити можливості держави інвестувати в інфраструктуру та соціальні програми для молоді. Запропоновано заходи щодо забезпечення фінансової стійкості пенсійної системи, справедливості та врахування демографічних викликів, щоб підвищити добробут і соціальний захист для всіх громадян.Документ Економіка в умовах війни та повоєнний економічний розвиток(Університет «КРОК», 2024) Грушко, Віктор ІвановичПовномасштабна війна в Україні триває більше двох років і, відповідно, продовжує негативно впливати на українську економіку. Вона викликала масштабні руйнування виробничого капіталу та інфраструктури, принесла людські жертви та соціальні втрати, привела до скорочення робочих місць і доходів, зменшення купівельної спроможності і обсягів накопичених активів. Деструктивні наслідки війни проявляються не лише в економіці та соціальній сфері, а й фінансовій системі країни, що веде збройну боротьбу. На що орієнтуватись в подальшому економічному розвитку країни. Насамперед, для розкриття економічного потенціалу підприємництва необхідно відмовитись від шкідливої догми, яка домінує в українській економіці упродовж усього періоду її незалежності і до цього часу. Стаття аналізує глибокі зміни у економіці України, викликані повномасштабною війною, яка триває більше двох років. Особлива увага приділяється деструктивним наслідкам для виробничого капіталу, інфраструктури, а також соціальної сфери і фінансової системи країни. Основна мета статті полягає в аналізі впливу військової агресії на економіку України та визначенні стратегічних напрямків економічного відродження країни у повоєнний період. Основні завдання дослідження полягали у тому, щоб вивчити втрати ВВП, рівень інфляції, стан державного бюджету, а також зміни у структурі фінансування державних витрат; оцінити потреби у відновленні економіки та інфраструктури, а також розробити рекомендації для стабілізації економічного стану та сприяння майбутньому розвитку. Автор використовує методи теоретичного аналізу, абстрактно-логічного узагальнення, порівняльного аналізу, а також оцінює статистичні дані від міжнародних фінансових організацій. Стаття виявляє критичні наслідки війни для економіки України, включаючи значне падіння ВВП, високий рівень інфляції, і великі соціальні втрати. Водночас, вона підкреслює важливість переорієнтації на внутрішні та зовнішні джерела фінансування, лібералізацію економічної політики, розвиток інфраструктури та реформування фінансової системи. Подаються рекомендації щодо залучення міжнародної допомоги, впровадження нових технологій, і стратегії для поступового переходу до стійкого розвитку і повноцінної інтеграції з європейськими економічними структурамиДокумент Економіка невизначеності: практичний погляд на проблему(Університет «КРОК», 2021) Грушко, Віктор Іванович; Бобров, Євгеній Анатолійович ; Мігус, Ірина Петрівна ; Герасименко, Олена Михайлівна ; Літвін, Наталія Миколаївна ; Румик, Ігор Іванович ; Кузьмінський, Володимир Зигмонтович ; Плетенецька, Світлана Михайлівна; Пилипенко, Ольга Олегівна ; Федунов, Микола Володимирович; Чумаченко, Ольга Григорівна; Пилипченко, Олександр Іванович ; Тулуш, Леонід Дмитрович ; Брадул, Олександр Михайлович; Шепелюк, Віра Анатоліївна; Ромашко, Ольга Миколаївна; Рудая, Марина ІгорівнаУ монографії висвітлено та проаналізовано сутність та основні риси економічної категорії «невизначеність», причини її виникнення та взаємозв’язок між дефініціями «ризик» і «невизначеність». Обґрунтовано практичні методи зменшення її негативного впливу на діяльність суб’єктів господарювання у різних економічних сферах діяльності національної економіки. Монографія розрахована на широке коло науковців, фахівців, керівників, підприємців, здобувачів наукових ступенів, усіх зацікавлених осіб, які займаються проблемами теорії, методології та практики економіки невизначеності.