Навчальні підрозділи Університету
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3154
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Адаптивні стратегії розвитку підприємств малого бізнесу в умовах інтегрування цифрових технологій на базі штучного інтелекту(Університет «КРОК», 2024) Кінарьов, Віктор; Алькема, Віктор; Алькема, Віктор ГригоровичОсновною метою дослідження є характеристика особливостей формування адаптивних стратегій розвитку підприємств малого бізнесу в умовах інтегрування цифрових технологій на базі штучного інтелекту. Завдання, що ставиться в статті полягає в визначення ключових аспектів формування адаптивних стратегій розвитку із врахування системи штучного інтелекту. Визначено необхідність адаптації малого бізнесу до нових викликів, зумовлених світовими кризами, такими як пандемія COVID-19 та введення воєнного стану в Україні. Визначено сутнісні ознаки сучасних адаптивних стратегій розвитку малого бізнесу. Охарактеризовано зміни у поведінці споживачів та на ринку, що призвели до переорієнтації бізнесу на цифрові платформи та цифровий маркетинг. Встановлено, що цифрова адаптивність стала критичною для виживання підприємств у змінених умовах. Обгрунтовано важливість гнучкості ланцюжка поставок, оскільки підприємства, які адаптувалися до використання місцевих джерел або диверсифікації постачань, знизили свою вразливість до глобальних потрясінь. В результаті введення воєнного стану, малий бізнес стикається з новими викликами, зокрема, обмеженнями на пересування та іншими оперативними перешкодами, що змушують бізнес адаптувати графіки роботи і підвищувати заходи безпеки. Охарактеризовано роль штучного інтелекту як значного фактора в оптимізації внутрішніх процесів і покращенні взаємодії з клієнтами. Встановлено, що передові підприємства, які впроваджують технології на базі штучного інтелекту, демонструють здатність до інновацій та підвищення конкурентоспроможності. Охарактеризовано важливість адаптивних стратегій, що дозволяють підприємствам залишатися на крок попереду ринкових тенденцій та вимог споживачів, завдяки використанню аналітики даних і штучного інтелекту для прогнозування змін та оптимізації процесів.Документ Особливості адаптивного управління малими підприємствами з позиції впливу на національну безпеку(Університет «КРОК», 2024) Алькема, Віктор; Кінарьов, Віктор; Алькема, Віктор ГригоровичОсновною метою дослідження є характеристика особливостей з позиції впливу на національну безпеку. Доведено, що адаптивне управління малими підприємствами — це гнучкий, безпековий підхід до управління малим бізнесом, який дозволяє постійно навчатися і коригувати діяльність на основі оперативного зворотного зв'язку та змін умов. Визначено, що малі підприємства виявляються особливо вразливими до коливань зовнішнього економічного середовища, часто першими відчуваючи наслідки будь-яких криз та змін. Охарактеризовано ключову потребу в адаптації до воєнного стану малим підприємствам. Виокремлено ключові характеризуючі ознаки впливу воєнного стану на формування адаптивної стратегії малих підприємств України. Доведено, що в умовах війни важливим аспектом для виживання бізнесу є здатність швидко реагувати на змінені умови. Малі підприємства, які демонструють високу гнучкість, здатні швидко переорієнтувати виробництво, змінювати асортимент товарів або послуг, і навіть переміщувати свою діяльність в безпечніші регіони. Визначено особливості впливу діяльності малих підприємств України на зміцнення національної безпеки. Встановлено, що на практиці адаптивне управління малими підприємствами може включати переоцінювання бізнес-операцій, маркетингових стратегій та пропозицій продуктів у відповідь на відгуки клієнтів та конкурентний тиск. Доведено, що у контексті глобалізації та зростаючої інтеграції міжнародних ринків, малі підприємства повинні знаходити нові можливості для виходу на міжнародний рівень, одночасно зіштовхуючись із воєнного часу на внутрішньому ринку.Війна в Україні, яка розпочалася у наслідок повномасштабного вторгнення у 2022 році, мала серйозний вплив на національну безпеку й значно змінивши безпекову діяльність та спрямування малих підприємств. Визначено, що деякі підприємства перейшли на виробництво або торгівлю товарами, необхідними для виживання та оборони, такими як тактичне спорядження, медичні засоби та продукти харчування місцевого виробництва, демонструючи зміну від звичайної комерційної діяльності до тієї, яка підтримує безпосередні потреби населення та військових.Документ Тип трудової мотивації та рівень емоційної ефективності у спілкуванні, як чинники адаптації трудових мігрантів в Україні(Університет «КРОК», 2023) Склярова, Ганна; Козачук, Валерій; Склярова, Ганна ОлександрівнаУ статті проаналізовано поняття адаптації, розглянуто загальні види адаптації (соціальна, психологічна, фізіологічна) та види, які виокремлюють дослідники етнічності (етнічна, культурна, лінгвокультурна, міжкультурна). Окреслено поняття трудової мотивації, її об`єктивні та суб`єктивні показники, надана соціально-психологічна характеристика трудової адаптації мігрантів. Також у статті розглянуто деякі чинники адаптації мігрантів – ті, що пов`язані з особливостями приймаючого регіону (густота населення, наявність робочих місць, загальне ставлення до мігрантів), й ті, які є характеристиками особистості – суб`єкта адаптації. У статті також описано емпіричне дослідження, проведене за допомогою таких методик: опитувальник Герчикова (Motype); методика діагностики "перешкод" (бар'єрів) у встановленні емоційних контактів В. Бойка; методика діагностики соціально – психологічної адаптації К. Роджерса та Р. Даймонда. Метою дослідження є з`ясування впливу типу трудової мотивації (інструментальний, професійний, патріотичний, господарський (хазяйський), люмпенізований), та перешкод у встановленні емоційних контактів, на адаптацію трудових мігрантів в Україні. Результати дослідження, представлені у статті, вказують на те, що у опитаних респондентів переважаючим типом трудової мотивації є інструментальний та професійний типи трудової мотивації, також більшість респондентів мають труднощі у встановлені емоційних контактів та певні бар’єри в комунікації. В кінці статті, це дає змогу зробити висновки про те, що найнижчі показники адаптації мають особи з інструментальним типом мотивації, середній рівень адаптації – респонденти з професійною трудовою мотивацією, високий рівень адаптації демонструють респонденти з переважаючим хазяйським (господарським) типом мотивації. Також встановлено, наявність проблем у встановленні емоційних контактів з оточуючими підвищує рівень дезадаптивності особи.Документ Вплив антидемократичних векторів орієнтації угорської республіки на реалізацію її зовнішніх функцій та відносин з Україною(Університет «КРОК», 2023) Француз, А.Й.; Француз, Анатолій ЙосиповичУкраїно-угорські відносини є неоднозначні, хоча Угорщина була однією з перших, хто визнав Україну як незалежну, демократичну та правову державу. Історія пам’ятає, коли відносини були досить добросусідськими, це той період, коли угорські урядовці щиро дотримувалися курсу своїх зовнішніх функцій: міжрегіональне добросусідство; захист і підтримка національних меншин за кордоном; робота в напрямку ЄС та НАТО. Питання демократичного, гуманного ставлення до людини завжди є актуальною темою. Особливого значення цей напрямок набув після Другої світової війни, після звірства та жорстокості нацистів, безжального, нелюдського ставлення до населення, особливо дітей. З того часу відбулося багато історичних подій. Більшість цивілізованих країн стали на шлях перебудови власних ідей та переконань на демократичний лад, докладають максимум зусиль аби події Другої світової війни не повторилися, і навіть на випадок загострення ситуації вирішувати їх виключно переговорним, мирним процесом, але не силою. Російська федерація продовжила по суті існування тієї ж радянської доктрини співіснування. Досить тривалий час у світі була гармонія, світ ще оговтався від жахаючих історичних подій, але вже почали створюватися нові технології, досліджувалися океан та космос, зароджувались нові теорії походження життя, походження людини і т.д., аж поки одного дня все це звелось нанівець. Глобалізація устремлінь, імперські амбіції окремих маніакально спрямованих політиків та їх направленість до розхитування та руйнації гармонії миру і безпеки, розв’язання повномасштабної війни проти України російською імперіалістичною клікою, ситуація на міжнародній арені почала динамічно трансформуватися, змінюватися почалися й окремі цінності, і підходи європейських країн, зокрема, в першу чергу, Угорщини.Документ Теоретичні підходи до реалізації зовнішніх функцій Україною та Угорщиною на сучасних етапах державотворення(Університет «КРОК», 2023) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія ВікторівнаВ умовах воєнного стану зростає важливість оптимізації процесів державотворення. Особливості сучасної української державності знайшли своє відображення, перш за все, у модифікації функцій держави, а тому дослідження теоретичних підходів реалізації зовнішніх функцій у контексті досвіду України та її держави-сусіда Угорщини є вкрай актуальною темою. Оскільки питання державотворення в сучасних умовах не може йти в супереч міжнародному напрямку держави, то варто наголосити, що і не повинно залежати від держави, яка активно відстоює та намагається поширювати свої прямо протилежні підходи до розуміння державотворення. З відліком від 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення на територію вільної, незалежної, суверенної держави Україна, реальність для людей стала «епізодичною», а підходи до державотворення почалися докорінно переглядатися, в пошуку відповіді на питання, з якого ж моменту шлях державотворення почав давати тріщини. Варто відзначити, що такі тріщини почали проявлятися і з 2014 року, коли розпочалася Антитерористична операція на сході України (АТО), яка по суті була тією ж війною, хоч і з меншим територіальним поширенням, проте люди гинули й тоді. Сьогодні ми можемо бачити, що реалізація зовнішніх функцій України та Угорщини є опозиційними, де Угорщина, намагаючись проводити дворівневу політику в бік свого юридичного статусу, як країни ЄС, «обережно» висловлюючись про засудження військових дій російської армії на території України, так і в бік російської співпраці. Так, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан став першим європейським лідером, який зустрічався з російським президентом з квітня 2022 року. У даній науковій статті ми робимо наголос і на євроінтеграційні процеси, які потребують критичного осмислення. Також приділено увагу питанню надання європейської фінансової допомоги Україні на наступні три роки у сумі 50 млрд євро та протидійну позицію угорського лідера Віктора Орбана на цей крок від ЄС до України, який у свій час висловлював навіть погрози застосування «ручного гальма» аби не допустити такого фінансуванняДокумент Утворення нових ідентичностей в процесі адаптації особистості до травмівних подій життя(Університет «КРОК», 2023) Петрунько, Ольга; Петрунько, Ольга ВолодимирівнаУ статті представлено авторський погляд на феномен соціально-психологічної адаптації особистості до травмівних подій життя. Під травмівними розуміються будь-які несподівані і небажані події, які потребують виходу за межі комфорту та вимушеної докорінної перебудови внутрішнього світу і поведінки людини. Одним з показників вимушеної перебудови адаптаційного характеру вважається оновлення системи ідентичностей особистості. Наголошено на двох альтернативних стратегіях адаптації людини до травмівних подій життя: 1) деструктивній: набуття вивченої безпорадності, провина і сором, деструктивні настрої, віктимізація, стан жертви; 2) конструктивній: створення ефективної системи ідентичностей, відповідної новим умовам життя. Ці стратегії реалізуються в результаті поетапного проживання особистістю особливого і досить тривалого етапу її життя, який має назву криза ідентичності. Показано, що криза ідентичності проживається людиною як ряд відносно послідовних і відносно тривалих стадій: від розгубленості і шоку; до застосування неодмінних деструктивних практик (заперечення, гніву, маніпуляції, депресії); і зрештою до визнання цінності неуникного, що є ознакою успішної персональної та соціальної адаптації людини до травмівних подій життя і ухвалення, прийняття нової себе. Розширено розуміння ідентичності та її функцій: як усвідомлення себе в Світі, як чинника соціально-психологічної адаптації до травмівних подій життя, як чинника самоорганізації, самоконструювання і саморозвитку суб’єкта, як регулятора поведінки в близькому і віддаленому соціальному просторі, як інструмента, який дає змогу коригувати власний життєвий проект у процесі повсякденної життєдіяльності. Показано, що в сучасній психології уявлення про ідентичність набули принципових змін. Замість сталого конструкту внутрішнього світу суб’єкта, що репрезентує зріз його актуального стану «тут і тепер», нині ідентичність розуміється як динамічний процес, результатом якого є «автопортрет» суб’єкта, що постійно конструюється ним самим в умовах адаптації до неуникних змін. Цей «відкритий» авторський проект уможливлює необхідні зміни суб’єкта в адаптивний, нетравмівний спосіб.