Навчальні підрозділи Університету
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3154
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Забезпечення конкурентоспроможності фармацевтичних компаній через функціонал менеджменту клінічних досліджень(Видавнича група «Наукові перспективи»., 2023) Сумець, Олександр Михайлович; Алькема, Віктор ГригоровичНині в Україні фармацевтичний сектор відноситься до секторів економіки, що суттєво наповнюють бюджет країни. Тому основним завданням фармацевтичних компаній визначено формування конкурентоспроможності на національному і міжнародному ринках. У даному аспекті ключовим фактором конкурентоспроможності є виробництво якісних фармацевтичних препаратів. При цьому істотну роль відіграють клінічні дослідження і рівень їх менеджменту.У статті обґрунтувана значущість менеджменту клінічних досліджень для підвищення конкурентного статусу фармацевтичної компанії на обраному сегменті ринку – ринку фармацевтичних препаратів. Описано функціонал першого рівня менеджменту клінічних досліджень. До складу функціоналу віднесено три головні функції – планування, організацію і моніторинг клінічних досліджень нових фармацевтичних препаратів. Наведено тлумачення вказаних функцій та охарактеризовано їхнє змістовне наповнення з урахуванням специфіки і спрямованості менеджменту клінічних досліджень. Показано взаємозв’язок функцій планування, організації та моніторингу з кожною фазою клінічних досліджень фармацевтичних препаратів. Вказано на ту обставину, що за умови використання професійного підходу до реалізації ключових функцій менеджменту при виконанні клінічних досліджень, фармацевтичні компанії отримають ряд позитивних ефектів, а саме:підвищення результативності й ефективності виконання клінічних досліджень фармацевтичних препаратів; дотримання відповідних стандартів, що регламентують вимоги до проведення досліджень; покращення логістики доставки необхідних матеріалів для виконання клінічних досліджень; уникнення ризику зниження рівня якості виробництва фармацевтичних препаратів, а також посилення конкурентоспроможності лікарських засобів, що виробляються компанією, та рівня її ділової репутації.Подальшим напрямом досліджень є опис і аналіз функціоналу менеджменту клінічних досліджень другого рівня і впливу його на формування конкурентоспроможності фармацевтичних компаній-виробників лікарських препаратів.Документ Інноваційний розвиток як інструмент економічної безпеки(Західноукраїнський національний університет, 2021) Неустроєв, Юрій Геннадійович; Правдивець, Олександр МиколайовичСтаття присвячена актуальному напряму прийняття управлінських рішень – забезпечення економічної безпеки. Поточна ситуація кардинально змінила підхід управлінців до даного питання, і на основі опрацьованих наукових та інформаційних джерел зазначаємо зміщення дискусії від обговорення доцільності забезпечення економічної безпеки до конкретних рішень з її забезпечення. Головною метою даної публікації є розгляд економічної безпеки на різних інституційних рівнях, визначення головних чинників її формування та дослідження впливу на цей процес інноваційного розвитку. Встановлено, що економічна безпека є запорукою тривалого розвитку та захищеності, а тому її підтримка та формування є актуальним заданням для дослідження. Її розглядають на різних рівнях управління: державному, регіональному та на рівні підприємства. Визначено головні ознаки економічної безпеки підприємства: економічну рівновагу та конкурентоспроможність з деталізованим їх описом. Досліджено суть економічної безпеки регіону та зазначено, що не можна стандартизувати підхід до формування економічної безпеки регіонів, бо кожен із них є унікальним та потребує індивідуального підходу з огляду на географічне положення, спеціалізацію, ресурсний потенціал та господарські можливості. Представлено порівняння основних елементів економічної безпеки країни та регіонів за такими напрямами: економічна незалежність/ автономність, стійкість і стабільність національної економіки, здатність до саморозвитку і прогресу. Розглянуто суть інноваційної діяльності з урахуванням затверджених визначень в нормативно-законодавчих актах України. Визначено, що активізувати інноваційний розвиток неможливо без вивчення зарубіжного досвіду інноваційної діяльності, а саме аналізу моделей інноваційного розвитку економіки провідних країн світу, і на основі вивчення даного напряму систематизовано інструменти активізації інноваційного розвитку в зарубіжних країнах. Визначені перспективи подальших наукових досліджень, зокрема інноваційний розвиток є основою формування економічної безпеки, а взаємовплив на формування економічної безпеки трьох рівнів: держави, регіонів, бізнесових структур, потребує подальшого дослідження.Документ Економічне зростання через підвищення ефективності управління якістю в умовах міжнародної конкурентоспроможності підприємства(Видавнича група «Наукові перспективи»., 2023) Алькема, Віктор Григорович; Щадило, Максим ІгоровичМетою дослідження є характеристика основних засад економічного зростання через підвищення ефективності управління якістю в умовах міжнародної конкурентоспроможності підприємства. Доведено, що розвиток сучасної, конкурентоспроможної економіки неможливий без повноцінного усвідомлення та врахування всіх без винятку факторів, що надають певний рівень впливу на економічне зростання всієї країни. Визначено, що якість – одна з фундаментальних категорій, що визначають спосіб життя, соціальну та економічну основу для розвитку людини та суспільства. Проблема якості може бути вирішена без участі вчених, інженерів, менеджерів. Якість є важливим інструментом боротьби за ринки збуту. Необхідно констатувати, що для вітчизняних суб'єктів господарювання та національної економіки в цілому оцінка рівня конкуренції та її ролі досі не стали значущими факторами економічного зростання, тому рівень конкурентоспроможності нашої країни на світових ринках залишається недостатньо високим. Визначено, що міжнародна конкуренція є основним інструментом регулювання ринкової економіки та важливою частиною ринкового середовища, а відповідно і фактором економічного зростання. Встановлено, що конкуренція в економічній теорії завжди виступає тією силою, яка, з одного боку, створює стимули, а з іншого тиску на економічних суб'єктах, впливаючи тим самим на прийняття індивідуальних рішень. Охарактеризовано, що конкуренція виникає і приводиться в дію завдяки наявності особливої мотивації, що формується як на рівні конкретного індивіда, так і під впливом зовнішніх факторів. Саме тому, вона так важлива для економічного зростання, проте й досягається через ефективне управління якістю. В результаті було визначено основні загрози системи управління якістю на підприємстві в умовах міжнародної конкуренції.Документ Стратегічні завдання логістичних систем у розвитку туристичної дестинації(Інститут східноєвропейських досліджень і дорадництва, 2024) Алькема, Віктор; Алькема, Віктор ГригоровичМетою цього дослідження є визначення складників логістики туристичної дестинації та аналіз її основних завдань, а також розробка стратегічних завдань, що стоять перед логістичними системами макро та мікрорівнів у межах дестинації для підвищення її ефективності й зміцнення конкурентоспроможності та забезпечення сталого розвитку на туристичному ринку.Документ Маркетингова стратегія енергокомпанії як інноваційний фактор підвищення її конкурентоспроможності(ТОВ «ДКС Центр», 2023) Петрова, І. Л.; Петрова, Ірина ЛеонідівнаУ статті розглянуто особливості маркетингової стратегії підприємства електроенергетики, її інноваційні інструменти та напрями, які доцільно використовувати для підвищення конкурентоспроможності підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках. Визначено, що маркетингова стратегія електроенергетичного підприємства формується в умовах слабкої або відсутньої конкуренції, високої монополізації, значних бар’єрів на вході, жорстких зв’язків між виробниками, постачальниками та споживачами продукції, обмеженого впливу на товарно-асортиментну політику та ціноутворення, переважання традиційних технологій. Разом з тим, за умов реформування енергоринку України у напрямку всебічного розвитку конкурентних відносин між його суб’єктами, зростає потреба енергокомпаній в розробці і впровадженні інноваційних маркетингових стратегій. Збільшення кількості споживачів, налагодження комунікації та інтерактивної взаємодії з ними, якісне задоволення їх потреб у товарах та послугах електроенергетики є умовою підвищення конкурентоспроможності підприємства, покращення його репутації та іміджу. Автором визначено основні етапи формування маркетингової стратегії підприємства електроенергетики, які утворюють логічно послідовний процес. Зроблено акцент на розробці маркетингового проекту, об’єктом якого є система цінностей, які необхідно донести найефективнішим способом до реальних і потенційних споживачів нового продукту. На прикладі компанії НЕК «Укренерго» розглянуто можливості покращення сайту та використання таргетованої реклами у соціальній мережі з метою просування електроенергії до споживача. Виявлено інноваційні інструменти розвитку нових маркетингових стратегій, продиктованих цифровізацією економіки: інтернет-маркетинг і контент маркетинг. Водночас обгрунтовано, що цифрові технології не повинні повністю заміщати інтерактивне спілкування з клієнтами, а для створення позитивної взаємодії зі споживачами є ефективними новітні технології нейромаркетингу, івент-маркетингу та емоційного маркетингу. Для підвищення конкурентоспроможності підприємства у електроенергетичній сфері маркетингові стратегії повинні розроблятися як для вітчизняного, так і міжнародного енергетичного ринків. У статті проаналізовано стратегічні напрями інноваційної маркетингової діяльності енергокомпаній, які дозволять їм отримати перемогу у конкурентній боротьбі по завоюванню закордонних ринків.Документ Інноваційний розвиток підприємств в умовах діджиталізації економіки(Університет «КРОК», 2021) Мігус, І.П.; Коваль, Я.С.; Мігус, Ірина ПетрівнаНа сучасному етапі розвитку ринкових відносин, ефективна господарська діяльність підприємства набирає великого значення, адже ефективна діяльність стає вирішальною передумовою подальшого функціонування підприємств. Сьогодення вимагає від керівника швидких змін та використання новітніх технологій для збереження, збільшення інтегрованого розвитку для стабільного майбутнього. Діджиталізація – це той чинник, який надає значні переваги для розвитку в цьому напрямку. Економічне зростання та трансформація відбуваються завдяки розширенню та більш зручному використанню цифрових технологій. Однією з найбільш впливових тенденцій сучасності є активний розвиток інновацій та сучасних інформаційні технологій, що поступово набувають статусу ключового рушія розвитку економічних відносин, відповідним чином позначаючись на особливостях забезпечення економічної безпеки не лише в контексті перспектив розвитку, але й напроти, щодо необхідності формування належних систем попередження та захисту від цифрових загроз. Водночас варто наголосити, що протікання таких процесів відбувається у середовищі глобальної економічної нестабільності, жорстких постковідних реаліях та системних проблем у сфері державного управління, починаючи з загальних макроекономічної нестабільності та стримуючих структурних асиметрій розвитку, закінчуючи специфічністю вітчизняного інститу ціонального ландшафту, формально інтегрованого у ринкову парадигму розбудови економічних відносин з паралельно функціонуючими практиками регулювання економічних відносин. Метою статті є дослідження впливу процесів діджатилізації економічних відносин на зміст та особливості забезпечення інноваційного розвитку підприємств. У статті розглянуто сутність поняття «діджиталізація»; охарактеризовано та систематизовано переваги та недоліки діджиталізації в діяльності підприємств; здійснено аналіз завдань, які ставлять перед собою працівники та керівництво в процесі реалізації діджиталізації в підприємницькій діяльності; виокремленв загрози які зустрічаються в ході реалізації інноваційного розвитку підприємств в умовах діджиталізації економіки; згруповано фактори підприємницької діяльність та запропоновано нові моделі управління.Документ Конкурентоспроможність підприємств в умовах глобального інноваційного розвитку економіки(Університет «КРОК», 2022) Копитко, Марта; Вінічук, Марія; Копитко, Марта ІванівнаМетою статті є обґрунтування теоретико-прикладних засад дослідження конкурентоспроможності підприємств та виявлення основних проблем її розвитку в умовах глобального інноваційного розвитку економіки. Стабільний розвиток економіки країни неможливий без сталого розвитку підприємництва. Поява значних дестабілізуючих чинників ведення господарської діяльності не сприяють зміцненню конкурентоспроможності підприємств, а поглиблення суспільно-політичної кризи, зумовленої повномасштабним вторгненням Росії та територію України, ще більше посилюють процеси дестабілізації та структурні зміни. Як наслідок, значна частина підприємств припинили свою діяльність, інша – досі не може оговтатися від потрясінь, спричинених веденням бойових дій, та не спроможні відновити свою діяльність й бути конкурентоспроможним на ринку. Окреслені тенденції вимагають пошуку ефективних методів виходу із кризи, одним із інструментів яких може стати інтенсифікація інноваційного розвитку. У статті визначено сутність та досліджено особливості конкурентоспроможності підприємств в умовах глобального інноваційного розвитку економіки. Встановлено, що в основними проблемами забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств є низький рівень фінансування інноваційної діяльності підприємств, надмірний податковий тиск на суб’єкти господарювання, несприятливий інвестиційний клімат та збройна агресія Російської Федерації. Обґрунтовано доцільність запровадження інновацій у фінансово-господарську діяльність підприємств з метою підвищення їх конкурентоспроможності та зміцнення позиції на ринку.Документ Методичні засади розробки маркетингової стратегії підприємства(Університет «КРОК», 2022) Петрова, І.Л.; Лойко, Є.М.; Петрова, Ірина ЛеонідівнаВ статті розглянуто методичні засади розробки маркетингової стратегії підприємства у сфері просування продукції. Метою статті є обґрунтування методичного підходу та алгоритму розробки маркетингової стратегії підприємства. Визначено, що через швидкі зміни у суспільстві виникає необхідність розробки нових маркетингові стратегії просування товарів та послуг до споживачів. Виявлено сучасні напрями розвитку нових маркетингових стратегій: нейромаркетинг, івент-маркетинг, емоційний маркетинг, інтернет-маркетинг, контент-маркетинг. Завдяки цим стратегічним напрямам досягається основна мета діяльності підприємства – задоволення потреб споживачів. Застосування сучасних напрямів розвитку нових маркетингових стратегій розглянуто на прикладі підприємств швейної галузі. Визначено, що діяльність промислових підприємств, зокрема швейних підприємств, в умовах карантинних обмежень із-за пандемії COVID-19 зазнала суттєвих змін. В період карантину по COVID-19 споживацький попит на одяг значно знизився, тому швейні підприємства вимушені були розробляти новий перелік індивідуальних послуг, які б вони могли надавати своїм споживачам. Перелік нових послуг потребує від швейного підприємства розробки нової маркетингової стратегії для залучення споживачів цих послуг. Сучасні маркетингові стратегії просування послуг під новий сегмент ринку будуються на основі використання інструментів Інтернет-маркетингу. Доведено, що для швейних підприємств маркетингові стратегії з використанням інструментів Інтернет-маркетингу не є звичними та широко вживаними, тому потребують теоретико-методичного обґрунтування та розробки практичних інструментів Інтернет-маркетингу. Аналіз результатів фінансово-економічної діяльності швейного підприємства за період 2018 -2021 рр. та аналіз сайту швейного підприємства дозволив зробити висновок, що навіть коректно сформований і налаштований сайт не дає 100 % гарантії реалізації продукції. Запропоновано алгоритм застосування таргетованої реклами через соціальну мережу Facebook з метою просування послуг швейного підприємства до споживача. Визначено позитивний ефект впровадження таргетованої реклами у маркетинговій діяльності обраного підприємства.Документ Розбудова ефективної системи менеджменту як основа забезпечення зростання якості управління та міжнародної конкурентоспроможності підприємства(Університет «КРОК», 2023) Кириченко, Оксана; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено питання розбудови ефективної системи менеджменту як основи забезпечення зростання якості управління та міжнародної конкурентоспроможності підприємства. Визначено, що розбудова ефективної системи менеджменту потребує впровадження комплексу етапів та заходів зданих забезпечити значні системні та структурні зміни які дадуть можливість забезпечення зростання якості управління та міжнародної конкурентоспроможності підприємства .Виявлено, що етапами складовими впровадження удосконаленої системи управління підприємством є: проектування та наступна розбудова на підприємстві інтегрованої інформаційної системи управління; приведення у відповідність упорядкування або реорганізація організаційної структури підприємства; розбудова внутрішніх та зовнішніх комунікацій підприємства. перегляд перевірка наявності та відповідності всієї внутрішньої документації підприємства як управлінської та фінансово-господарської; розбудова та впровадження бізнес-процесів управління з метою зростання якості процесів виробництва та управління підприємством, зростання конкурентоспроможності підприємства; індивідуалізація процесів проектування та виробництва продукції, перехід від масового виробництва до виробництва партіями, серіями; перехід на ринково-орієнтоване виробництво з метою зростання конкурентоспроможності продукції та її відповідності вимогам внутрішнього та зовнішнього міжнародного ринків. Визначено, що впровадження, розбудова удосконаленої системи управління підприємством здатна забезпечити постійність, стабільність обсягів виробництва, наявність гарантованого збуту, адже вся продукція вироблятиметься партіями на замовлення, низький рівень постійних управлінських витрат , витрат на реалізацію та збут продукції, зростання рівня якості та кваліфікації роботи персоналу, доступу до сучасних технологій виробництва та трансферу технологій, можливість участі у глобальних ланцюгах постачання, потенційні можливості зростання обсягів виробництва відповідно до зростання обсягів збуту продукції на внутрішньому та міжнародному ринках.Документ Формування стратегії конкурентоспроможності для забезпечення економічної безпеки підприємства електроенергетики(Університет «КРОК», 2023) Петрова, Ірина; Петрова, Ірина ЛеонідівнаCтаттю присвячено визначенню взаємозв'язку між конкурентоспроможністю та економічною безпекою підприємств електроенергетичної сфери економіки. В умовах агресивних змін зовнішнього середовища електроенергетика виявилася гостро вразливою до впливу негативних факторів. Крім того, показав свою неефективність механізм регулювання цієї сфери, якому властиві обмежена конкуренція гравців на енергетичному ринку, залишки монополізму, тінізації, постійні порушення правил гри, незбалансованість цінової політики, гальмування інноваційно-інвестиційних зрушень. За цих умов необхідним є перехід до державно-ринкового регулювання електроенергетичної сфери економіки, сприяння підвищенню конкурентоспроможності підприємств як провідного чинника забезпечення їх економічної безпеки. В статті реалізовано стратегічний підхід до зростання конкурентоспроможності підприємств та наведено процес формування стратегії конкурентоспроможності в межах забезпечення економічної безпеки підприємства електроенергетичної сфери. Особливий акцент зроблено на необхідності ефективного управління конкурентоспроможністю підприємств в інтересах усіх зацікавлених осіб. Стратегічними орієнтирами підвищення конкурентоспроможності для забезпечення економічної безпеки підприємств електроенергетики є: стабільність постачання енергії, розробка та реалізація диверсифікованих джерел енергії, розширення та модернізацію енергетичної інфраструктури; досягнення високої конкурентоспроможності на ринку шляхом ефективного використання ресурсів, впровадження новітніх технологій, підвищення якості обслуговування та конкурентних тарифів; енергоефективність та енергозбереження; впровадження інновації та розвиток нових технологій, застосування відновлювальних джерел енергії та використання сучасних систем управління та моніторингу; посилення політико-правових важелів регулювання, що передбачає дотримання чітких правил регулювання, прозорих тарифів, створення стабільних умов для розвитку підприємств електроенергетики та забезпечення їх економічної безпеки