Навчальні підрозділи Університету

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3154

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Ескіз
    Документ
    Кирило Трильовський як фундатор січового руху на Галичині кін. ХІХ ст. - поч. ХХ ст.
    (Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2022) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія Вікторівна
    У статті розкривається постать українського адвоката, правозахисника та парламентарія Кирила Трильовського як ініціатора та організатора товариств «Січ» у Галичині поч. ХХ ст. Зазначено,що положення Конституції Австро-Угорщини щодо прав і свобод різних народів країни перебували в суперечності з реальним станом речей, що зумовило необхідність відстоювання українцями своїх національних ідей і певною мірою вплинуло на поширення в краї патріотичної, пожежної, гімнастичної організації «Січ». Розкрито певні труднощі затвердження статуту «Січі». Зокрема, наголошено, що законодавча база, а саме Закон «Про товариства» (1867 р.) дозволяв лише освітній, соціальний або культурний напрям діяльності товариств, виключаючи політичний. Кирило Трильовський, враховуючи нюанси чинного законодавства, лише за другою спробою зумів зареєструвати Статут організації та інші відповідні документи. Зазначено, що Статут «Січі» містив 22 пункти, які визначали її діяльність. Вказано, що діяч активно інформував місцеве населення краю про ціль та напрями діяльності товариства. В окремих населених пунктах від знаходив потужну підтримку галичан. Так, на відкриття товариства «Січ» прибуло більше як 200 делегатів з навколишніх місцевостей. Відповідно до процедури свій виступ представив Кирило Трильовський, який роз’яснив мету створення та діяльності товариства. Також, з-поміж учасників було обрано кошового та актив організації. Зазначено, що попри усі зусилля галицької інтелігенції, мережа «Січей» розвивалася повільно. З метою популяризації діяльності товариства К. Трильовський запровадив видання у м. Коломия щомісячника «Зоря» та щорічного календаря «Запорожець», які мали на меті всебічно висвітлювати січову тематику. Вказано, що поступово мережа товариств у краї зростала і охоплювала все більшу кількість місцевого населення. Зазначено, що окремі вчені пов’язують поширення січового руху з прихильністю місцевого населення до радикальної партії, представники якої на чолі з Кирилом Трильовським були засновниками «Січі». Також, Кирило Трильовський систематично виступав у судах як захисних і представник інтересів селян, і як наслідок здобув авторитет і підтримку простого населення Галичини. Акцентовано на тому, що мережа «Січей» стала передумовою створення організацій Січових Стрільців і поширення січового руху в краї.
  • Ескіз
    Документ
    Парламентська діяльність Кирила Трильовського в контексті в контексті суспільно-політичних процесів на українських землях поч. ХХ ст.
    (Державний ВНЗ «Ужгородський національний університет», 2023) Француз, А.Й.; Француз, Анатолій Йосипович
    У статті розкривається правозахисна діяльність адвоката Кирила Трильовського за часів його першої депутатської каденції в австрійському парламент (1907–1911 рр.). Проаналізовано переваги та недоліки виборчого закону, а також наслідки його прийняття для українського населення краю. Зазначено, що реформа мала низку суттєвих недоліків, а саме: виборчі права не поширювалися на жінок і військовослужбовців, вік для виборів встановлювався від 24 років, для депутатів – 30 років, ценз осілості – один рік. Також досить нерівномірним був розподіл депутатських місць за національностями. Водночас, закон запроваджував демократичні нововведення, зокрема, передбачивши проведення голосування на основі загального прямого і таємного виборчого права. Розкрито погляди К. Трильовського на входження українських земель до складу Австро-Угорщини, яке дослідник вважав явищем більш позитивним, ніж їх перебування у складі Польщі. Адвокат вважав, що правовий статус українського населення у складі Австрії є більш перспективним. Охарактеризовано вектори парламентської діяльності Кирила Трильовського. Зокрема, наголошено на пріоритетності українського питання у виступах правозахисника. Зазначено, що свій перший виступ у стінах австрійського парламенту (22 липня 1907 р.) адвокат присвятив висвітленню питань щодо численних зловживань становищем польської шляхти у Галичині. Вказано, що парламентарій у своїх виступах підіймав інші, не менш важливі для українського населення питання: відшкодування державою збитків, завданих повінню; право на володіння та користування зброєю пастухами для охорони свійських тварин; обов’язковість використання в судах при написанні протоколів та актів обвинувачення українською мовою; встановлення чіткого переліку предметів, які не можуть бути забрані у випадку стягнення податків; право та можливість українських військовослужбовців відзначати українські свята тощо
  • Ескіз
    Документ
    Роль Кирила Трильовського в організації діяльності товариства "Народна воля" в Галичині
    (Державний ВНЗ «Ужгородський національний університет»., 2023) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія Вікторівна
    У статті розкриваються причини та передумови створення товариства «Народна Воля», яке здій­снювало суспільно-політичну просвіту усіх верств українського суспільства, відстоювання їх прав у державних інституціях. Зазначено що, організаторами товариства у Галичині стали представники Русько-української радикальної партії, яка у своїй діяльності орієнтувалася на захист прав україн­ського населення краю та боротьбу за те, щоб галичани мали рівні права з представниками інших народів Австро-Угорщини. Охарактеризовано Статут «Народної Волі», зокрема, зазначено мету діяльності товариства, шляхи реалізації статутних завдань, а також форми взаємодії з населенням краю. Розглянуто ор­ганізаційно-правові засади функціонування товариства, зокрема, кожен повнолітній громадянин Австро-угорської імперії, української національності може бути членом товариства; нових учас­ників затверджує головний осередок товариства більшістю голосів; повноваження припиняється за власним бажанням члена, або за рішенням Виділу; особа, яку виключено, має право відновити своє членство на найближчих загальних зборах. Проаналізовано роль визначного українського правника та суспільно-політичного діяча Кирила Трильовського в організації роботи «Народної Волі». Наголошено, що адвокат поряд із С. Дани­ловичем, М. Павликом, І. Сандуляком та іншими брали безпосередню участь у розробці Статуту товариства. Вказано, що під час перших зборів товариства (30 липня 1893 р., м. Коломия) К. Три- льовський був обраний до керівного складу народних зборів. Зазначено, що 12 грудня 1897 р., під час чергових зборів у м. Коломия, головою товариства призначено К. Трильовського, заступником П. Лаврука, секретарем П. Терпелюка, касиром Л. Бачинського. Зазначено, що Кирило Трильовський завжди був активним організатором зборів та віч, а та­кож доповідачем, який виносив на обговорення найбільш важливі для простого населення питання. Проаналізовано участь К. Трильовського на різних заходах товариства та розкрито ухвали, які в мали на меті покращити різні сфери життя населення Галичини. Вказано, що місцева адміністрація вкрай рідко давала дозволи на проведення публічних заходів, ініційованих товариством «Народна Воля». Це було пов’язано з тим, що питання, які розглядалися під час зборів товариства, торкалися найбільш актуальних і важливих проблем місцевого населен­ня, відтак спонукаючи до поширення національних ідей та викликаючи незадоволення простих галичан.
  • Ескіз
    Документ
    Діяльність Кирила Трильовського в австрійському парламенті (1911-1914 рр.)
    (Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2023) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія Вікторівна
    У статті проаналізована парламентська діяльність Кирила Трильовського у період його другої каденції 1911–1914 рр. Розкрито основні напрями діяльності правозахисника у парламенті, а саме: захист прав та свобод українського населення краю, озвучення та вирішення питань соціально-економічного характеру, відстоювання діяльності культурно-просвітницьких та січових товариств і, як наслідок, сприяння розвитку освіти в Галичині, боротьба за право використовувати українську мову у всіх сфер життя населення, зокрема в судочинстві та освіті. Вказано, що Кирило Трильовський систематично звітував перед виборцями про виконану роботу і, водночас, приймав запити від галичан стосовно тих питань, які були найбільш болючими для них. Зокрема, за час своєї каденції він взяв участь у понад сотні віч, на яких було присутнє місцеве населення краю, відтак правозахисник був інформований про реальний стан українського населення Галичини. Розкрита діяльність парламентарія щодо виявлення фактів фальсифікації виборчого законодавства, переслідування прихильників українських кандидатів, зловживання представниками місцевої влади повноваженнями при виконанні посадових обов’язків. Охарактеризовано виступ К.Трильовського у парламенті «Про кроваві вибори в Дрогобичі» (червень 1911 р.), в якому підтверджуються факти порушень виборчого законодавства. Водночас депутат розкрив численні факти використання зброї проти мирного населення, наголошуючи, що така політика до місцевого населення є неприйнятною і незаконною. Акцентовано, що діяч з парламентської трибуни регулярно виступав проти переслідувань громадських читалень та січових товариств, звертав увагу на конфіскації україномовних часописів та заборони до друку літературних творів українською мовою, активно захищав права української мови. Публічне обговорення та засудження існуючої ситуації сприяло тому, що українська мова поступово набуває статусу офіційної у сфері місцевого судочинства. Охарактеризовано виступ К. Трильовського 28 березня 1912 року з приводу надання дозволу уряду на відкриття українського університету у Львові
  • Ескіз
    Документ
    Організаційно-правові засади січового руху на Галичині крізь призму державотворчої діяльності Кирила Трильовського
    (Державний ВНЗ «Ужгородський національний університет»., 2023) Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
    У статті розкривається державотворча діяльність Кирила Трильовського, яка була направлена на популяризацію товариства «Січ» та поширення її осередків у Галичині та за її межами кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Проаналізовано статут товариства «Січ», названо мету діяльності та розкрито способи досягнення мети. Наголошено, що пріоритетними напрямками роботи «Січей» були популяризація серед населення заняття фізичними вправами, участь у різноманітних атлетичних змаганнях, а та кож здійснення культурно-просвітницької діяльності. Охарактеризовано структуру організації това риства. Зазначено, що найвищим керівним органом товариства були Загальні збори, які скликалися раз на рік. Наголошено, що будь-який член організації міг брати слово і виносити на розгляд важ ливі й актуальні питання, а також мав право обирати і бути обраним до складу старшини. Важливі питання розглядалися на засіданнях козацької старшини (до якої належали кошовий, осавул, обоз ний, писар, скарбник і чотарі), які відбувалися раз на місяць. Акцентовано на створенні у структурі товариства так званого «мирового суду» для урегулювання можливих суперечок між старшинами та членами товариства. Визначено причини повільного поширення «Січей» на теренах Галичини та розкрито способи популяризації товариства серед місцевого населення краю. З-поміж них, чільне місце посідають видання статутів товариства, часописів та організація січових свят кожним осеред ком. Зазначено, що діяльність товариств також спрямовувалася на закупівлю необхідного споря дження, влаштування публічних гімнастичних виступів, вокальних, декламаторських вистав, тан ців, забав, свят, а також утримання читалень, бібліотек, гуртків для неписьменних, хору, оркестру. Акцентовано на тому, що К. Трильовський особливу увагу приділяв залученню молоді до участі в діяльності «Січей», що стало з часом поштовхом до створення молодіжних осередків товариства «Молода Січ». Основним завданням цієї діяльності організація вважала піднесення українського національного руху та національної свідомості серед учнів. Доведено, що чисельність осередків товариства «Січ» на початку ХХ ст. збільшувалася, поширюючись і на теренах Буковини. Вказано, що саме товариство «Січ» дало поштовх до створення організації Січових Стрільців
  • Ескіз
    Документ
    Національно-визвольні змагання італійського народу у творчій спадщині Кирила Трильовського
    (Університет «КРОК», 2023) Француз, А.Й.; Степаненко, Н.В.; Француз, Анатолій Йосипович; Степаненко, Наталія В'ячеславівна
    У статті відображено сутність національно-визвольних змагань італійського народу за своє визволення від австрійського панування у ХІХ ст. та їх місце у творчій спадщині визначного українського правника і суспільно-політичного діяча Кирила Трильовського. Зазначається, що крім активної адвокатської та суспільно-політичної діяльності, К. Трильовський багато уваги приділяв вивченню особливостей національно-визвольної боротьби інших народів за своє самовизначення, захист прав та інтересів простого населення. Досвід італійського народу щодо таких важливих питань як згуртування нації, будівництва власної держави, виховання громадян-патріотів, впровадження народовладдя і громадського контролю дослідник пропонував використовувати у відповідних процесах вітчизняного державотворення на початку ХХ ст. Стверджується, що при висвітленні основних аспектів революційних подій італійського народу, К. Трильовський особливу увагу приділив визначній постаті того часу Д. Мацціні. Постать італійського діяча розглядається як уособлення об’єднання і єдності італійської нації. Автор характеризує діяча визвольного руху як ініціатора та ідейного натхненника національно-визвольних змагань італійців на шляху до ліквідації окремішності італійських міст і регіонів та їх об’єднання у межах єдиної держави. Розглядається оцінка К. Трильовським особистих якостей провідника італійського руху. Особливу увагу звертається на його діяльність у справі забезпечення єдності прав і обов’язків людини як неодмінної передумови свободи й поступу як окремої особи, так і цілої країни. Наголошується на використанні позитивного досвіду італійського визвольного руху як своєрідного дороговказу для діяльності українських товариств і організацій у визначенні завдань, пов’язаних з боротьбою за свободу українського народу, розробки концепції формування української національної свідомості з визначенням високої ролі політичної еліти на шляху до створення незалежної демократичної держави.
  • Ескіз
    Документ
    Українське питання в політичній діяльності Кирила Трильовського
    (Університет «КРОК», 2023) Француз, А.Й.; Француз, Анатолій Йосипович
    У статті розкривається діяльність Кирила Трильовського як захисника прав українського населення Галичини. Зазначено, що діяч брав активну участь у публічних виступах на численних зборах та мітингах, де систематично порушував важливі питання з відстоювання прав та свобод рідного народу. Наголошено, що адвокат брав участь у створенні різного роду товариств та організацій (товариства «Народна спілка», «Народна Воля»), які працювали на користь інтересів простого народу. Розкрито діяльність К.Трильовського як учасника Русько-української радикальної партії – першої політичної сили серед галицьких українців, яка обрала у своїй діяльності європейські орієнтири. Вказано, що центральним завданням діяльності партії вважалося утворення окремої політичної території з частин Галичини та Буковини з якнайширшою автономією. В умовах австрійського панування партія проголосила важливим завданням вибороти для населення таке становище, щоб воно мало цілковиту політичну свободу та рівноправність з іншими народами імперії Охарактеризовано погляди К.Трильовського на тогочасне земельне, виборче та податкове законодавство, зокрема, представлено ідеї громадського діяча, які репрезентували його україноцентричну позицію та орієнтувалися на захист прав і свобод місцевого населення. Зокрема, розглядаючи питання земельного і податкового законодавства, діяч неодноразово наголошував, що селяни не повинні одночасно сплачувати податки ні з окремої хати, де вони проживають, ні з окремої ділянки, а натомість сплачувати до державної казни тільки один із зазначених. Акцентовано на активній парламентській діяльності Кирила Трильовського, зокрема, на його виступах і промовах, які торкалися найрізноманітніших форм порушення чинного законодавства, законних прав та інтересів громадян крайовими та місцевими органами влади.