Публікації викладачів та співробітників

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/118

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Праволюдинний зміст сучасної цифрової стратегії Європейського Союзу
    (Вищий навчальний заклад «Університет імені Альфреда Нобеля», 2022) Бочарова, Н.В.; Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
    Стаття присвячена дослідженню процесу вироблення у ЄС методологічних підходів до правового регулювання у сфері інформації та інформатизації з урахуванням забезпечення прав людини в умовах інформаційного суспільства і визначенням векторів демократичного розвитку. У центрі уваги – зміст новітнього документу у цій сфері Європейської декларації про цифрові права та принципи, підписаній керівництвом Євросоюзу у грудні 2022 р. На підставі аналізу «оцифрованої» законодавчої бази ЄС з’ясовано, що у якості основоположної проводиться ідея збалансування технологічного розвитку з повагою до етичних принципів і заохоченням прав людини. Вже з початком розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій вихідною методологічною настановою для керівництва ЄС стала теза, що у центрі суспільних перетворень, які супроводжують побудову інформаційного суспільства, поставлена людина, її потреби і інтереси. Праволюдинний підхід до процесів цифровізації був продемонстрований у низці документів так званого європейського цифрового порядку денного. Концептуальні засади загального підходу до побудови правової бази інформаційного суспільства у ЄС включають три напрямки дій: 1) технології, які працюють для людей, 2) справедливу та конкурентоспроможну цифрову економіку, 3) відкрите, демократичне та стійке суспільство. У межах третього напрямку визначено: він має на меті гарантувати, що цінності та етичні правила ЄС застосовуються як в онлайн-цифровій сфері, так як і офлайн. Сформований у ЄС людиноцентристський підхід має бути врахований в Україні на шляху євроінтеграції при створенні національного законодавства щодо правового регулювання інтернет-середовища і вироблення соціальної політики в умовах панування інформаційних технологій
  • Ескіз
    Документ
    Функціонування місцевого самоврядування в Україні у період правового режиму воєнного стану
    (Класичний приватний університет, 2022) Биков, О.М.; Самань, В.В.; Биков, Олександр Миколайович; Самань, Вікторія Віталіївна
    Наукова стаття, присвячена функціонуванню місцевого самоврядування в Україні під час правового режиму воєнного стану як способу вирішення суб’єктами місцевого самоврядування питань місцевого значення під час війни. У статті наводяться питання інструментів і способів вирішення питань місцевого значення під час правового режиму воєнного стану, визначається спосіб і форми функціонування органів місцевого самоврядування під час правового режиму воєнного стану, а також питання контролю за функціонуванням місцевого самоврядування під час правового режиму воєнного стану в Україні на прикладі міста Києва. У статті розкрито питання органів місцевого самоврядування під час правового режиму воєнного стану та проаналізовано, яким чином змінилась структура органів місцевого самоврядування під час правового режиму воєнного стану на прикладі міста Києва як столиці України. Стаття містить інформацію щодо контролю за функціонуванням органів місцевого самоврядування в Україні під час правового режиму воєнного стану на прикладі міста Києва як столиці України. У науковій статті визначено, що інститути місцевого самоврядування вміщують достатньо багато способів та інструментів функціонування і під час правового режиму воєнного стану. Досліджено, які основні рішення було прийнято органами місцевого самоврядування для забезпечення життєдіяльності міста Києва як столиці України під час правового режиму воєнного стану
  • Ескіз
    Документ
    Дипломатична присутність України у світі в реаліях сьогодення в контексті цифровізації
    (ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля», 2022) Биков, О.М.; Палєєва, Ю.С.; Биков, Олександр Миколайович
    Статтю присвячено сучасним змінам в Україні, які пов’язані з цифровізацією не тільки життя пересічних громадян, а й перетвореннями в дипломатії. Зазначається, що в сучасних реаліях користуватися звичним інструментарієм вже не є ефективним. Швидкоплинні зміни вимагають пошук нових, в багатьох випадках, неординарних і сміливих підходів до розв’язання того чи іншого питання. Визначено, що цифровізація – це перехід на сучасні, прозорі та автоматизовані правила. Українці особисто зможуть контролювати прозорість системи та спостерігати за реалізацією проектів у режимі реального часу. Ще рік тому можна було стверджувати, що короновірусна інфекція COVID - 19 змінила звичний уклад життя. Але війна докорінно вплинула не тільки на життя українців, а й на поведінку у digital. Сьогодні, навіть в умовах війни, Україна стає лідером упровадження найсучасніших і найсміливіших новацій. Наша держава першою прирівняла цифровий паспорт до аналогового. Також Україна може стати першою державою в світі, що ініціює цифрове встановлення дипломатичних відносин. Безперечно, це є підтвердженням лідерства України в сфері сучасних технологій. Авторами зазначається, що не дивлячись на стародавні коріння дипломатії, вона також не може залишатися у звичних форматах існування та реалізації. Мова йде про створення нових мобільних та ефективних посольств. Визначено, що цифровізація прискорює швидкість розвитку держави. У статті зазначено, що цифрова дипломатія або електронна дипломатія визначається як використання Інтернету та нових інформаційних комунікаційних технологій для досягнення дипломатичних цілей. Інша точку зору зводиться до того, що цифрова дипломатія вирішує зовнішньополітичні проблеми за допомогою Інтернету. Акцентовано увагу на план відбудови України, який представив уряд у липні 2022 року. У ньому робоча група «Діджиталізація» підготувала документ з переліком проектів, цілей та обсягів фінансування
  • Ескіз
    Документ
    Громадський контроль як спосіб контролю за реалізацією органами місцевого самоврядування своїх функцій
    (Заклад вищої освіти «Міжнародний університет бізнесу і права», 2022) Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
    Наукова стаття, присвячена питанню громадському контролю як способу контролю за реалізацією органами місцевого самоврядування своїх функцій розкриває основні питання контролю місцевого самоврядування в Україні. У статті наводяться питання становлення контролю місцевого самоврядування, а також визначення способів контролю за органами місцевого самоврядування. У статті розкрито питання громади і громадського контролю, в рамках якого має працювати орган місцевого самоврядування, в тому числі право громади контролювати функціонування органів місцевого самоврядування. Стаття містить інформацію щодо громадського контролю міського самоврядування Франції та інших зарубіжних європейських країн. У науковій статті визначено, що інститути громадського контролю місцевого самоврядування вміщують достатньо багато способів та інструментів контролю за функціонуванням органів місцевого самоврядування, розкривається інформація щодо кожного з них. Досліджено, що існують форми громадського контролю за функціонуванням органів місцевого самоврядування. Охарактеризовано на прикладі міста Києва як столиці України, які існують способи та інструменти громадського контролю за функціонуванням органів місцевого самоврядування, досліджено форми здійснення такого громадського контролю. Наведено приклад, коли шляхом реалізації громадського контролю, на прикладі міста Києва, було виправлено низку проблем та здійснено перешкоджання місцевій владі у вирішенні питань місцевого значення не на користь громаді. Констатовано, що розвиток та становлення громадського контролю за функціонуванням органів місцевого самоврядування є вкрай важливим питанням, що має досліджуватись, удосконалюватись у законодавчому полі та ефективно використовуватись громадою як інструмент покращення функціонування місцевої влади у громаді.
  • Ескіз
    Документ
    Ілля Шраг і товариство "Просвіта" у Чернігові
    (Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2022) Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
    У статті відображається участь визначного українського правника та суспільно-політичного діяча Іллі Шрага у чернігівському товаристві «Просвіта» з розкриттям його ролі у її створенні та забезпеченні організаційно-правових основ функціонування організації. Стверджується, що на початку XX століття І. Шраг концентрується на розбудові просвітницького руху на території українських земель. З цією метою він стає одним із фундаторів товариства «Просвіта» у Чернігові, забезпечуючи тісну співпрацю товариства із представниками різних верств українського суспільства. Зазначається, що в діяльності місцевого товариства діяч пропонував використовувати відповідний досвід товариства «Просвіта» у Львові, яке мало значний потенціал культурно-просвітницької та національно-патріотичної діяльності на західноукраїнських землях. Наголошується, що «Просвіта» у Чернігові відігравала значну роль у популяризації ідей українського національного самовизначення серед місцевого населення та усвідомленні його місії щодо розбудови української державності. Відзначається постійне втручання у діяльність організації з боку місцевої влади, яка прагнула максимально обмежити функціонування «Просвіти». Влада безпідставно інкримінувала товариству відсутність масових культурно-просвітницьких заходів, звинувачувала у поширенні незаконної літератури та надмірному впливі на місцеве населення, хоча належних доказів з боку офіційних владних інституцій надано так і не було. Зауважується, що не дивлячись на численні заборони влади та бюрократію, членам товариства все ж вдалося реалізувати значну частину намічених планів на практиці. Ілля Шраг разом з однодумцями налагодив ефективну діяльність серед громадськості в частині піднесення національної свідомості та самоідентифікації українського народу. Завдяки масовим публічним заходам, на які регулярно запрошувались провідні діячі того часу, вдалося підняти українське питання на якісно новий рівень і вкотре актуалізувати потребу в розбудові власної державності із забезпеченням місцевих звичаїв, традицій та рідної мови.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив К. Трильовського на формування правової свідомості українського населення Східної Галичини
    (Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2022) Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
    На основі вивчення освітньої, науково-публіцистичної та політико-правової діяльності К. Трильовського, з’ясовано його вплив на формування правової свідомості населення Східної Галичини. Показано, що правова свідомість українського населення формувалося через досвід боротьби за свої права, які постійно порушувалися місцевою польською адміністрацією. За цих умов зросло значення нової української інтелігенції – адвокатів у правовому захисті українського населення. Доведено, що К. Трильовський завдяки юридичній освіті та адвокатській практиці мав матеріальні ресурси, а також необхідні знання для надання правової допомоги українському населенню, чим відновлював довіру і повагу до законів. Діяльність К.Трильовського у сфері формування правової свідомості галичан можна розглядати у двох площинах: 1) формування теоретичної правової свідомості, що відбувалося шляхом науково-публіцистичної діяльності; 2) формування побутової правової свідомості через практичну діяльність. Показано, що головними формами впливу на правову свідомість була правова агітація, яка включала колективні та індивідуальні бесіди, виступи на мітингах, вічах; юридичну практику – через адвокатську діяльність та часто безоплатну допомогу, яку надавав К. Трильовський, українське населення отримувало досвід у правозахисній сфері. Крім того, встановлено, що засобами формування правої свідомості, які опосередковано використовував К. Трильовський були культурно-освітні та економічні товариства, друковані видання та науково-публіцистична література з правових питань. Окремо охарактеризовано парламентську діяльність К. Трильовського, який у своїх виступах викривав факти зловживань і правопорушень місцевої адміністрації, чим змушував удосконалювати чинне законодавство Австро-Угорської імперії. Одним із центральних питань, на захист яких ставав К. Трильовський як парламентарій – виборчі та мовні права
  • Ескіз
    Документ
    Організаційно-правові засади січового руху на Галичині крізь призму державотворчої діяльності Кирила Трильовського
    (Державний ВНЗ «Ужгородський національний університет»., 2023) Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
    У статті розкривається державотворча діяльність Кирила Трильовського, яка була направлена на популяризацію товариства «Січ» та поширення її осередків у Галичині та за її межами кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Проаналізовано статут товариства «Січ», названо мету діяльності та розкрито способи досягнення мети. Наголошено, що пріоритетними напрямками роботи «Січей» були популяризація серед населення заняття фізичними вправами, участь у різноманітних атлетичних змаганнях, а та кож здійснення культурно-просвітницької діяльності. Охарактеризовано структуру організації това риства. Зазначено, що найвищим керівним органом товариства були Загальні збори, які скликалися раз на рік. Наголошено, що будь-який член організації міг брати слово і виносити на розгляд важ ливі й актуальні питання, а також мав право обирати і бути обраним до складу старшини. Важливі питання розглядалися на засіданнях козацької старшини (до якої належали кошовий, осавул, обоз ний, писар, скарбник і чотарі), які відбувалися раз на місяць. Акцентовано на створенні у структурі товариства так званого «мирового суду» для урегулювання можливих суперечок між старшинами та членами товариства. Визначено причини повільного поширення «Січей» на теренах Галичини та розкрито способи популяризації товариства серед місцевого населення краю. З-поміж них, чільне місце посідають видання статутів товариства, часописів та організація січових свят кожним осеред ком. Зазначено, що діяльність товариств також спрямовувалася на закупівлю необхідного споря дження, влаштування публічних гімнастичних виступів, вокальних, декламаторських вистав, тан ців, забав, свят, а також утримання читалень, бібліотек, гуртків для неписьменних, хору, оркестру. Акцентовано на тому, що К. Трильовський особливу увагу приділяв залученню молоді до участі в діяльності «Січей», що стало з часом поштовхом до створення молодіжних осередків товариства «Молода Січ». Основним завданням цієї діяльності організація вважала піднесення українського національного руху та національної свідомості серед учнів. Доведено, що чисельність осередків товариства «Січ» на початку ХХ ст. збільшувалася, поширюючись і на теренах Буковини. Вказано, що саме товариство «Січ» дало поштовх до створення організації Січових Стрільців
  • Ескіз
    Документ
    Велика французька революція у поглядах Кирила Трильовського
    (Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2023) Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
    У статті аналізуються погляди Кирила Трильовського на особливості французького державотворення в контексті революційних подій кінця ХVIII століття. Зазначається, що досвід боротьби французького народу за свою державність та незалежність неодноразово викли кав науковий інтерес ученого. Підсумками його наукових пошуків стала монографія «Про велику французьку революцію», де підніма ються важливі питання боротьби місцевого населення за свої права і свободи, відображено важливі чинники, що призвели до революції, досліджено її хід, специфіку та наслідки. Зауважується, що важливе місце при відображенні зазначеної тематики займає питання право вого становища селянського населення, яке неодноразово страждало від сваволі місцевих чиновників та ставало об’єктом численних зловживань з боку заможних верств населення. Наголошується, що К. Трильовський глибоко проаналізував причини революції, серед яких він виокремлював глибоку централізаторську монархічну систему управління. Аналізуючи внутрішні і зовнішні фактори революції дослідник наголосив на проблемі недопущення нижчих верств суспільства до участі в управлінні державними справами. Такий стан речей привів до того, що представники пригнічених верств населення разом із окремими представниками шляхетського стану вимагали прийняття Конституції, де було б передбачено повноваження усіх станів. Зазначається, що революційні події призвели до захоплення Бастилії, яка являла собою неприступну до того часу фортецею і призначалася переважно для політичних в’язнів. Дослідник вважав, що такі події дозволили підняти на широкий суспільний загал насущні проблеми незаможних верств французького суспільства та знамену вали початок їх боротьби за свої права і свободи. Відзначено, що у ході революційних подій було прийнято «Декларацію прав людини і громадянина», яка на довгий час стала основою для прийняття цілого ряду конституційних актів. Наголошується на ролі тогочасних мислителів у створенні ідеологічних основ революційної боротьби. Їх публічні заклики стосовно захисту прав і свобод населення були схвально сприйняті у суспільстві і втілені у боротьбі простого народу з офіційною владою. Згодом ця боротьба дала свої результати і при звела до повалення монархічного ладу та становлення демократичних основ управління країною. Акцентується на поглядах К. Трильов ського щодо важливості запровадження позитивного досвіду боротьби французького народу за свою державу у процесі національно-визвольних змагань українського народу за свою свободу і самостійність
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційна безпека: правовий та культурологічний виміри
    (Кафедра конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету ДВНЗ “Ужгородський національний університет”., 2024) Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
    Проблема інформаційної безпеки в Укра­їні набуває надзвичайно важливої ролі для українського суспільства, яке в умовах росій­сько-української війни стало об'єктом прямих інформаційно-пропагандистських та інфор­маційно-психологічних операцій з боку Росії. В межах теоретичної юриспруденції важливе пожвавлення розробки дієвих стратегій з ін­формаційної безпеки та забезпечення їх прак­тичної реалізації як на національному, так і на міжнародному рівнях. Наше дослідження ми умовно поділяємо на дві частини. Для нас важливо надати характе­ристику інформаційної безпеки як правового явища і з'ясувати його сутнісні характеристи­ки. Для цього інформаційну безпеку розгляда­ємо в її широкому розумінні, як соціокультурне явище, з характерним для нього комплексом заходів, спрямованих на захист цілісності, конфіденційності та доступності інформації, захист прав людини, суспільства та держави в інформаційній сфері. В другій частині дослі­дження, ми окремо розглядаємо інформаційну безпеку на рівні індивідуальної особи. Дослі­джуємо її зв'язок з інформаційною культурою, інфо-медійною та цифровою грамотністю. У статті подано перелік рекомендацій щодо забезпечення інформаційної безпеки. Пропо­нується налагодження ефективної міжнарод­ної співпраці (підтримки необхідних договір­них відносин, проведення дипломатичної ро­боти, налагодження співпраці на рівні окремих спеціалістів з кібербезпеки), вдосконалення роботи спеціальних підрозділів органів вну­трішніх справ України та встановлення додат­кового контролю за кваліфікацією працівників кіберполіції, що дозволить збільшити ефектив­ність карного розшуку кіберзлочинців. Наго­лошено на важливості боротьби з пропаган­дою та дезінформацією, перегляду фінансових механізмів реалізації стратегії із забезпечення інформаційної безпеки. Правовий та культуро­логічний аспекти у нашому дослідженні вклю­чають також погляд на інформаційну безпеку на рівні індивідуальної особи, де порушуєть­ся питання розвитку спеціальних умінь та на­вичок у громадян, які дозволять мінімізувати ризики порушення їхніх прав в інформаційній сфері.