Публікації викладачів та співробітників
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/118
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Олігархізм як негативне явище державотворення в Україні(Cognum Publishing House, 2024) Корольова, Вікторія Вікторівна; Лисак, Максим ЮрійовичУ статті розглядається олігархізм одне із негативних явищ в українському державотворенні. Автори розглядаються фактори, що зумовили їх появі. Акцентовано увагу на двох теоретичних підходах щодо поясненню феномену олігархії. Перший - це так звана теорія залежності від траєкторії розвитку. Другим підходом є теорія раціонального виборуДокумент Ілля Шраг і товариство "Просвіта" у Чернігові(Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2022) Биков, О.М.; Биков, Олександр МиколайовичУ статті відображається участь визначного українського правника та суспільно-політичного діяча Іллі Шрага у чернігівському товаристві «Просвіта» з розкриттям його ролі у її створенні та забезпеченні організаційно-правових основ функціонування організації. Стверджується, що на початку XX століття І. Шраг концентрується на розбудові просвітницького руху на території українських земель. З цією метою він стає одним із фундаторів товариства «Просвіта» у Чернігові, забезпечуючи тісну співпрацю товариства із представниками різних верств українського суспільства. Зазначається, що в діяльності місцевого товариства діяч пропонував використовувати відповідний досвід товариства «Просвіта» у Львові, яке мало значний потенціал культурно-просвітницької та національно-патріотичної діяльності на західноукраїнських землях. Наголошується, що «Просвіта» у Чернігові відігравала значну роль у популяризації ідей українського національного самовизначення серед місцевого населення та усвідомленні його місії щодо розбудови української державності. Відзначається постійне втручання у діяльність організації з боку місцевої влади, яка прагнула максимально обмежити функціонування «Просвіти». Влада безпідставно інкримінувала товариству відсутність масових культурно-просвітницьких заходів, звинувачувала у поширенні незаконної літератури та надмірному впливі на місцеве населення, хоча належних доказів з боку офіційних владних інституцій надано так і не було. Зауважується, що не дивлячись на численні заборони влади та бюрократію, членам товариства все ж вдалося реалізувати значну частину намічених планів на практиці. Ілля Шраг разом з однодумцями налагодив ефективну діяльність серед громадськості в частині піднесення національної свідомості та самоідентифікації українського народу. Завдяки масовим публічним заходам, на які регулярно запрошувались провідні діячі того часу, вдалося підняти українське питання на якісно новий рівень і вкотре актуалізувати потребу в розбудові власної державності із забезпеченням місцевих звичаїв, традицій та рідної мови.Документ Вплив К. Трильовського на формування правової свідомості українського населення Східної Галичини(Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2022) Биков, О.М.; Биков, Олександр МиколайовичНа основі вивчення освітньої, науково-публіцистичної та політико-правової діяльності К. Трильовського, з’ясовано його вплив на формування правової свідомості населення Східної Галичини. Показано, що правова свідомість українського населення формувалося через досвід боротьби за свої права, які постійно порушувалися місцевою польською адміністрацією. За цих умов зросло значення нової української інтелігенції – адвокатів у правовому захисті українського населення. Доведено, що К. Трильовський завдяки юридичній освіті та адвокатській практиці мав матеріальні ресурси, а також необхідні знання для надання правової допомоги українському населенню, чим відновлював довіру і повагу до законів. Діяльність К.Трильовського у сфері формування правової свідомості галичан можна розглядати у двох площинах: 1) формування теоретичної правової свідомості, що відбувалося шляхом науково-публіцистичної діяльності; 2) формування побутової правової свідомості через практичну діяльність. Показано, що головними формами впливу на правову свідомість була правова агітація, яка включала колективні та індивідуальні бесіди, виступи на мітингах, вічах; юридичну практику – через адвокатську діяльність та часто безоплатну допомогу, яку надавав К. Трильовський, українське населення отримувало досвід у правозахисній сфері. Крім того, встановлено, що засобами формування правої свідомості, які опосередковано використовував К. Трильовський були культурно-освітні та економічні товариства, друковані видання та науково-публіцистична література з правових питань. Окремо охарактеризовано парламентську діяльність К. Трильовського, який у своїх виступах викривав факти зловживань і правопорушень місцевої адміністрації, чим змушував удосконалювати чинне законодавство Австро-Угорської імперії. Одним із центральних питань, на захист яких ставав К. Трильовський як парламентарій – виборчі та мовні праваДокумент Історико-правовий аспект формування зовнішніх функцій в Україні(Юридичний факультет Запорізького національного університет, 2023) Скоморовський, В.Б.; Скоморовський, Віталій БогдановичПроцес становлення кожної держави має свою специфіку і динаміку. Вони залежать від певного стану суспільства, соціальних завдань та конкретизуються насамперед у відповідних напрямках її діяльності – функціях. За найбільш поширеним в науковій літературі визначенням під функціями держави слід розуміти основні напрямки її діяльності. Практика державотворення кожної держави проходить свої історичні шляхи. Історико-правові аспекти питання ґенези зовнішніх функцій України на шляху до пошуку вдосконалення елементів сучасного державотворення мають давні традиції й виступають дзеркальним відображенням такого ж тривалого й складного шляху, як і історія становлення самої держави. Дане питання завжди є актуальним та вкрай важливим, особливо на етапі проведення правового аналізу в загальній системі юридичних наук та насамперед в науці теорії та історії держави і права. Одним із перших відомих в історії княжої України закордонним дипломатичним візитом вважається візит київського князя Кия до столиці Візантії Царгорода 530 року. В результаті цього між Юстиніаном І і Києм був укладений договір про припинення нападів підлеглих князю племен на Візантію та її придунайські землі і перехід їх на службу до імперії, так званий договір «миру і любові». З початком ІХ століття прийшов період розпаду Антського союзу на племінні частини з яких і сформувалася Київська Русь – наступний важливий етап історичного державотворення. Впродовж багатьох років вже після розпаду Київської Русі становище як і саме формування зовнішніх функцій було малореалізованим. Особливо важливим кроком на шляху до формування зовнішніх функцій України стала Декларація про державний суверенітет України, прийнята Верховною Радою 16 липня 1990 року. Вже після прийняття історичного Актa про незалежність України 24 серпня 1991 року перед Міністерством закордонних справ постали цілком нові завдання, пов’язані з визнанням України міжнародним співтовариством, встановленням дипломатичних відносин, створення ефективної мережі власних дипломатичних і консульських представництв, розбудовою повноцінних двосторонніх відносин з зарубіжними країнами, набуттям членства і утвердженням у провідних міжнародних організаціяхДокумент Велика французька революція у поглядах Кирила Трильовського(Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2023) Биков, О.М.; Биков, Олександр МиколайовичУ статті аналізуються погляди Кирила Трильовського на особливості французького державотворення в контексті революційних подій кінця ХVIII століття. Зазначається, що досвід боротьби французького народу за свою державність та незалежність неодноразово викли кав науковий інтерес ученого. Підсумками його наукових пошуків стала монографія «Про велику французьку революцію», де підніма ються важливі питання боротьби місцевого населення за свої права і свободи, відображено важливі чинники, що призвели до революції, досліджено її хід, специфіку та наслідки. Зауважується, що важливе місце при відображенні зазначеної тематики займає питання право вого становища селянського населення, яке неодноразово страждало від сваволі місцевих чиновників та ставало об’єктом численних зловживань з боку заможних верств населення. Наголошується, що К. Трильовський глибоко проаналізував причини революції, серед яких він виокремлював глибоку централізаторську монархічну систему управління. Аналізуючи внутрішні і зовнішні фактори революції дослідник наголосив на проблемі недопущення нижчих верств суспільства до участі в управлінні державними справами. Такий стан речей привів до того, що представники пригнічених верств населення разом із окремими представниками шляхетського стану вимагали прийняття Конституції, де було б передбачено повноваження усіх станів. Зазначається, що революційні події призвели до захоплення Бастилії, яка являла собою неприступну до того часу фортецею і призначалася переважно для політичних в’язнів. Дослідник вважав, що такі події дозволили підняти на широкий суспільний загал насущні проблеми незаможних верств французького суспільства та знамену вали початок їх боротьби за свої права і свободи. Відзначено, що у ході революційних подій було прийнято «Декларацію прав людини і громадянина», яка на довгий час стала основою для прийняття цілого ряду конституційних актів. Наголошується на ролі тогочасних мислителів у створенні ідеологічних основ революційної боротьби. Їх публічні заклики стосовно захисту прав і свобод населення були схвально сприйняті у суспільстві і втілені у боротьбі простого народу з офіційною владою. Згодом ця боротьба дала свої результати і при звела до повалення монархічного ладу та становлення демократичних основ управління країною. Акцентується на поглядах К. Трильов ського щодо важливості запровадження позитивного досвіду боротьби французького народу за свою державу у процесі національно-визвольних змагань українського народу за свою свободу і самостійністьДокумент Становлення зовнішніх функцій держави у практиці українського державотворення(Ужгородський національний університет, 2024) Скоморовський, В.Б.; Скоморовський, Віталій БогдановичУкраїна є вільною та незалежною державою з юридичної точки зору. Однак сьогодні, в умовах зовнішньої військової агресії, наша держава змушена відстоювати своє право на незалежність. Така ситуація зумовлює потребу напрацювання дієвих механізмів державотворення та державовідновлення, докорінної ревізії наявних підходів у цьому зв’язку. Відомо, що призначення кожної держави має свою динаміку. Вона залежить від певного стану суспільства, соціальних завдань та конкретизується насамперед у відповідних напрямках її діяльності – функціях. За найбільш поширеним в науковій літературі визначенням під функціями держави слід розуміти основні напрямки її діяльності. У статті наголошується, що практика державотворення кожної держави проходить свої історичні шляхи. Дослідження історичних подій є актуальним для більшості сфер наукових пошуків, оскільки це дає змогу розглядати питання значно ширше. З цієї причини дослідження становлення зовнішніх функцій держави у практиці українського державотворення не підпадає під виключення. Історико-правові аспекти ґенези зовнішніх функцій України на шляху до пошуку покращення елементів сучасного державотворення є вкрай важливими та актуальними, адже належне їх вивчення дає можливість реального відображення такого ж тривалого та складного шляху, як і історія становлення самої держави. Становлення зовнішніх функцій має давні традиції, завжди є актуальним та вкрай важливим на етапі проведення правового аналізу в загальній системі юридичних наук, насамперед в науці теорії та історії держави і права. Даною науковою статтею аналізуються періоди додержавних утворень, а також правління визначних князів Київської Русі, які заклали міцний фундамент української державності. Відзначається, що впродовж багатьох років вже після розпаду Київської Русі становище, як і саме формування зовнішніх функцій, було малореалізованим. Новий історичний етап у розвитку української дипломатії наступив після 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Це дало можливість якісного забезпечення реалізації зовнішніх функцій України у наступні історичні періоди.