Публікації викладачів та співробітників
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/118
Переглянути
237 результатів
Результати пошуку
Документ Забезпечення конкурентоспроможності фармацевтичних компаній через функціонал менеджменту клінічних досліджень(Видавнича група «Наукові перспективи»., 2023) Сумець, Олександр Михайлович; Алькема, Віктор ГригоровичНині в Україні фармацевтичний сектор відноситься до секторів економіки, що суттєво наповнюють бюджет країни. Тому основним завданням фармацевтичних компаній визначено формування конкурентоспроможності на національному і міжнародному ринках. У даному аспекті ключовим фактором конкурентоспроможності є виробництво якісних фармацевтичних препаратів. При цьому істотну роль відіграють клінічні дослідження і рівень їх менеджменту.У статті обґрунтувана значущість менеджменту клінічних досліджень для підвищення конкурентного статусу фармацевтичної компанії на обраному сегменті ринку – ринку фармацевтичних препаратів. Описано функціонал першого рівня менеджменту клінічних досліджень. До складу функціоналу віднесено три головні функції – планування, організацію і моніторинг клінічних досліджень нових фармацевтичних препаратів. Наведено тлумачення вказаних функцій та охарактеризовано їхнє змістовне наповнення з урахуванням специфіки і спрямованості менеджменту клінічних досліджень. Показано взаємозв’язок функцій планування, організації та моніторингу з кожною фазою клінічних досліджень фармацевтичних препаратів. Вказано на ту обставину, що за умови використання професійного підходу до реалізації ключових функцій менеджменту при виконанні клінічних досліджень, фармацевтичні компанії отримають ряд позитивних ефектів, а саме:підвищення результативності й ефективності виконання клінічних досліджень фармацевтичних препаратів; дотримання відповідних стандартів, що регламентують вимоги до проведення досліджень; покращення логістики доставки необхідних матеріалів для виконання клінічних досліджень; уникнення ризику зниження рівня якості виробництва фармацевтичних препаратів, а також посилення конкурентоспроможності лікарських засобів, що виробляються компанією, та рівня її ділової репутації.Подальшим напрямом досліджень є опис і аналіз функціоналу менеджменту клінічних досліджень другого рівня і впливу його на формування конкурентоспроможності фармацевтичних компаній-виробників лікарських препаратів.Документ Principles of training of pedagogical staff under the paradigm of the New Ukrainian School(Запорізький національний університет; Литовський університет спорту, 2020) Kit, Mykhailo; Кіт, Михайло ОлеговичUnder the concept of the New Ukrainian School,requirements for modern teachersare higher.The basic competencies of the new teacher comprise openness, dedication to the profession, the ability to work on the basis of the subject-subject principle, social activity and unindifference.In addition, it is important to be able to apply the latest teaching technologies, be creative and strive for self-improvement.What should be the key principles of training such teachers remains the key question posed in the article.The subject ofresearchis training of teachersin the context of the new paradigm.The purpose of the articleis to determine theprinciples of training of thebasiccompetencies in anew teacheraccording to the paradigm of the New Ukrainian School. The methodology ofstudying theattractiveness of theschoolis basedupon theuse ofsystematic,logical,historical and dialecticalapproachesandmethods.The results ofscientificresearch.Key principles ofpedagogical training: meaningful (philosophicaland pedagogical content of activity), dynamic (field of professional development through the identification to creative self-realization), institutional (organization of a positive humane environment),technological (adequate forms, methods and means of professional development of the teacher's personality, based on cooperation).Professional development of the teacher is impossible without constant self-education, participation in programs of training and any other kinds and forms of professional development.The practical value of the results.Professional competence of the teacher is a prerequisite for the improvements in education and successful development of the New Ukrainian School. In order to prepare a quality competitive specialist, the teacher must react quickly to changes in the socio-economic environmentand adapt their professional activity to new conditionsДокумент Трансформація освіти в контексті соціокультурної динаміки ХХІ століття: виклик-відповідь(ДІВП видавництво «Педагогічна преса», Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2020) Кіт, Михайло; Кіт, Михайло ОлеговичСоціокультурна динаміка, характерна для сучасної глобальноінформаційної цивілізації, ставить перед людиною нові виклики. На багато з них неможливо відповісти без потужного особистісно-освітнього базису. Освіта постає як головний елемент підготовки людини в новій соціокультурній та цивілізаційно-інформаційній реальності. Задля виконання цієї функції освіта потребує модернізації як за змістом, так і за основними технологіями.Документ Зміна управлінської парадигми розвитку освіти в умовах децентралізації(ДІВП видавництво «Педагогічна преса»; Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2020) Кіт, Михайло; Кіт, Михайло ОлеговичВизначаються нові характеристики парадигми розвитку вітчизняної освіти, що зумовлені активним розгортанням процесу децентралізації. Аналізуються закони України, що чинні у сфері управління освітою. За основу парадигмального бачення подальшого розвитку вітчизняної освіти визнається концепція «Нової української школи». Зміна управлінської парадигми розвитку освіти в умовах децентралізації вимагає активної участі в управлінні освітою місцевих громад, громадськості та навчальних закладів. У статті виділено та проаналізовано основні тенденції розвитку освіти в умовах децентралізації. До них віднесено зумовлені зміною управлінської парадигми розвитку освіти принципи впливу місцевих громад на формування освітньої політики, залучення громадськості до розв’язання освітніх проблем та широкої автономії навчальних закладівДокумент Соціальна цінність княгинь у період Київської Русі(Дніпровський державний університет внутрішніх справ, 2023) Француз, А.; Лощихін, О.; Камінська, Н.; Француз, Анатолій ЙосиповичВисвітлено процес формування соціальної цінності жінок-княгинь у період Київської Русі. Доведено, що соціальну цінність слід розглядати через призму таких категорій як призначення, корисність, значущість. Встановлено основні напрями діяльності княгинь, зокрема, Ольги, Анни, Ірини-Інгігерди та ін., їх особливий вплив на вирішення справ суспільного і державного значення, реалізацію внутрішніх та зовнішніх функцій держави. Жінки-княгині активно налагоджували дипломатичні й торгові відносини, організацію династичних шлюбів та культурно-просвітницьку діяльність за кордоном, управління державними справами, здійснення фіскальної політики, сприяли християнізації держави. «Корисність» від такої діяльності полягала у налагодженні рівноправних стосунків з країнами Європи, Візантією, укладенні вигідних торгових договорів, усуненні ворожнечі між князями, збереженні самостійності, усуненні на деякий час соціальних протиріч.Документ Об'єктивні та емоційні властивості сучасної візуалізації в дизайн-проектуванні(Київський національний університет технологій та дизайну, 2023) Бердинських, С.О.; Яковлєв, М.І.; Колосніченко, О.В.; Пашкевич, К.Л.; Бердинських, Святослав ОлександровичМетою дослідження є виявлення та систематизація основних візуальних засобів презентації проектного задуму в сучасній формотворчій практиці, встановлення їхньої ролі у передачі об’єктивних та емоційних властивостей представленого об’єкта. Методологія. В дослідженні використано аналіз інформаційних джерел у сфері застосування новітніх засобів візуалізації творчих проектів, аналіз портфоліо сучасних дизайнерів та художників комп’ютерної графіки; структурний та системний аналіз; синтез результатів дослідження. Результати. Проектна графіка у сучасній дизайнерській практиці виконує роль основного засобу доведення цінності проектного задуму, розкриваючи його найважливіші аспекти. Еволюція засобів візуалізації в дизайні останнім часом відбувається завдяки стрімкому розвитку цифрових та інформаційних технологій, зокрема сфери 3d-моделювання, при одночасному функціонуванні традиційних засобів та методів зображень. Визначено, що найпоширенішим засобом візуалізації сьогодні є об’єктивне зображення, яке побудовано на засадах фізичної коректності, і яке несе в собі принципи виразності художньої фотографії. Серед інших засобів набувають поширення зображення, побудовані на принципах умовності передачі властивостей об’єкта, і які відрізняються ефективністю у побудові візуального виразу. До них належать такі форми, як векторні лінійні зображення, скетчинг, нефотореалістична візуалізація, цифровий колаж. Встановлено пріоритети використання кожного із цих засобів у репрезентативних завданнях. Наукова новизна. У дослідженні суттєво розширено та систематизовано номенклатуру сучасних засобів презентації дизайн-проектування, виявлено їхню роль та функціональні властивості. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування їх у практиці дизайну, навчальному процесі підготовки фахівців художньо-творчих галузей, а також подальших дослідженнях з культурології, архітектури та теорії дизайнуДокумент Колаж в дизайні. Інструмент чи форма професійного мислення?(Київський національний університет технологій та дизайну, 2024) Бердинських, С.О.; Бердинських, Святослав ОлександровичМетою дослідження є аналіз ефективності традиційного та цифрового колажу в структурі дизайн-діяльності, виявлення їх основних формотворчих властивостей, встановлення пріоритетів використання та специфічних завдань у передачі як об’єктивних, так і образно емоційних властивостей зображуваного об’єкта. Методологія. В дослідженні використано вивчення дотичних до теми інформаційних джерел, критичний аналіз практик застосування новітніх засобів візуалізації творчих проєктів; огляд портфоліо сучасних дизайнерів та художників комп’ютерної графіки; структурний та системний аналіз; синтез існуючих відомостей та новітніх результатів дослідження. Результати. Недостатня вивченість колажу як засобу проєктної графіки актуалізує дослідження, пов’язані із виявленням типологічних, функціональних, композиційних, стильових та структурних його особливостей. Історія становлення та розвитку колажу дає змогу стверджувати, що колаж – не лише особлива мистецька техніка, а і революційний спосіб мислення на етапі переходу до нових художніх форм початку ХХ століття. Подальша трансформація колажу відбулась у низку технік, які прогресували, активно використовуючись в епоху постмодернізму. В результаті аналізу сучасної формотворчої практики виявлено досить широкий діапазон застосування колажу в усіх видах художньо-проєктної діяльності на етапах передпроєктних розвідок, в процесі творчої роботи та синтезу ідей, презентації результатів проєктування. Встановлено, що колаж та його різновиди цілком правомірно можна вважати інструментом практичної реалізації проєктного задуму, засобом генерування творчих знахідок та стимуляції пошукових процесів, а також однією з форм професійного міркування на рівні опрацювання ідеї. Наукова новизна. У дослідженні виявлено пріоритети та основні стратегічні напрями доцільності і ефективності використання традиційного та цифрового колажу в художньо проєктній діяльності. Практична значущість одержаних результатів полягає в можливості застосування їх у практиці дизайну, навчальному процесі підготовки фахівців художньо-творчих галузей, а також подальших дослідженнях мистецтвознавства, культурології, архітектури та дизайну.Документ Інтернет-журналістика: науковий дискурс-аналіз щодо основних підходів до визначення(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2024) Нестеряк, Ю.В.; Маруховська-Картунова, О.О.; Маруховська–Картунова, Ольга ОлександрівнаУ статті розглянуто, що поява інтернет-ЗМІ значно вплинули на виникнення і становлення інтернет-журналістики. Відзначено, що єдиного загальноприйнятого визначення терміну «інтернет-журналістика» в сучасних наукових медіа-публікаціях на теперішній час немає, але існує багато термінів, які вважаються синонімічними: «мережева журналістика», «онлайнова журналістика», «мультимедійна журналістика», «цифрова журналістика» та ін. Проаналізовано сучасні медіа-дослідження щодо стану розробки понятійно-термінологічного апарату. Запропонована схема, в якій вперше представлено багатоманітність основних підходів до назв та визначень основоположних дефініцій понятійно-категоріальної терміносистеми медійної галузі. Стаття присвячена науковому дискурс-аналізу різноманітних назв та визначень сутності поняття «інтернет-журналістика» та словосполучень, які використовуються рівноправно як синоніми для назви цього феномену. У статті проаналізовано такі подвійні або парні основоположні словосполучення, як: «інтернет-ЗМІ» та «інтернет-журналістика»; «мережеві ЗМІ» та «мережева журналістика»; «онлайн-медіа» та «онлайн-журналістика»; «мультимедіа» та «мультимедійна журналістика»; «цифрові медіа» та «цифрова журналістика», «нові медіа» та «новітні медіа». Згідно проаналізованих медіапублікацій та запропонованої схеми окреслено загальні тенденції використання науковцями медіагалузі основоположних словосполучень: остаточної відмови від застарілих термінів «комп’ютерна», «електронна» і «веб-журналістика» та використання такої термінології, як: «інтернет-журналістика», «онлайн-журналістика»; «мультимедійна журналістика» та ін. Розглянуто новітню тенденцію появи у медіагалузі таких термінів, як: «нові медіа» та «новітні медіа». Зроблено висновок, що сьогодні у вітчизняному журналістикознавстві відбувається бурхливий процес розробки, становлення та розвитку понятійно-термінологічного апарату, що потребує унормування та уніфікування шляхом створення термінологічних словників, енциклопедій, монографій та навчальних посібників сучасної медійної галузіДокумент Використання інструментів штучного інтелекту у процесі підготовки бакалаврів журналістики(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2024) Хоменко, А.О.; Скиба , Ю.А.; Хоменко, Ангеліна ОлександрівнаУ статті проаналізовано практичні інструменти штучного інтелекту для підготовки бакалаврів з журналістики. Дані інструменти значно економлять ресурси і освітян, і редакцій під час збору інформації, опису та форматування,передбачення реакції аудиторії, публікації, поширення, аналітики охоплень та комунікації з аудиторією. Розглянутоєвропейські та українські політики та рекомендації щодо використання штучного інтелекту у Європі та Україні,тенденції щодо пришвидшення використання інструментів штучного інтелекту у галузях освіти і економіки; дослідження реакції медіа та медійної грамотності на генеративний ШІ та власне інструменти штучного інтелекту, якіє у відкритому доступі та адаптовані до інтуїтивного використання людиною: без спеціального навчання. Використання інструментів ШІ може підвищити ефективність підготовки майбутніх журналістів, персоналізацію навчання та забезпечити резильєнтність викладачів для забезпечення розвитку унікальних здібностей студентів. Оптимізація ресурсів каталізується стрімким розвитком штучного інтелекту і, зокрема, підготовка бакалаврівз журналістики трансформується під нові можливості. Штучний інтелект генерує самі інструменти і перед освітянами і журналістами постають нові виклики щодо освоєння цифрового ресурсу для якісного виконання професійних завдань. За результатами проведеного дослідження систематизовано інструменти штучного інтелекту за генеративними процесами та описано їхній основний функціонал. Як викладачі, так і журналісти-практики можуть ознайомитися якими саме інструментами штучного інтелекту можна скористатися під час збору інформації, перевірки фактів, конверсії аудіо в текст, конверсією тексту в аудіо, генерації тексту, роботи з таблицями, генерації зображень, конвертації тексту у зображення, конвертації тексту у відео, генерації відео, передбаченні реакції аудиторії, поширенні інформації, оцінці медіа-бренду у соціальних мережах, комерційній роботі засобу масової комунікації, цілодобовій технічній підтримці користувачів засобу масової комунікації.Документ Сучасні та майбутні виклики для публічного управління у сфері охорони здоров’я(Національна академія державного управління при Президентові України, 2020) Солоненко, Іван; Сабліна, Людмила; Єна, Анатолій; Солоненко, Іван Миколайович; Сабліна, Людмила ВолодимирівнаНа особливості публічного управління у сфері охорони здоров’я в майбутньому істотний вплив справлятимуть демографічні процеси та епідеміологічні особливості, зміна соціальних норм і стандартів розвитку суспільних очікувань, еволюція організаційно-правових засад системи охорони здоров’я, удосконалення медичних технологій. У зв’язку з цим необхідне обґрунтування напрямів удосконалення публічного управління, організації та фінансування у сфері охорони здоров’я України. У процесі дослідження розвитку суспільних очікувань відносно сфери охорони здоров’я та публічного управління опрацьовані публікації вітчизняних і зарубіжних науковців, аналітичні та статистичні дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, Світового банку, Міністерства охорони здоров’я України. З’ясовано необхідність обґрунтування компетенцій щодо публічного управління у сфері охорони здоров’я з урахуванням особливостей суспільного розвитку та очікувань громадян. Метою дослідження є обґрунтування напрямів удосконалення публічного управління, організації та фінансування, підготовки керівних кадрів у сфері охорони здоров’я України відповідно до розвитку соціальних норм, стандартів та суспільних очікувань.