Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Вплив корпоративної культури на модернізацію соціально-трудових відносин(Університет «КРОК», 2015) Петрова, І.Л.; Петрова, Ірина ЛеонідівнаУстатті проаналізовано нові аспекти впливу корпоративної культури на соціально-трудові відносини через визначення її регуляторної ролі у формуванні процесів праці, управління, розвитку соціального діалогуДокумент Поведінкова економічна теорія в поясненні соціально-трудових відносин(Університет «КРОК», 2017) Колядич, О.І.Поведінкова економіка, як галузь економічної науки, що враховує психологічні особливості людського сприйняття, судження та дії, все більше використовується у поясненні поведінки економічних суб’єктів у різних сферах трудової діяльності. Узгодженість соціально-трудових відносин та довіра між її суб’єктами сприяє успішному економічному розвитку суспільства. Разом з тим, ця сфера не стала об’єктом спеціальних досліджень представників поведінкової економічної теорії. Стаття присвячена виявленню можливостей застосування методів аналізу поведінкової економічної теорії в поясненні нераціональної поведінки суб’єктів соціально-трудових відносин.Документ Трудові моделі XXI століття: як зміниться парадигма трудових відносин у вік цифрових технологій(Університет «КРОК», 2021) Балабанюк, Ж.М.У зв’язку з подоланням наслідків пандемії COVID-19 зокрема, тривалими та жорсткими карантинними обмеженнями (введення режимів ізоляції та закриття кордонів), є необхідність в пошуку та створенні нових точок росту локальних економік та переформатування існуючого глобального ринку товарів та послуг, а відтак і глобального ринку праці. Потребують переосмислення існуючі підходи до розуміння праці та зайнятості, винагороди за працю, отримання пасивного доходу, соціальної практики. Формуються нові економіки, як економіка знань, економіка уваги, мережева економіка, цифрова економіка, економіка даних, гіг-економіка, економіка спільного споживання, спільної участі чи використання, кібер економіка, ігрова економіка та віртуальна економіка/синтетична економіка. Відбувається розвиток космічної економіки та космічної промисловості. Стирається межа між роботою та іншими видами активностей. Праця, як основне джерело доходу з часом для більшості населення планети може перестати бути вирішальною. При цьому активності, які раніше сприймались як хобі чи проведення часу, такі як перегляд інформації в інтернеті, комп'ютерні ігри, створення контенту, трансформуються у трудову зайнятість та стають джерелом отримання доходу. Як наслідок виникає необхідність у формуванні та створенні інноваційних підходів та пошук швидких та дієвих рішень для мінімізації соціальних розривів та ризиків. Метою статті є дослідження зміни трудової парадигми під впливом різнопланових факторів, виокремлення основних тенденцій ринку праці та на їх основі окреслення основних сучасних трудових моделей, їх особливостей та векторів подальшої трансформації глобального ринку праці. У статті аналізується основні новітні тенденції змін на ринку праці, а саме: варіативність; гнучкість соціально-трудової сфери; віддалена робота, як спосіб життя; формування нових трудових відносин та нової трудової етики; трансформації соціальних норм, цінностей та структури споживання; формування нової структури доходу особи; формування нового ринку регулювання трудових відносин, в тому числі нових соціальних інститутів. Автор виділяє десять новітніх моделей зайнятості, серед них: модель змішаних команд; модель віддаленої зайнятості (хмарних команд); модель залучення зовнішніх експертів чи працівників; модель залучення споживачів до створення продукту чи послуги; модель використання безоплатної робочої сили; модель віртуальної зайнятості; модель ігрової зайнятості; модель отримання безумовного базового доходу (ББД); модель продажу власних даних для отримання доходу; модель зайнятості різних систем (людини, роботів та штучного інтелекту).Документ Модернізація соціального діалогу в нових соціально-економічних реаліях: аналіз альтернатив(Університет «КРОК», 2022) Ільченко, БогданСтаття присвячена аналізу стану та проблем функціонування інституту соціального діалогу в умовах трансформації соціально-трудових відносин. Проаналізовано актуальні дослідження з даної проблематики. В статті розглядається синергетичний підхід до визначення місця і ролі соціального діалогу. Досліджується інституційна спроможність соціального діалогу у формуванні політики, умови підвищення ефективності соціального діалогу в Україні в часині його здатності реагувати на традиційні та нові виклики в сфері соціально-трудових та соціально-економічних відносин. Розглядається провідна роль комунікацій між сторонами соціального діалогу в контексті його загальної ефективності, проблеми організаційної спроможності соціальних партнерів та відповідальних інституцій національного рівня забезпечити їх сталість. Запропоновано авторських підхід до аналізу ключових чинників ефективності соціального діалогу, а саме: сталі комунікації, позитивний соціальний капітал, відповідальне соціальне партнерство. Аналізуються альтернативні шляхи модернізації соціального діалогу в Україні. Зокрема зроблено висновок про те, що відсутність змін чинної моделі соціального діалогу ставить під питання його суспільну легітимність та дієздатність, особливо в кризових умовах. Піддано критиці альтернативу, що базується на збереженні традиційної трипартивної моделі соціального діалогу із суттєвим зміцненням її інституційної спроможності. Визначено недоліки такого підходу. Обґрунтовано доцільність реалізації альтернативного варіанту, який базується на необхідності мультипартивного підходу до соціального діалогу, коли до традиційних соціальних партнерів додаються інші організації громадянського суспільства. Обґрунтовано висновок, що така модель відповідає сучасним викликам в частині реалізації цілей Сталого розвитку, особливо на територіальному рівні та рівні громад, де є об`єктивна необхідність широкого залучення, окрім організацій роботодавців та найманих працівників, інших зацікавлених стейкхолдерів для спільного узгодження та реалізації стратегій їх розвитку.