Нова економічна політика Угорщини: Петер Мадяр, євроінтеграція та відновлення економіки після Орбана

Abstract

The relevance of the study stems from the transformation of Hungary’s political and economic environment, the growing competition between Viktor Orbán’s conservative model and emerging political forces, and the need to identify possible directions for the country’s economic development amid a potential change of political course. Particular attention is given to Péter Magyar and the Tisza Party, which position themselves as an alternative to the existing system of governance and link political change with deeper European integration and economic modernisation. The aim of the study is to identify the main features of Hungary’s emerging economic policy associated with Péter Magyar’s political movement and to assess possible directions of European integration and economic recovery after the Orbán era. The object of the study is Hungary’s contemporary economic policy in the context of political transformation and changes in its relations with the European Union. The theoretical framework draws on approaches to the analysis of economic policy, political competition, European integration and institutional transformation. The study applies systemic, comparative, institutional and political-economic methods, together with an analysis of political programmes and public statements. The findings identify potential differences between the economic model developed under Orbán’s governments and the approaches proposed by Péter Magyar. Particular attention is paid to Hungary’s relations with the EU, access to European financial resources, investment policy, public administration, anti-corruption measures, competitiveness and economic growth. The study demonstrates that a change in political leadership alone cannot guarantee a rapid transformation of the economic model, as the effectiveness of reforms will depend on state institutional capacity, the nature of relations with the EU and the consistency of economic policy. The practical significance of the study lies in identifying possible scenarios for Hungary’s economic policy and assessing their potential implications for European economic integration, regional cooperation and the economic development of Central Europe.Актуальність дослідження зумовлена трансформацією політичного та економічного середовища Угорщини, посиленням конкуренції між правоконсервативною моделлю Віктора Орбана та новими політичними силами, а також необхідністю визначення можливих напрямів економічного розвитку країни в умовах зміни політичного курсу. Особливого значення набуває діяльність Петера Мадяра та партії «Тиса», які позиціонують себе як альтернативу чинній системі управління та пов’язують політичні зміни з поглибленням європейської інтеграції й модернізацією економіки. Мета дослідження полягає у визначенні основних рис нової економічної політики Угорщини, пов’язаних із політичною діяльністю Петера Мадяра, а також в оцінці можливих напрямів європейської інтеграції та відновлення економіки після завершення епохи Орбана. Об’єктом дослідження є сучасна економічна політика Угорщини в контексті політичної трансформації та зміни її взаємодії з Європейським Союзом. Теоретичну основу становлять підходи до аналізу економічної політики, політичної конкуренції, європейської інтеграції та інституційних трансформацій. У дослідженні використано системний, порівняльний, інституційний та політико-економічний методи, а також аналіз політичних програм і публічних заяв. Результати дослідження дають змогу визначити потенційні відмінності між економічною моделлю, сформованою урядами Орбана, та підходами, які пропонує Петер Мадяр. Особливу увагу приділено питанням відносин Угорщини з ЄС, доступу до європейських фінансових ресурсів, інвестиційної політики, державного управління, боротьби з корупцією, підвищення конкурентоспроможності та стимулювання економічного зростання. Встановлено, що зміна політичного керівництва сама по собі не гарантує швидкої трансформації економічної моделі, оскільки її результативність залежатиме від інституційної спроможності держави, характеру відносин з ЄС та послідовності економічних реформ. Практичне значення дослідження полягає у визначенні можливих сценаріїв економічної політики Угорщини та оцінці їхнього впливу на європейську економічну інтеграцію, регіональну співпрацю та перспективи економічного розвитку Центральної Європи.