Родовий комплекс і традиції святої вечері: психологічний та етнографічний погляд

Abstract

У статті запропоновано психологічний і етнографічний погляди на архетипіку й символізм народних звичаїв українців, зокрема традицію Святої Вечері; розглянуто структуру психіки, теорію архетипів та комплексів за К. Юнґом. Вказано на полюсну природу архетипу і його властивості: образ, емоції та динамізм; наголошено, що відсутність будь-якого із цих елементів означає, що немає й архетипу. Акцентовано увагу на тому, що архетипи мають цілющу силу для людини, а комплекси можуть стати перепоною на шляху її особистісного розвитку й причиною психологічних проблем. Розкрито механізм виникнення комплексу як наслідок того, що полярна структура архетипу ламається, коли він поділяється на частини під впливом травматичних подій, наприклад, на негативний і позитивний полюси. Дано визначення родового комплексу як частини (складників) несвідомого, які пов’язані між собою сильними емоціями, стереотипною поведінкою та загальним змістом архетипу Роду. Зазначено, що це взаємини з «внутрішніми прабатьками», сформовані реальним родинним колом людини, соціумом та архетипним образом прабатьків. Описано обряд Святої Вечері як родинного свята та розкрито його вплив на психологічний стан людини. Наведено приклади переживань людини, які «наповнюють» позитивний та негативний полюси архетипу Святої Вечері. Зокрема, зазначено, що у позитивному полюсі він несе вдячність, достаток, надію, пам’ять, захист, турботу та ін., а в негативному – страх, тривогу, розпач, відчуття голоду та покинутості. Вказано, що цілісний архетип має всі ці емоції, причому їхню більшу частину становлять не особисті переживання людини, а колективний досвід (від сім’ї і роду до нації та всього людства). Вказані психологічні заходи щодо допомоги людині, яка опинилася під впливом негативного родового комплексу, а саме: необхідність усвідомити негативну складову архетипу, активізувати позитивний полюс, «сплюснути» обидві частини в єдине ціле. Запропоновано техніку психологічної допомоги «Втрачене фото».