Умови формування ефективної зайнятості

Abstract

У статті проводиться ідея щодо розвитку концепції ефективної зайнятості і створення умов для її реалізації. За сучасних умов теоретичні конструкти повної та продуктивної зайнятості вступають у протиріччя з вимогами інноваційно-інформаційного суспільства, не враховують особливостей формування сучасних людських ресурсів, соціалізації соціально-трудових відносин, пріоритету підвищення рівня та якості життя населення країни. Натомість концепція ефективної зайнятості вирішує цю суперечність, оскільки охоплює не тільки економічну доцільність зайнятості, але й її соціальну результативність. Ефективною може вважатися зайнятість, яка забезпечує продуктивне використання людських ресурсів і, разом з тим, призводить до суттєвого поліпшення умов життєдіяльності працівників. У статті зазначається, що на даний момент в українській економіці сформована модель неефективної зайнятості. Про це доказово свідчить недовикористання людського потенціалу, незабезпеченість працездатного населення ефективними робочими місцями, наявність і навіть зростання безробіття, поширення неформальної зайнятості, незбалансованість, структурні і регіональні диспропорції ринку праці, збільшення міграційного відтоку трудоактивного населення. Неефективність зайнятості позначається на зниженні основних макроекономічних показників. Доводиться необхідність розробки моделі ефективної зайнятості та пропонуються заходи до її практичної реалізації. Серед факторів побудови системи ефективної зайнятості в статті зроблено акцент на таких заходах як перехід до опосередкованих, м’яких форм управління людськими ресурсами, стимулювання інноваційного розвитку економіки в усіх її сферах і видах діяльності, розвиток гнучких форм зайнятості, сприяння самозайнятості, проведення активної соціальної політики, включаючи, насамперед, модернізацію відносин у сфері оплати праці.