Розвиток аграрно-продуктового виробництва: теорія, методологія, практика: дис. ... д-р екон. наук 08.00.03

Abstract

Дисертація присвячена дослідженню розвитку аграрно-продуктового виробництва в умовах трансформації економічних відносин. Запропоновано комплексне визначення категорії “розвиток” з філософської та економічної позицій. Визначено соціально-економічну значимість розвитку аграрно-продуктового виробництва та кожної окремої галузі, що спроможні забезпечити виробництво аграрно-продовольчих продуктів і товарів повсякденного вжитку, зачіпають інтереси кожної конкретної людини, всього населення країни, суспільства і держави загалом. Дано авторське трактування дефініції “аграрно-продуктове виробництво”. Досліджено та оцінено стан ресурсного потенціалу аграрно-продуктового виробництва України, складовими якого є земля, вода, ліси, людські ресурси, матеріально-технічні та енергетичні ресурси, освітянсько-науковий потенціал, культура, духовність. Вдосконалено методологічні засади дослідження аграрно-продуктового виробництва у зв'язку із продовольчою безпекою, рівнем життя населення, станом здоров'я та соціально-демографічними індикаторами розвитку людини. Систематизовано методики аналізу і прогнозування обсягів виробництва аграрної продукції на засадах застосування моделей часткової рівноваги. Узагальнено методики вибору соціально-демографічних індикаторів розвитку людини та стану здоров'я населення країни. Визначено сутність сучасного агрохолдингу як корпоративного утворення з концентрації землі і капіталу, організації монокультурного виробництва, централізації фінансових ресурсів незалежно від виду підприємницької діяльності та соціально безвідповідального. Установлено невідповідність між темпами збільшенням обсягів виробництва продукції рослинництва і темпами нарощуванням промислових потужностей з їх переробки, доробки та довготривалого зберігання. Доведено, що Україна має сировинний характер аграрно-продуктового виробництва на зовнішньому ринку. Виявлено зміну структури посівів сільськогосподарських культур у напрямі розширення кон'юнктурних культур зовнішнього ринку та зменшення поголів'я, причому за всіма видами і формами господарювання. Досліджено фактори впливу на рівень споживання продуктів харчування та виявлено різну тісноту зв'язку між рівнями споживання основних продуктів харчування залежно від обсягів виробництва, середньомісячної заробітної плати, частки споживчих витрат на продовольство, індексу споживчих цін, обсягів імпорту. Виявлено тісний зв'язок між споживанням основних продуктів харчування і захворюваністю та смертністю населення від хронічних неінфекційних захворювань, а також соціально-демографічними індикаторами розвитку людини. Встановлено наявність синхронності в динаміці погіршення соціально-демографічних показників розвитку людини із погіршенням харчування населення країни. Визначено основні тригери всіх соціально-демографічних показників розвитку людини в Україні. Визначено соціально-економічні передумови зовнішньоекономічної діяльності аграрно-продуктового виробництва. Оцінено стан експортно-імпортних операцій. Вдосконалено і доповнено структуру аграрно-продуктових товарів зовнішньої торгівлі. Сформульовано концептуальні засади формування інноваційної моделі розвитку аграрно-продуктового виробництва в напрямі збереження екологічності земельних, лісових і водних ресурсів, відновленні, розбудові та розвитку сільськогосподарського машинобудування й виробництва сучасної інтелектуалізованої системи машин; нарощуванні національного виробництва широкого асортименту якісних, екологічно безпечних харчових продуктів та предметів повсякденного вжитку. Уточнено зміст поняття “мотивація” як системи мотивів людини або групи людей до діяльності, що поєднані спільними інтересами, стимулами та залежні від національної ідеї, визначеної мети, поставлених цілей і завдань. Розроблено методику мотивації людини праці забезпечення її робочим місцем та достойною заробітною платою. Встановлено, що важливим напрямом зниження ризиків перевиробництва зерна є нарощування промислових виробничих потужностей з новітньою технологією глибокої доробки, переробки та виробництва багатого асортименту якісної і безпечної продукції продовольчого споживання; розвиток комбікормової промисловості, виробництво біоенергетичних продуктів.