Конституційно-правовий статус парламентів країн ЄС з республіканською формою правління (змішані республіки)

dc.contributor.authorБаликіна-Галанець, Л.І.
dc.contributor.authorБаликіна-Галанець, Людмила Ігорівна
dc.date.accessioned2024-08-02T11:08:52Z
dc.date.available2024-08-02T11:08:52Z
dc.date.issued2020
dc.description.abstractУ статті проведено порівняльний аналіз конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС з республіканською формою правління. Приділено увагу структурі парламентів, способу їх формування, кількості депутатів та строку їх повноважень. На сьогоднішній день національні інтереси України безпосередньо пов’язані з євроінтеграцією. Для реалізації даного завдання одним із інструментів є дослідження інституту парламенту в країнах Європейського Союзу з республіканською формою правління та застосування деяких принципів функціонування на практиці. Цілісного порівняльного дослідження конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС в літературі не проводилося. В Україні не згасають дискусії щодо структури Верховної Ради та доречної кількості народних депутатів. Для розгляду зазначених питань під новим ракурсом у межах цієї статті проведено порівняльний аналіз конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС з республіканською формою правління. Аналізуючи країни, які входять до складу ЄС, вбачаємо, що вони мають різні форми державного правління, різні етапи розвитку та становлення державності, відмінні традиції, культуру, ментальність тощо. Автор керується правовим критерієм, а саме формою державного правління, та ставить за мету дослідити особливості структури парламентів і порядку їх формування, кількості депутатів та строку їх повноважень. Дослідження конституційно-правового статусу парламенту України – Верховної Ради, його перспектив реформування з метою вдосконалення є неможливим та неповним без належного правового аналізу конституційноправового статусу парламентів країн Європейського Союзу. В даному випадку, географія обрана не випадково, адже в нашій країні триває процес євроінтеграції з метою набуття членства в ЄС. Тому досвід зазначених країн повинен бути використаним для становлення парламентаризму в Україні. На основі аналізу робляться висновки щодо доцільності зміни структури Верховної Ради України та потреби зменшувати кількість народних депутатів.
dc.identifier.citationБаликіна-Галанець Л.І. Конституційно-правовий статус парламентів країн ЄС з республіканською формою правління (змішані республіки): Частина 2 / Л.І. Баликіна-Галанець // Правничий вісник Університету «КРОК». - 2020. - №. 38. - С. 25-33. - https://doi.org/10.31732/2707-9155-2020-38-25-33
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31732/2707-9155-2020-38-25-33
dc.identifier.issn2312-7686
dc.identifier.issn2707-9155
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0002-2619-1912
dc.identifier.urihttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2855
dc.language.isouk
dc.publisherУніверситет «КРОК»
dc.subjectпарламент
dc.subjectформа правління
dc.subjectреспубліка
dc.subjectзмішані республіки
dc.titleКонституційно-правовий статус парламентів країн ЄС з республіканською формою правління (змішані республіки)
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Правничий-вісник-університету-крок_№38+2020-25-33.pdf
Розмір:
194.32 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис: