Психологічні особливості ухвалення управлінських рішень в умовах соціальної та економічної кризи

Abstract

Вступ. Актуальність теми обгрунтована передусім її соціальною значущістю. Протягом десятиліть українське суспільство переживає низку глибоких та гострих криз (соціально-політичних, економічних, екологічних), що нашаровуються одна на одну. Мета: проаналізувати теорії та дослідження, що пояснюють процес ухвалення рішень управлінцями в кризових ситуаціях та виробити на цій основі концептуальну модель психологічних детермінант. Методи. Стаття містить теоретичний огляд класичних та сучасних праць, що пояснюють психологічні детермінанти ухвалення рішень в кризових умовах. Результати. Визначено ключову роль готовності та уміння ухвалювати рішення серед управлінських функцій. Пояснено можливі позитивні та негативні наслідки кризи у функціонуванні організації. Дано коротку характеристику теоретичних підходів до ухвалення рішень, що були створені в межах когнітивної психології, поведінкової економіки, менеджменту та різних галузей психології. У рамках теорії обмеженої раціональності сформульовано чотири етапи ухвалення рішень в ситуації зовнішньо-обумовленої кризи: розуміння необхідності ухвалення рішення та оновлення організаційних цілей; формулювання можливих альтернатив та аналіз їх наслідків; вибір найбільш доступного та ефективного (задовільного) варіанта вирішення проблеми; перевірка та коригування ухваленого рішення в процесі його реалізації. Описано вплив когнітивних упереджень та емоцій на процес ухвалення рішень на всіх означених етапах. Проаналізовані результати досліджень українських вчених, що розкривають особливості ухвалення рішень керівниками організацій в умовах повномасштабної війни. Висновки. На основі узагальнення даних наукових джерел запропоновано концептуальну модель впливу психологічних чинників (мотиваційно-ціннісних, емоційних та когнітивних) на різних етапах процесу ухвалення рішень в кризових ситуаціях. Підкреслено важливість швидкої психологічної адаптації керівників до зміни умов праці та цілей організації, що обумовлює можливість ухвалювати ефективні рішення в ситуації кризи.