КК України vs COVID-19 (кваліфікація порушень населенням карантинних заходів)

Abstract

У статті сформовано систему норм КК України, які встановлюють кри мінальну відповідальність за порушення карантинних заходів населенням, окреслено обов’язки, що покладаються на населення у зв’язку з пандемією коронавірусу, та підстави відповідальності за порушення таких. Із пандемією COVID-19 постало питання здатнос ті протидіяти поширенню хвороби з допомогою наявного кримінально-правового арсеналу. Результатом цього став Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих ак тів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хворо би (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX. Слід віддати належне розробникам законопроєкту, які не стали звично пропонувати нові кримінально-правові норми, а лише посилили відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання ін фекційним хворобам (ст. 325 КК України). Поява не знаної досі хвороби COVID-19, спри чиненої коронавірусом SARS-CoV-2, абсолютно не означає, що у КК України немає норм заборон, спрямованих на поширення інфекційних захворювань. На підставі аналізу приписів кримінального законодавства України, спрямованих, зокрема, і на боротьбу з поширенням COVID-19, є підстави констатувати, що під кримінальну відповідальність можуть підпа дати громадяни, які підлягають: – відстороненню від роботи чи іншої діяльності, та від мовляються чи ухиляються від таких заходів (хворі на COVID-19 або є носіями збудників цієї хвороби); – госпіталізації (хворі на COVID-19), та відмовляються чи ухиляються від такої; – самоізоляції (мали контакт з хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, або хворіють на зазначену хворобу і не потребують госпіталізації), та порушили самоізоляцію; – обов’язковій обсервації (ізоляції) протягом 14 днів після перетину державного кордону, та порушили вимоги такої обсервації (ізоляції). При цьому відповідальність може наставати, залежно від ставлення до наслідків у вигля ді поширення COVID-19, за такими нормами КК України (за наявності інших обов’язкових ознак складів злочинів): ст. 113 “Диверсія”; ст. 130 “Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби”; ст. 325 “Порушення санітарних пра вил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням”