Психометричні властивості Мельбурнського опитувальника ухвалення рішень: порівняльний аналіз гендерних, вікових та професійних груп

Abstract

Мельбурнський опитувальник ухвалення рішень – один із найпопулярніших у світі діагностичних інструментів, що дозволяє вивчати когнітивні установки, особистісні риси та моделі поведінки, які виявляє суб’єкт в процесі ухвалення рішень. Мета дослідження полягала у перевірці психометричних властивостей методики шляхом порівняння результатів в різних вікових, професійних та статевих групах. Вибірку склали 87 осіб віком від 19 до 57 років, серед яких 46 чоловіків та 41 жінка. Розглянуто чотири групи з різним професійним досвідом: 22 керівники середнього та вищого управлінського рівня; 18 фахівців, що працюють на тих самих підприємствах, не залучені до ухвалення управлінських рішень; 17 фізичних осіб – підприємців; 30 студентів старших курсів, що навчалися на освітніх програмах «Організаційна психологія» та «Менеджмент організацій». Результати опитування показали високу внутрішню узгодженість шкал опитувальника, крім показника перекладання відповідальності. Не було виявлено значущих статевих відмінностей в розподілі оцінок. Показник пильності (вігільності) також не відрізнявся у представників різних професійних та вікових кластерів, при цьому розподіл даних вибірки виявився суттєво зміщеним в зону високих оцінок. Це підтверджує уявлення про вігільність як універсальну особистісну характеристику, що виконує важливу адаптивну функцію. Вираженість неадаптивних стратегій уникання ухвалення рішень (перекладання відповідальності, прокрастинація та гіперпильність) виявилася значуще вищою у представників молодшої вікової групи (студентів) та рядових працівників, порівняно з досвідченими керівниками та підприємцями. Захисні реакції також збільшуються на етапі збереження професійних досягнень після 45 років. Отримані дані дозволяють зробити висновки про достатню надійність, прогностичну та критеріальну валідність методики.