Етика персоналізації: де межа між корисною рекомендацією та маніпуляцією?

Abstract

Стаття присвячена критичному аналізу етичних проблем персоналізації контенту в цифровому медіапросторі та визначенню меж між корисними рекомендаціями і маніпулятивними практиками. У контексті стрімкого розвитку технологій штучного інтелекту та алгоритмічної курації контенту дослідження набуває особливої актуальності, оскільки рекомендаційні системи сьогодні формують інформаційне середовище мільярдів користувачів по всьому світу. Автор розглядає теоретичні основи персоналізації як технологічного феномену, аналізує механізми роботи рекомендаційних систем, що базуються на колаборативній фільтрації, аналізі поведінкових патернів та машинному навчанні. Особлива увага приділяється дуальній природі персоналізації: з одного боку, вона покращує користувацький досвід, економить час та надає релевантний контент, з іншого – створює ризики маніпуляції свідомістю, формування інформаційних бульбашок та обмеження когнітивної автономії особистості. У статті детально досліджуються етичні дилеми, пов'язані з використанням персональних даних, прозорістю алгоритмів та відповідальністю платформ за контент, що рекомендується. Розглядається феномен інформаційних бульбашок як наслідок надмірної персоналізації, що призводить до поляризації суспільства, ехо камер та обмеження доступу до різноманітних точок зору. Аналізуються психологічні механізми впливу рекомендаційних систем на прийняття рішень, формування переконань та поведінкові патерни користувачів. Автор виокремлює критерії розмежування корисної персоналізації та маніпулятивних практик, серед яких: прозорість алгоритмів, можливість користувацького контролю, дотримання принципів інформованої згоди, захист когнітивної автономії та соціальної відповідальності платформ. Особлива увага приділяється вразливим групам користувачів, зокрема дітям та підліткам, які є особливо чутливими до алгоритмічного впливу. Стаття пропонує концептуальну модель етичної персоналізації, яка базується на балансі між ефективністю рекомендацій та повагою до автономії користувача. Розглядаються міжнародні підходи до регулювання персоналізації, зокрема європейський Digital Services Act та інші законодавчі ініціативи, спрямовані на забезпечення прозорості та підзвітності алгоритмічних систем. Практична значущість дослідження полягає у формуванні рекомендацій для розробників рекомендаційних систем, регуляторів та користувачів щодо забезпечення етичної персоналізації. Автор наголошує на необхідності розвитку медіаграмотності та критичного мислення як інструментів протидії маніпулятивним практикам у цифровому середовищі. Висновки дослідження підкреслюють необхідність міждисциплінарного підходу до вирішення етичних проблем персоналізації, що поєднує технологічні, правові, психологічні та соціальні аспекти. Визначається потреба у розробці етичних стандартів та механізмів саморегулювання індустрії, які забезпечать баланс між інноваціями та захистом прав користувачів у цифровому суспільстві.