Кафедра туризму
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3227
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Модель популяризації Спадщини ЮНЕСКО у системі підготовки фахівців з туризму(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2021) Мелько, Людмила ФедорівнаМета дослідження полягає у розробці та обґрунтуванні моделі популяризації спадщини ЮНЕСКО у системі підготовки фахівців з туризму. Методика дослідження ґрунтується на застосуванні різноманітних наукових методів, загальнонаукових та спеціальних, серед яких: метод системно-структурного аналізу, що застосовувався при розробці змістового контенту моделі; метод соціологічного опитування, який допомагав вивченню думки здобувачів вищої освіти та випускників щодо важливості спадщини ЮНЕСКО у туризмі; метод наукового узагальнення, який сприяв формулюванню висновків та результатів дослідження та ін.. Результати. Запропоновано та обґрунтовано модель популяризації спадщини ЮНЕСКО у системі підготовки фахівців з туризму, яка базується на основі практико-орієнтованої діяльності кафедри туризму. Модель складається із трьох структурних компонентів: змістового, процесуального та результативного, де розкрито сутність відповідної підготовки студентів щодо формування професійних компетентностей. Підкреслено наявність відповідних умов щодо успішної реалізації моделі: мотивація, командна робота, професійне середовище. З’ясовано, що формування конкурентоспроможного туристичного продукту щодо використання спадщини ЮНЕСКО вимагає відповідних професійних компетентностей, які можуть більш ефективно формуватися у процесі впровадження вищезазначеної моделі. Результати соціологічного опитування здобувачів та випускників продемонстрували їх високий рівень мотивації до запропонованої тематики. Наукова новизна. На основі практичного досвіду розроблено, обґрунтовано та впроваджено модель популяризації спадщини ЮНЕСКО у системі підготовки фахівців з туризму. Практична значимість. Матеріали дослідження можуть бути використані у системі підготовки фахівців з туризму у закладах вищої освітиДокумент Гастрономічний потенціал нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО та туризм(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2022) Мелько, Людмила Федорівна; Литвинова, Тетяна СтаніславівнаМета дослідження полягає в аналізі гастрономічного потенціалу нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО (НКС), обґрунтуванні можливостей його використання у туризмі, у т.ч. відповідно до туристичних макрорегіонів ЮНВТО, удосконаленні понятійно-термінологічного апарату. Методика дослідження ґрунтується на застосуванні наукових методів, таких як аналіз, синтез, порівняння, класифікації, узагальнення та ін. Статистичний метод обробки інформації використовувався при дослідженні кількісних показників щодо гастрономічної складової нематеріальної культурної спадщини, картографічний метод – при геопросторовому аналізі за темою дослідження відповідно до туристичних макрорегіонів ЮНВТО, графічний метод сприяв відображенню статистичних матеріалів у діаграмах тощо. Результати. Проаналізовано гастрономічний потенціал нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Виділено елементи гастрономічної спадщини відповідно до Списків НКС, проаналізовано кількісні показники. Виділено тематичні напрямки елементів НКС, що відображають гастрономічну спадщину, розкрито туристичні можливості. Проаналізовано гастрономічний потенціал НКС ЮНЕСКО щодо туристичних макрорегіонів ЮНВТО та обгрунтовано туристичні можливості. Уточнено поняття «гастрономічна спадщина». Підкреслено необхідність додаткового захисту НКС, у т.ч. гастрономічної спадщини, під час воєнної агресії на рівні міжнародних інституцій. Наукова новизна. Удосконалено понятійно-термінологічний апарат спадщини ЮНЕСКО, визначення поняття «гастрономічна спадщина». Проаналізовано гастрономічний потенціал НКС відповідно до туристичних макрорегіонів ЮНВТО. Практична значимість. Матеріали дослідження можуть бути враховані при формуванні списків нематеріальної культурної спадщини, можуть використовуватись при розробці туристичного продукту, створенні турів із гастрономічною та кулінарною метою або складовою, а також при підготовці фахівців з туризмуДокумент Intangible cultural heritage as a factor of tourist destination development(Університет «КРОК», 2024) Melko, Liudmyla; Rastvorova, Mariia; Plysenko, Pavlo; Мелько, Людмила Федорівна; Растворова, Марія Олександрівна; Плисенко, ПавлоСтаття присвячена теоретичному дослідженню проблеми використання нематеріальної культурної спадщини (НКС) як чинника розвитку туристичної дестинації. Метою статті є визначення можливостей використання ресурсного потенціалу НКС у туристичній діяльності як чинника розвитку туристичної дестинації. Поставлена в статті мета була досягнута за допомогою методів індукції, дедукції, узагальнення та методу системного аналізу. У статті проаналізовано кількість елементів НКС відповідно до списків Конвенції про нематеріальну культурну спадщину, а також список нематеріальної культурної спадщини України, яка знаходиться під охороною ЮНЕСКО, Національний перелік НКС. Автори виявили, що у туристичній діяльності величезною популярністю серед туристів користуються такі складові НКС, як: виконавське мистецтво, звичаї, обряди, святкування, традиційні ремесла тощо, а серед традиційних ремесел особливий інтерес викликає гончарство, кераміка, що дозволяє активно залучати туристів до майстер-класів. У статті запропоновано шляхи оптимізації НКС як туристичного ресурсу. Автори розробили модель Центру популяризації НКС у туристичній дестинації (на прикладі гончарства). Складові моделі представлені такими компонентами, як: організаційно-управлінського, який передбачає створення дієвої організаційної структури Центру; процесно-діяльнісного, який передбачає створення унікального ексклюзивного продукту для популяризації елементу гончарства в туристичній дестинації; та результативного, який передбачає результати від запропонованої діяльності, що забезпечить збереження і розвиток НКС, розвиток туризму, створення робочих місць, економічний розвиток туристичної дестинації тощо. Використання пропозицій авторів щодо залучення НКС для розвитку туристичної дестинації дозволить стейкхолдерам забезпечити активізацію туризму в Україні, захистити інтереси суб’єктів туристичного бізнесу у складних воєнних умовах, підвищити ефективність та конкурентоспроможність туристичних дестинацій в Україні.Документ Туристичне країнознавство(Університет «КРОК», 2022) Уварова, Ганна Шевкетівна; Мелько, Людмила ФедорівнаПосібник містить загальні відомості про витоки туристичного країнознавства, особливості і тенденції розвитку туризму в макрорегіонах світу, а також акцентує увагу на програмі туристичного дослідження країни. Основний зміст посібника присвячений характеристиці країни світу за туристичним макрорегіонами із зазначенням чинників, що впливають на розвиток туризму, туристичних ресурсів, стану і тенденцій розвитку туризму, а також аналізу видів туризму, центрів та туристичних районів в країнах світу, основних турів до країн з України. Для здобувачів вищої освіти спеціальність «Туризм», учнів профільних класів, а також для фахівців туристичної сфери, які займаються туристичною аналітикою та проблемами туристичного країнознавства.Документ Регіональний туризм: сучасні виклики та перспективи розвитку(Університет «КРОК», 2022) Алькема, Віктор Григорович; Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Гаврилюк, Світлана Павлівна; Карюк, Вікторія Іванівна; Козійчук, Оксана Григорівна; Кондес, Тетяна Василівна; Любіцева, Ольга Олександрівна; Мелько, Людмила Федорівна; Смирнов, Ігор Георгійович; Уварова, Ганна ШевкетівнаМонографію присвячено регіональному туризму в Україні та світі. Автори дослідження зосередились на питаннях пов'язаних з пошуку шляхів ефективного розвитку регіонального туризму: аналізу можливостей використання регіональних туристичних ресурсів, спадщина ЮНЕСКО у туризмі, цифровізації туристичних послуг, механізму управління логістичною діяльністю на регіональному ринку туристичних послуг, сучасними трендами розвитку туристичного підприємства, індустрії туризму в умовах пандемії, підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері туризму. У монографії представленні результати досліджень на кінець 2021 р. Призначено для науково-педагогічних працівників, фахівців з туризму, здобувачів вищої освіти, а також тих, хто цікавиться актуальними питаннями сучасної наукової думки.