Кафедра міжнародних відносин та журналістики
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3160
Переглянути
33 результатів
Результати пошуку
Документ Шлях Угорщини до євроатлантичної інтеграції (політико-правовий аспект)(Університет "КРОК", 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується шлях, який пройшла Угорщини до євроатлантичної інтеграції. Під креслюється, що завдяки своїй далекоглядності угорській дипломатії вдалося ще наприкінці 1980-х років чітко спрогнозувати, що в найближчій перспективі НАТО залишиться єдиним вій ськовим союзом, спроможним ефективно впливати на політичні процеси у світі й регіоні. Роз глядаючи НАТО як найефективнішу структуру колективної безпеки Європи і вагому складову системи загальноєвропейської безпеки, керівництво Угорщини мало на меті забезпечити свою незалежність, демократичний розвиток і територіальну цілісність, зміцнити гарантії зовніш ньої безпеки, протидіяти виникненню нових загроз стабільності та безпеці в регіоні Централь ної та Східної Європи. Зазначається, що провідні політичні партії, уряди не залежно від своїх внутрішньополітичних уподобань, здійснювали успішну ходу до євроатлантичної інтеграції, у тому числі й через політико-правове забезпечення членства Угорщини в НАТОДокумент Введення візового режиму з Росією, політико-правовий аспект(Університет «КРОК», 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується політико-правовий аспект введення візового режиму з Росією. Зазначається, що за роки незалежності Україна та Росія створили низку міжнародно-правових документів, які дозволили забезпечити безвізові поїздки громадян обох країн один до одного. Однак анексія АРК, війна на Донбасі суттєво погіршили українсько-російські відносини, що вплинуло і на порядок перетину кордону. Звернено увагу на те, що особливо ця проблема загострилась весною 2016 року. Саме тоді у Верховній Раді України було внесено проект Постанови Верховної Ради «Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації». Розглядаються позитивні та негативні наслідки введення Україною візового режиму для громадян РФДокумент Угорщина - тернистий шлях до правової держави(Університет "КРОК", 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується угорський досвід розбудови правової держави новітньої доби. По казано, яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечу ється скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, а та кож закріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та повсякденною практикою їх реалізації і захисту. Підкреслено, що функції практичного управління угорськими судами покладено на Дер жавну раду юстиції Угорської Республіки. Окремо розглянуто компетенції суддівських колегій, як нового демократичного органу, властивого правовій державі. Розглянуті також труднощі та проблеми, з якими стикається Угорщина на шляху забезпечення прав і свобод громадянДокумент Конституційне реформування правосуддя в Угорщині як основа формування правової держави(Університет «КРОК», 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується угорський досвід розбудова правової держави новітньої доби. Показано, яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечується скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, за кріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та між повсякденною практикою їхньої реалізації і захисту. Підкреслено, що паралельно зі змінами в Конституції країни були проведені реформи у сфері кримінального права і кримінальної процедури, а також в адміністративному законо давстві. Була успішно реформована судова система – від Конституційного суду до обласних імісцевих судів.Документ Міжнародно-правові аспекти анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією(Університет «КРОК», 2019) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізуються результати незаконної анексії Криму російською федерацією. Було установлено, що Росія у березні 2014 року насильницьким шляхом, протиправно відторгнула Кримську автономію та м. Севастополь від України та односторонньо включила її до складу російської федерації на правах так званих суб'єктів Федерації. Ці дії призвели до порушення засад міжнародного правопорядку. Зазначено, що уряд РФ після анексії вклав значні кошти у створення військової бази на півострові, інфраструктуру, будівництво електростанцій, соціально-культурних об’єктів. Так, серед значущих варто назвати Кримський міст - один із найамбітніших проєктів в історії сучасної Росії. Міст був уведений в експлуатацію в травні 2018-го року з випередженням графіка на пів року. 18 грудня 2019 року будівництво залізничного Кримського моста було офіційно завершено. Загальна вартість проєкту 241,7 мільярда рублів. Траса «Таврида». Будівництво 250-кілометрової чотирисмугової магістралі, що сполучає Керч, Сімферополь і Севастополь, почалося у травні 2017 року. Повна вартість будівництва «Тавриди» - до 174 млрд рублів.Електростанції «Таврійська» і «Балаклавська» - 71 млрд рублів. Перші блоки «Таврійської» і «Балаклавської» були введені в експлуатацію в жовтні 2018 року. Сумарна потужність двох станцій - 940 МВт - 90% від усього енергоспоживання Криму. Будуються підземні водозабори Північно-Кримського каналу - три групи артезіанських свердловин для подачі води з підземних горизонтів у цей канал, розташовані на території Джанкойського й Нижньогірського районів. Також ведеться проєктування 192 км. магістрального водоводу до міст Керч і Феодосія. Його вартість оцінюється в 32 млрд рублів, будівництво планується завершити в 2020 році. Новий термінал аеропорту Сімферополя - 48,3 млрд рублів. Енергоміст у Крим - 46,7 млрд рублів. Реконструкція «Артека» - 32,9 млрд рублів. Залізничні підходи до Керченського мосту - 19,9 млрд рублів.Магістральний газопровід Краснодарський край - Крим - 10 млрд рублів. Республіканська клінічна лікарня імені Семашка - 7 мільярдів рублів. Автопідходи до Керченського мосту - 6,9 млрд рублів. Витрати Росії на соціальні виплати та інфраструктуру в окупованому Криму з 2014 року склали 1,5 трлн рублів. Анексія Криму призвела також до уповільнення зростання економіки РФ до 2%, тоді як світова економіка за цей же період зросла на 19%. Зазначається, що керівництво Росії прагне закріпитися у Криму назавжди і в українських керманичів немає реальних шансів у найближчій перспективі на повернення цієї території до складу країни. Пропонуються конкретні кроки з протидії російській інформаційній агресії стосовно українського населення АРКДокумент Лібералізація господарської діяльності в Угорщині як перший крок на шляху економічних трансформацій (досвід 90-х років ХХ сторіччя)(Університет «КРОК», 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізуються найважливіші кроки реформування економіки Угорщини на шляху трансформації. Визначаються ключові її напрями, а саме лібералізація господарської діяльності в Угорщині як перший крок на шляху економічних трансформацій у 90-х роках ХХ сторіччя. Детально аналізується лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків.Документ Формування ринкової фінансово-кредитної системи в Угорщині (досвід 90-х років ХХ сторіччя)(Університет «КРОК», 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізуються найважливіші кроки формування ринкової фінансово-кредитної системи економіки Угорщини. Визначаються ключові її напрями у 90-х роках ХХ сторіччя. Автор детально аналізує становлення ринкової банківської системи. На цій основі робиться висновок про те, що на перехідному етапі розвитку постсоціалістичної країни проведення економічних реформ без втручання держави є нереальним.Документ The politics of FIDESZ-KDNP of Hungary under V. Orbán in Western media, 2010-2024(Scientific Center of Innovative Research, 2024) Tkach, Dmytro; Burmaka, Maria; Ткач, Дмитро Іванович; Бурмака, Марія ВікторівнаThis article offers a comprehensive analysis of Western media coverage of the Hungarian government's political course under Viktor Orban and the FIDESZ-KDNP coalition from 2010 to 2024. The study encompasses a wide range of aspects of Hungary's domestic and foreign policy, tracing the evolution of "Orbanism" perception in international media discourse. The author examines in detail the key themes that dominated Western media regarding Hungary, namely: The transformation of the country's democratic system and discussions around the concept of "illiberal democracy". Systematic conflicts between Hungary and the European Union, especially on issues of rule of law and democratic values. Hungary's strict migration policy and its impact on European policy in this area. Economic reforms known as "Orbanomics" and their controversial perception in the international arena. Changes in Hungary's media landscape and discussions about press freedom. Hungary's foreign policy course, including its relations with Russia, China, the USA, and neighboring countries. Special attention is paid to the impact of the Hungarian governance model on regional politics in Central and Eastern Europe, as well as its perception by right-wing and conservative movements in Europe and the USA. The article also examines the dynamics of Hungary's relations with the EU and NATO, particularly in the context of Russian aggression against Ukraine and Hungary's position on this conflict. The research is based on a wide range of Western media sources, including leading newspapers, magazines, television channels, and online publications. The author traces changes in the tone and focus of coverage of Hungarian politics during the specified period, identifying key trends and turning points in the international perception of Hungary. The article also examines Western media's reaction to Hungary's presidency of the Council of the European Union. The author summarizes the main trends in Western media coverage of Hungarian politics and assesses their impact on Hungary's international reputation and its relations with key partners.Документ The main losses of the Ukrainian energy systam as a result of massive attacks by Russia(Scientific Center of Innovative Research, 2023) Tkach, Dmytro; Tkach, Dmytro; Ткач, Дмитро ІвановичFor Ukraine, which is in a state of hybrid war with the Russian Federation, the issue of effective counteraction to the Ukraine is vital. Therefore, the study of the state of the electric power industry after the terrorist attacks of Russian aggressors and the actions of the authorities to neutralize the damage caused by the enemy is an extremely urgent task. The purpose of the article is to analyze the state of the electric power industry after the terrorist attacks of Russian aggressors and the actions of the authorities to neutralize the damage caused by the enemy. The structural-functional method helps to identify the main elements of conflict interaction, to determine the role of each of them. In this case, we are talking about the actions of the state-terrorist regarding the massive attacks of Russians on the energy system of Ukraine, but also in the ability of the Ukrainian authorities to guarantee the stable functioning of the electricity industry in war conditions. The method of expert assessments, the essence of which is that it is experts: scientists, politicians, journalists who give professional, unbiased assessments of objective and subjective factors affecting the situation in the electricity sector. Historical - critical method, which means the study of the emergence, formation and development of objects in chronological sequence. In this case, we are talking about the study of the emergence and further development of the Ukrainian-Russian war. The main results of the research presented in the article consist in the systematization of total losses of the energy system of Ukraine during the war. The article proposes the main measures to restore the energy system of Ukraine.Документ Генезис зовнішніх функцій угорської держави від 2004 року до сьогодення (історико-правовий аспект)(Київський університет права НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2022) Ткач, Д.І.; Горбаченко, О.В.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті досліджено питання генезису зовнішніх функцій угорської держави від 2004 р. дотепер, при цьому наголос робиться саме на історико-правовому аспекті. Особливу увагу приділено зовнішній політиці Угорщини у період після вступу країни в ЄС і до нинішніх часів. Показані основні напрями зовнішнього курсу Угорщини, які є незмінними протягом тривалого часу. Узагальнено кроки Державних зборів Угорщини щодо імплементації розгалуженої системи правових норм і гармонізації національного та міжнародного права всередині держави задля виконання міжнародних зобов’язань. Особливої уваги заслуговує нова Стратегія національної безпеки Угорщини, що визначає основні цілі, зобов’язання та обстоювання її національних інтересів як члена НАТО і ЄС. Проаналізовані також причини погіршення відносин Угорщини з Україною