Кафедра міжнародних відносин та журналістики
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3160
Переглянути
61 результатів
Результати пошуку
Документ Технопарки як інструмент забезпечення економічної безпеки держави(Університет «КРОК», 2015) Вовченко, О.В.; Вовченко, Олена ВладиславівнаУ статті розглянуто тенденції та проблеми сучасного етапу розвитку технопарків у контексті економічної безпеки держави. Обґрунтовано структурні взаємозв’язки між інноваційною та економічною безпекою держави. Запропоновано розглядати інновації як основний інструмент впливу на механізми її забезпечення.Документ Використання інструментів штучного інтелекту у процесі підготовки бакалаврів журналістики(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2024) Хоменко, А.О.; Скиба , Ю.А.; Хоменко, Ангеліна ОлександрівнаУ статті проаналізовано практичні інструменти штучного інтелекту для підготовки бакалаврів з журналістики. Дані інструменти значно економлять ресурси і освітян, і редакцій під час збору інформації, опису та форматування,передбачення реакції аудиторії, публікації, поширення, аналітики охоплень та комунікації з аудиторією. Розглянутоєвропейські та українські політики та рекомендації щодо використання штучного інтелекту у Європі та Україні,тенденції щодо пришвидшення використання інструментів штучного інтелекту у галузях освіти і економіки; дослідження реакції медіа та медійної грамотності на генеративний ШІ та власне інструменти штучного інтелекту, якіє у відкритому доступі та адаптовані до інтуїтивного використання людиною: без спеціального навчання. Використання інструментів ШІ може підвищити ефективність підготовки майбутніх журналістів, персоналізацію навчання та забезпечити резильєнтність викладачів для забезпечення розвитку унікальних здібностей студентів. Оптимізація ресурсів каталізується стрімким розвитком штучного інтелекту і, зокрема, підготовка бакалаврівз журналістики трансформується під нові можливості. Штучний інтелект генерує самі інструменти і перед освітянами і журналістами постають нові виклики щодо освоєння цифрового ресурсу для якісного виконання професійних завдань. За результатами проведеного дослідження систематизовано інструменти штучного інтелекту за генеративними процесами та описано їхній основний функціонал. Як викладачі, так і журналісти-практики можуть ознайомитися якими саме інструментами штучного інтелекту можна скористатися під час збору інформації, перевірки фактів, конверсії аудіо в текст, конверсією тексту в аудіо, генерації тексту, роботи з таблицями, генерації зображень, конвертації тексту у зображення, конвертації тексту у відео, генерації відео, передбаченні реакції аудиторії, поширенні інформації, оцінці медіа-бренду у соціальних мережах, комерційній роботі засобу масової комунікації, цілодобовій технічній підтримці користувачів засобу масової комунікації.Документ Шлях Угорщини до євроатлантичної інтеграції (політико-правовий аспект)(Університет "КРОК", 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується шлях, який пройшла Угорщини до євроатлантичної інтеграції. Під креслюється, що завдяки своїй далекоглядності угорській дипломатії вдалося ще наприкінці 1980-х років чітко спрогнозувати, що в найближчій перспективі НАТО залишиться єдиним вій ськовим союзом, спроможним ефективно впливати на політичні процеси у світі й регіоні. Роз глядаючи НАТО як найефективнішу структуру колективної безпеки Європи і вагому складову системи загальноєвропейської безпеки, керівництво Угорщини мало на меті забезпечити свою незалежність, демократичний розвиток і територіальну цілісність, зміцнити гарантії зовніш ньої безпеки, протидіяти виникненню нових загроз стабільності та безпеці в регіоні Централь ної та Східної Європи. Зазначається, що провідні політичні партії, уряди не залежно від своїх внутрішньополітичних уподобань, здійснювали успішну ходу до євроатлантичної інтеграції, у тому числі й через політико-правове забезпечення членства Угорщини в НАТОДокумент Введення візового режиму з Росією, політико-правовий аспект(Університет «КРОК», 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується політико-правовий аспект введення візового режиму з Росією. Зазначається, що за роки незалежності Україна та Росія створили низку міжнародно-правових документів, які дозволили забезпечити безвізові поїздки громадян обох країн один до одного. Однак анексія АРК, війна на Донбасі суттєво погіршили українсько-російські відносини, що вплинуло і на порядок перетину кордону. Звернено увагу на те, що особливо ця проблема загострилась весною 2016 року. Саме тоді у Верховній Раді України було внесено проект Постанови Верховної Ради «Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації». Розглядаються позитивні та негативні наслідки введення Україною візового режиму для громадян РФДокумент Націософська концептуальність публіцистичного дискурсу есеїстики Євгена Маланюка(Видавництво "Молодий вчений", 2020) Момот, Н.М.; Момот, Неля МиколаївнаУ статті подано наукове обгрунтування стосовно специфіки та націософської спрямованості літературної есеїстики Є. Маланюка. Визначено, що вона для нього стала формою вираження світогляд ної культурологічної моделі України. Висвітлено питання, що постають у процесі осягнення есеїстичного доробку автора, зокрема націософський контекст його літературно-критичних досліджень. Акцентовано увагу на феномені інтелектуального потенціалу есеїстичних текстів, творчої особистості Маланюка та його ролі у формуванні позиції українства в еміграції. Вказано, що літературне есе стало моделлю творчої та водночас аналітичної роботи автора, яка грунтується на значному масиві інтерпретацій європейської культурної спадщини. Зроблено висновок про те, що ідеї Маланюка, висловлені в есеях, демонструють поступ української національної ідеї та її активну життєздатність в умовах еміграції.Документ Угорщина - тернистий шлях до правової держави(Університет "КРОК", 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується угорський досвід розбудови правової держави новітньої доби. По казано, яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечу ється скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, а та кож закріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та повсякденною практикою їх реалізації і захисту. Підкреслено, що функції практичного управління угорськими судами покладено на Дер жавну раду юстиції Угорської Республіки. Окремо розглянуто компетенції суддівських колегій, як нового демократичного органу, властивого правовій державі. Розглянуті також труднощі та проблеми, з якими стикається Угорщина на шляху забезпечення прав і свобод громадянДокумент Конституційне реформування правосуддя в Угорщині як основа формування правової держави(Університет «КРОК», 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується угорський досвід розбудова правової держави новітньої доби. Показано, яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечується скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, за кріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та між повсякденною практикою їхньої реалізації і захисту. Підкреслено, що паралельно зі змінами в Конституції країни були проведені реформи у сфері кримінального права і кримінальної процедури, а також в адміністративному законо давстві. Була успішно реформована судова система – від Конституційного суду до обласних імісцевих судів.Документ Міжнародно-правові аспекти анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією(Університет «КРОК», 2019) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізуються результати незаконної анексії Криму російською федерацією. Було установлено, що Росія у березні 2014 року насильницьким шляхом, протиправно відторгнула Кримську автономію та м. Севастополь від України та односторонньо включила її до складу російської федерації на правах так званих суб'єктів Федерації. Ці дії призвели до порушення засад міжнародного правопорядку. Зазначено, що уряд РФ після анексії вклав значні кошти у створення військової бази на півострові, інфраструктуру, будівництво електростанцій, соціально-культурних об’єктів. Так, серед значущих варто назвати Кримський міст - один із найамбітніших проєктів в історії сучасної Росії. Міст був уведений в експлуатацію в травні 2018-го року з випередженням графіка на пів року. 18 грудня 2019 року будівництво залізничного Кримського моста було офіційно завершено. Загальна вартість проєкту 241,7 мільярда рублів. Траса «Таврида». Будівництво 250-кілометрової чотирисмугової магістралі, що сполучає Керч, Сімферополь і Севастополь, почалося у травні 2017 року. Повна вартість будівництва «Тавриди» - до 174 млрд рублів.Електростанції «Таврійська» і «Балаклавська» - 71 млрд рублів. Перші блоки «Таврійської» і «Балаклавської» були введені в експлуатацію в жовтні 2018 року. Сумарна потужність двох станцій - 940 МВт - 90% від усього енергоспоживання Криму. Будуються підземні водозабори Північно-Кримського каналу - три групи артезіанських свердловин для подачі води з підземних горизонтів у цей канал, розташовані на території Джанкойського й Нижньогірського районів. Також ведеться проєктування 192 км. магістрального водоводу до міст Керч і Феодосія. Його вартість оцінюється в 32 млрд рублів, будівництво планується завершити в 2020 році. Новий термінал аеропорту Сімферополя - 48,3 млрд рублів. Енергоміст у Крим - 46,7 млрд рублів. Реконструкція «Артека» - 32,9 млрд рублів. Залізничні підходи до Керченського мосту - 19,9 млрд рублів.Магістральний газопровід Краснодарський край - Крим - 10 млрд рублів. Республіканська клінічна лікарня імені Семашка - 7 мільярдів рублів. Автопідходи до Керченського мосту - 6,9 млрд рублів. Витрати Росії на соціальні виплати та інфраструктуру в окупованому Криму з 2014 року склали 1,5 трлн рублів. Анексія Криму призвела також до уповільнення зростання економіки РФ до 2%, тоді як світова економіка за цей же період зросла на 19%. Зазначається, що керівництво Росії прагне закріпитися у Криму назавжди і в українських керманичів немає реальних шансів у найближчій перспективі на повернення цієї території до складу країни. Пропонуються конкретні кроки з протидії російській інформаційній агресії стосовно українського населення АРКДокумент Лібералізація господарської діяльності в Угорщині як перший крок на шляху економічних трансформацій (досвід 90-х років ХХ сторіччя)(Університет «КРОК», 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізуються найважливіші кроки реформування економіки Угорщини на шляху трансформації. Визначаються ключові її напрями, а саме лібералізація господарської діяльності в Угорщині як перший крок на шляху економічних трансформацій у 90-х роках ХХ сторіччя. Детально аналізується лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків.Документ Формування ринкової фінансово-кредитної системи в Угорщині (досвід 90-х років ХХ сторіччя)(Університет «КРОК», 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізуються найважливіші кроки формування ринкової фінансово-кредитної системи економіки Угорщини. Визначаються ключові її напрями у 90-х роках ХХ сторіччя. Автор детально аналізує становлення ринкової банківської системи. На цій основі робиться висновок про те, що на перехідному етапі розвитку постсоціалістичної країни проведення економічних реформ без втручання держави є нереальним.