Кафедра державно-правових дисциплін
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3155
Переглянути
38 результатів
Результати пошуку
Документ Соціальна цінність княгинь у період Київської Русі(Дніпровський державний університет внутрішніх справ, 2023) Француз, А.; Лощихін, О.; Камінська, Н.; Француз, Анатолій ЙосиповичВисвітлено процес формування соціальної цінності жінок-княгинь у період Київської Русі. Доведено, що соціальну цінність слід розглядати через призму таких категорій як призначення, корисність, значущість. Встановлено основні напрями діяльності княгинь, зокрема, Ольги, Анни, Ірини-Інгігерди та ін., їх особливий вплив на вирішення справ суспільного і державного значення, реалізацію внутрішніх та зовнішніх функцій держави. Жінки-княгині активно налагоджували дипломатичні й торгові відносини, організацію династичних шлюбів та культурно-просвітницьку діяльність за кордоном, управління державними справами, здійснення фіскальної політики, сприяли християнізації держави. «Корисність» від такої діяльності полягала у налагодженні рівноправних стосунків з країнами Європи, Візантією, укладенні вигідних торгових договорів, усуненні ворожнечі між князями, збереженні самостійності, усуненні на деякий час соціальних протиріч.Документ Теоретико-правовий аналіз зовнішніх функцій Угорщини у реаліях повномасштабної війни росії проти України: новочасні виклики сьогодення(Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Француз, Анатолій ЙосиповичДаною науковою статтею робиться спроба охарактеризувати міжнародну-правову позицію Віктора Орбана та її вплив на погіршення відносин з Україною в питаннях державно-правових відносин. Світ сьогодні переживає досить складні періоди, трагічними вони є для України, яка сьогодні в часи військової агресії боронить свої землі. Вважаємо, що 2022 рік не став точкою відліку погіршення відносин України з Угорщиною, він став початком повномасштабного вторгнення на українські землі. А питання україно-угорських відносин та їх динаміка має значно глибші корені, які протягом багатьох років зусиллями українського державництва пом’якшувалося, але не вирішувалося остаточно. Такі підходи до офіційних позицій ще довго мали би місце, проте війна в Україні все ж внесла свої корективи. У статті згадується Закарпаття, яке не просто українська земля, край чистого гірського повітря, славетна історія України. Закарпаття це ще й частина угорського міжнародного вектору сприйняття. Протягом останніх років претензійність відносно Закарпаття значно посилювалася. Зі сторони офіційної Угорщини має негативний динамізм. Однією з причин гальмування українського курсу реалізації зовнішніх функцій у напрямку ЄС і НАТО сьогодні є у діях Угорщини, яка невиправдано вбачає на території Закарпаття порушення прав етнічних угорців через збільшення частки використання державної мови в освіті. Відтак політика офіційної влади щодо України характерна політико-правовою турбулентністю. Окрім періодичного підняття питання щодо порушення прав етнічних угорців на Закарпатті, яке вони вважають історичною своєю землею, почали проявлятися ще й більш яскравіше анти-європейські виклики та сформувався новий напрямок інформаційної війни проти УкраїниДокумент Теоретико-правові виміри олігархізму в Україні(Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Сербін, Я.В.; Француз, Анатолій ЙосиповичСтаття присвячена дослідженню теоретико-правових вимірів олігархізму в Україні. Автор аналізує історичні та культурні передумови формування олігархічної системи в Україні, зокрема процес приватизації та недоліки фондового ринку. Висвітлено, як пострадянські перетворення і несправедливість у приватизації сприяли концентрації економічних впливів в руках певного кола осіб, з метою досягнення корупційнх інтересів. Автор акцентуює увагу на тому, що поняття олігархізму, яке так і не знайшло свого закріплення в нормативно-правових актах, має бути розглянуто як модель загально-суспільної організації, що включає не лише політичні, але й економічні та соціальні корупційні компоненти. Детальний науковий аналіз олігархізму в Україні дає можливості абстрагуватися від існуючого контексту та різносторонньо дослідити всі його прояви і негативізми. Вважаємо, що як одним із маркерів може бути сприяння вітчизняного олігархізму розвитку національної ідентифікації. Також, за наявності ряду умов, олігархізм в Україні може дати поштовх до розвитку демократичного суспільства. Для всебічного дослідження теоретико-правових вимірів олігархізму в Україні розкривається взаємозвʼязок понять олігарх, олігархія, олігархізм. Вперше пропонується для характеристики моделі загально-суспільної організації, котрій притаманний вплив олігархів на ключові політичні, економічні, соціальні та корупційні процеси використовувати поняття олігархізм, тоді як олігархією називати виключно форму політичного режиму. Постулюється та доводиться, що застосування самостійного поняття олігархізм є виправданим з наукової точки зору. Також аргументується, що олігархізм в Україні має важелі впливу на державність, що потребує подальшого неупередженого вивчення. Викладений аналіз може бути корисним для розуміння особливостей теоретико-правих вимірів олігархізму в Україні під час вивчення теорії держави та права, понять неопатримоніалізму та демократичних процесів. У статті здійснені нові погляди на олігархізм в Україні, окреслюючи його складність і необхідність комплексного підходу до його вивчення, щоб краще зрозуміти його впливи на розвиток держави і суспільства.Документ Abduction of Ukrainian children during full-scale invasion(University of Warsaw, 2023) Frantsuz, Anatolii; Stepanenko, Nataliia; Shevchenko, Dmytro; Француз, Анатолій Йосипович; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаProtecting and ensuring the rights of children is one of the crucial and fundamental tasks of the state, as children represent the future of any nation in the world. In the present circumstances, the attention and measures from Ukrainian authorities and society, demand clear and effective adherence to international standards regarding the rights of children, who have been illegally displaced and taken out of Ukraine. According to the UN Convention on the Rights of the Child, every child has the right to protection from any form of violence, including protection against illegal removal from their country. The actions taken by the aggressor state against Ukrainian children pose a direct threat to the lives and health of the civilian population, contravene international and domestic laws, and violate the constitutional rights and freedoms of Ukrainian citizens. Our country must ensure the restoration of children’s connections with their parents or other family members who are within the territory of Ukraine. The state authorities should exercise effective control over the exportation of children beyond the country’s borders, establish the reasons and circumstances of illegal removal, and participate in international cooperation with other countries to facilitate the return of illegally removed children to Ukrainian territory. However, in the conditions of war, fully controlling and unquestionably implementing this issue is difficult and problematic. The return of illegally removed children to Ukrainian territory and the protection of those who are in temporarily occupied territories constitutes a lengthy and challenging process that requires adequate efforts and significant legal support and resources. One of the top priorities for our state is the necessity to establish an effective system for safeguarding children’s rights, which would assist in their return to Ukrainian territory and their subsequent effective integration into society. Therefore, the practical implementation of comprehensive measures worldwide necessitates the development of new legal mechanisms for protecting children’s rights that would operate in conditions of war and allow international legal institutions to promptly respond to any violations of children’s rightsДокумент Сутність інформаційної безпеки України(Спеціалізоване видавництво «ЮНЕСКО СОЦІО», 2022) Француз, Анатолій Йосипович; Кудін, Сергій Володимирович; Федорчук, Олег ВасильовичІнформаційна безпека України є визначальним напрямом державної політики, від якого буде залежати існування держави, її національна безпека, соціально-економічний розвиток та відповідне місце у світовому співтоваристві. Цілями державної політики України у сфері інформаційної безпеки: захист інформаційного суверенітету держави в сучасних умовах глобалізації; забезпечення інформаційної достатності для прийняття рішень державними органами, підприємствами та громадянами; реалізація конституційних прав і свобод громадян, суспільства і держави на інформацію. Акцентовано увагу на основних завданнях державної інформаційної політики, та з’ясована мета державної політики у сфері інформаційної безпеки України – це управління реальними та потенційними загрозами з метою створення необхідних умов для задоволення інформаційних потреб людини та громадянина, а також реалізації національних інтересів. Дослідження сутності інформаційної безпеки України пов’язане з формуванням якісної системи інформаційної безпеки, що відповідатиме сучасним вимогам та нагальним потребам України. Виявлено недоліки державної інформаційної політики України в сучасних умовах, що пов’язані із відсутністю ефективної державної політики, недостатністю розвиненості національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури. Встановлено, що державна політика в сфері інформаційної безпеки може бути представлена як сукупність національних цілей, інтересів і цінностей, стратегії та тактики, що розробляються та реалізуються державною владою для регулювання та вдосконалення безпосередньо процесів інформаційної взаємодії в усіх сферах життєдіяльності суспільства та держави. Інформаційна безпека в країні повинна забезпечуватися проведенням єдиної державної політики в інформаційній сфері, виваженою системою заходів економічного, політичного, соціального й організаційного характеру щодо реальних загрозам та небезпекам національних інтересів особи, суспільства та держави в інформаційній сфері. На сьогодні для розробки ефективної системи інформаційної безпеки України виникає необхідність ґрунтовного вивчення праць науковців та дослідників із зазначеної теми.Документ Соціальна цінність жінки в контексті розвитку доктрини права(Спеціалізоване видавництво «ЮНЕСКО СОЦІО», 2022) Лощихін, Олександр Миколайович; Старостюк, Алла Вікторівна; Француз, Анатолій ЙосиповичУ статті розглядаються питання соціальної цінності жінки в контексті розвитку доктрини права. Наголошується, що з’ясування сутності соціальної цінності жінки нерозривно пов’язано з існуючими теоретичними підходами праворозуміння, які відіграють важливу роль в процесі визначення подальших шляхів удосконалення законодавства, нормативного закріплення форм участі жіноцтва у функціонуванні громадянського суспільства та розбудові правової держави. Підкреслюється, що на різних історичних етапах свого існування позитивістський тип праворозуміння був представлений, по-перше, у формі жорстко го позитивізму, який передбачав тотальний контроль держави над суспільством та повне нехтування правами і свободами людини; по-друге - м’якого позитивізму, особливістю якого було формальне визна ння прав та свобод людини та включення в нього деяких ідей природного права; по третє - конвергенції юридичного позитивіз му і теорії природного права, що створює сприятливі умови для розвитку правової системи України, активної участі жіноцтва у процесі розбудови державно-правових інституцій та життєдіяльності суспільства в цілому.Документ Парламентська діяльність Кирила Трильовського в контексті в контексті суспільно-політичних процесів на українських землях поч. ХХ ст.(Державний ВНЗ «Ужгородський національний університет», 2023) Француз, А.Й.; Француз, Анатолій ЙосиповичУ статті розкривається правозахисна діяльність адвоката Кирила Трильовського за часів його першої депутатської каденції в австрійському парламент (1907–1911 рр.). Проаналізовано переваги та недоліки виборчого закону, а також наслідки його прийняття для українського населення краю. Зазначено, що реформа мала низку суттєвих недоліків, а саме: виборчі права не поширювалися на жінок і військовослужбовців, вік для виборів встановлювався від 24 років, для депутатів – 30 років, ценз осілості – один рік. Також досить нерівномірним був розподіл депутатських місць за національностями. Водночас, закон запроваджував демократичні нововведення, зокрема, передбачивши проведення голосування на основі загального прямого і таємного виборчого права. Розкрито погляди К. Трильовського на входження українських земель до складу Австро-Угорщини, яке дослідник вважав явищем більш позитивним, ніж їх перебування у складі Польщі. Адвокат вважав, що правовий статус українського населення у складі Австрії є більш перспективним. Охарактеризовано вектори парламентської діяльності Кирила Трильовського. Зокрема, наголошено на пріоритетності українського питання у виступах правозахисника. Зазначено, що свій перший виступ у стінах австрійського парламенту (22 липня 1907 р.) адвокат присвятив висвітленню питань щодо численних зловживань становищем польської шляхти у Галичині. Вказано, що парламентарій у своїх виступах підіймав інші, не менш важливі для українського населення питання: відшкодування державою збитків, завданих повінню; право на володіння та користування зброєю пастухами для охорони свійських тварин; обов’язковість використання в судах при написанні протоколів та актів обвинувачення українською мовою; встановлення чіткого переліку предметів, які не можуть бути забрані у випадку стягнення податків; право та можливість українських військовослужбовців відзначати українські свята тощоДокумент Філософсько-правовий вимір соціальної цінності жінки у Київській Русі(Спеціалізоване видавництво «ЮНЕСКО-СОЦІО», 2023) Кудін, Сергій Володимирович; Лощихін, Олександр Миколайович; Француз, Анатолій ЙосиповичУ цій статті з філософсько-правових пози цій розглянуті питання розуміння поняття «соціальна цінність людини». У сучасній на уковій літературі продукується думка, що це поняття слід осмислювати через поняття «сенс життя» і «призначення» людини. До ведено, що перше з них позначає всю повноту цілеспрямованої життєдіяльності людини, індивіда як представника людського роду; він має особовий, конкретно-історичний харак тер, він багатообразний, динамічний, ло кальний; така характеристика «сенсу» по яснюється тим, що людина по своїй суті є соціально-творча і діяльна істота і постійно ставить перед собою все нові і нові цілі й за вдання. «Призначення» виражає кінцеву мету існування людини як родової істоти, виражає сенс самого сенсу її буття як індивіда і особи. Проаналізовано, що деякі вчені визначають поняття «корисність» у сенсі «значення», «призначення» ж схильні розглядати в аспек ті «результат діяльності», а поняття зна чущість дуже близьке до поняття цінність. Визначено, що ми вважаємо, що соціальну цінність жінки слід дійсно аналізувати під «зрізом» вищезазначених понять, але в іншому розумінні: «призначення» етимологічно озна чає напрям, мету діяльності, що конкретно і необхідно зробити людині і віддзеркалює «зн чення» чи «значущість» вчинків; натомість, зміст «корисності» передається через «резуль тат діяльності», досягнення або ні кінцевої мети. Обґрунтовано, що, на нашу думку, со ціальна цінність людини, яка пізнається у зв’язку із поняттям «корисність», розумієть ся нами як досягнення людиною актуальних на сьогодення цілей, реалізація відповідних завдань, конструктивне вирішення значущих для людства у певний період проблем. Таке ви значення включає, передусім, філософський та філософсько-правовий аспекти.Документ Теоретико-правова призма Будапештського меморандуму: неспрацьовані гарантії(Університет «КРОК», 2022) Француз, А.Й.; Француз, Анатолій ЙосиповичРозгляд питання Будапештського меморандуму, офіційна назва якого є «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї» в реаліях сьогодення викликане саме воєнним вторгненням на територію суверенної української держави з боку її східного сусіда «російської федерації», яка окрім вторгнення декларує ще й погрози застосування ядерної зброї на шляху реалізації своїх підступних імперських амбіцій. З проголошенням Незалежності вже історичною датою стало 24 серпня 1991 року, проте сусідні держави не поспішали визнавати кордони нової держави. Першочерговим питанням став ядерний потенціал України - третій у світі після Сполучених Штатів Америки та «росії». Під тиском провідних країн світу Україна проявила слабкість, а саме відмовилася від зброї та приєдналася до списку без-ядерних держав, а тому черговою історичною датою стало 5 грудня 1994 року, коли такий курс був закріплено юридично. З початком повномасштабної війни 24 лютого 2022 року з обстрілами, з ракетними атаками по цивільному населенню, руйнацією об’єктів критичної інфраструктури стала зрозумілою політика подвійних стандартів і забуте роками питання Будапештського меморандуму знову актуалізувалося. В межах даної наукової статті ми досліджуємо теоретико-правові аспекти цього феномену українського державотворення, звертаємо увагу на його юридичне значення та основні складові елементи. Особливої уваги заслуговують гарантії безпеки надані Україні державами-гарантами в ході його підписання для утримання від територіального проникнення. Зрозуміло сьогодні, що таке роззброєння знизило рівень захищеності території населення та стало причиною порушення її територіальних кордонів, а держави-гаранти вищезазначеного Меморандуму, декларують свою неспроможність ефективного захисту, штучну надуманість претензій і питань до України, щодо утримання даної зброї.Документ Політична медіація в Україні(Університет «КРОК», 2022) Француз, А.Й.; Зубко, Д.В.; Француз, Анатолій ЙосиповичУ даній статті проведено аналіз окремих загальних інструментів врегулювання конфлікту інтересів шляхом медіації в політичному сегменті України. Доцільність цього аналізу зумовлена тим, що досить неточні регуляторні елементи щодо політико-правової системи України, що надає всеосяжний простір для зловживань владою та суспільною думкою в країні, що впливає на населення та розвиток держави. Обґрунтування того, що є сформований певний перелік негласних правил, який ускладнює започаткування нових правил, які будуть притаманні суспільним інтересам в державі. В сучасному вимірі багато спеціалістів з конфліктології намагаються знайти найоптимальніший метод вирішення конфлікту, що в майбутньому дозволяло би мінімізувати або уникати завданню шкоди і буде позитивно сприяти подальшому розвитку соціуму. Одним із сучасних методів вирішення суперечок між сторонами є медіація. Це спосіб, який за допомогою третьої нейтральної сторони налагоджує комунікацію між сторонами та намагається направити сторони конфлікту в русло досягнення угод. Результат перебігу конфлікту напряму перебуває під впливом поведінки та ставлення один до одного суб’єктів у ньому. Політичні конфлікти сьогодні частіші, ніж в інших сферах суспільного життя, а причина полягає в тому, що політичні стосунки по суті є владними відносинами, в основі яких лежить домінування одних людей і підпорядкування інших, а переваги та інтереси одних суб'єктів вищі за інших, це призводить до конфліктів і конфронтації політичної ситуації. Тому є підстави припустити, що обставини, які включають в себе вплив на суспільно-політичне життя держави за загальними правилами, підвищують або знижують ступінь суспільної конфронтації. Хоча раніше вітчизняні політологи вірили в мирне вирішення політичних конфліктів, суспільство України нездатне вийти з кризи самостійно, тобто без використання посередництва. Медіація є одним із найпопулярніших методів вирішення конфліктів у всьому світі.