Кафедра державно-правових дисциплін
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3155
Переглянути
106 результатів
Результати пошуку
Документ Соціальна цінність княгинь у період Київської Русі(Дніпровський державний університет внутрішніх справ, 2023) Француз, А.; Лощихін, О.; Камінська, Н.; Француз, Анатолій ЙосиповичВисвітлено процес формування соціальної цінності жінок-княгинь у період Київської Русі. Доведено, що соціальну цінність слід розглядати через призму таких категорій як призначення, корисність, значущість. Встановлено основні напрями діяльності княгинь, зокрема, Ольги, Анни, Ірини-Інгігерди та ін., їх особливий вплив на вирішення справ суспільного і державного значення, реалізацію внутрішніх та зовнішніх функцій держави. Жінки-княгині активно налагоджували дипломатичні й торгові відносини, організацію династичних шлюбів та культурно-просвітницьку діяльність за кордоном, управління державними справами, здійснення фіскальної політики, сприяли християнізації держави. «Корисність» від такої діяльності полягала у налагодженні рівноправних стосунків з країнами Європи, Візантією, укладенні вигідних торгових договорів, усуненні ворожнечі між князями, збереженні самостійності, усуненні на деякий час соціальних протиріч.Документ Еволюція різновидів порушень та видів відповідальності за порушення в сфері економічної конкуренції в Україні(Університет «КРОК», 2024) Сидор, В.Д.; Василенко, Є.В.У статті досліджується розвиток законодавства в сфері економічної конкуренції після його зародження в Україні. Законодавство про захист економічної конкуренції розвивалося помірно, з урахуванням розвитку економіки в умовах пострадянських тенденцій. Рушійною силою для розвитку законодавства у сфері економічної конкуренції було саме господарювання та його поетапний розвиток в Україні. Такий розвиток та поява різновидів господарських відносин стало передумовою виникнення різних видів порушень законодавства про захист економічної конкуренції. В свою чергу, поява різних видів порушень законодавства про захист економічної конкуренції сприяло становленню системи відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції України. Дана стаття висвітлює формування основних видів порушень законодавства про захист економічної конкуренції та становлення і розвиток системи відповідальності за такі порушення. З метою висвітлення проблематики дослідницька увага приділена розвитку ринкової економіки та викликів, які постали перед державою через наявність «неконкурентної поведінки» гравців на різних товарних ринках. Удосконалення та розвиток конкурентного законодавства є передумовою запровадження правил «чесної гри» для суб’єктів господарювання, які займаються підприємницькою діяльністю. Тож подальше реформування законодавства в сфері економічної конкуренції покликано стати ефективним інструментом для забезпечення надійного захисту прав і свобод учасників конкурентних відносин. Стаття присвячена дослідженню формування різних видів порушень конкурентного законодавства та становленню системи та різновидів відповідальності за такі порушення. Проведений аналіз дозволяє зробити відповідні висновки щодо становлення та розвитку конкурентного законодавства в Україні та формування практики застосування санкцій Антимонопольним комітетом України до суб’єктів господарювання за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Зокрема, як свідчать вже запроваджені зміни до законодавчого регулювання конкурентних правопорушень та відповідальності за їх вчинення, а також, як випливає з правозастосовної практики, рівень дієвості чинної нормативно-правової бази потребує підвищення.Документ Реституція як складовий елемент перехідного правосуддя(Університет «КРОК», 2024) Доляновська, І.М.; Карасьов, В.І.; Доляновська, Інна МиколаївнаСтаття присвячена поглибленому аналізу концепції перехідного правосуддя, зосереджено увагу на його ключовому елементі – реституції, яка є важливим інструментом для відновлення порушених прав жертв серйозних порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права, таких як воєнні злочини, геноцид та масові репресії. Описано чотири основні компоненти перехідного правосуддя. Особливу увагу приділено реституції, яка полягає у відновленні початкового стану жертв серйозних порушень прав людини або міжнародного гуманітарного права. Визначено, що реституція не тільки компенсує заподіяну шкоду, але й відновлює соціальну справедливість та забезпечує повернення жертв до їхнього первинного стану, включаючи повернення майна, відновлення громадянства, прав людини, ідентичності, сімейного життя та надання компенсації за завдану шкоду. У статті охарактеризовано правові основи реституції, зокрема аналізуються міжнародні документи, зокрема Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 60/147, яка встановлює основні принципи та керівні положення щодо права на захист і відшкодування шкоди для жертв порушень прав людини. Наведені приклади застосування реституції в різних країнах, таких як Гватемала, Боснія та Південна Африка, демонструють ефективність цього механізму у подоланні наслідків конфліктів та масових порушень прав людини. У статті досліджено як реституція сприяла відновленню майнових прав, поверненню земель, відновленню на роботі, виплаті компенсацій постраждалим, що дозволило забезпечити справедливість і запобігти повторенню подібних порушень у майбутньому. Проаналізовано значення реституції як елементу перехідного правосуддя, що відіграє ключову роль у забезпеченні довготривалого миру та стабільності в постконфліктних суспільствах. Стаття підсумовує, що інтеграція реституції в національні та міжнародні механізми перехідного правосуддя є критично важливою для побудови справедливого і мирного майбутнього. Таким чином, наводяться аргументи на користь важливості реституції у світовій практиці як одного з основних інструментів перехідного правосуддя, що забезпечує не лише правову, але й моральну реабілітацію суспільстваДокумент Теоретико-правовий аналіз зовнішніх функцій Угорщини у реаліях повномасштабної війни росії проти України: новочасні виклики сьогодення(Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Француз, Анатолій ЙосиповичДаною науковою статтею робиться спроба охарактеризувати міжнародну-правову позицію Віктора Орбана та її вплив на погіршення відносин з Україною в питаннях державно-правових відносин. Світ сьогодні переживає досить складні періоди, трагічними вони є для України, яка сьогодні в часи військової агресії боронить свої землі. Вважаємо, що 2022 рік не став точкою відліку погіршення відносин України з Угорщиною, він став початком повномасштабного вторгнення на українські землі. А питання україно-угорських відносин та їх динаміка має значно глибші корені, які протягом багатьох років зусиллями українського державництва пом’якшувалося, але не вирішувалося остаточно. Такі підходи до офіційних позицій ще довго мали би місце, проте війна в Україні все ж внесла свої корективи. У статті згадується Закарпаття, яке не просто українська земля, край чистого гірського повітря, славетна історія України. Закарпаття це ще й частина угорського міжнародного вектору сприйняття. Протягом останніх років претензійність відносно Закарпаття значно посилювалася. Зі сторони офіційної Угорщини має негативний динамізм. Однією з причин гальмування українського курсу реалізації зовнішніх функцій у напрямку ЄС і НАТО сьогодні є у діях Угорщини, яка невиправдано вбачає на території Закарпаття порушення прав етнічних угорців через збільшення частки використання державної мови в освіті. Відтак політика офіційної влади щодо України характерна політико-правовою турбулентністю. Окрім періодичного підняття питання щодо порушення прав етнічних угорців на Закарпатті, яке вони вважають історичною своєю землею, почали проявлятися ще й більш яскравіше анти-європейські виклики та сформувався новий напрямок інформаційної війни проти УкраїниДокумент Етичні та правові перспективи застосування штучного інтелекту в Україні.(Університет «КРОК», 2024) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка ЮріївнаУ статті розглядається питання перспектив застосування штучного інтелекту. Зазначено, що на сьогодні зберігається тенденція щодо складності перевірки роботи систем штучного інтелекту на відповідність правовим нормам та існуючим етичним принципам. Це ускладнено також відсутністю єдиних підходів, що застосовуються при визначенні критеріїв етичності під час розроблення та використання технологій штучного інтелекту. Відповідно, у статті проаналізовані міжнародні правові акти з питань права та етики застосування штучного інтелекту у порівнянні з діючими вітчизняними нормами. Проаналізовано дослідження іноземних науковців, на підставі яких виявлено цілу низку етичних проблем, які можуть виникати при розробці та застосуванні програми штучного інтелекту, що може привести до різного роду правових конфліктів та спотворення моральних надбань людства. Відповідно, вбачається вірним розроблення Етичного кодексу застосування штучного інтелекту в якому пропонується розмежувати моральні принципи для створювачів штучного інтелекту та його користувачів. У статті визначені принципи, на яких має ґрунтуватися Етичний кодекс застосування штучного інтелекту. Акцентується увага на тому, що не дивлячись на коло позитивних можливостей штучного інтелекту, для суспільства більш важливою стоїть питання про запобігання шкоди людині та її правам. Приналежно, з розробкою Етичного кодексу застосування штучного інтелекту, необхідно прийняти певні правові документи (наприклад, Інструкції з розробки штучного інтелекту для кожного з певних цілей використання, Інструкції з організації та застосування штучного інтелекту тощо). Відповідно, у статті наводяться деякі положення щодо їх змісту.Документ Світовий досвід протидії кримінальним правопорушенням, пов’язаним з обігом віртуальних активів(Університет «КРОК», 2024) Доляновська, І.М.; Кривенко, К.О.; Доляновська, Інна МиколаївнаСтаття здебільшого присвячена ґрунтовному аналізу та кримінологічній характеристиці кримінальних правопорушень у сфері обігу віртуальних активів, а також безпосередньо протидії таким кримінальним правопорушенням. Аналіз кримінальних правопорушень базується виключно на світовому досвіді виявлення та розслідування даної категорії протиправних дій. У процесі дослідження надано характеристику категорії кримінальних правопорушень у сфері обігу віртуальних активів. Так, кримінальні правопорушення у сфері обігу віртуальних активів включають різноманітні склади злочинів, безпосереднім предметом або засобом вчинення яких виступають віртуальні активи. Виділено умовну класифікацію кримінальних правопорушень, пов’язаних з обігом віртуальних активів через призму їх ролі у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме: безпосереднє заволодіння віртуальними активами; легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом за допомогою використання віртуальних активів; торгівля забороненими товарами та послугами, де засобом платежу виступають віртуальні активи. Досліджено відомості про реальні факти вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі витримки з вироків іноземних судів, в яких здійснено опис встановлених фактичних обставин справи. У процесі дослідження встановлено основні чинники запобігання та протидії вказаній категорії кримінальних правопорушень, серед яких: розробка та втілення правового регулювання обігу віртуальних активів; співпраця між правоохоронними органами та учасниками ринку (криптобіржами, аналітичними центрами та іншими сервісами); впровадження та використання правоохоронними органами спеціальних інструментів відстеження транзакцій; міжнародна співпраця між правоохоронними органами та інше. На прикладі практичних кейсів прослідковано розвиток засобів та методів правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю, яка використовує віртуальні активи в якості засобу платежу за нелегальні товари та послуги. Визначено основні напрями для розвитку українських правоохоронних органів шляхом перейняття успішного досвіду іноземних колег щодо та припинення кримінальних правопорушень, пов’язаних з обігом віртуальних активівДокумент Теоретико-правові виміри олігархізму в Україні(Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Сербін, Я.В.; Француз, Анатолій ЙосиповичСтаття присвячена дослідженню теоретико-правових вимірів олігархізму в Україні. Автор аналізує історичні та культурні передумови формування олігархічної системи в Україні, зокрема процес приватизації та недоліки фондового ринку. Висвітлено, як пострадянські перетворення і несправедливість у приватизації сприяли концентрації економічних впливів в руках певного кола осіб, з метою досягнення корупційнх інтересів. Автор акцентуює увагу на тому, що поняття олігархізму, яке так і не знайшло свого закріплення в нормативно-правових актах, має бути розглянуто як модель загально-суспільної організації, що включає не лише політичні, але й економічні та соціальні корупційні компоненти. Детальний науковий аналіз олігархізму в Україні дає можливості абстрагуватися від існуючого контексту та різносторонньо дослідити всі його прояви і негативізми. Вважаємо, що як одним із маркерів може бути сприяння вітчизняного олігархізму розвитку національної ідентифікації. Також, за наявності ряду умов, олігархізм в Україні може дати поштовх до розвитку демократичного суспільства. Для всебічного дослідження теоретико-правових вимірів олігархізму в Україні розкривається взаємозвʼязок понять олігарх, олігархія, олігархізм. Вперше пропонується для характеристики моделі загально-суспільної організації, котрій притаманний вплив олігархів на ключові політичні, економічні, соціальні та корупційні процеси використовувати поняття олігархізм, тоді як олігархією називати виключно форму політичного режиму. Постулюється та доводиться, що застосування самостійного поняття олігархізм є виправданим з наукової точки зору. Також аргументується, що олігархізм в Україні має важелі впливу на державність, що потребує подальшого неупередженого вивчення. Викладений аналіз може бути корисним для розуміння особливостей теоретико-правих вимірів олігархізму в Україні під час вивчення теорії держави та права, понять неопатримоніалізму та демократичних процесів. У статті здійснені нові погляди на олігархізм в Україні, окреслюючи його складність і необхідність комплексного підходу до його вивчення, щоб краще зрозуміти його впливи на розвиток держави і суспільства.Документ Олігархізм як негативне явище державотворення в Україні(Cognum Publishing House, 2024) Корольова, Вікторія Вікторівна; Лисак, Максим ЮрійовичУ статті розглядається олігархізм одне із негативних явищ в українському державотворенні. Автори розглядаються фактори, що зумовили їх появі. Акцентовано увагу на двох теоретичних підходах щодо поясненню феномену олігархії. Перший - це так звана теорія залежності від траєкторії розвитку. Другим підходом є теорія раціонального виборуДокумент Амбівалентність концепцій права власності на землю: фактичне право, юридична абстракція чи відповідальність?(Національна академія правових наук України, 2020) Сидор, В.Д.; Сидор, Вікторія ДмитрівнаПоступальний розвиток доктрини земельного права України неможли вий без перегляду існуючих концепцій права власності на землю, відносин і зв’яз ків людини з землею, що відображають основний зміст процесів збалансованого соціально-економічного та екологічного розвитку. Сучасні виклики, пов’язані з перспективою скасування мораторію на відчуження земель сільськогосподарсь кого призначення, утворенням латифундій і зняттям обмежень щодо суб’єктного складу власників, потребують конструктивного та адекватного реагування. Метою статті є аналіз існуючих у країнах загального та континентального пра ва підходів до розуміння права власності на землю, а також викладення власного бачення найбільш прийнятної для правової системи України концепції з урахуван ням національної стратегії сталого розвитку держави та особливого статусу землі як основ ного національного багатства. У дослідженні проаналізовано емпіричний підхід країн загального права у розу мінні права власності на землю. Охарактеризовано властиву країнам континен тального права абстрактну концепцію сприйняття власності на землю як юридично визнаного і закріпленого факту. Авторка доходить висновку, що законні інтереси різних суб’єктів земельних від носин нерідко можуть суперечити одне одному, тому важливого значення набуває здатність земельного законодавства забезпечити баланс цих інтересів. Це досягаєть ся завдяки втручанню держави з метою додержання принципу пріоритету публіч них інтересів над приватними. Раціональний і справедливий розподіл суспільної користі землі досягається через встановлення державою певних обмежень влас ників землі та землекористувачів, спрямованих на забезпечення добробуту всіх громадян. Обґрунтовано перспективність концепції права власності на землю як взаємної відповідальності громадянина і держави, оскільки право власності на зем лю як обмежений природний ресурс завжди пов’язане з соціальними потребами та обов’язкамиДокумент Правове регулювання міжнародними договорами конституційного права особи на відшкодування шкоди(Класичний приватний університет, 2020) Поляруш-Сафроненко, С.О.; Поляруш-Сафроненко, Світлана ОлександрівнаУ статті досліджується правове регулювання міжнародними договорами консти туційного права особи на відшкодування шкоди. Проблема нормативного правового регулювання міжнародними договорами права особи на відшкодування матеріальної і моральної шкоди досліджувалася вченими загальної теорії держави і права, галузе вих та міжгалузевих юридичних наук тощо. Серед дослідників названої проблематики такі науковці: С.О. Баран, М.І. Кагадій, О.М. Капля, А.М. Колодій, І.А. Коваленко, О.О. Лов’як та інші. Метою дослідження є правове регулювання міжнародними договорами конституційного права особи на відшкодування шкоди. Для досягнення названої мети слід вирішити такі завдання: а) сформулювати ознаки і визначити поняття правового регулювання міжнародними договорами конституційного права особи на відшкодування шкоди; б) дослідити окремі універсальні і регіональні міжнародні договори, що регулюють право особи на відшкодування шкоди; в) запропо нувати висновки і рекомендації. До ознак правового регулювання міжнародними договорами конституційного права особи на відшкодування шкоди слід віднести такі: а) систему універсальних і регіональ них міжнародних договорів; б) шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями чи безді яльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб піж час здійснення ними своїх повноважень, та інші види шкоди, що підлягають відшкодуванню; в) розмежування матеріальної та моральної шкоди; г) від шкодування шкоди за кошти держави чи органів місцевого самоврядування та з інших джерел осіб чи організацій, що завдали шкоду. Правове регулювання міжнародними договорами конституційного права особи на від шкодування шкоди – це система універсальних і регіональних міжнародних договорів, що закріплює відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів держави, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень, та інших видів шкоди, що підлягають відшкодуванню за кошт держави чи органів місцевого само врядування та з інших джерел осіб чи організацій, що завдали шкоду